Постанова

від 02.10.2019 по справі 759/19442/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/9025/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 759/19442/17

02 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Желепи О.В.

- Олійника В.І.

при секретарі - Осінчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг Стейт на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Величко Т.О., у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

21 грудня 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра звернулося до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 06 вересня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк Надра , правонаступником якого з 04 лютого 2011 року є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 20/П/56/2006-840, згідно з умовами якого Банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит в доларах США) на загальну суму 50 000 доларів США із розрахунку 11,00% на рік строком з 06.09.2006 року по 05.09.2016 року.

06.09.2006 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк Надра , правонаступником якого з 04 лютого 2011 року є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого останній поручився перед Банком на належне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, що витікають із кредитного договору. Відповідно до п. 1.2 договору поруки позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Вказував на те, що у порушення умов договору кредиту позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 11.09.2017 року виникла заборгованість в сумі 31 404,78 доларів США, що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 17 695,60 доларів США, заборгованості за відсотками у розмірі 7 293,79 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту - 6 415,39 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11.09.2017 року становить 167 268,23 грн.

Посилаючись на наведене, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра заборгованість за кредитним договором № 20/П/56/2006-840 від 06.09.2006 року в сумі 24 989,39 доларів США та 167 268,23 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Надра Біла І.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов Банку.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що судом при постановленні оскаржуваного рішення не з`ясовано усіх обставин, що мають істотне значення для справи та не надано їм належної оцінки, порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначала, що наданий банком розрахунок заборгованості за кредитом є належним доказом у справі, оскільки містить інформацію щодо заборгованості за кредитом, заборгованості по відсотках за користування кредитом, пені за прострочення сплати мінімального платежу, містить всі необхідні реквізити та інформацію, що дає змогу суду дослідити заборгованість позичальника за кредитним договором.

Вказувала на те, що позичальник припинила здійснювати внесення коштів по кредитному договору 31 грудня 2015 року, позивач звернувся з позовом 21 грудня 2017 року, а тому строк позовної давності не пропущено.

02 липня 2019 року надійшли відзиви відповідачів на апеляційну скаргу, в яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили апеляційну скаргу ПАТ КБ Надра залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначали, що 10 червня 2019 року між ПАТ КБ Надра та ТОВ ФК Гровінг Стейт укладено договір про відступлення прав вимог за кредитним договором від 06.09.2006 року та договорами забезпечення, тому вважала, що апеляційна скарга має буде повернена, так як подана особою, яка на даний час не має процесуальної дієздатності. Вказували на те, що наданий банком розрахунок заборгованості не є належним доказом у справі, оскільки він не містить достовірних відомостей щодо розміру заборгованості позичальника. Посилалися на те, що починаючи з 13.11.2008 року позичальник порушила внесення чергового платежу, а відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після неналежного виконання обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу та припинила здійснювати внесення коштів по кредитному договору 31.12.2015 року, а з позовом банк звернувся 22.12.2017 року, тому позивач пропустив строк позовної давності з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року залучено до участі у справі правонаступника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг Стейт .

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг Стейт (правонаступник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра ) адвокат Єгоров О.Ф. повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи судом повідомлена у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомила, а тому колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи у її відсутності.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 06 вересня 2006 року між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 20/11/56/2006-840, відповідно до якого Банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 50 000 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим договором. Відсотки за користування кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 11% річних. Банк надає позичальнику кредит строком до 05 вересня 2016 року. Щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 845 доларів США. Позичальник вносить черговий мінімальний платіж, щомісячно до 10 числа поточного місяця.

06 вересня 2006 року між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, що витікають з кредитного договору № 16/П/56/2006-840 від 30 серпня 2006 року, в тому числі: повернути до 05.09.2016 року кредит в сумі 50 000 доларів США; сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 11% річних; сплатити інші платежі, передбачені кредитним договором; сплатити можливі штрафні санкції. Поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов`язань, вказаних у п. 1.1. цього договору повністю (чи у будь-якій його частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Дія цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов 'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов`язань, згідно з умовами цього договору.

У зв`язку з невиконанням позичальником ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором станом на 11.09.2017 року виникла заборгованість в сумі 31 404,78 доларів США, в тому числі: непогашений кредит - 17 695,60 доларів США, несплачені відсотки - 7 293,79 доларів США, пеня - 6 415,39 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11.09.2017 року становить 818 815,69 грн., в тому числі: непогашений кредит - 461 376,74 грн., несплачені відсотки - 190 170,72 грн., несплачена пеня - 167 268,23 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та пропуск строку позовної давності щодо звернення до позичальника та поручителя, тому у задоволенні позову відмовив.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може, з наступних підстав.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що 06 вересня 2006 року між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 20/11/56/2006-840, відповідно до умов якого, Банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 50 000 доларів США в порядку та на умовах, визначених цим договором, зі сплатою 11 % річних, строком до 05.09.2016 року.

Відповідно до п. 3.3.2., п. 3.3.3. кредитного договору, щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 845 доларів США, позичальник вносить черговий мінімальний платіж щомісячно до 10 числа поточного місяця.

Кінцевий термін повернення кредиту - 05.09.2016 року (п. 3.3.4 кредитного договору).

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/360) на фактичний залишок заборгованості за кредитом. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту (п. 3.4 кредитного договору).

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору, у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу, визначеного у п. 3.3.3 договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов`язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків та можливих інших платежів у строк визначений у п. 4.3.5. цього Договору, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідач ОСОБА_1 свої обов`язки за кредитним договором належним чином не виконувала, що призвело до виникнення заборгованості по кредитному договору.

З наданого Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Надра розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 11 вересня 2017 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 31 404,78 доларів США, а саме: заборгованість по кредиту - 17 695,60 доларів США, заборгованість по відсоткам - 7 293,79 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту - 6 415,39 доларів США.

Будь-яких доказів, які б свідчили про неправомірність укладеного між сторонами договору кредиту матеріали справи не містять і відповідачі їх не надали ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції та не звернулися до суду про визнання його недійсним.

При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів на спростування вказаної заборгованості за кредитним договором, на що суд першої інстанції не звернув уваги, у зв`язку з чим дійшов безпідставного висновку про необгрунтованість позовних вимог.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилалася, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачами було подано до суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності.

За змістом ст.261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. Відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п`ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язувалася повернути одержані кредитні кошти не пізніше 05.09.2016 року. Відповідно до розрахунку заборгованості останній платіж ОСОБА_1 здійснила 03 грудня 2015 року. В подальшому відповідачка припинила виконувати свої зобов'язання за кредитним договором.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості 21 грудня 2017 року.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи положення статті 257 ЦК України, колегія суддів вважає, що позивач звернувся з позовом в межах строку позовної давності, тому відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 17 695,60 доларів США підлягають задоволенню.

Проте, з наданим розрахунком заборгованості апеляційний суд не погоджується в частині нарахування процентів та пені, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання, тобто ця сума є неустойкою.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та пеню припиняється.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Так, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість по відсоткам за користування кредитом нараховано до 01.09.2017 року, а пеню за прострочення сплати мінімального платежу за період з 11.09.2016 по 10.09.2017 року, тобто після закінчення строку кредитування (05.09.2016 року).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заборгованість по відсоткам підлягає стягненню в межах строку кредитування (до 05.09.2016 року), у розмірі 4 565,78 доларів США , а вимоги позивача про стягнення пені нарахованої після 05.09.2016 року (закінчення строку кредитування) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства , тому такі вимоги не підлягають задоволенню.

Статтями 525 , 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 06 вересня 2006 року між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого, останній поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань за кредитним договором, в тому числі: повернути до 05.09.2016 року кредит у сумі 50 000 доларів США, сплатити відсотки за користування коштами із розрахунку 11% річних, сплатити інші платежі, передбачені кредитним договором, сплатити можливі штрафні санкції.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов`язань, вказаних у п. 1.1 цього договору повністю (чи у будь-якій його частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Відповідно до п. 5.3. договору поруки, дія цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов`язань, згідно з умовами цього договору.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України , поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачене законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порука припинена на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України , оскільки банк з дня настання строку виконання основного зобов`язання (05 вересня 2016 року) не пред`явив вимоги до поручителя у строк протягом шести місяців , а тому у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 слід відмовити.

Крім того, апеляційний суд враховує, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, 10 червня 2019 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Надра та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг Стейт укладено договір № 20/П/56/2006-840 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом № UA -EA-2019-03-22-000051-b від 16.05.2019 року, складеного Товарною біржею Електронні торгові системи , первісний кредитор передає у власність новому кредитору, а новий кредитор приймає у власність права вимоги до позичальника, за кредитним договором за № 20/П/56/2006-840 від 06 вересня 2006 року з додатковими угодами/договорами (за наявності) зазначеними у Додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників позичальника, спадкоємців позичальника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки позичальника, або які зобов`язані виконати обов`язки позичальника, за кредитним договором. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за відступлення прав вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначних цим договором.

Сторони домовилися, що відступлення первісним кредитором новому кредитору прав вимоги за договорами забезпечення, зокрема: іпотекою, що була укладена в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за основним договором (за наявності), відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами після укладення цього договору. Відступлення первісним кредитором новому кредитору прав вимог за договорами забезпечення, які було укладено в нотаріальній формі, також відбувається за окремими договорами та підлягають нотаріальному посвідченню за рахунок нового кредитора. Сторони домовилися, що відступлення первісним кредитором новому кредитору прав вимоги за договорами забезпечення, зокрема застави, договорами поруки, іншими договорами (за наявності), які були укладені у простій письмовій формі, здійснюється на підставі цього договору.

Пунктом 2.2 договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором передбачено, що за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання первісним кредитором у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього договору набуває усі права кредитора за основним договором, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання позичальником, фінансовими та майновими поручителями, правонаступниками/спадкоємцями позичальника зобов`язань за основним договором, а саме, але не обмежуючись, сплати основного зобов`язання, процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах передбачених основним договором. Новий кредитор набуває усі права кредитора за основним договором у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків позичальника, що надане первісному кредитору відповідно до умов основного договору. Загальний розмір заборгованості на дату укладення цього договору, що обліковується на рахунках первісного кредитора, права вимоги за якою відступаються, зазначена у додатку № 1 до цього договору.

У ст.512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки у відповідності до укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Надра та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг Стейт договору № 20/П/56/2006-840 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором, останній є новим кредитором за кредитним договором від 06 вересня 2006 року, укладеного між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_1 , до якого перейшло право вимоги за вказаним договором, то Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг Стейт є правонаступником Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Надра .

Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги , скасування рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ Надра , правонаступником якого є ТОВ Фінансова компанія Гровінг Стейт до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Надра , правонаступником якого є ТОВ Фінансова компанія Гровінг Стейт заборгованості з кредитним договором у розмірі 22 261,38 доларів США., що складається із: заборгованості по кредиту у розмірі 17 695,60 доларів США, заборгованості по відсоткам у розмірі 4 565,78 доларів США, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В ході розгляду даної справи ПАТ КБ Надра було понесено судові витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 12 282,24 грн., та за подачу апеляційної скарги у розмірі 18 423,36 грн., позовні вимоги Банку та апеляційну скаргу задоволено частково на загальну на суму 22 261,38 доларів США, що становить 70,5% відсотків від суми заявлених вимог в позові та апеляційній скарзі.

З урахуванням викладеного, з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Надра підлягають стягненню судові витрати у розмірі 21 647,45 грн. (30 705,60 грн. * 70,5%)

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг Стейт задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг Стейт до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг Стейт заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 261,38 доларів США.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра (код ЄДРПОУ 20025456) витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 647,45 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 03 жовтня 2019 року.

Головуючий: Судді Судді: