Рішення

від 07.10.2019 по справі 200/9611/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2019 р. Справа№200/9611/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ларисса (місце реєстрації: вул. Петровського, м. Лиман, б. 15, Донецька область, код ЄДРПОУ: 34064381) до Міністерства юстиції України (місце знаходження: вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, Київська область, код ЄДРПОУ: 00015622) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ларисса" (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України в особі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - відповідач) з позовною заявою про визнання протиправним наказу Міністерства юстиції України від 26.04.2019 № 1513/7 "Про відмову у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ларисса" від 19.03.2019 без розгляду по суті" протиправним та зобов`язання розглянути скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ларисса" від 19.03.2019 по суті.

Як на обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на такі обставини.

19.03.2019 позивачем до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України направлена скарга на дії державного реєстратора Трофименко Ольги Олегівни (КП "Інформаційно-реєстраційний центр" Званівської сільської Ради, Донецька область) про проведення перевірки правомірності рішення державного реєстратора Трофименко Ольги Олегівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45609194 від 20.02.2019, та скасування зазначеного рішення реєстратора Трофименко Ольги Олегівни про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі та споруди АГЗП (автомобільний газозаправний пункт) за адресою: АДРЕСА_1 , за фізичною особою ОСОБА_3 (а.с. 12)

Наказом Міністерства юстиції України від 26.04.2019 № 1513/7, на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Ларисса від 19.03.2019 без розгляду її по суті у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог частини п`ятої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку (а.с. 10).

Вважаючи такий висновок відповідача хибним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Представник відповідача через відділ діловодства та архівної роботи суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що останній залишив скаргу позивача на дії державного реєстратора Трофименко Ольги Олегівни без розгляду у зв`язку з тим, що позивачем, під час подачі зазначеної скарги, не дотримано вимог щодо засвідчення копій документів, що їх позивачем додано до скарги на адресу відповідача, а саме, як зазначив відповідач, як у оскаржуваному Наказі, так і у відзиві на позовну заяву (а.с. 90), позивачем не дотримано вимоги Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, яким затверджено Національний стандарт України Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 (далі - Стандарт), згідно пункту 5.27 якого, відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Як зазначав відповідач, в порушення зазначених вимог, надані позивачем як додатки до поданої скарги на дії державного реєстратора Трофименко Ольги Олегівни копії документів, засвідчені представником позивача ОСОБА_4 без зазначення назви його посади, що, на думку відповідача, надає підстави вважати, що надані позивачем копії документів не засвідчені належним чином, а, отже, скарга, що подана позивачем, залишена без розгляду.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, де зазначив, що позивачем, на його думку, було дотримано зазначених вимог, що встановлені Стандартом, оскільки представник позивача, що діяв на підставі довіреності, мав повноваження на засвідчення копій документів, є адвокатом - фізичною особою, що здійснює свою адвокатську діяльність відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", тому, на думку представника позивача, він, як адвокат ТОВ "Ларисса", не має зазначати назву посади, оскільки посади представник ОСОБА_4 в ТОВ "Ларисса" не має.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з відсутності клопотань сторін, відповідно до ч.5 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Згідно ч. 5 ст. 37 вказаного Закону, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Пункт 1 частини 8 зазначеної статті зобов`язує Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляти у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Суд констатує, що, спірним в цієї справі є питання саме необхідності зазначення назви посади під час засвідчення копій документів, що додані представником позивача до скарги на адресу відповідача.

19.03.2019 від ТОВ "Ларисса" на адресу відповідача за підписом представника ОСОБА_4 направлена скарга на дії державного реєстратора Трофименко Ольги Олегівни (КП "Інформаційно-реєстраційний центр" Званівської сільської Ради, Донецька область) про проведення перевірки правомірності рішення державного реєстратора Трофименко Ольги Олегівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45609194 від 20.02.2019, та скасування зазначеного рішення реєстратора Трофименко Ольги Олегівни про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі та споруди АГЗП (автомобільний газозаправний пункт) за адресою: АДРЕСА_1 , за фізичною особою ОСОБА_3 .

До скарги додана довіреність № 19 від 18.03.2019 видана ТОВ "Ларисса" громадянину ОСОБА_4 із зазначенням адреси реєстрації, адреси місця роботи та паспортних даних представника.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Згідно статті 26 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Суд зазначає, що представником позивача належним чином не підтверджено, під час звернення зі скаргою до відповідача, його повноваження здійснювати дії за наданою йому довіреністю саме у якості адвоката, оскільки, як суд зазначав вище, довіреність на представництво інтересів ТОВ "Ларисса" № 19 від 18.03.2019 видана на ім`я фізичної особи - громадянина ОСОБА_4 , а, виходячи з долучених до скарги документів, не є можливим зробити висновок про те, що представник є адвокатом, як це зазначено відповіді на відзив.

Виходячи з наведеного, суд робить висновок, що під час звернення до відповідача зі скаргою на дії державного реєстратора Трофименко Ольги Олегівни, представник позивача ОСОБА_4 . діяв не як фізична особа від свого імені, а саме як фізична особа - представник ТОВ "Ларисса" за довіреністю, отже, на засвідчення копій документів, що додаються до зазначеної скарги, розповсюджуються вимоги вимоги Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, яким затверджено Національний стандарт України Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, оскільки, згідно п.1.1 Стандарту, Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі - організацій), до яких входить позивач - ТОВ "Ларисса".

Як зазначено вище, актами законодавства, що регулюють порядок засвідчення копій документів, є Національний стандарт України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затверджений наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 N 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), та Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 N 1000/5 (далі - Правила N 1000/5), інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші.

Відповідно до пункту 1 Правил N 1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 8 глави 10 розділу II Правил N 1000/5 порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку.

Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій".

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

Зазначеній нормі кореспондують вимоги пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.

Дотримання наведеного державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності є необхідним під час засвідчення копій документів.

Аналогічної думки з питань засвідчення копій документів дотримується Верховний Суд (справи №№ 803/405/18, 359/2334/18, тощо).

Одночасно з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат має право, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.

Що стосується терміну "назва посади", суд зазначає, що, дійсно, приписами законодавства не встановлене однозначне визначення цього терміну, а безпосереднє визначення міститься у різних нормативних актах, з яких Закон України "Про державну службу", на який посилається представник позивача, є лише одним з таких нормативних актів, отже, суд вважає за необхідне керуватися у цьому питанні позицією Європейського суду з прав людини, у рішенні якого у справі "Гудвін проти Сполученого Королівства" від 27.05.96 суд визначив, що у певних сферах може бути важко формулювати закони з високою чіткістю, а певний рівень гнучкості навіть може бути бажаним, щоб дати національним судам змогу застосовувати право в світлі оцінки того, які заходи необхідні за конкретних обставин кожної справи.

Виходячи з наведеного, суд зауважує, що на думку суду, зазначення у якості "назви посади", як необхідного реквізиту відповідно до ДСТУ 4163-2003, слів "адвокат" або "представник ТОВ "Ларисса" за довіреністю" було б достатньо для виконання вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 N 55, та Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 N 1000/5 під час засвідчення копій документів, що додаються до скарги позивача на адресу відповідача, оскільки, зі змісту визначення "назва посади" (в контексті визначення в ДСТУ 4163-2003) не випливає, що посада має бути обов`язково у тому ж самому підприємстві, установі, організації.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, враховуючи доведеність відповідачем обґрунтованості прийнятого рішення, позовні вимоги ТОВ "Ларисса" не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2-17, 42-47, 72-77, 90, 94, 121, 122, 132, 133, 139, 143, 159-164, 168, 171, 173, 175, 179-181, 183, 192-194, 199, 205, 224, 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Ларисса (місце реєстрації: вул. Петровського, м. Лиман, б. 15, Донецька область, код ЄДРПОУ: 34064381) до Міністерства юстиції України (місце знаходження: вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, Київська область, код ЄДРПОУ: 00015622) про визнання протиправним наказ Міністерства юстиції України від 26.04.2019 року № 1513/7 про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Ларисса від 19.03.2019 року без розгляду по суті та зобов`язання Міністерство юстиції України розглянути скаргу ТОВ Ларисса від 19.03.2019 року по суті - відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 07 жовтня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова