Ухвала

від 03.10.2019 по справі 752/19771/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/19771/19

Провадження №2/752/6756/19

У Х В А Л А

іменем України

03.10.2019 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Веселовської А.В., розглянувши заяву Житлово-будівельного кооперативу "Локомотив - 1" про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

у вересні 2019 року ЖБК "Локомотив - 1" звернувся у суд з позовом про визнання недійсним договорів дарування та купівлі - продажу 1/2 частки нежитлової будівлі літера К, загальною площею 211,2 кв.метри, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Одночасно ЖБК "Локомотив - 1" звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю літера К, загальною площею 211,2 кв.метри, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування заяви зазначає, що ЖБК "Локомотив - 1" був створений на підставі рішення виконавчого комітету Ради народних депутатів м. Києва № 782 від 18.06.1979 р. з метою будівництва багатоквартирного будинку, а також його подальшої експлуатації будинком по АДРЕСА_1 . Спірна нежитлова будівля обліковується на балансі заявника. Проте, рішенням Сквирського районного суду Київської області від 19 квітня 2018 року постановлено розірвати договір про спільну діяльність та додаткову угоду № 1 до договору про спільну діяльність від 10.02.2014 р., укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 грн. штрафних санкцій за вказаним договором, визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 211,2 кв.метри. Заявник вважає зазначене судове рішення незаконним, у зв"язку з чим оскаржив його до Київського апеляційного суду, однак 02.08.2018 р. державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації", м. Київ Бондарук Ю.О. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану нежитлову будівлю.

24 травня 2019 року та 30 травня 2019 року приватним нотаріусом КМНО Нікітенко Ю.М. посвідчено договіри дарування по 1/2 частці вказаного житлового приміщення, укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_3

23 серпня 2019 року та 27 серпня 2019 року приватний нотаріус КМНО Нікітенко Ю.М. посвідчила договіри купівлі-продажу дарування по 1/2 частці вказаного нежитлового приміщення, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відтак, на думку заявника, існує висока ймовірність відчуження спірного приміщення іншим особам, що ускладнить ефективний захист.

Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч.ч.1,3 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Звертаючись у суд з заявою про забезпечення позову, заявник виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду.

Суд погоджується з доводами заявника, з огляду на наступне.

ОСОБА_4 , як власник спірного нежитлового приміщення, має об`єктивну можливість вчинення дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Як роз`яснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушенні у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення права і законних інтересів інших осіб.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд визнати недійсними договори дарування та купівлі-продажу щодо нерухомого майна, на яке і просив накласти арешт.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Підстави для зустрічного забезпечення відсутні, оскільки спірне майно перебуває у розпорядженні власника - відповідача ОСОБА_4 і викоритовується ним. Забезпечення позову жодним чином не перешкоджатиме використанню приміщення та не спричинить збитків.

Керуючись ст.ст. 149 - 151 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву Житлово-будівельного кооперативу "Локомотив - 1" - задовольнити.

З метою забезпечення позову Житлово-будівельного кооперативу "Локомотив - 1" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Нікітенко Юлія Миколаївна, про визнання недійсними договорів накласти арешт на нежитлову будівлю літера К, загальною площею 211,2 кв.метри, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначити дані позивача: Житлово-будівельний кооператив "Локомотив - 1", ідентифікаційни номер 23378867 , 03040 м. Київ, вул. Деміївсьька, 45-Б.

Зазначити дані представника позивача: адвокат Олекса Людмила Анатоліївна, 04530 м. Київ, вул. Січових стрільців, 21, оф. 101, тел. НОМЕР_3.

Зазначити дані відповідача: ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: