Ухвала

від 18.02.2019 по справі 766/2981/19

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/2981/19

н/п 1-кс/766/2731/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2019 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання старшого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_2 , погоджене з прокурором прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про арешт грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про арешт грошових коштів.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає поверненню слідчому, оскільки в клопотанні не зазначено

підстави і мети накладення такого арешту, а також відсутнє відповідне обґрунтування необхідності арешту такого майна, у зв`язку з чим не можна зробити висновок про доведеність вказаного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-175 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_2 , погоджене з прокурором прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про арешт грошових коштів повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає

Слідчий суддя: