Постанова

від 24.09.2019 по справі 1.380.2019.001448

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/7244/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Багрія В.М., Заверухи О.Б.,

за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т.

представника відповідача - Добровольської Ю.Р.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року (головуючий суддя: Карп'як О.О., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту рішення - 07.06.2019) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства ФАСАДДАХ до Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

Приватне підприємство ФАСАДДАХ 28.03.2019 звернулося до суду з позовом, в якому просило зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 6 від 15.11.2017, № 7 від 15.11.2017, № 13 від 15.11.2017, датою їх подання.

Обґрунтовує позов тим, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 по справі № 857/1162/18 (№ 813/874/18) скасовані рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04 січня 2018 року за номерами: 537901/35101773 - про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 15.11.2017, 537902/35101773 - про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 15.11.2017, 537903/35101773 - про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 15.11.2017. Постанова набрала законної сили 05.11.2018. Після набрання законної сили постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018, позивач звернувся до ДФС України з вимогою зареєструвати податкові накладні, однак ДФС відмовила у такій реєстрації, посилаючись на відсутність зобов`язання ДФС України щодо виконання цього рішення суду. Вважає такі дії відповідача протиправними та просив позов задовольнити.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року позов задоволено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що причиною відмови в реєстрації податкових накладних, є інформація зазначена у документах стосовно пункту навантаження розвантаження у ТТН, яка є різною, що не може підтверджувати суть господарської операції зазначеної у податковій накладній.

Представник відповідача Добровольська Ю.Р. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, пояснення надала аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, його участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 у справі № 857/1162/18 (№ 813/874/18) за позовом Приватного підприємства Фасаддах до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, відшкодування шкоди, апеляційну скаргу Приватного підприємства Фасаддах задоволено частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі № 813/874/18 скасовано та прийнято постанову, якою частково задоволено позовні вимоги Приватного підприємства Фасаддах , а саме: скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04 січня 2018 року за номерами: 537901/35101773 - про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 15 листопада 2017 року; 537902/35101773 - про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 15 листопада 2017 року; 537903/35101773 - про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 15 листопада 2017 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Після набрання вищезазначеною постановою законної сили, позивач листом від 06.02.2019 року № 06/02/2019 звернувся зі заявою до ДФС України з вимогою зареєструвати податкові накладні.

Листом від 25.02.2019 № 9138/6/99-99-11-01-02-16 ДФС України повідомило позивача про те, що будь яких зобов`язань ДФС України по реєстрації податкових накладних, складених ПП Фасаддах , рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 у справі № 813/874/18 не містять.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, оскільки обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не встановлено, а тому з метою відновлення прав та інтересів позивача, з метою дотримання гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, необхідно зобов`язати відповідача зареєструвати у день надходження в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, податкові накладні № 6 від 15.11.2017, № 7 від 15.11.2017, № 13 від 15.11.2017.

З цими висновками суду першої інстанції, погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 у справі № 857/1162/18 (№ 813/874/18) за позовом приватного підприємства Фасаддах до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, відшкодування шкоди, апеляційну скаргу приватного підприємства Фасаддах задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року скасовано, прийнято нову постанову, якою частково задоволено позовні вимоги. Скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04 січня 2018 року за номерами: 537901/35101773 - про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 15 листопада 2017 року; 537902/35101773 - про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 15 листопада 2017 року; 537903/35101773 - про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 15 листопада 2017 року.

Таким чином, у відповідності до ч. 4 статті 78 КАС України, обставини які встановленні у вищенаведеній постанові суду апеляційної інстанції, яка набрала законної сили і не скасована, не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Згідно із підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічні положення закріплено в пункті 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З вище наведених норм слідує, що саме до повноваженням ДФС України віднесено реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 у № 857/1162/18 (№ 813/874/18), встановлено протиправність дій відповідача щодо прийняття рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 04 січня 2018 року за номерами: 537901/35101773 - про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 15 листопада 2017 року; 537902/35101773 - про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 15 листопада 2017 року; 537903/35101773 - про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 15 листопада 2017 року в ЄРПН та скасовано вказані рішення комісії ДФС України.

Таким чином, оскільки рішення комісії ДФС України, які стали причиною для відмови у реєстрації податкових накладних скасовані, то підстав для відмови у прийнятті в установленому порядку рішенням відповідачем про реєстрацію податкових накладних, на думку суду апеляційної інстанції, відсутні.

Щодо покликання апелянта, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних було те, що інформація зазначена у документах стосовно пункту навантаження розвантаження у ТТН є різною, а отже не може підтверджувати суть господарської операції зазначеної у податковій накладній, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними.

Оскільки, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а тому розбіжності в їх заповненні не можуть слугувати підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.

Правова позиція з цього приводу викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 804/4787/16.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки відповідачем не наведено обставин які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому необхідно зобов`язати Державну фіскальну службу України, зареєструвати у день надходження податкові накладні № 6 від 15.11.2017, № 7 від 15.11.2017, № 13 від 15.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Апеляційна скарга Державної фіскальної служби України не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 313, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року у справі № 1.380.2019.001448 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Суддя-доповідач: О. М. Гінда судді В. М. Багрій О. Б. Заверуха Повне судове рішення складено 07.10.2019.