Постанова

від 30.09.2019 по справі 904/10924/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2019 року м.Дніпро Справа № 904/10924/16

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Вітко Г.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Івано-Франківський арматурний завод на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 (суддя Владимиренко І.В.) у справі № 904/10924/16

кредитор: Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано - Франківський арматурний завод" (51900, Дніпропетровська область, м. Кам"янське, пр. Аношкіна, 20/65; код ЄДРПОУ 31028932)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

Ліквідатор подав заяву про те, що діями керівництва боржника, ПАТ "Діамантбанк" та ТОВ "Спарта - Дніпро" були порушені вимоги ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , а тому просив суд скасувати рішення реєстратора, визнати недійсним договір купівлі - продажу від 18.11.16р., визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Івано - Франківський арматурний завод" та витребувати у ТОВ "Спарта - Дніпро" на користь ТОВ "Івано - Франківський арматурний завод" нерухоме майно, яке було раніше відчужене згідно договору купівлі - продажу від 18.11.16р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 року, зокрема, в задоволенні заяви ліквідатора № 17 від 17.01.19р. про скасування рішення реєстратора, визнання недійсним договору, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатором в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України не були виконані вимоги ухвал господарського суду та не надано господарському суду в обґрунтування заявленої заяви жодних достатніх доказів, які б підтверджували порушення Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С., ТОВ «Спарта - Дніпро» , ПАТ «Діамантбанк» вимог діючого законодавства.

Представниками Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С., ТОВ «Спарта - Дніпро» , ПАТ «Діамантбанк» відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України були надані документальні докази, які спросовують всі викладені в заяві ліквідатора обставини.

Господарський суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви ліквідатора № 17 від 17.01.19р. про скасування рішення реєстратора, визнання недійсним договору, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Також, суд першої інстанції вирішив зобов`язати ліквідатора надати господарському суду звіт ліквідатора та інші документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури.

2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 у справі № 904/10924/16, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Івано-Франківський арматурний завод , в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019р. по справі № 904/10924/16 в частині залишення без задоволення заяви ліквідатора № 17 від 17.01.19р. про скасування рішення реєстратора, визнання недійсним договору, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння скасувати.

Просить заяву ліквідатора № 17 від 17.01.19р. про скасування рішення реєстратора, визнання недійсним договору, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме маймо приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольги Степанівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 28060450 від 03.02.2016р. щодо державної реєстрації права власності на базу матеріально-технічного забезпечення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 839659712101), місцезнаходження за адресою: м. Дніпро вул. Любарського, буд. 163, за Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" (код ЄДРПОУ 23362711, Контрактова Площа, 10-А, м. Київ, 04070).

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 18.11.2016р., серія та номер: 704, укладений між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" (код ЄДРПОУ 23362711, Контрактова Площа, 10-А, м. Київ, 04070) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарта-Дніпро" ( код ЄДРПОУ: 40304535, вул. Любарського, 163, м. Дніпро, 49098), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободян В.М., про купівлю-продаж бази матеріально-технічного забезпечення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 839659712101), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Дніпро, вул. Любарського, буд. 163.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Івано - Франківський арматурний завод" (код ЄДРПОУ 31028932, пр. Аношкіна, 20/65, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51900) право власності на нерухоме майно: будівлі та споруди бази матеріально-технічного забезпечення, опис об`єкта: А-1 "Адміністративна будівля", загальною площею 317,8 кв.м.; Б-1 "Будівля побутових приміщень", загальною площею 171,1 кв.м.; Д "Склад хімії", загальною площею 509,2 кв.м.; Е "Склад хімії", загальною площею 173,3 кв.м.; К "Склад автопокришек", загальною площею 320,1 кв.м.; Л "Склад-магазин", загальною площею 460,1 кв.м.; З "Склад ГТВ", загальною площею 639,6 кв.м.; Ж "Склад хімії", загальною площею 1033,1 кв.м.; Г "Гараж для автопогрузчиків", загальною площею 193,3 кв.м.; М-Н "Рампа з навісами"; 1-5, 7-17 "Огорожа"; 6 "Вишка освітлення"; І "Мостіння"; 0,П "Навіси"; а-1 "прибудова"; 6-1 "тамбур"; а 1 , а 2 ,а 3 ,а 4 ,б 1 ,б 2 ,б 3 ,л 1 . (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 839659712101); місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Любарського, буд. 163.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта-Дніпро" (код ЄДРПОУ: 40304535, вул. Любарського, 163, м. Дніпро, 49098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано - Франківський арматурний завод" (код ЄДРПОУ 31028932, пр. Аношкіна, 20/65, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51900) нерухоме майно: будівлі та споруди бази матеріально-технічного забезпечення, опис об`єкта: А-1 "Адміністративна будівля", загальною площею 317,8 кв.м.; Б-1 "Будівля побутових примі¬щень", загальною площею 171,1 кв.м.; Д "Склад хімії", загальною площею 509,2 кв.м.; Е "Склад хімії", загальною площею 173,3 кв.м.; К "Склад автопокришек", загальною площею 320,1 кв.м.; JI "Склад-магазин", загальною площею 460,1 кв.м.; З "Склад ГТВ", загальною площею 639,6 кв.м.; Ж "Склад хімії", загальною площею 1033,1 кв.м.; Г "Гараж для авто- погрузчиків", загальною площею 193,3 кв.м.; М-Н "Рампа з навісами"; 1-5, 7-17 "Огорожа"; 6 "Вишка освітлення"; І "Мостіння"; 0,П "Навіси"; а-1 "прибудова"; 6-1 "тамбур"; а 1 , а 2 ,а 3 ,а 4 ,б 1 ,б 2 ,б 3 ,л 1 . (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 839659712101); місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Любарського, буд. 163. Видати наказ.

Апеляційну скаргу обґрунтовано наступним.

Підстави для скасування рішення державного реєстратора.

Скаржник вважає, що оскільки державний реєстратор не вчиняла будь-якої з перелічених у ст. 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріальної дії з базою матеріально-технічного забезпечення, у неї не було передбачених чинним законодавством підстав ухвалювати оскаржуване рішення.

Скаржник прийшов до висновку, що оскільки відсутні докази надіслання банком та отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень, у державного реєстратора не було передбачених чинним законодавством підстав ухвалювати оскаржуване рішення.

Також апелянт зазначає, що оскільки відсутні докази оцінки бази матеріально-технічного забезпечення суб`єктом оціночної діяльності станом на 03.02.2016р., у державного реєстратора не було передбачених чинним законодавством підстав ухвалювати оскаржуване рішення.

Оскільки, відсутні докази сплати податкового боргу станом на 03.02.2016р. або згоди контролюючого органу на відчуження бази матеріально-технічного забезпечення, у державного реєстратора не було передбачених чинним законодавством підстав ухвалювати оскаржуване рішення.

Вважає, що оскільки зареєстроване обтяження стосовно бази матеріально-технічного забезпечення станом на 03.02.2016р. не було припинено, у державного реєстратора не було передбачених чинним законодавством підстав ухвалювати оскаржуване рішення.

На підставі наведеного скаржник вважає, що оскаржуване рішення державного реєстратора не відповідає вимогам законодавства, є неправомірним та підлягає скасуванню.

Згідно Реєстру вимог кредиторів (т. 1 а.с. 131-133) загальна заборгованість боржника перед державним бюджетом складає 1 284 483,14 грн. Задовольнити вказані вимоги в ліквідаційній процедурі не можливо, тому що за 10 місяців до порушення провадження справи про банкрутство боржника право власності на останнє майно боржника, а саме: на базу матеріально-технічного забезпечення, безоплатно (для боржника) було переоформлене на банк на підставі оскаржуваного рішення державного реєстратора.

Скаржник вважає, що оскільки база матеріально-технічного забезпечення вибула із володіння боржника та була зареєстрована за банком без достатніх правових підстав, власником бази матеріально-технічного забезпечення є боржник, в тому числі на момент укладення договору купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу укладено особою, яка не мала права розпоряджатися базою матеріально-технічного забезпечення, що суперечить ст.ст. 316, 317, 658 ЦК України та згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Підстави для визнання права власності.

Укладання правочину, а також подальша реєстрація права власності на майно не припиняє право власності дійсного власника, тому й до теперішнього часу саме боржник залишається власником бази матеріально-технічного забезпечення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 04.09.2012 р. у справі № 5011-62/1265-2012.

Скаржник вважає, що наведені обставини свідчать, що база матеріально-технічного забезпечення є власністю боржника, вибуло з його володіння поза його волею та з порушенням норм законодавства.

Підстави для витребування майна з чужого незаконного володіння.

Скаржник зазначає, що боржник на передавав базу матеріально-технічного забезпечення у власність банка чи товариства, тобто вказане майно вибуло із його володіння поза його волею.

Також скаржник вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме: ч. 3 ст. 10, ,ч. 1 ст. 18, ч . З ст. 20, ч. ч. 1,2 ст. 24, ч. 2 ст. 26, п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ч. 1 ст. 34, ст. 46-1, ст. 73 Закону України "Про нотаріат", ч. 1 ст. 35, ст. 37 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 88, 89, 93 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215, ч. 1 ст. 316, ст. ст. 317-319, 330, 346, 388, 392, 658 Цивільного кодексу України.

3.Узагальнені доводи інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Спарта-Дніпро подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ТОВ Івано-Франківський арматурний завод на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 року по справі 904/10924/16 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 року по справі 904/10924/16 - без змін.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2019 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Івано-Франківський арматурний завод на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 у справі № 904/10924/16 та призначено розгляд справи на 05.08.2019.

Розпорядженням керівника апарату суду від 05.08.2019 року, у зв`язку з відпусткою судді Чередка А.Є., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/10924/16, за результатами якої змінено склад судової колегії на головуючого суддю: Білецьку Л.М., суддів: Паруснікова Ю.Б., Коваль Л.А.

05.08.2019 року розгляд справи відкладено на 30.09.2019 року.

30.09.2019 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

В судовому засіданні присутні учасники справи надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.

Скаржник та інші учасники справи про банкрутство не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 у справі № 904/10924/16 слід залишити без змін з огляду на наступне.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Під час здійснення ліквідаційної процедури Боржника ліквідатором було встановлено, що між Боржником та ПАТ «Діамантбанк» (далі - Банк) було укладено Договір іпотеки №69/1 від 26.03.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юр-Капіносом А. Є. за реєстраційним №1397 (далі - Договір іпотеки), відповідно до умов якого Боржник передав в іпотеку Банку нерухоме майно - Будівлі та споруди бази матеріально-технічного забезпечення (опис об`єкта - А-1 «Адміністративна будівля» загальною площею 317,8 кв. м, Б-1 «Будівля побутових приміщень» загальною площею 171,1 кв. м, Д «Склад хімії» загальною площею 509,2 кв. м, Е «Склад хімії» загальною площею 173,3 кв. м, К «Склад автопокришок» загальною площею 320,1 кв. м, Л «Склад-магазин» загальною площею 460,1 кв. м, 3 «Склад ГТВ» загальною площею 639,6 кв. м, Ж «Склад хімії» , загальною площею 1 033,1 кв. м, Г «Гараж для автопогрузчиків» загальною площею 193,3 кв. м, М-Н «Рампа з навісами» , 1-5, 7-17 «Огорожа» , 6 «Вишка освітлення» , І «Мостіння» , О, П «Навіси» , а-1 «Прибудова» , 6-1 «Тамбур» , а1, а2, а3, а4, б1, б2, б3, л1 «Ґанки» ), яке знаходиться за адресою: м. Дніпро АДРЕСА_2 стара АДРЕСА_3 Дніпропетровськ), АДРЕСА_4 Білостоцького АДРЕСА_5 , будинок 163 (далі - База матеріально-технічного забезпечення), в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Управління виробничо-технологічної комплектації «Спецпромтехніка» (код ЄДРПОУ 30620357) (далі - Позичальник), що випливають з Договору кредитної лінії №69 від 22.03.2012 року (далі - Кредитний договір).

У зв`язку з невиконанням позичальником та боржником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором та договором іпотеки, на підставі іпотечного застереження та положень ст. 37 Закону України «Про іпотеку» банк 03.02.2016 року звернувся до державного реєстратора з заявою про реєстрацію права власності на базу матеріально-технічного забезпечення за банком, що і було зроблено.

03.02.2016 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С., прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 28060450 в Державному реєстрі прав, щодо державної реєстрації переходу права власності на будівлі та споруди бази матеріально-технічною забезпечення за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Білостоцького, будинок 163, на ім`я Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" на підставі поданих документів, в тому числі договору іпотеки №69/1, посвідченого Юр-Капіносом А.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим 1397 від 26.03.2012, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, відповідно до ст.ст. 10, 57 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» саме як державний реєстратор, тобто без вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України 20.01.2012№ 111/5 « 'Про затвердження Порядку передачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , який діяв станом на 03.02.2016 року, були передані, шляхом надіслання рекомендованого листа, документи органу державної реєстрації прав, який здійснює ведення реєстраційної справи щодо об`єкта нерухомого майна, за місцем розташування нерухомого майна, тобто до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції.

В процесі здійснення реєстрації із оригіналів поданих заявником - Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" для проведення державної реєстрації прав документів та копій документів, які пред`являлися для державної реєстрації прав, були виготовлені їх електронні копії шляхом сканування, які розміщуються у відповідному розділі (номер реєстраційної справи 839659712101) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.4 наказу Міністерства юстиції України 20.01.2012 № 111/5 «Про затвердження Порядку передачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , Державний реєстратор органу державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна, який отримав документи, долучає їх до реєстраційної справи, відкритої на такий об`єкт нерухомого майна.

В матеріалах справи №904/10924/16, міститься наданий Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С. Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на сторінці шостій якого вказано, що податкова застава на майно боржника припинена - номер запису про обтяження: 8885713 (спеціальний розділ), де вказано вид обтяження: податкова застава, та припинення обтяження 17.12.2015 року на підставі Листа ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська.

Станом на 03.02.2016 року, згідно абз.2 п. 3,2. Наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 572 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів» орган доходів і зборів був зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п`ятиденний строк з дня складення акта опису майна, така реєстрація здійснюється щодо нерухомого майна - відповідно до постанов Кабінету Міністрів України: від 22 червня 2011 року № 703 „Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" та від 26 жовтня 2011 року № 1141 „Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", тобто в Державному реєстрі прав.

Інформація про чинну податкову заставу в Державному реєстрі прав станом на 03.02.2016р. була відсутня.

При реєстрації права власності на підставі договору іпотеки нотаріальні дії не вчиняються, а відповідно всі посилання в заяві ліквідатора на Закону України «Про нотаріат» не мають відношення до даної справи. Процедура реєстрації права власності на підставі договору іпотеки чітко визначена Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 року, де чітко вказано які саме документи потрібно державному реєстратору для проведення реєстраційної дії: п. 61 Порядку «Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.» в редакції 2016 року вказані положення закріплені п.57 Положення.

15.05.2015 року ПАТ «Діамантбанк» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративної суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська по включенню до акту опису майна №13/31028932 від 24.02.2015 року у податкову заставу будівель та споруд бази матеріально технічного забезпечення, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 , належних на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківський арматурний завод» та реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно податкової застави цього нерухомого майна протиправними; зобов`язання Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська виключити з акту опису майна 13/31028932 будівлі та споруди бази матеріально-технічного забезпечення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , належних на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківський арматурний завод» та вчинення дій по припиненню обтяження і виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про податкову заставу, номер запису про обтяження 8885713 від 27.02.2015 року.

Відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року у справі №804/6327/15, якою було залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2015 року, позов Банку було задоволено повністю - визнано дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська по включенню до акту опису майна №13/31028932 від 24.02.2015 року у податкову заставу будівель та споруд бази матеріально технічного забезпечення, розташованої за адресою: АДРЕСА_7 . Дніпропетровськ АДРЕСА_8 Білостоцького, 163, належних на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківський арматурний завод» та реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно податкової застави цього нерухомого майна протиправними, зобов`язано Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська виключити з акту опису майна №13/31028932 від 21.02.2015 року будівлі та споруди бази матеріально-технічного забезпечення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 Білостоцького АДРЕСА_6 , належних на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківський арматурний завод» та вчинити дії припиненню обтяження і виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме, майно запису про податкову заставу, номер запису про обтяження 8885713 від 27.02.2015 року.

В подальшому ПАТ «Діамантбанк» отримав від ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська лист від 31.12.2015 року за вих. 13404/10/04-61-2820, в якому було зазначено, що ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року по справі №804/6327/15 виконано в повному обсязі, обтяження Бази матеріально-технічного забезпечення припинено. В підтвердження до листа було додано копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.12.2015 року про припинення обтяження податковою заставою (державний реєстратор Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Зайцев Антон Вадимович).

В подальшому на підставі оплатного договору купівлі-продажу від 18.11.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободяном В. М. за реєстровим №704, банк продав базу матеріально-технічного забезпечення ТОВ «Спарта-Дніпро» , яке є власником даного майна на сьогоднішній момент.

Але ліквідатор вважав, що діями керівництва боржника, ПАТ "Діамантбанк" та ТОВ "Спарта - Дніпро" були порушені вимоги ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , а тому просив суд скасувати рішення реєстратора, визнати недійсним договір купівлі - продажу від 18.11.16р., визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Івано - Франківський арматурний завод" та витребувати у ТОВ "Спарта - Дніпро" на користь ТОВ "Івано - Франківський арматурний завод" нерухоме майно, придбане згідно договору купівлі - продажу від 18.11.16р.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року у справі №804/6327/15 та лист ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 31.12.2015 року за вих. 13404/10/04-61-2820 спростовують твердження ліквідатора про відсутність підстав у державного реєстратора підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на Базу матеріально-технічного забезпечення за ПАТ «Діамантбанк» через відсутність згоди контролюючого органу на відчуження майна, оскільки станом на дату прийняття даного рішення, податкова застава була припинена.

Абзацом 2 п. 57 Порядку 1127 визначено, що наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Тобто державним реєстратором правомірно було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на Базу матеріально-технічного забезпечення за Банком з наявним обтяженням іпотекою.

Щодо вимог визнання недійсним договору купівлі-продажу між ДАТ «Діамантбанк» та ТОВ «Спарта-Дніпро» , визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Колегія суддів суддів вважає їх взаємовиключними, адже у разі визнання недійсним договору купівлі-продажу між ПАТ «Діамантбанк» та ТОВ «Спарта-Дніпро» буде застосовано реституцію (повернення до попереднього стану), тобто реєстрації права власності на майно за ПАТ «Діамантбанк» .

Витребування майна можливе лише від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (ч. 3 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» ).

Відповідно також до судової практики, яка склалася при вирішенні даної категорії правових спорів, зокрема рішення Верховного Суду України по справі №6-327цс 15 від 23.12.2015 року, виходячи з положень закону право витребувати майно із чужого незаконного володіння має лише власник цього майна.

Постановою Верховного Суду України від 17.12.2014 року по справі №6-140цс 14 встановлено, що за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Під час розгляду спорів про витребування майна мають бути встановлені всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

Відповідно до п. 5 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 від 07.02.2014 року: « 5. Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК). Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК). До державної реєстрації права власності за новим набувачем покупець за договором про відчуження майна, виконаним сторонами, не має права розпоряджатися цим майном, оскільки право власності на нього зберігається за продавцем, проте має право на захист свого володіння на підставі статті 396 ЦК. При цьому слід мати на увазі, що після оплати вартості проданого майна і передання його покупцеві, але до державної реєстрації переходу права власності, продавець також не має права ним розпоряджатися, оскільки це майно є предметом виконаного продавцем зобов`язання, яке виникло з договору про відчуження майна (пункт 1 частини першої статті 346 ЦК), а покупець є його законним володільцем» .

Ухвалами господарського суду від 24.01.19р. та від 27.02.19р. було зобов`язано ліквідатора надати суду нормативне та документальне обґрунтування поданої заяви, докази направлення заяви сторонам надати суду, надати суду заперечення на подані ПАТ "Діамант банк", ТОВ "Спарта - Дніпро", представника державного реєстратора прав на нерухоме майно приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С. пояснення, заперечення та відзив, докази направлення заперечень сторонам надати суду.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. ст. 77, 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегією суддів встановлено, що ліквідатором в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України не були виконані вимоги ухвал господарського суду та не було надано у в обґрунтування заявленої заяви жодного документального доказу, які б підтверджували порушення Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С., ТОВ «Спарта - Дніпро» , ПАТ «Діамантбанк» вимог діючого законодавства.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Довід скаржника про те, що оскільки державний реєстратор не вчиняла будь-якої з перелічених у ст. 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріальної дії з базою матеріально-технічного забезпечення, у неї не було передбачених чинним законодавством підстав ухвалювати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є необґрунтованим, оскільки тільки за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав, зазначений перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначений у ст. 24 Закону є вичерпним.

Довід скаржника про те, що аналіз п. 57 Порядку дає підстави стверджувати, що обов`язок з надіслання вимоги може вважатися виконаним тільки у разі, коли така вимога отримана іпотекодавцем (оскільки строк її виконання обчислюється з моменту отримання), і це означає, що іпотекодержатель має довести не тільки факт надсилання, а й отримання вимоги, на думку колегії суддів, не знаходить свого підтвердження з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що банком було надано державному реєстратору копії відповідності вимог та документів, що підтверджують наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання представниками позичальника та боржника вимоги, а саме:

1)копія вимоги по позичальника за вих. №10902/14.1-08 від 14.08.2015 року, копія фіскального чеку відділення зв`язку про оплату послуг доставки №0407024269828 від 17.88.2015 року, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому зазначено, що позичальник отримав вимогу 26.08.2015 року, копію роздруківки з офіційного сайту ПАТ Укрпошта , яка також підтверджує факт отримання поштового відправлення 26.08.2015 року (т.1 а.с.32);

2)копія вимоги по боржника за вих. №10901/14.1-08 від 14.08.2015 року, копія фіскального чеку відділення зв`язку про оплату послуг доставки №0407024269810 від 17.08.2015 року, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, в .якому зазначено, що боржник отримав вимогу 19.08.2015 року, копію роздруківки з офіційного сайту ПАТ Укрпошта , яка також підтверджує факт отримання поштового відправлення 19.08.2015 року (т.1 а.с.34).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що 30-денний строк з дня отримання позичальником та боржником вимог про усунення недоліків сплинув на момент державної реєстрації права власності.

Довід скаржника про те, що, оскільки відсутні докази оцінки бази матеріально-технічного забезпечення суб`єктом оціночної діяльності станом на 03.02.2016р., у державного реєстратора не було передбачених чинним законодавством підстав ухвалювати оскаржуване рішення спростовується п.61 Порядку, яким визначено вичерпний перелік документів для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, надання копії оцінки об`єкту нерухомості державному реєстратору чинним законодавством не вимагається.

Довід скаржника про те, що відсутні докази сплати податкового боргу станом на 03.02.2016р. або згоди контролюючого органу на відчуження бази матеріально-технічного забезпечення, а тому у державного реєстратора не було передбачених чинним законодавством підстав ухвалювати оскаржуване рішення не приймається до уваги, оскільки ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року у справі №804/6327/15, якою було залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2015 року, позов банку було задоволено повністю - визнано дії ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська по включенню до акту опису майна №13/31028932 від 24.02.2015 року у податкову заставу будівель та споруд бази матеріально технічного забезпечення, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 , належних на праві власності ТОВ Івано-Франківський арматурний завод та реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно податкової застави цього нерухомого майна протиправними, зобов`язано ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська виключити з акту опису майна №13/31028932 від 21.02.2015 року будівлі та споруди бази матеріально-технічного забезпечення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , належних на праві власності ТОВ Івано-Франківський арматурний завод та вчинити дії по припиненню обтяження і виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про податкову заставу, номер запису про обтяження 8885713 від 27.02.2015 року.

Відповідно до листа від 31.12.2015 року за вих. 13404/10/04-61-2820 ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року по справі №804/6327/15 виконано в повному обсязі, обтяження бази матеріально-технічного забезпечення припинено, що також підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.12.2015 року про припинення обтяження податковою заставою (державний реєстратор Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Зайцев Антон Вадимович).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що станом на дату прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на базу матеріально-технічного забезпечення, податкова застава була припинена.

Довід скаржника про те, що оскільки, зареєстроване обтяження стосовно бази матеріально-технічного забезпечення станом на 03.02.2016р. не було припинено, у державного реєстратора не було передбачених чинним законодавством підстав ухвалювати оскаржуване рішення є необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 п.61 Порядку, наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Таким чином, колегія суддів вважає, що державним реєстратором правомірно було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на базу матеріально-технічного забезпечення за банком з наявним обтяженням іпотекою. У разі ж припинення такого обтяження банк не мав би правових підстав для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Довід скаржника про те, що договір купівлі-продажу укладено особою, яка не мала права розпоряджатися базою матеріально-технічного забезпечення, що суперечить ст.ст. 316, 317, 658 ЦК України та згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним, є немотивованим з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 від 07.02.2014 року, вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК).

До державної реєстрації права власності за новим набувачем покупець за договором про відчуження майна, виконаним сторонами, не має права розпоряджатися цим майном, оскільки право власності на нього зберігається за продавцем, проте має право на захист свого володіння на підставі статті 396 ЦК. При цьому слід мати на увазі, що після оплати вартості проданого майна і передання його покупцеві, але до державної реєстрації переходу права власності, продавець також не має права ним розпоряджатися, оскільки це майно є предметом виконаного продавцем зобов`язання, яке виникло з договору про відчуження майна (пункт 1 частини першої статті 346 ЦК), а покупець є його законним володільцем. У разі укладення нового договору про відчуження раніше переданого покупцю майна без розірвання попереднього договору чи визнання судом його недійсним продавець несе відповідальність за його невиконання у виді відшкодування збитків новому покупцеві.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що для визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння необхідно встановити факт незаконності втрати боржником відповідного права власності.

Так, скаржником не доведено факт незаконності втрати боржником відповідного права власності.

Довід скаржника про те, що укладання правочину, а також подальша реєстрація права власності на майно не припиняє право власності дійсного власника, тому й до теперішнього часу саме боржник залишається власником бази матеріально-технічного забезпечення є необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Довід скаржника про те, що які саме докази суд вважав недостатніми та які саме докази були надані заінтересованими особами, та яким чином вони спростовують обставини, викладені в заяві ліквідатора, суд першої інстанції не зазначив відхиляється колегією суддів з огляду на наступне.

При аналізі доводу скаржника щодо змісту рішення суду першої інстанції, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, має бути належним чином зазначено підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Отже, оскаржувана ухвала є мотивованою в межах доводів і підстав правових позицій учасників.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції від 26.03.2019 по справі № 904/10924/16 є обґрунтованою та відповідає завданню та основним засадам господарського судочинства.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.

Права скаржника не порушено.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів приходить до висновку, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження та не спростовують правомірні висновки суду першої інстанції, а ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 у справі № 904/10924/16 винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що в силу ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги - без задоволення, оскаржуваного судового рішення - без змін.

10. Судові витрати.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Івано-Франківський арматурний завод на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 у справі № 904/10924/16 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 у справі № 904/10924/16 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 07.10.2019 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Судді Ю.Б. Парусніков

Л.А. Коваль