Постанова

від 02.10.2019 по справі 520/2759/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 р.Справа № 520/2759/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського радіотехнічного коледжу, Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 08.07.19 року по справі № 520/2759/19

за позовом Харківського радіотехнічного коледжу

до Північно-східного офісу Держаудитслужби

про скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2019 року позивач Харківський радіотехнічний коледж звернувся до суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби в якому, після уточнених позовних вимог просили про скасування пунктів 1; 2; 4; 6 та 8 вимоги № 20-03-25-8134 від 20 грудня 2018 року щодо усунення порушень.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, надали відзив на позов, в якому в задоволенні позовних вимог просили відмовити.

3 липня 2019 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Харківський радіотехнічний коледж задоволений частково.

Скасовано пункти 2, 4 вимоги Північно-східного офісу Держаудитслужби №20-03-25-8134 від 20.12.2018 року.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Сторони з рішенням суду першої інстанції не погодились та подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі позивач Харківський радіотехнічний коледж просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині залишення без задоволення вимог позивачів про скасування пункту 1 вимоги, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги доводи позивачів про те, що перевірка та контроль за дотриманням законодавства про працю не входить до повноважень Державної аудиторської служби України та її територіальних органів.

В апеляційній скарзі відповідач Північно-східний офіс Держаудитслужби просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог Харківського радіотехнічного коледжу, а саме пунктів 2; 4 вимоги . При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача, відповідач просить рішення суду першої інстанції в частині. Що оскаржує позивач залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів , вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, відзив на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга Харківського радіотехнічного коледжу не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Північно-східного офісу Держаудитслужби підлягає задоволенню з наступних підстав :

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що працівниками відповідача Північно-східного офісу Держаудитслужби на підставі п. 2.1. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на IV квартал 2018 року в термін з 16.10.2018 по 23.11.2018 проведено планову ревізію фінансово- господарської діяльності Харківського радіотехнічного технікуму (далі - ХРТТ) за період з 01.01.2014 по 01.10.2018 року. Виявлені порушення законодавства відображені в акті ревізії від №03-11/16, який підписано ХРТТ з запереченнями, які Держаудитслужбою не прийняті.

На підставі зазначеного акту Північно-східним офісом Держаудитслужби видано вимогу про усунення порушень від 20.12.2018р. за №20-03-25-8134, отримана ХРТТ 21.12.2018р.

В пункті 1 вимоги зазначено, що в порушення ст. 74, 75 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-УІІІ, ст.6 Закону України Про відпустки від 15.11.1996 № 504/96-ВР, п. 10 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам від 14.04.1997 № 346 та п. З розділу III Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, працівникам Коледжу надавались окрім щорічної відпустки за основною посадою на умовах трудового договору, відпустки тривалістю 56 календарних днів за педагогічну роботу, яку вони виконували в цьому ж навчальному закладі, згідно з розподілом педагогічного навантаження, за відсутності оформлених трудових відносин на виконання цієї роботи, що призвело до зайвих витрат бюджетних коштів на оплату відпускних за період з 01.01.2014 по 31.09.2018 в загальній сумі 117 707,40 грн., в т.ч. на заробітну плату - 95 145,47 грн. та сплату Єдиного соціального внеску-22561,93 грн. ;

В пункті 2 вимоги Держаудитслужби зазначено, що в супереч вимогам ч.4 ст.55 Закону України Про вищу освіту від 01.07.2014 №1556-УІП, при відсутності освіти за відповідною спеціалізацією за викладацьку діяльність з предмету Біологія та керівництво практикою в загальному обсязі 903 години проведено виплату заробітної плати з нарахуваннями в загальній сумі 77708,00 грн.;

В пункті 4 вимоги зазначено, що в порушення вимог ст.57 Закону України Про освіту від 05.09.2017 №2145-УІІІ директору ОСОБА_1 виплачено щорічну грошову винагороду за сумлінну працю та зразкове виконання покладених обов`язків у розмірі, що перевищує встановлений посадовий оклад в загальній сумі 12034,38 гривень. Внаслідок допущених порушень завдано матеріальної шкоди (збитків) ХРТТ на суму 12034,38 гривень . В акті перевірки зазначено, що, відповідного наказу в.о. директора ХРТТ ОСОБА_2 від 22.12.2017 року №489 Про преміювання по 57 ст. педагогічним працівникам директору ОСОБА_1 надано щорічну грошову винагороду за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків у розмірі 15000,00 грн., що на 9864,00 грн. перевищує встановлений зазначеному працівнику посадовий оклад, який на момент видання наказу складав 5136,00 грн. Внаслідок зазначеного порушення на виплату щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам в 2017 році зайво використано коштів в загальній сумі 12034,08 грн.;

В пункті 6 вимоги зазначено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 56 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-VI, п. 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 р. № 372, не перерахована до бюджету заробітна плата утримана з працівників за попередні бюджетні періоди в сумі 4991,52 грн., чим завдано збитків бюджету в сумі 4991,52 грн.

В пункті 8 вимоги зазначено, що в порушення вимог ст. 94 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII, ст. ст. 1, 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР Про оплату праці та ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-XIV 6-ти зовнішнім сумісникам ХРТГ за години викладацької роботи, що збігаються з відпрацюванням педагогічного навантаження за основним місцем роботи, зайво нараховано та сплачено заробітної плати з нарахуваннями за невідпрацьований час на загальну суму 1 364,70 грн., що призвело до збитків на зазначену суму.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову в частині пункту 1 вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судовому засіданні знайшло підтвердження порушення позивачем ст. 74, 75 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-УІІІ, ст.6 Закону України Про відпустки від 15.11.1996 № 504/96-ВР, п. 10 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам від 14.04.1997 № 346 та п. З розділу III Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правильним з інших підстав :

Частиною першою статті 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 №2939-XII (Закон №2939-XII) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Пунктом 7 статті 10 Закону № 2939-XII передбачено право органу фінансового контролю пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (зі змінами і доповненнями) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно з пунктами 45, 46 Порядку у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акту ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідно до пункту 50 Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Отже, органу державного фінансового контролю надані повноваження здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів, а у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині є обов`язковою до виконання.

Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У справі, що розглядається, заявлено вимогу про визнання неправомірною і скасування положень вимоги від 20.12.2018 № 20-03-25-8134 про усунення в термін до 20.01.2019 року фінансових порушень, що завдали збитків державі внаслідок безпідставного використання бюджетних коштів. У вимозі вказано на факт заподіяння збитків, зазначено їх розмір та зобов`язано вчинити дії, спрямовані на усунення відповідного порушення згідно з вимогами законодавства.

Звертаючись до суду з позовом, Харківський радіотехнічний технікум фактично не погодилася з висновками акту ревізії щодо завданих збитків та з вимогою про відшкодування завданих збитків.

Враховуючи, що збитки у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування стягуються примусово в судовому порядку з особи, яка їх заподіяла, питання щодо наявності збитків та їх розміру має перевірятись судом, який розглядає позов про їх стягнення. У зв`язку з цим звернення Харківського радіотехнічного технікуму з позовом про визнання незаконною та скасування вимоги від 20.12.2018 № 20-03-25-8134 є неналежним способом захисту порушеного права, а відтак такий позов не підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року по справі № 0740/1005/18, яка, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для застосування суду.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського радіотехнічного коледжу залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби задовольнити.

Скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 року по справі № 520/2759/19 скасувати в частині скасування п.2,4 вимоги Північно-східного офісу Держаудитслужби №20-03-25-8134 від 20.12.2018 року.

В цій частині Харківському радіотехнічному коледжу в позові відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 року по справі №520/2759/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.І. Сіренко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 07.10.2019 року