Рішення

від 30.09.2019 по справі 320/4541/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року № 320/4541/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І.,

за участі: секретаря судового засідання Акопян О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування постанови

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 25.06.2019 у ВП №58681905.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на протиправність постанови відповідача про накладення штрафу, оскільки пенсійним органом було виконано вимоги рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 по справі №810/4324/18 у добровільному порядку. Тому, на переконання позивача, державний виконавець прийняв постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн, за відсутності на те правових підстав.

Відповідач, своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України не скористався, із заявою по суті справи до суду не звертався.

Ухвалою суду від 18.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ.

У судове засідання, призначене на 30.09.2019, прибув представник позивача та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, явку свого представника не забезпечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 04.04.2019 на адресу Білоцерківського відділення обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшла постанова державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ від 22.03.2019 про відкриття виконавчого провадження № 58681905 про примусове виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 по справі №810/4324/18т (а.с. 23-24).

Після отримання постанови, позивач листом від 08.04.2019 за вих. №6347/07, повідомив державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ про виконання вищевказаного судового рішення №810/4324/18 (а.с. 25).

Проте, 12.07.2019 на адресу пенсійного органу надійшла постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 25.06.2019 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн, у ВП №58681905 (а.с. 11).

Судом встановлено, що вказана постанова прийнята за невиконання управлінням рішення суду у справі № 810/4324/18 за позовом ОСОБА_2 до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання останнього перевести ОСОБА_2 з пенсії за віком, на пенсію державного службовця з дати звернення - 20.07.2018.

Не погоджуючись із оскаржуваною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на час прийняття спірної постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно приписів статті 18 названого Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У відповідності до частини першої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З наведених норм права убачається, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження, є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

У цьому контексті, судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі № 810/4324/18, Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області зобов`язано перевести ОСОБА_2 з пенсії за віком на пенсію державного службовця, з 20 липня 2019 року.

З матеріалів справи з`ясовується, що зазначене рішення набрало законної сили 20.12.2018 на підставі ухали Шостого апеляційного адміністративного суду (а.с.19-20).

При цьому, після надходження на адресу позивача ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі № 810/4324/18, 16.01.2019 управлінням у добровільному порядку було виконано вказане рішення суду та здійснено переведення ОСОБА_2 з пенсії за віком на пенсію державного службовця з 20.07.2018, що підтверджується протоколом призначення пенсії (а.с. 21-22).

Тобто, суд констатує, що рішення суду у справі № 810/4324/18 виконано у добровільному порядку в січні 2019 року, до закінчення строку на касаційне оскарження, та до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, зважаючи на те, що рішення суду виконане у строки, передбачені законодавством, - постанова про накладення подвійного штрафу винесена неправомірно, передчасно, незаконно та необґрунтовано, що призвело до безпідставного застосування санкцій до позивача.

Відтак, постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 25.06.2019 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн, є такою, що підлягає скасуванню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про накладення штрафу від 25.06.2019 у ВП №58681905.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата складення і підписання повного тексту рішення - 07 жовтня 2019 р.