Ухвала

від 07.10.2019 по справі 0870/7493/12

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 0870/7493/12

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чередниченко В.Є. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року у справі №0870/7493/12 за позовом Бердянської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Світанок про припинення підприємницької діяльності юридичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року позов Бердянської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Світанок про припинення підприємницької діяльності юридичної особи задоволено повністю. Припинено юридичну особу Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Світанок (код ЄДРПОУ 24908744).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, з підстав порушення судом норм матеріального права, 17 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою. Згідно з якою просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року у справі №0870/7493/12 та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

Крім того, в апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк звернення до суду з апеляційною скаргою зазначаючи при цьому, що про наявність оскаржуваної постанови суду дізнався в серпні 2019 року після звернення до особи, що виконує обов`язки бухгалтера садівництва ОСОБА_2 , яка повідомила його про те, що кошти на черговий платіж цільового внеску члена кооперативу прийняти не може, оскільки кооператив ліквідований за рішенням суду.

Відповідно до пункту 13 розділу VІІ перехідних положень КАС України (в редакції чинній від 15.12.2017 року) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Так, у відповідності до частини 1 та частини 2 статті 186 КАС України (в редакції на час ухвалення оскаржуваної постанови), апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

В свою чергу, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року у справі №0870/7493/12 надіслана судом до реєстру та оприлюднена на зазначеному сайті 08.10.2012 року.

Тобто, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року у справі №0870/7493/12 доведено до відома громадян України 08 жовтня 2012 року та з цього дня з її текстом має можливість ознайомитися будь-яка особа, в тому числі і члени обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Світанок .

Отже, враховуючим те, що текст постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року у справі №0870/7493/12 було опубліковано та доведено до відома громадян 08 жовтня 2012 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржник з 08 жовтня 2012 року мав можливість ознайомитися з текстом цієї постанови та у разі незгоди з зазначеним рішенням суду оскаржити його у встановленому законом порядку, проте таку апеляційну скаргу ним було подано до суду лише 17 вересня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження більше ніж 6 років 11 місяців.

Твердження скаржника про те, що він дізнався про наявність оскаржуваної постанови в серпні 2019 року після звернення до особи, що виконує обов`язки бухгалтера садівництва, яка повідомила його про те, що кошти на черговий платіж цільового внеску члена кооперативу прийняти не може, оскільки кооператив ліквідований за рішенням суду, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята 01.10.2012 року, набрала законної сили в 2012 році та отримана державним реєстратором для виконання 25.04.2013 року (а.с.44), при цьому як вбачається з копії членської книжки члена обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Світанок ОСОБА_1 сплачував членські внески щороку з 2008 року по 2012 рік, проте у 2013 році членський внесок не сплачував. Крім того, зазначення в книжці члена кооперативу про сплату скаржником членських зносів в 2014-2018 роках не може свідчити, що така сплата відбувалася саме на користь обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Світанок

Отже, враховуючи те, що рішення суду набрало законної сили у 2012 році та згідно з матеріалами справи отримано державним реєстратором для виконання 25.04.2013 року (а.с.44), ОСОБА_1 повинен був дізнатися про наявність судового рішення щодо припинення кооперативу під час сплати ним чергового платежу цільового внеску члена кооперативу у 2013 році.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначені скаржником обставини не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, який сплив з великим проміжком часу, оскільки визнання зазначених ним обставин поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження може порушити принцип правової визначеності та вплинути на ті відносини, які сформувалися після набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.

Слід зазначити й те, що вищезазначена обставина, яку скаржник зазначає як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження не є обставиною, яка є об`єктивно непереборною, не залежною від волевиявлення особи та пов`язаною з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, та обставиною яка підтверджена належними доказами.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що вирішення суддею питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Приймаючи до уваги, що скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, з підстав які на думку суду є неповажними, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, та запропоновувати скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Керуючись статтями 120, 298 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року у справі №0870/7493/12 - залишити без руху та запропонувати протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя В.Є. Чередниченко