Постанова

від 30.09.2019 по справі 914/149/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2019 р. Справа №914/149/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Зварич О.В.

Мирутенка О.Л.

секретар судового засідання Андреюк Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Паньків Інни Любомирівни , № б/н від 10.04.2019 (вх. №01-05/1388/19 від 15.04.2019)

на рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2019 (повний текст рішення 01.04.2019)

у справі № 914/149/19 (суддя Фартушок Т.Б.)

за позовом Паньків Інни Любомирівни , Львівська область , м. Новий Розділ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моршинська торгівельна компанія", Львівська область, м. Моршин

про стягнення безпідставно стягнутих коштів у сумі 110251,10грн.

За участю представників від:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року Паньків Інна Любомирівна (далі - Паньків І.Л. ) звернулася до Господарського суду Львівської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моршинська торгівельна компанія" 110 251,10 грн. безпідставно списаних коштів.

Підставою звернення з позовом слугувало стягнення з Паньків І. Л. грошових коштів у розмірі 110 251,10грн. на підставі судового наказу від 08.10.2018 у справі №914/1852/18, скасованого ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.01.2019 у справі №914/2429/18.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.03.2019 у справі № 914/149/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Присуджено до стягнення з Паньків І.Л. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моршинська торгівельна компанія" 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що в силу приписів ч.3 ст.158 ГПК України та ч.5 ст.333 ГПК України при поданні до господарського суду заяви про скасування судового наказу заявник наділений правом подати також заяву про поворот виконання судового наказу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.01.2019 у справі №914/2429/18 скасовано наказ Господарського суду Львівської області від 08.10.2018 у справі №914/1852/18, однак відмовлено у задоволенні клопотання Паньків І.Л. про поворот виконання судового наказу у зв`язку з неподанням заявником достатніх доказів фактичного виконання такого наказу. Однак, вказане не позбавляє Паньків І.Л. права на повторне подання такого клопотання після усунення обставин, які спричинили відмову в його задоволенні.

При цьому, суд першої інстанції зазначив про відсутність правових підстав до застосування встановленого главою 83 Цивільного кодексу України правового механізму повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, оскільки такий застосовується відносинах зобов`язального права, а не у відносинах, пов`язаних із здійсненням процесуальних прав учасника справи.

Окрім того, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача 10 000грн. оскільки такі витрати підтверджені поданими відповідачем доказами, а позивач своїм правом на подання клопотання в порядку ч.5 ст.126 ГПК України не скористався, доказів не співмірності витрат в порядку ч.6 ст.126 ГПК України не подав.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Паньків І.Л звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2019 у справі №914/149/19 та постановити нове рішення, яким стягнути на користь апелянта з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моршинська торгівельна компанія" безпідставно списаних коштів у сумі 110251,10 грн.; судовий збір на загальну суму 5763 грн. (з яких: за подання позовної заяви - 1921 грн., за подання заяви про забезпечення позову - 960,5 грн., за подання з апеляційної скарги - 2881,5 грн.; витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 18100 грн. (з яких: заявлені до відшкодування у суді першої інстанції - 13800 грн., за переглядом справи в апеляційному порядку - 4300 грн.).

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, позивач зазначає, що ні ГПК України, ні інші норми чинного законодавства не передбачають обмежень щодо звернення до суду з позовом у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження, а Господарський суд Львівської області самостійно обмежив право Паньків І.Л. на судовий захист.

Окрім того, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу з огляду на положення ст.ст.124,165 ГПК України та на те, що до відзиву на позовну заяву відповідач не додав детального розрахунку очікуваних витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. та не подав доказів фактичного понесення ним таких витрат.

04.06.2019 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Моршинська торгівельна компанія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити з підстав законності та обгрунтованості оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Зокрема, відповідач зазначає, що стягнення коштів з рахунків позивача здійснювалось Стрийським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області в порядку, визначеному ЗУ Про виконавче провадження , а не відповідачем.

Разом з тим, відповідач вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують стягнення коштів з рахунків позивача і саме на користь відповідача, оскільки таке стягнення відбулось на користь стягувача - ПП ДТК -Сервіс , який розпорядився ними в користь відповідача.

Окрім того, відповідач вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав до застосування встановленого главою 83 Цивільного кодексу України правового механізму повернення майна, набутого без достатньої правової підстави.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/149/19 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Зварич О.В. та Кравчук Н.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2019 апеляційну скаргу Паньків Інни Любомирівни , № б/н від 10.04.2019 на рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2019 у справі № 914/149/19 залишено без руху.

Зобов`язано скаржника усунути недоліки, допущені при поданні апеляційної скарги, та надати суду протягом 10 днів з дня отримання ухвали докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів сторонам у справі листом з описом вкладення (опис вкладається до поштового відправлення).

02 травня 2019 року на виконання вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2019 скаржником у строк подано до суду апеляційної інстанції опис вкладення до поштового відправлення копії апеляційної скарги з додатками Товариству з обмеженою відповідальністю "Моршинська торгівельна компанія".

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Паньків Інни Любомирівни на рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2019 у справі №914/149/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 24.06.2019.

24.06.2019 судове засідання по розгляду апеляційної скарги Паньків Інни Любомирівни , на рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2019 у справі № 914/149/19 не відбулось у зв`язку із перебуванням у відрядженні головуючого судді Кордюк Г.Т. з 23.06.2019 до 24.06.2019 згідно наказу №06-03/70 від 19 червня 2019 року про відрядження Г.Кордюк.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 11.07.2019 .

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.07.2019.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Кравчук Н.М., з метою недопущення порушення процесуальних строків передбачених Господарським процесуальним кодексом України, 29 липня 2019 року згідно розпорядження №610 керівника апарату Західного апеляційного господарського суду щодо проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів, здійснено автоматизовану зміну судді - члена колегії Кравчук Н.М.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2019 до складу колегії замість судді - члена колегії Кравчук Н.М. введено суддю Мирутенка О.Л.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.09.2019.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.09.2019.

Сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні повторно не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.

Відповідач своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з офіційного сайту ПАТ Укрпошта (функція відстеження поштового відправлення), ухвала суду від 17.09.2019,надіслана на зазначену в апеляційній скарзі адресу позивача - Паньків Л.І. ( АДРЕСА_3 ), останній не вручена з зазначенням причин інші причини .

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Окрім того, 29.07.2019 до суду від представника позивача - адвоката Ощипок В.С. поступило клопотання про відкладення розгляду справи, яким останній просив, зокрема, повідомити його про час та місце розгляду справи.

Ухвала суду від 17.09.2019, надіслана на зазначену адвокатом Ощипок В.С. адресу - АДРЕСА_2 , останньому вручена, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.7 ст. 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відтак, апелянта належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги у даній справі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь в судових засіданнях.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 08.10.2018 Господарським судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Паньків Інни Любомирівни на користь Приватного підприємства ДТК-Сервіс заборгованості згідно з Договором поставки №25/09 від 25.09.2018 у розмірі 126074,20 грн. та 176,20 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.11.2018 у справі №914/1852/18 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Моршинська торгівельна компанія про заміну стягувача у судовому наказі Господарського суду Львівської області від 08.10.2018 у справі № 914/1852/18; замінено стягувача - Приватне підприємство ДТК-Сервіс його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Моршинська торгівельна компанія у судовому наказі Господарського суду Львівської області від 08.10.2018 № 914/1852/18 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Паньків Інни Любомирівни 126074,20грн. заборгованості та 176, 20грн. судового збору

28.12.2018 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Паньків Інни Любомирівни про скасування судового наказу, виданого Господарським судом Львівської області 08.10.2018 у справі №914/1852/18 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Паньків Інни Любомирівни на користь приватного підприємства "ДТК-Сервіс" заборгованості згідно з Договором поставки №25/09 від 25.09.2018 у розмірі 126'074,20 грн. та 176,20 грн. витрат на оплату судового збору.

До заяви про скасування судового наказу Паньків Інною Любомирівною долучено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання такої заяви та клопотання про поворот виконання судового наказу.

Ухвалою суду від 02.01.2019 у справі №914/2429/18 скасовано судовий наказ Господарського суду Львівської області від 08.10.2018 у справі №914/1852/18 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Паньків Інни Любомирівни на користь Приватного підприємства "ДТК-Сервіс" заборгованості згідно з Договором поставки №25/09 від 25.09.2018 у розмірі 126074,20грн. - заборгованість та 176,20грн. судового збору.

При цьому, вказаною ухвалою суд відмовив у здійсненні повороту виконання судового наказу шляхом стягнення з приватного підприємства "ДТК-Сервіс" на користь боржника близько 105000грн., зазначивши, що боржник додав до клопотання лише копію постанови державного виконавця про арешт коштів боржника. Доказів списання установою банку відповідної грошової суми суду не надано. Крім того, суд звернув увагу боржника, що грошові вимоги повинні бути виражені у точній сумі, а боржник же вказав у клопотанні про поворот виконання судового наказу про стягнення близько 105'000,00 грн.

Вказані обставини слугували підставою для звернення Паньків І.Л. з позовом у даній справі.

При цьому, у позовній заяві Паньків І.Л. зазначала, що про факт заміни ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.11.2018 у справі №914/1852/18 сторони стягувача з ПП ДТК-Сервіс на ТзОВ Моршинська торгівельна компанія їй стало відомо одночасно із поданням заяви про скасування судового наказу

В обґрунтування позовних вимог позивач покликалась на те, що до моменту скасування Господарським судом Львівської області судового наказу Стрийським МРВДВС ГТУЮ у Львівській області здійснено стягнення з позивача на користь відповідача з рахунку НОМЕР_1 АБ Укргазбанк 1327,60грн., з рахунку НОМЕР_2 АБ Укргазбанк 105930грн., які згідно Платіжних доручень від 10.12.2018р. №6816 та від 26.12.2018р. №7231 відповідно перераховано на користь відповідача.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Приписами ч.2 ст.4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Нормою ч.5 вказаної статті передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно ч.2 ст.12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Нормою ч.3 вказаної статті визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом (ч.2 ст.20 ГК України).

Згідно ч.3 ст.20 ГК України порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Приписами ч.ч.2-4 вказаної статті визначено, що із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Згідно ч.1 ст.154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому цим розділом (ч.3 ст.154 ГПК України).

Нормою ч.1 ст.157 ГПК України визначено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ч.3 ст.158 ГПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу.

Приписами ч.ч.1-5 ст.333 ГПК України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Відповідно до частини 10 вказаної статті заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.01.2019 у справі №914/2429/18 скасовано судовий наказ Господарського суду Львівської області від 08.10.2018 у справі №914/1852/18 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Паньків Інни Любомирівни на користь Приватного підприємства "ДТК-Сервіс" заборгованості згідно з Договором поставки №25/09 від 25.09.2018р. у розмірі 126074,20грн. та 176,20грн. судового збору.

Крім того, у вказаній ухвалі судом роз`яснено стягувачу право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до ч.3 ст.158 ГПК України, правом на звернення до суду у порядку спрощеного позовного провадження у випадку скасування судового наказу наділений заявник заяви про видачу такого судового наказу (відповідач у даній справі та стягувач за судовим наказом Господарського суду від 08.10.2018 у справі №914/1852/18), а не заявник заяви про скасування такого судового наказу (позивач у даній справі).

В той же час, заявник заяви про скасування судового наказу (позивач у даній справі) при поданні до господарського суду заяви про скасування судового наказу, в силу приписів ч.3 ст.158 ГПК України та ч.5 ст.333 ГПК України, наділений правом на звернення до суду із заявою про поворот виконання судового наказу.

Матеріалами справи підтверджено, що Паньків І.Л. реалізувала надане ГПК України право та подала разом із заявою про скасування судового наказу заяву про поворот виконання судового наказу.

Ухвалою суду від 02.01.2019 у справі №914/2429/18 суд відмовив у здійсненні повороту виконання судового наказу шляхом стягнення з приватного підприємства "ДТК-Сервіс" на користь боржника близько 105000грн., зазначивши, що боржник додав до клопотання лише копію постанови державного виконавця про арешт коштів боржника. Доказів списання установою банку відповідної грошової суми суду не надано. Крім того, суд звернув увагу боржника, що грошові вимоги повинні бути виражені у точній сумі, а боржник же вказав у клопотанні про поворот виконання судового наказу про стягнення близько 105'000,00 грн.

Однак, відмова господарського суду у здійсненні повороту виконання судового наказу зумовлена недостатністю поданих заявником доказів фактичного виконання такого наказу не позбавляє заявника права на повторне звернення з заявою про поворот виконання судового наказу після усунення обставин, які спричинили відмову в її задоволенні.

Отже, чинним ГПК України визначено ефективний та дієвий спосіб захисту порушеного права боржника на повернення стягнених коштів у випадку скасування судового наказу, - шляхом подання до суду заяви про поворот виконання судового наказу.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав до застосування встановленого главою 83 Цивільного кодексу України правового механізму повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, оскільки такий застосовується відносинах зобов`язального права, а не у відносинах, пов`язаних із здійсненням процесуальних прав учасника справи.

З огляду на все викладене вище в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи відмову судом у задоволенні позову, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача в порядку ст.129 ГПК України.

Окрім того, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач просив стягнути з позивача 10 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Приписами п.2 ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

За змістом статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем подано до суду першої інстанції копії Договору про надання правничої допомоги від 14.02.2019 №5-1/ю, Акту наданих послуг від 11.03.2019 №1 до вказаного Договору та Платіжне доручення від 11.03.2019 №9 про оплату наданої правничої допомоги згідно Договору від 14.02.2019 №5-1/ю в розмірі 10 000грн.

З поданих відповідачем доказі вбачається, що 14.02.2019 між адвокатським об`єднанням ГАЛ-ЮРЗАХИСТ в особі адвоката Квіткіна Юрія Миколайовича (за Договором Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю Моршинська торгівельна компанія (за Договором Клієнт) укладено Договір про надання правничої допомоги №5-1/ю, за умовами якого (п.1) Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в господарській справі №914/149/19, що розглядається Господарським судом Львівської області за позовом Паньків Інни Любомирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю Моршинська торгівельна компанія про стягнення коштів.

Згідно пункту 3 Договору розмір гонорару Адвоката становить 10 000грн. з розрахунку 1000грн. за одну годину роботи в тому числі:

- ознайомлення з матеріалами, наданими Клієнтом, визначення способу та заходів захисту інтересів Клієнта - 3000грн.

- підготовка проекту клопотання про відкладення розгляду справи - 1 000грн.;

- підготовка проекту відзиву на позовну заяву - 6 000грн.

Згідно з Актом про надані послуги від 11.03.2019 до Договору Адвокат передав ,а Клієнт прийняв послуги з надання правничої допомоги на загальну суму 10 000грн., з яких

- ознайомлення з матеріалами, наданими Клієнтом, визначення способу та заходів захисту інтересів Клієнта - 3 000грн.

- підготовка проекту клопотання про відкладення розгляду справи - 1 000грн.;

- підготовка проекту відзиву на позовну заяву - 6 000грн.

Вказаний Договір та Акт наданих послуг підписано уповноваженими представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

Згідно з платіжним дорученням від 11.03.2019 №9 Клієнтом оплачено надані згідно Акту від 11.03.2019 до Договору від 14.02.2019р. №5-1/ю послуги в розмірі 10 000грн.

Квіткін Юрій Миколайович є адвокатом, що підтверджується Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю від 21.02.2018 серія ЛВ №000878.

Від позивача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно неспівмірності заявлених позивач витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із апеляційним розглядом справи не надходило.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Покликання апелянта на те, що до відзиву на позовну заяву відповідач не додав детального розрахунку очікуваних витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. та не подав доказів фактичного понесення ним таких витрат колегія суддів відхиляє як безпідставні та необгрунтовані з огляду на наступне:

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, чинним ГПК України передбачено подання суду разом з першою заявою по суті спору лише попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, а не доказів фактичного понесення таких витрат.

Водночас, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, докази, які підтверджують розмір судових витрат, можуть бути подані суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вказані положення ГПК України відповідачем дотримані, оскільки у першій заяві по суті спору (відзиві на апеляційну скаргу) відповідачем зазначено орієнтовний розмір очікуваних витрат на професійну правничу допомогу (10 000 грн.), а заявою від 11.03.2019 (вх.№ суду 11562/19 від 18.03.2019) подано докази, які підтверджують фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2019 у справі № 914/149/19 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та витрати на професійну правничу допомогу покласти на скаржника в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2019 у справі № 914/149/19 залишити без змін, апеляційну скаргу Паньків Інни Любомирівни - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

3. Порядок і строк оскарження встановлені ст.ст. 288-289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.10.2019