Рішення

від 02.10.2019 по справі 520/7543/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2019 р. справа № 520/7543/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук`янчук О.І.,

за участю: представника позивача - Прокопченко С.В., представника відповідача - Єрохіна І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" (пр. Леніна, буд. 38, Харків,61166) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00001331411 від 16.07.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що контролюючий орган прийшов до безпідставного висновку про те, що договірні відносини ТОВ "Інститут Харківпроект" з контрагентами ТОВ Альянс Профіт Груп , ТОВ Кріон Плас , ТОВ МИД 9000 , не опосередковуються реальним виконанням операції, яка становить їх предмет. Так, представник позивача пояснив, що підприємство має всі документи, які відносяться до документів сурової звітності та які свідчать про товарний характер операцій, з огляду на вищезазначене контролюючий орган прийшов до хибного висновку про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами за відповідний період. Також, представник позивача зазначив, що контролюючим органом не надано вироку суду щодо саме фіктивності контрагентів позивача, що, в свою чергу не може бути достатньою правовою підставою для висновків про нереальність вчинення господарських операцій позивача. На підставі вищезазначеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржуване податкове повідомлення - рішення, з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що в ході проведення перевірки представлених ТОВ ІНСТИТУТ ХАРКІВПРОЕКТ первинних документів, бухгалтерського та податкового обліку, аналізу кладених правочинів, які висвітлюють взаємовідносини ТОВ ІНСТИТУТ ХАРКІВПРОЕКТ з ТОВ АЛЬЯНС ПРОФІТ ГРУП (код за ЄДРПОУ 41317482) за вересень, жовтень 2017 року, ТОВ КРІОН ПЛАС (код за ЄДРПОУ 41375675) за жовтень 2017 року, ТОВ МИД 9000 (код за ЄДРПОУ 40068043) за липень 2018 року на предмет відповідності господарських операцій діючому законодавству, враховуючи наявність в матеріалах кримінальних проваджень оцінки вказаних контрагентів постачальників, як суб`єктів фіктивного підприємництва встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання ТОВ ІНСТИТУТ ХАРКІВПРОЕКТ товарів у даних суб`єктів господарювання.

У судовому засіданні 02.10.2019 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним державним ревізором інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Інститут Харківпроект з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Альянс Профіт Груп (код за ЄДРПОУ 41317482) за вересень, жовтень 2017 року, ТОВ Кріон Плас (код за ЄДРПОУ 41375675) за жовтень 2017 року, ТОВ МИД 9000 (код за ЄДРПОУ 40068043) за липень 2018 року та подальшому ланцюгу постачання та/або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт від 13.06.2019 р. №2053/20-40-14-11-10/02497996.

Так, в результаті проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ "Інститут Харківпроект" абз. а п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено (донараховано) суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на підставі пп. 54.3.2, п. 54.3, ст. 58, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України на суму 506 948,00 грн.

ТОВ "Інститут Харківпроект" подано заперечення на вказаний акт перевірки, однак листом ГУ ДФС у Харківській області від 12.07.2019 року № 35328/10/20-40-14-11-16 підприємство повідомлено, що висновки перевіряючих є правомірними та залишаються без зімн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, ГУ ДФС у Харківській області сформовано податкове повідомлення - рішення № 00001331411 від 16.07.2019 року, яким до позивача застосовано штрафні санкцій на суму 126 737,00грн., загальна сума зобов`язання дорівнює 633 685,00 коп. (шістсот тридцять три тисячі шістсот вісімдесят п`ять грн. 00 коп.).

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням суб`єкта владних повноважень, звернувся до суду із вказаним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України господарські зобов`язання, а саме майново-господарські зобов`язання, виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, і є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Пунктом 14.1.36. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів та послуг; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Виходячи з положень абз.2 п. 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України лише в разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.14 статті 201 розділу V Кодексу визначено, що платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу (пункт 201.15 статті 201 розділу V Кодексу).

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Інститут Харківпроект створено 24.12.1992 р. та здійснює свою господарську діяльність за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 38.

Основними видами діяльності ТОВ Інститут Харківпроект є: дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (основний) (Код КВЕД 72.19); діяльність у сфері архітектури (Код КВЕД 71.11); діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (Код КВЕД 71.12); інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у. (Код КВЕД 74.90). ТОВ Інститут Харківпроект є однією з найстаріших, найбільших та найвідоміших проектних організацій в Україні.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.09.2017 р. між ТОВ Альянс Профіт Груп (орендодавець) та ТОВ Інститут Харківпроект (орендар) укладено договір оренди офісної техніки №18 (т.1 а.с. 73-76), згідно якого орендодавець зобов`язався передати у строкове платне користування офісну техніку, а Орендар прийняти та оплатити користування наступною технікою: широкоформатний принтер Epson Stylus Pro 9700; кольоровий принтер АЗ xerox phaser 7400; багатофункціональний пристрій НР LaserJet M1522N; XEROX COPYCENTER C123.

Відповідно до п. 1.8. договору предмет оренди передається в оренду для використання в господарській діяльності орендаря.

За користування предметом оренди орендар сплачує орендодавцеві плату в розмірі 25 000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень 00 коп.) (з ПДВ) за 1 (один) календарний місяць (п.2.1. договору).

Згідно п. 1.7. договору, повернення предмету оренди здійснюється орендарем протягом 10 (десяти) календарних днів після закінчення терміну дії цього Договору та оформлюється відповідним актом приймання-передачі.

Факт виконання умов вказаного договору підтверджується актом приймання - передачі офісної техніки від 01.09.2017 року (т.1 а.с. 77), актами наданих послуг № 4 від 30.09.2017 року, № 191 від 31.10.2017 року (т.1 а.с. 82-83), платіжними дорученнями № 855 від 23.10.2017 року, № 997 від 04.12.2017 року (т.1. а.с. 85).

Повернення орендованої техніки орендодавцю підтверджується актом приймання - передачі офісної техніки від 30.11.2017 року (т.1 а.с. 86).

ТОВ Інститут Харківпроект у листі від 06.06.2019 р. вих.№122 у відповідь на запит головного державного ревізор-інспектора О.О . Владимирової про надання документів (копій документів) від 05.06.2019 р., зазначено, що поставка товару здійснювалось силами Орендодавця на адресу ТОВ Інститут Харківпроект за його фактичним місцезнаходженням: м. Харків, пр. Леніна, 38. Фактичне повернення техніки також мало місце за місцезнаходженням Орендаря 30.11.2017 р.

Розрахунки за товар та отримання (надання) послуг з оренди також підтверджується регістрами бухгалтерського обліку з відомостями щодо наявності товару на початок та на кінець перевіряємого періоду (оборотно-сальдові відомості по рахунках 3772 за період 01.09.2017 р.-31.05.2019 р.).

Представник позивача пояснив, що господарська необхідність в тимчасовому користуванні технікою (отриманні в оренду) виникла у зв`язку з тим, що саме в цей період ТОВ Інститут Харківпроект було визнано переможцем у низці відкритих торгів на закупівлю робіт з розробки проектно-кошторисної документації, а тому для виконання робіт у ТОВ Інститут Харківпроект виникла термінова необхідність у виготовленні великої кількості проектної документації різних форматів, кольорового друку.

ТОВ Альянс Профіт Груп було запропоновано необхідні ТОВ Інститут Харківпроект моделі офісної техніки у тимчасове користування, на необхідний товариству строк користування, з доставкою силами орендодавця за місцезнаходженням ТОВ Інститут Харківпроект та самовивозом орендодавцем після закінчення строку дії договору, враховуючи те, що аналогічна за своїми характеристиками офісна техніка у ТОВ Інститут Харківпроект була відсутня.

Вказані обставини не заперечувались відповідачем, а відтак окремому дослідженню не підлягають.

Стосовно зауважень контролюючого органу щодо того, що вартість офісної техніки, вказаної в акті приймання-передачі від 01.09.2017 р. є її ринковою вартістю, то представник позивача вказав, що вказана вартість є залишковою (балансовою) вартістю, яка обліковується у орендодавця як власника майна, вирахувана з урахуванням зносу та строку експлуатації. Вартість нової техніки цих моделей в декілька разів перевищує вказану балансову вартість, що підтверджується витягами з відкритих джерел мережі Інтернет.

Стосовно господарських взаємовідносин ТОВ Інститут Харківпроект з ТОВ Кріон Плас , то як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2017 р. ТОВ Інститут Харківпроект було придбано у ТОВ Кріон Плас товар, а саме 20 комп`ютерів та 20 моніторів, що підтверджується видатковою накладною №1806 від 25.10.2017 р. на суму 337 500,00 грн., а також видатковою накладною №2083 від 30.10.2017 р. на суму 337 500,00 грн., що в загальному розмірі складає 675 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 112 500 грн. (т.1 а.с. 104-105).

На підставі виставлених контрагентом рахунків-фактур №133 від 24.10.2017 р. на суму 337 500, 00 грн. та №141 від 27.10.2017 р. на суму 337 500,00 грн. ТОВ Інститут Харківпроект було сплачено за товар суми в розмірі 337 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №912 від 09.11.2017 р. та в розмірі 337 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №913 від 09.11.2017 р. (т.1 а.с. 106-107).

Також, представник позивача надав до суду оборотно - сальдову відомість по рахунку № 631, 1521 (т.1 а.с. 110-111).

Представник позивача пояснив, що економічна доцільність придбання вказаного обладнання зумовлена тим, що саме в цей період ТОВ Інститут Харківпроект було визнано переможцем у низці відкритих торгів на закупівлю робіт з розробки проектно- кошторисної документації, а тому для виконання робіт у Товариства виникла термінова необхідність в оновленні комп`ютерної техніки, оскільки для виконання такого роду робіт необхідне сучасне обладнання для можливості функціонування програм, необхідних виконавцю для здійснення робіт.

ТОВ Кріон Плас було запропоновано необхідні ТОВ Інститут Харківпроект моделі комп`ютерів та моніторів з доставкою силами продавця за місцезнаходженням ТОВ Інститут Харківпроект .

Вказані обставини не заперечувались відповідачем, а відтак окремому дослідженню не підлягають.

Також, постачальником було надано гарантійні талони на придбаний товар, які надавались під час перевірки згідно листа ТОВ Інститут Харківпроект від 06.06.2019 р. вих.№122., доказів на спростування чого відповідачем до суду не надано( т.1 а.с. 112-115).

Також, у листі ТОВ Інститут Харківпроект від 06.06.2019 р. вих.№122, поставка товару здійснювалось силами продавця на адресу ТОВ Інститут Харківпроект за його фактичним місцезнаходженням: м. Харків, пр. Леніна, 38.

Також, 03.05.2018 р. між ТОВ Інститут Харківпроект (Замовник) та ТОВ Мид 9000 (Підрядник) було укладено договір на виконання робіт №167, згідно п.1.1. якого підрядник зобов`язується на власний ризик виконати власними силами зі своїх матеріалів будівельні роботи - Ремонт нежитлових приміщень четвертого поверху за адресою: м. Харків, пр. Науки, 38 згідно із затвердженою сторонами Договірною ціною (Додаток 1 до цього Договору) та передати Замовнику Об`єкт у встановлений термін (т.1 а.с. 116-117).

Відповідно до п.2.1. термін виконання робіт складає 120 календарних днів починаючи з дати підписання цього Договору з правом дострокового виконання робіт (п.2.2.).

Ціна договору, згідно п.3.1., складає 2 316 688,57 грн., в т.ч. ПДВ 386 114,76 грн.

Замовник здійснює оплату підряднику за фактично виконані роботи згідно із підписаними сторонами актами виконаних робіт.

Відповідно до Договірної ціни №1 на ремонт нежитлових приміщень 4-го поверху за адресою: м. Харків, пр. Науки, 38, яка є невід`ємною частиною договору, вартість робіт складає 2 316 688,57 грн., в т.ч. ПДВ 386 114,76 грн.

На підтвердження виконання умов вказаного правочину, позивачем залучено до матеріалів справи: Локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на ремонт нежитлових приміщень 4-го поверху за адресою: м. Харків, пр. Науки, 38, яка є невід`ємною частиною договору, вартість робіт складає 2 316 688,57 грн., в т.ч. ПДВ; Підсумкова відомість ресурсів; Розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на ремонт нежитлових приміщень 4-го поверху за адресою: м. Харків, пр. Науки, 38.

За результатами виконаних підрядником робіт сторонами було складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за №1 від 16.07.2018 р. на суму 324 000,00 грн., Акт приймання виконаних будівельних робіт за №2 від 16.07.2018 р. на суму 294 600,00 грн., Акт приймання виконаних будівельних робіт за №3 від 18.07.2018 р. на суму 345 026,03 грн., Акт приймання виконаних будівельних робіт за №4 від 19.07.2018 р. на суму 324; акт приймання виконаних будівельних робіт №4 від 19.07.2018р на суму 330073,26 грн, акт приймання виконаних будівельних робіт №5 від 20.07.2018р на суму 348 252,96 грн, акт приймання виконаних будівельних робіт №6 від 23.07.2018р на суму 331 443,47 грн, акт приймання виконаних будівельних робіт №7 від 24.07.2018р на суму 343 290,48 грн.

Оплату виконаних робіт Замовником здійснено у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №626 від 09.08.18р на суму 231 660,00грн, №117 від 07.02.18р на суму 198 252,96грн, №116 від 07.02.19р на суму 150 000,00грн, №115 від 07.02.19р на суму 162 039,29грн, №102 від 06.02.19р на суму 168 033,97грн, №101 від 06.02.19р на суму 231 966,03грн, №82 від 01.02.19р на суму 113 060,00грн, №81 від 01.02.19р на суму 294 600,00грн, №80 від 01.02.19р на суму 92 340,00грн.

Як пояснив представник позивача, решту суми в розмірі 674 733,95 грн. було сплачено ТОВ Інститут Харківпроект на користь ТОВ Опт Проект , у зв`язку з відступленням ТОВ Мид 9000 свого права вимоги, про що повідомлено Товариство листом від 20.02.2019 р. (платіжні доручення №№151,152,153 від 20.02.2019 р.).

Відповідно, позивачем оплачено повністю вартість виконаних робіт, у ТОВ Інститут Харківпроект відсутня заборгованість з оплати виконаних робіт, про що також вказано у листі від 03.06.2019 р. вих.№119 на запит Головного державного ревізор-інспектора О.О . Владимирової від 31.05.2019 р. про відсутність кредиторської або дебіторської заборгованості.

Розрахунки за товар в повному обсязі та отримання (надання) послуг з оренди підтверджується регістрами бухгалтерського обліку з відомостями щодо наявності товару на початок та на кінець перевіряємого періоду (оборотно-сальдові відомості по рахунках 3772 за період 01.09.2017 р. -31.05.2019 р.),

Вказані господарські правовідносини відображені в оборотно-сальдовій відомості по бухгалтерському рахунку 3772 за період 01.10.17р - 31.05.19р., яка надавалась податковому органу листом від 03.06.2019 р. вих.№119.

Окрім того, листом від 06.06.2019 р. вих. №122 ТОВ Інститут Харківпроект повідомлено контролюючий орган, що транспортування будівельних матеріалів здійснювалось силами за рахунок орендодавця на адресу ТОВ Інститут Харківпроект за його фактичним місцезнаходженням: м. Харків, пр. Леніна, 38.

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентами -ТОВ Альянс Профіт Груп , ТОВ Кріон Плас , ТОВ МИД 9000 виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

На підтвердження дотримання вищезазначених норм права, позивачем залучено до матеріалів справи податкові накладні, сформовані контрагентами позивача в спірних правовідносинах - ТОВ Альянс Профіт Груп , ТОВ Кріон Плас , ТОВ МИД 9000 з доказами їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінивши правочини, укладені позивачем з ТОВ Альянс Профіт Груп , ТОВ Кріон Плас , ТОВ МИД 9000 за правилами ст. 90 КАС України, суд зазначає, що останні укладено між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону.

Доказів повернення коштів до контрагента позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься.

За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару (послуг) визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

В акті перевірки контролюючим органом не заперечується проти правильності та повноти оформлення первинних документів, які складалися позивачем та його контрагентами.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди позивачем наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків, а відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарської операції позивача з ТОВ Альянс Профіт Груп , ТОВ Кріон Плас , ТОВ МИД 9000 на підставі того, що позивачем не надано документально оформлених ТТН на переміщення офісної техніки та будівельних матеріалів.

Суд вказує на необґрунтованість позиції відповідача про нереальність вчинення господарських операцій за відсутності оформлених ТТН, оскільки за умови надання підприємством всіх належно оформлених підтверджуючих документів, а товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Поряд із тим, відповідачем не надано до суду доказів того, що ТТН відносяться до документів суворої первинної звітності та обов`язково мають бути оформлені щодо кожної господарської операції.

Суд зауважує, що наявність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 27.02.2018 року по справі №813/1974/17.

Суд вважає за потрібне звернути увагу, що в умовах дії принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх дійсної сутності, а не лише виходячи з правильності їх юридичного оформлення та документування, у податковому обліку господарські операції мають відображатися відповідно до їх реального економічного змісту. Для цілей оподаткування зміст господарської операції має встановлюватися на підставі аналізу дійсних змін майнового стану її учасників. Документальне оформлення є лише формою представлення інформації про юридичний факт, тоді як саме з юридичним фактом податкове законодавство пов`язує зміни у податковому обліку платника.

Окрім того, суд вважає за потрібне зазначити, що сам факт порушення кримінальної справи проти ТОВ Кріон Плас та ТОВ Альянс Профіт Груп , в рамках кримінальних справ, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, а під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицію Верховного суду України, яка викладена в постанові від 27.03.2018 року по справі № 816/809/17 (провадження № К/9901/1349/17).

Окрім того, відповідачем в обґрунтування своєї правової позиції та всупереч принципу офіційності в адміністративному судочинстві не надано до суду вироку суду з відповідними висновками стосовно фіктивної господарської діяльності ТОВ Кріон Плас та ТОВ Альянс Профіт Груп ,, що, в свою чергу, вказує на недоведеність відповідачем схемного характеру операцій у рамках взаємовідносин з ТОВ Інститут Харківпроект , що виключає законність донарахування за оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицію Верховного суду України, яка висловлена в постанові 13.03. 2018 року по справі №801/6934/13-а.

При цьому, інших доказів, які б вказували на фіктивність правочину позивача із вказаними контрагентами податковим органом не зафіксовано ані в акті перевірки, ані в ході судових засідань, а зауважень відповідача до наданих первинних документів матеріали справи також не містять.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів контрагентів позивача - ТОВ Альянс Профіт Груп , ТОВ Кріон Плас , ТОВ МИД 9000 , та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Також, норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 27.03.2018 року по справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/17).

Судом також не приймається до уваги позиція контролюючого органу про відсутність/незначну кількість у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки, що на думку відповідача, свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем.

Суд зауважує, що в межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицію Верховного суду України, яка викладена в постанові від 16.01.2018 року по справі № 820/4648/13-а.

Таким чином, господарські операції ТОВ Інститут Харківпроект мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документам, відтак податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00001331411 від 16.07.2019 року прийнято необґрунтовано та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ Інститут Харківпроект слід задовольнити в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00001331411 від 16.07.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 633685 (шістсот тридцять три тисячі шістсот вісімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" (пр. Леніна, буд. 38, Харків,61166, код ЄДРПОУ 02497996) сплачену суму судового збору в розмірі 9505 (дев`ять тисяч п`ятсот п`ять) грн. 28 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2019 року.

Суддя Горшкова О.О.