Ухвала

від 07.10.2019 по справі 209/1662/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

07 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 209/1662/18

провадження № 61-17848ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю Роял Вояж Київ про стягнення збитків, завданих споживачу туристичних послуг,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю Роял Вояж Київ про стягнення збитків, завданих споживачу туристичних послуг.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 завдані збитки споживачу туристичних послуг по договору на туристичне обслуговування від 01 серпня 2017 року у сумі 1 041,00 грн, 84,84 грн - індексу інфляції, 33,71 грн - 3% річних; та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Роял Вояж Київ завдані збитки в розмірі 64 489,00 грн, 5 509,32 грн - індекс інфляції, 2 189,10 грн - 3 % річних.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2019 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

30 вересня 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року в указаній вище справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом спору в цій справі єстягнення збитків, завданих споживачу туристичних послуг, ціна позову у даній справі становить (1 041,00 грн + 84,84 грн + 33,71 грн + 64 489,00 грн+ 5 509,32 грн + 2 189,10 грн) = 73 346,97 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 х 100 = 192 100).

Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі Zubac v. Croatia (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю Роял Вояж Київ про стягнення збитків, завданих споживачу туристичних послуг.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя А. І. Грушицький