Постанова

від 03.10.2019 по справі 362/2059/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 362/2059/17

провадження № 61-12061св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Національний банк України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Шахової О. В., Вербової І. М., Саліхова В. В., від 15 травня 2019 року .

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра (далі - ПАТ КБ Надра , банк) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Надра про визнання кредитного договору недійсними .

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 14 серпня 2008 року між ним та ВАТ КБ Надра , правонаступником якого є ПАТ КБ Надра , було укладено договір Автопакет , відповідно до умов якого йому було надано кредит у розмірі 17 492 доларів США зі сплатою 15,3% річних строком

до 13 серпня 2015 року для придбання автотранспортного засобу. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_2 виступила поручителем за належне виконання зобов`язань за договором. Вказував, що під час укладення договору представником банку йому було роз`яснено про надання кредиту у гривні і що погашення його також відбуватиметься у національній валюті. Проте договір був оформлений у доларах США, тому вважав, що його було введено в оману. Також зазначав, що у лютому

2017 року у пункт 7.2 договору Автопакет внесено зміни, відповідно до яких сторони дійшли згоди збільшити строк позовної давності до десяти років, проте таку згоду він не давав.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати недійсним договір Автопакет , укладений 14 серпня 2008 року між ним та ПАТ КБ Надра .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області, у складі судді Корнієнка С. В., від 27 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір Автопакет № 166/П/29/2008-840, укладений 14 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ Надра , поручителем по якому виступила ОСОБА_2 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що використання відповідачем іноземної валюти як предмету кредитування погіршує становище позивача як споживача порівняно з відповідачем (надавачем фінансових послуг) в разі настання певних подій, тому відповідно до

пункту 2 статті 18 Закону України Про захист прав споживачів договір є недійсним.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 рокуапеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Надра задоволено, рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нову постанову. У задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що процедура укладення кредитного договору між ОСОБА_1 та ВАТ КБ Надра дотримана банком відповідно до положень статті 11 Закону України Про захист прав споживачів . Спірний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх його істотних умов; позивач на момент укладання договору не заявляв додаткових вимог щодо умов договору та в подальшому виконував їх, договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, у тому числі валюту кредитування. Між сторонами договору було визначено суму кредиту в доларах США, і ОСОБА_1 погодився із такою умовою, з розміром процентної ставки за користування кредитом, з розміром та періодичністю погашення заборгованості за кредитом. Крім того, мета кредитування зі сторони ОСОБА_1 була досягнута, оскільки він отримав автомобіль та користувався ним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що хоча кредитний договір укладено у доларах США, банк перерахував на рахунок продавця транспортного засобу грошові кошти у гривні. Суд апеляційної інстанції не зазначив, які норми матеріального права були неправильно застосовані судом першої інстанції. Також заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ КБ Надра в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Надра просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

23 липня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14 серпня 2008 року між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_1 укладено договір Автопакет № 166/П/29/2008-840, відповідно до умов якого ОСОБА_1 для придбання автотранспортного засобу було надано кредит у розмірі 17 492 доларів США зі сплатою 15,3% річних строком до 13 серпня 2015 року (а. с. 9-11).

Пунктом 3.1.2 договору Автопакет передбачено, що за домовленістю сторін вартість автотранспортного засобу складає 84 660 грн, що в еквіваленті при перерахуванні на долари США згідно офіційного курсу Національного банку України на день прийняття автотранспортного засобу у заставу складає 17 477,29 доларів США.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За положеннями статей 626-628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною першою та другою статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У статті 192 ЦК України закріплено, що гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 524 та частиною першою

статті 533 ЦК України зобов`язання має бути виражене та виконане у грошовій одиниці України - гривні. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Відповідно до частини другої статті 533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 11 Закону України Про захист прав споживачів (у редакції, чинній на час укладання спірного договору) перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця та кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

У разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Частиною четвертою статті 11 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця.

У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством.

Стаття 18 Закону України Про захист прав споживачів (у редакції, чинній на час укладання договорів) передбачає можливість визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, забороняє продавцю (виконавцю, виробнику) включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Встановлено, що підписуючи анкету-заяву клієнта на отримання кредиту на купівлю автомобіля за програмою Автопакет , ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з умовами кредитування Автопакет та обрав валюту кредитування - долар США (а. с. 124).

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що умови договору Автопакет були доведені позичальнику у письмовому вигляді та містяться у тексті самого договору, позичальник з такими умовами був ознайомлений та погодився з ними, про що свідчить його підпис. З часу укладення кредитного договору, тобто з 2008 року, позичальник здійснював погашення кредитної заборгованості, що також вказує на те, що він був ознайомлений з умовами договору та погоджувався з ними.

У чинному законодавстві хоча й закріплено статус національної валюти як єдиного законного платіжного засобу на території України, проте не міститься заборони на визначення у договорі грошових зобов`язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а також на здійснення розрахунків за зобов`язанням, визначеним грошовим еквівалентом в іноземній валюті. Саме з такими умовами кредитування погодився позивач, взявши на себе зобов`язання в іноземній валюті.

Встановивши, що сторонами в момент укладення договору дотримано вимоги Закону України Про захист прав споживачів щодо укладення кредитного договору в письмовій формі та зазначення у ньому передбачених законом обов`язкових умов, кредитний договір не суперечить нормам цивільного законодавства, відповідає вільному волевиявленню та внутрішній волі учасників правочину, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки по своїй суті зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної Підстави для скасування оскарженого судового рішення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович