Постанова

від 07.10.2019 по справі 810/2111/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2019 року

Київ

справа №810/2111/16

провадження №К/9901/2212/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Мороз Л.Л., Желєзного І.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Водполімер до Міністерства юстиції України, треті особи - виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування наказу, за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду у складі судді Головенко О.Д. від 04 червня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Безименної Н.В., Аліменка В.О., Кучми А.Ю., від 11 грудня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Водполімер звернулось до суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи - виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_4, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 01 червня 2016 року №1571/5 Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 01 червня 2016 року №1571/5 Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що позивача було повідомлено про надходження скарги від ОСОБА_5 та про день, час розгляду цієї скарги, тому він був позбавлений права захисту своїх права та законних інтересів та оскільки протокол №1/2016 від 18 березня 2016 року визнано законним та зміни, які були внесені ним до статуту позивача чинними, підстави, які спонукали відповідача до винесення спірного наказу, відпали, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення від 01 червня 2016 року №1571/5..

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство юстиції України звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ НВФ Водполімер зареєстрована в якості юридичної особи 04 червня 1996 року за №13541200000000247, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.11 т.1).

18 березня 2018 року були скликані позачергові загальні збори учасників ТОВ НВФ Водполімер , що оформлено протоколом №1/2016 (а.с.65 т.1), в якому зафіксовано прийняте загальними зборами рішення, зокрема, про внесення змін до статуту підприємства, затвердження його у новій редакції, а також обрано з 18 березня 2016 року директором товариства ОСОБА_3 .

За наслідком звернення ТОВ НВФ Водполімер до державного реєстратора з метою проведення державної реєстрації змін, здійснених внаслідок вказаних позачергових загальних зборів учасників ТОВ НВФ Водполімер , державним реєстратором виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Борозенець О.В. 28 березня 2016 року вчинено реєстраційні дії: №13541070021000247 - зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів та №13541050020000247 - інші зміни.

ОСОБА_4 , не погодившись з проведенням таких зборів, протоколом зборів від 18 березня 2016 року №1/2016 звернувся в квітні 2016 року до Господарського суду Київської області з позовом про визнання рішення зборів 18 березня 2016 року недійсним, за наслідком розгляду якого рішенням Господарського суду Київської області від 21 червня 2016 року у справі №911/1199/16 (а.с.83 т.1) позов було задоволено частково та визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ НВФ Водполімер , яке оформлено протоколом № 1/2016 від 18 березня 2016 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 липня 2017 року (а.с.77 т.2) рішення Господарського суду Київської області від 21 червня 2016 року скасовано в частині задоволення позову та прийнято в цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07 листопада 2017 року (а.с.6 т.3) касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 липня 2017 року у справі №911/1199/16 - без змін.

Також, ОСОБА_5 не погодившись з діями державного реєстратора Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Борозенець О.В. щодо здійснення державної реєстрації змін за №13541070021000247 та №13541050020000247 подав до Міністерства юстиції України скаргу від 04 квітня 2016 року про скасування державної реєстрації змін за вказаними номерами.

За наслідком розгляду вказаної скарги Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації сформувала висновок від 26 квітня 2016 року (а.с.182 т.1), яким вирішено задовольнити скаргу ОСОБА_6 в повному обсязі та скасувати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28 березня 2016 року №13541050020000247 та №13541070021000247 щодо ТОВ НВФ Водполімер , проведені державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ірпінського міського управління юстиції Київської області Борозенець О.В., у зв`язку з порушенням вимог чинного законодавства, а саме невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в ЄДР, та документи суперечать вимогам законів України.

На підставі висновків комісії Міністерство юстиції України видало наказ №1571/5 від 01 червня 2016 року (а.с.181 т.1), яким задоволено скаргу ОСОБА_6 в повному обсязі та скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28 березня 2016 року №13541050020000247 та №13541070021000247 щодо ТОВ НВФ Водполімер , проведені державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ірпінського міського управління юстиції Київської області Борозенець О.В., у зв`язку з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в ЄДР, та документи суперечать вимогам законів України.

5. Позивач не погодившись з наказом, звернувся до суду з вказаним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що неотримання заінтересованими особами повідомлень про час і місце розгляду скарги з причин, що не залежать від відповідача, як суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду, в той час, як за наслідком поданих ТОВ НВФ Водполімер документів державний реєстратор мав відмовити у державній реєстрації змін до установчих документів, оскільки порушено триденний строк з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів, крім того, на титульній сторінці статуту ТОВ НВФ Водполімер поданій державному реєстратору зазначений не той код за ЄДРПОУ, що є підставою для зупинення розгляду таких документів, а тому оскаржуваний наказ прийнятий Міністерством юстиції України у відповідності до законодавчих норм.

7. Представниками позивача та третіх осіб відзиву на касаційну скаргу Міністерства юстиції України не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

9. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

10. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

11. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

12. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

13. Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою ТОВ НВФ Водполімер з наказом Міністерства юстиції України №1571/5 від 01 червня 2016 року, яким задоволено скаргу ОСОБА_6 та скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28 березня 2016 року №13541050020000247 та №13541070021000247 щодо ТОВ НВФ Водполімер , проведені державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ірпінського міського управління юстиції Київської області Борозенець О. В.

Так, ОСОБА_5 , будучи учасником ТОВ НВФ Водполімер , не погоджуючись з позачерговими загальними зборами учасників ТОВ НВФ Водполімер від 18 березня 2018 року, що оформлені протоколом №1/2016, на яких було ухвалено рішення про внесення змін до статуту підприємства, затвердження його у новій редакції, а також обрано з 18 березня 2016 року директором товариства ОСОБА_3 , та вчиненими за наслідком цих зборів з діями державного реєстратора Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Борозенець О.В. щодо здійснення державної реєстрації змін за №13541070021000247 та №13541050020000247, подав до Міністерства юстиції України скаргу від 04 квітня 2016 року про скасування державної реєстрації змін.

У скарзі на рішення державного реєстратора ОСОБА_5 зазначив про свою незгоду з порядком проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ НВФ Водполімер від 18 березня 2018 року, рішеннями про внесення змін до статуту підприємства, затвердженням його у новій редакції, а також обранням з 18 березня 2016 року директором товариства ОСОБА_3 .

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_5 звернувся до Міністерства юстиції України за захистом прав з вимогами скасувати рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ НВФ Водполімер за №13541050020000247 та реєстрацію змін до відомостей про ТОВ НВФ Водполімер за №13541070021000247.

При цьому, ТОВ НВФ Водполімер не погоджується з наказом Міністерства юстиції України №1571/5 від 01 червня 2016 року, яким скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28 березня 2016 року №13541050020000247 та №13541070021000247 щодо ТОВ НВФ Водполімер , та просить його скасувати.

Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного господарського (майнового) права позивача, яке виникає з корпоративних відносин між ТОВ НВФ Водполімер та ОСОБА_8 .

У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, яким передує корпоративний спір, позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо дійсності рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ НВФ Водполімер , яке оформлено протоколом №1/2016 від 18 березня 2016 року.

Верховний Суд, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

14. Відповідно до пунктів 3, 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Водночас, ураховуючи суть спірних правовідносин та правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

15. Суд вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини стосуються права учасників справи, пов`язаних із створенням, діяльністю та управлінням юридичної особи.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у станові від 4 червня 2019 року у справі № 821/1504/17 (провадження № 11-1265апп18), від 7 серпня 2019 року у справі № 826/14675/16 (провадження № 11-160апп19) .

16. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

17. За нормами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідає принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.

19. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

20. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

21. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

22. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 та тексті свого рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (№ 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом"; фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96).

23. Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

24. Частиною першою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 341, 345, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року - скасувати.

Провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Водполімер до Міністерства юстиції України, треті особи - виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування наказу - закрити.

Роз`яснити право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Л.Л. Мороз

І.В. Желєзний