Постанова

від 02.10.2019 по справі 911/5057/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2019 р. Справа№ 911/5057/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Верховця А.А.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 02.10.2019 у даній справі

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"

на рішення господарського суду Київської області від 03.04.2019

у справі № 911/5057/15

за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермаш"

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"

про стягнення 1 205 098,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 03.04.2019 у справі № 911/5057/15 задоволено частково позовні вимоги; стягнуто з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермаш" 1 373 814 грн. 18 коп. заборгованості за ліцензійним договором та 20 607 грн. 21 коп. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 03.04.2019 у справі № 911/5057/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2019 поновлено Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 03.04.2019 у справі № 911/5057/15; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на рішення господарського суду Київської області від 03.04.2019 у справі № 911/5057/15; розгляд апеляційної скарги призначено на 11.09.2019.

16.08.2019 через відділ документального забезпечення та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить оскаржуване рішення залишити без змін.

У зв`язку з перебуванням суддів Отрюха Б.В. та Грека Б.М. у відпустці, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 911/5057/15 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Верховець А.А., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на рішення господарського суду Київської області від 03.04.2019 у справі № 911/5057/15 до свого провадження у новому складі суду, розгляд апеляційної скарги призначено на 02.10.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці з 02.10.2019, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №911/5057/15 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Верховець А.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2019 прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на рішення господарського суду Київської області від 03.04.2019 у справі № 911/5057/15 до свого провадження у новому складі суду, розгляд апеляційної скарги призначено на 02.10.2019.

У судовому засіданні 02.10.2019 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представники позивача заперечили проти апеляційної скарги, просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Інтермаш" (надалі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (надалі-відповідач) про стягнення 1 205 098,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між позивачем та Державним підприємством "Червонослобідський спиртовий завод", яке реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", укладений Ліцензійний договір № 038-2007 від 26.06.2007, згідно з умовами якого позивач взяв на себе обов`язок надавати відповідачу невиключну ліцензію на використання винаходів, що охороняються патентами, а також зв`язані між ними "ноу-хау", які забезпечують придатність винаходів до промислового використання, однак відповідач в порушення умов договору не виконує взяті на себе зобов`язання, в частині сплати роялті, проте продовжує користуватись винаходами позивача, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 205 098,00 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач також посилається на сплив строку позовної давності щодо вимог, заявлених позивачем до 19.11.2012.

Ухвалою суду першої інстанції від 30.03.2016 задоволено частково клопотання Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермаш" про призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності у справі № 911/5057/15; призначено у справі № 911/5057/15 судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України.

29.08.2017 через канцелярію господарського суду Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Академії правових наук України було повернуто матеріали справи № 911/5057/15 разом з висновком експерта № 1098 від 17.08.2017.

Ухвалою суду від 07.05.2018 зупинено провадження у справі № 911/5057/15; призначено у справі № 911/5057/15 повторну судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

11.12.2018 через канцелярію господарського суду Київської області Науково-дослідним центром судових експертиз з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України було повернуто матеріали справи № 911/5057/15 разом з висновком експерта № 170/18 від 04.12.2018.

Оскаржуваним рішенням суд першої інстанції позов задоволено частково.

Із вказаним рішенням відповідач не погодився та звернувся з апеляційною скаргою.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.

26.06.2007 між Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Інтермаш" ("ліцензіар", надалі - позивач) та Державним підприємством "Червонослобідський спиртовий завод" ("ліцензіат") укладений Ліцензійний договір № 038-2007 про надання на використання винаходів та НОУ-ХАУ до них, відповідно до умов п. 2.1 якого ліцензіар надає ліцензіату на строк дії даного договору і за оплату виплачену ліцензіатом, невиключну ліцензію на використання винаходів, що охороняються патентами, а також зв`язані з ними "ноу-хау", які забезпечують придатність винаходів до промислового використання.

Відповідно до п. 1.1 договору винаходами вважаються: "Спосіб одержання спиртових бражок із крохмалевмісної сировини", на який видано Патент України № НОМЕР_1 від 09.09.1999; "Спосіб одержання спиртових бражок із крохмалевмісної сировини", на який видано Патент України № НОМЕР_2 від 09.09.1999; "Спосіб підготовки крохмалевмісної сировини до зброджування", на який виданий Патент України № 55157 від 28.08.2002. Власником патентів є НВ ТОВ "Інтермаш".

Пунктом 2.1.1 договору визначено, що ліцензіар передає ліцензіату технологічну інструкцію виробництва спиртових бражок при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів для умов ДП "Червонослобідський спиртовий завод" ТІ 30219014-014-2003-НТР,

- ноу-хау до Патентів України на винахід №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 "Підготовка крохмалевмісної сировини до термоферментативної обробки термостабільними ферментними препаратами селективної дії до декстринів та олігоцукрів з отриманням розрідженого сусла;

- ноу-хау до Патенту України на винахід № 55157 від 28.02.2002 "Гідроліз розрідженого сусла з зернової сировини ферментними препаратами селективної дії до зброджуваних цукрів і здійснення процесу дріжджогенерування та спиртового бродіння".

Ліцензіат надає ліцензіару право використовувати винахід та ноу-хау (виробляти продукцію) тільки на підприємстві ліцензіата; реалізовувати продукцію без обмежень на території країни; використовувати винахід та ноу-хау з дати укладення цього договору і на термін його дії (п.п. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору ліцензійні платежі виплачуються в формі роялті, розмір і порядок оплати яких визначаються додатковим погодженням сторін, які додаються до цього договору.

Згідно з п. 6.1 договору ліцензіат зобов`язується протягом 10 днів після закінчення звітного періоду надати ліцензіару акт про використання об`єкту права інтелектуальної власності за узгодженою формою (додаток до ліцензійного договору), в якому вказується обсяг реалізованої продукції за ліцензією та сума платежів роялті. Підписаний ліцензіатом та ліцензіаром акт є підставою для взаєморозрахунків між ними.

Ненадання або несвоєчасне надання акту з боку ліцензіата розглядається ліцензіаром, як припинення використання об`єкту права інтелектуальної власності за ліцензійною угодою.

Відповідно до розділу 9 договору цей договір є чинним з дати його підписання на строк дії патентів.

Додатком № 1 до ліцензійного договору є підписаний ліцензіаром та ліцензіатом Протокол № 1 від 26.06.2007 про розміри ліцензійних платежів, відповідно до якого розмір роялті встановлюється в залежності від економічного ефекту (додаткового прибутку, отриманого при використанні корисної моделі і винаходів та пов`язаних з ними ноу-хау) і сплачується з 26.06.2007.

Додатковий прибуток розраховується за кожний звітний період, один екземпляр розрахунку надсилається ліцензіару.

Ліцензіат сплачує ліцензіару у вигляді роялті частину прибутку за ліцензійним договором в розмірі 0,316 грн. за 1 декалітр реалізованої в звітному періоді продукції.

Друга частина прибутку за даним ліцензійним договором залишається у ліцензіата, як додатковий прибуток підприємства.

Зміна розміру платежів роялті здійснюється за письмовою згодою сторін і визначається в окремих протоколах, які є невід`ємною частиною цього договору.

Між позивачем та ДП "Червонослобідський спиртовий завод" підписано акт № 1 від 26.06.2007, яким з згідно ліцензійним договором № 038-2007 від 26.06.2007 позивач передав, а ДП "Червонослобідський спиртовий завод" прийняв об`єкт права інтелектуальної власності у складі: технологічна інструкція виробництва спиртових бражок при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів для умов ДП "Червонослобідський спиртовий завод" ТІ 30219014-014-2003-НТР; Ноу-хау до Патентів України на винахід №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 "Підготовка крохмалевмісної сировини до термоферментативної обробки термостабільними ферментними препаратами селективної дії до декстринів та олігоцукрів з отриманням розрідженого сусла"; ноу-хау до Патенту України на винахід № 55157 від 28.08.2002 "Гідроліз розрідженого сусла з зернової сировини ферментними препаратами селективної дії до зброджуваних цукрів і здійснення процесу дріжджогенерування та спиртового бродіння".

Як зазначено вище за ліцензійним договором фактично була передана енергозберігаюча технологія (низькотемпературна схема розварювання із застосуванням концентрованих ферментів), яка дозволяє за менших енергетичних витрат отримувати продукцію. Дана технологія охоронялась трьома патентами на винахід № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 16.06.2003, № 55157 від 15.02.2006.

Відповідно до виписок з Державного реєстру патентів України на винаходи № 715 та № 716 від 19.01.2016, патенти на винаходи № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 16.06.2003 є діючими, їх чинність підтримана власником патенту до 09.09.2019. Вказане перевірено судовою колегією у судовому засіданні апеляційної інстанції 20.10.2019.

Чинність патенту на винахід № 55157 від 15.02.2006 підтримувалась до 09.07.2012, що підтверджується випискою № 717 від 19.01.2016 з Державного реєстру патентів України на винаходи. В подальшому власником патенту № 55157 від 15.02.2006 було прийнято рішення про припинення дії патенту.

У зв`язку з цим між ліцензіаром та ліцензіатом було укладено Додаткову угоду від 22.01.2010 до ліцензійного договору № 038-2007 від 26.06.2007 про надання дозволу на використання винаходів та ноу-хау до них, відповідно до якої п. 1.1 розділу 1 "Визначення термінів" ліцензійного договору викладено в наступній редакції: Винахід - "Спосіб одержання спиртових бражок із крохмалевмісної сировини", на який видано Патент України № НОМЕР_1 від 09.09.1999 і власником якого є НВ ТОВ "Інтермаш"; Винахід - "Спосіб одержання спиртових бражок із крохмалевмісної сировини", на який видано Патент України № НОМЕР_2 від 09.09.1999 і власником якого є НВ ТОВ "Інтермаш". В п. 2.1.1 розділу 2 "Предмет договору" ліцензійного договору виключено останній абзац.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (надалі - відповідач) заборгованості по сплаті ліцензійних платежів на підставі Ліцензійного договору № 038-2007 від 26.06.2007, укладеного між позивачем та Державним підприємством "Червонослобідський спиртовий завод", оскільки позивач вважає, що відповідач є правонаступником реорганізованого ДП "Червонослобідський спиртовий завод".

Відповідач заперечував проти того, що він є правонаступником щодо виконання зобов`язань за ліцензійним договором, оскільки заступником міністра аграрної політики та продовольства України 25.12.2013 затверджено передавальний акт майна, землі та обов`язків з балансу ДП "Червонослобідський спиртовий завод" на баланс ДП "Укрспирт", в якому серед переданих прав та обов`язків відсутній ліцензійний договір № 038-2007 від 26.06.2007.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" від 28.07.2010 № 672 ліквідовано Державний концерн спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт"). Утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості здійснювати на базі майна Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт"), державних підприємств і об`єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, зазначених в абзаці третьому цього пункту, з віднесенням Підприємства до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства. Здійснити реорганізацію державних підприємств і об`єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства, згідно з додатками 1 і 2 шляхом приєднання до Державного підприємства "Укрспирт" та шляхом виділу майна, з використанням якого виготовляється підакцизна продукція, і передачі такого майна до Державного підприємства "Укрспирт".

Установлено, що Державне підприємство "Укрспирт" є правонаступником Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт") щодо спірних зобов`язань.

Додатком 1 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України віл 28.07.2010 № 672 є перелік державних підприємств і об`єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства і підлягають реорганізації шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, в якому зазначене Державне підприємство "Червонослобідський спиртовий завод".

Наказом Міністерства аграрної політики України "Про реорганізацію державних підприємств спиртової промисловості "Червонослобідський спиртовий завод", "Вузлівський спиртовий завод", "Сторонибабський спиртовий завод", "Борокський спиртовий завод"" від 17.08.2010 № 498 вирішено реорганізувати державні підприємства, в тому числі "Червонослобідський спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 00374962, Київська обл., Макарівський район, с. Червона Слобода, вул. Заводська, 3) шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (код ЄДРПОУ 37199618) та створити на базі майна реорганізованих державних підприємств відокремлені підрозділи (філії) без прав юридичної особи.

Визначено ДП "Укрспирт" правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованих державних підприємств, в тому числі "Червонослобідського спиртового заводу".

Згідно ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Заступником Міністра аграрної політики та продовольства України 25.12.2013 затверджено передавальний акт майна, землі, прав та обов`язків з балансу ДП "Червонослобідський спиртовий завод" на баланс ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", відповідно до якого ДП "Червонослобідський спиртовий завод" передало, а ДП "Укрспирт" прийняло на свій баланс майно, земельні ділянки, права та зобов`язання згідно з додатками (акти приймання-передачі).

В акті від 04.01.2011 № 3 зазначено, що ДП "Червонослобідський спиртовий завод" передає з балансу, а ДП "Укрспирт" приймає на баланс такі товарно-матеріальні цінності, кошти, інші активи, власний капітал, зобов`язання, інші пасиви (а саме розрахунки з постачальниками), розрахунки з вітчизняними поставщиками ТОВ НВТ "Інтермаш" низькотемператур. заборгованість в сумі 67 498,00 грн.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про те, що 10.01.2014 здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи - ДП "Червонослобідський спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 00374962), правонаступником зазначено ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (код ЄДРПОУ 37199618).

Доказів того, що відповідач, як правонаступник прав та обов`язків ДП "Червонослобідський спиртовий завод", звертався до позивача з пропозицією розірвати ліцензійний договір до суду не надано.

11.01.2011 позивач звертався до ДП "Червонослобідський спиртовий завод" з вимогою вих. № 11/0031 про наявність та сплату заборгованості за ліцензійним договором станом на 31.12.2010 в сумі 67 498,00 грн.

ДП "Червонослобідський спиртовий завод" надав відповідь вих. № 7 від 09.02.2011 (копія наявна в матеріалах справи), в якій зазначив, що вказана заборгованість в сумі 67 498,00 грн. відповідно до передавального акту № 3 від 04.01.2011 передана на баланс правонаступника - ДП "Укрспирт".

Разом із позовною заявою позивач надав заяву про визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною та його відновлення, яку обґрунтував тим, що через проведення процесу перепідпорядкування та постійної зміни керівництва, неможливо було визначити відповідальних осіб за ліцензійним договором.

У своєму відзиві вих. № 01-4-2/12 від 11.01.2016 (вх. № 326/16 від 11.01.2016) відповідач зазначив про застосування строків позовної давності до вимог позивача, що виникли до 19.11.2012 та просить відмовити у задоволенні цих вимог у повному обсязі.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Тобто, про наявність заборгованості за ліцензійним договором, яка виникла станом на 31.12.2010 в сумі 67 498,00 грн. позивачу було відомо ще в лютому 2011 року, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву про стягнення з ДП "Укрспирт" заборгованості за ліцензійним договором, в тому числі й в сумі 67 498,00 грн., позивач направив до суду 19.11.2015, що підтверджується відбитком підприємства зв`язку на конверті (отримано позовну заву судом 23.11.2015, що підтверджується штампом канцелярії суду на першому аркуші позовної заяви), тобто, з пропуском трирічного строку позовної давності. Обставини, на які позивач посилається в заяві про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та його відновлення, судом першої інстанції правомірно не були прийняті, оскільки у відповіді вих. № 7 від 09.02.2011 ДП "Червонослобідський спиртовий завод" повідомило позивача про передачу вказаної заборгованості за ліцензійним договором саме відповідачу, який є правонаступником ДП "Червонслобідський спиртовий завод".

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 67 498,00 грн. заборгованості за ліцензійним договором, у зв`язку із спливом строку позовної давності, про застосування якого заявив відповідач. Представники позивача у суді апеляційної інстанції вказаного не заперечували. Апелянт у відповідності до вказаного, заперечень або ж доводів стосовно відмови в частині стягнення з відповідача 67 498,00 грн. заборгованості в апеляційній скарзі не зазначив та не навів.

Відповідач у своїх відзивах на позовну заяву зазначав, що ним при виробництві продукції не використовується технологія, яка захищена патентами на винахід № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, власниками яких є позивач.

Ухвалою суду від 30.03.2016 у справі № 911/5057/15 задоволено частково клопотання позивача, призначено у справі судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України. На вирішення експерта винесено наступні питання: - чи використовується у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП "Укрспирт" при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів кожна ознака винаходу, що включена до незалежного пункту формули за патентом України № НОМЕР_1 або ознака еквівалентна їй; - чи використовується у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП "Укрспирт" при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів кожна ознака винаходу, що включена до незалежного пункту формули за патентом України № НОМЕР_2 або ознака еквівалентна їй; - чи використовується у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП "Укрспирт" при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів НОУ-ХАУ "Підготовка крохмалевмісної сировини до термоферментативної обробки термостабільними ферментними препаратами селективної дії до декстринів та олігоцукрів з отриманням розрідженого сусла" до патентів України на винаходи № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

29.08.2017 через канцелярію суду надійшов висновок № 1098 судового експерта Дорошенка Олександра Федоровича (свідоцтво № 933, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 28.11.2008), наданий на виконання ухвали суду від 30.03.2016.

У вказаному висновку експерт зазначив: по першому питанню, що в процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП "Укрспирт" при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів використовується кожна ознака, включена в незалежний пункт формули винаходу за патентом України № НОМЕР_1, або ознака еквівалентна їй; по другому питанню, що в процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП "Укрспирт", при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів використовується кожна ознака, включена в незалежний пункт формули винаходу за патентом України № НОМЕР_2, або ознака еквівалентна їй; по третєму питанню, що в процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП "Укрспирт", при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів використовується НОУ-ХАУ "Підготовка крохмалевмісної сировини до термоферментативної обробки термостабільними ферментними препаратами селективної дії до декстринів та олігоцукрів з отриманням розрідженого сусла" до патентів України на винаходи № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Відповідач заперечував проти прийняття вказаного експертного висновку в якості доказу, оскільки, як зазначив відповідач, експерт не досліджував безпосередньо процес виробництва спиртових бражок на Червонослобідських виробничих потужностях ДП "Укрспирт".

Головне управління ДФС у Київській області листом вих. № 5556/9/10-36-40-04-07 від 07.12.2017 на виконання ухвали суду від 08.11.2017, якою було задоволено частково клопотання позивача про витребування доказів, надало інформацію щодо обсягів реалізації етилового спирту на Червонослобідських виробничих потужностях ДП "Укрспирт" за період з січня 2011 року по листопад 2015 року.

На підставі вказаного листа Головного управління ДФС у Київській області позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за ліцензійним договором за період з 01.07.2010 по 26.11.2015 в сумі 1 530 624,00 грн.

Головне управління ДФС у Київській області листом від 26.01.2018 на виконання ухвали суду від 10.01.2018, якою було задоволено клопотання позивача про витребування доказів, надало інформацію щодо обсягів реалізації етилового спирту на Червонослобідському місці провадження діяльності ДП "Укрспирт" за період з грудня 2015 року по грудень 2017 року.

31.01.2018 через канцелярію суду (вх. № 2055/18) від відповідача на виконання вимог ухвали суду від 08.11.2017 надійшла інформація про обсяги реалізації етилового спирту на Червонослобідському МПД ДП "Укрспирт" за період з січня 2011 року по листопад 2015 року.

Відповідач зазначає, що технологічний регламент виробництва спиртових бражок при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів ТР У 00032744-812-2002 від 16.12.2002 і технологічна інструкція виробництва спиртових бражок при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів для умов ДП "Червонослобідський спиртовий завод" ТІ 30219014-014-2003-НТР від 14.11.2003, розроблялися безпосередньо для ДП "Червонослобідський спиртовий завод", яке на даний час ліквідовано. Дані регламент та інструкція є застарілими та не використовуються при виробництві спирту на Червонслобідському МПД ДП "Укрспирт". Червонослобідське МПД ДП "Укрспирт" при виробництві спирту керується Технологічною інструкцією з виробництва спирту етилового ректифікованого на Червослобідському МПД ДП "Укрспирт", затвердженою керівником Червонослобідського МПД ДП "Укрспит" 15.02.2011, та доданою відповідачем до матеріалів справи лише 26.01.2018.

В судовому засіданні першої інстанції 12.03.2018 було допитано свідків ОСОБА_1 (з 21.05.2014 керівник Червоослбідського МПД ДП "Укрспирт"), ОСОБА_3 (заступник начальника відділу управління якістю технічного управління ДП "Укрспирт"), ОСОБА_4 (заступник керівника з технічних питань на Червонослобідському МПД ДП "Укрспирт"), ОСОБА_6 (провідний інженер відділу управління якістю технічного управління ДП "Укрспирт"), ОСОБА_7 (начальник виробничої лабораторії на Червонслобідському МПД ДП "Укрспирт"), заяви свідків із нотаріально засвідченим підписом, наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні першої інстанції 28.03.2018 було допитано свідка ОСОБА_8 (старший технолог на Червоослобідському МПД ДП "Укрспирт"), заява свідка із нотаріально засвідченим підписом, наявна в матеріалах справи.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, вказані особи (свідки) зазначили, що на Червонослобідському МПД ДП "Укрспирт" при виробництві спирту етилового ректифікованого використовується саме Технологічна інструкція з виробництва спирту етилового ректифікованого на Червонослобідському МПД ДП "Укрспирт".

В судовому засіданні першої інстанції 11.04.2018 було допитано свідків ОСОБА_9 (директор Українського науково-дослідного інституту спирту і біотехнології продовольчих продуктів), ОСОБА_10 (з грудня 1997 року начальник відділу технічної політики Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", був включений до відомчої комісії), заяви свідків із нотаріально засвідченим підписом, наявні в матеріалах справи.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, вказані свідки зазначили, що за рішенням науково-технічної ради Державного концерну "Укрспирт" було визначено пріоритетним напрямом технічного прогресу спиртової галузі впровадження низькотемпературної водно-теплової обробки крохмалевмісної сировини; на базі вказаного технологічного регламенту була розроблена Технологічна інструкція виробництва спиртових бражок при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів для умов "Червонослобідський спиртовий завод", в якій були використані технічні рішення за патентами України на винахід № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Через канцелярію суду (вх. № 4866/18 від 12.03.2018) відповідач надав висновок № 01-03/2018 від 07.03.3018 експерта Андрєєвої Альони Вікторівні (свідоцтво № 1910 від 15.12.2017, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) об`єктів інтелектуальної власності за господарською справою № 911/5057/15, виконаний на замовлення представника відповідача.

У вказаному висновку експерт Андрєєва А.В. зазначила, що у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідським МПД ДП "Укрспирт", який здійснюється відповідно до "Технологічної інструкції з виробництва спирту етилового ректифікованого на Чеорвонослобідському МПД ДП "Укрспирт", затвердженою 15.02.2011 року, не використовується кожна ознака винаходу за патентом України № НОМЕР_1, що включена в незалежний пункт формули, або ознака еквівалентна їм; у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідським МПД ДП "Укрспирт", який здійснюється відповідно до "Технологічної інструкції з виробництва спирту етилового ректифікованого на Чеорвонослобідському МПД ДП "Укрспирт", затвердженою 15.02.2011 року, не використовується кожна ознака винаходу за патентом України № НОМЕР_2, що включена в незалежний пункт формули, або ознака еквівалентна їм.

Позивач через канцелярію суду першої інстанції (вх. № 7085/18 від 11.04.2018) надав заперечення на висновок експерта Андрєєвої А.В. № 01-03/2018 від 07.03.2018.

Через канцелярію суду першої інстанції (вх. № 7086/18 від 11.04.2018) позивач надав висновок № 04-ОВМ/18 від 10.04.3018 експерта Оцалюка Валентина Михайловича (свідоцтво № 1863 від 10.02.2017, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності, виконаний на замовлення представника позивача.

У вказаному висновку експерт Оцалюк В.М. зазначив, що у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП "Укрспирт", який описаний в "Технологічній інструкції з виробництва спирту етилового ректифікованого на Червонослобідському МПД ДП "Укрспирт", яка затверджена 15.02.2011, використана кожна ознака винаходу за патентом України № НОМЕР_1, що включена в незалежний пункт формули, або ознака еквівалентна їм; у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП "Укрспирт", який описаний в "Технологічній інструкції з виробництва спирту етилового ректифікованого на Червонослобідському МПД ДП "Укрспирт", яка затверджена 15.02.2011, використана кожна ознака винаходу за патентом України № НОМЕР_2, що включена в незалежний пункт формули, або ознака еквівалентна їм.

Через канцелярію суду першої інстанції (вх. № 7885/18 від 20.04.2018) відповідач надав заперечення проти висновку експерта Оцалюка В.М. № 04-ОВМ/18 від 10.04.2018 за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності.

Ухвалою суду першої інстанції від 07.05.2018 частково задоволено клопотання позивача про призначення експертизи та задоволено клопотання відповідача про призначення у справі повторної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, винесено на вирішення експертизи наступні питання: - чи використовується у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП "Укрспирт" при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів кожна ознака винаходу, що включена до незалежного пункту формули за патентом України № НОМЕР_1 або ознака еквівалентна їй; - чи використовується у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП "Укрспирт" при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів кожна ознака винаходу, що включена до незалежного пункту формули за патентом України № НОМЕР_2 або ознака еквівалентна їй; - чи використовується у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП "Укрспирт" при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів НОУ-ХАУ "Підготовка крохмалевмісної сировини до термоферментативної обробки термостабільними ферментними препаратами селективної дії до декстринів та олігоцукрів з отриманням розрідженого сусла" до патентів України на винаходи № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

11.12.2018 до суду було повернуто матеріали справи № 911/5057/15 з висновком експерта від 04.12.2018 № 170/18 за результатами проведення повторної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 911/5057/15, в якому експертом зазначено, що: - у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП "Укрспирт" при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів використана кожна ознака винаходу, що включена до незалежного пункту формули за патентом України № НОМЕР_1 або ознака еквівалентна їй; - у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП "Укрспирт" при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів використана кожна ознака винаходу, що включена до незалежного пункту формули за патентом України № НОМЕР_2 або ознака еквівалентна їй; - у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП "Укрспирт" при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів використана кожна ознака НОУ-ХАУ "Підготовка крохмалевмісної сировини до термоферментативної обробки термостабільними ферментними препаратами селективної дії до декстринів та олігоцукрів з отриманням розрідженого сусла" до патентів України на винаходи № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 або ознака еквівалентна їй.

Від учасників справи не надходило заперечень на висновок експерта № 170/18 від 04.12.2018 за результатами проведення повторної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 911/5057/15.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується використання у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП "Укрспирт" при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів кожної ознака винаходу, що включена до незалежного пункту формули за патентом України № НОМЕР_1 та за патентом України № НОМЕР_2 або ознака еквівалентна їй, а також використання у процесі виробництва спиртових бражок Червонослобідськими виробничими потужностями ДП "Укрспирт" при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів кожної ознаки НОУ-ХАУ "Підготовка крохмалевмісної сировини до термоферментативної обробки термостабільними ферментними препаратами селективної дії до декстринів та олігоцукрів з отриманням розрідженого сусла" до патентів України на винаходи № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 або ознака еквівалентна їй.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" винахід (корисна модель) - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології; патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) - це охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель); патент на винахід - це різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід.

Згідно зі ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із Державним експертом.

Договір про передачу права власності на винахід (корисну модель) і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.

Згідно ст. 464 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: 1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; 2) виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.

Згідно зі ст. 1110 ЦК України ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об`єкт права інтелектуальної власності.

У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об`єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п`ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п`ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений час. У цьому випадку кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це другу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.

29.01.2019 через канцелярію суду (вх. № 1829/19) від відповідача на виконання вимог ухвали суду від 16.01.2019 надійшла інформація про обсяги реалізації етилового спирту на Червоослобідському МПД ДП "Укрспирт" за період з грудня 2015 року по грудень 2018 року.

На підставі наданої відповідачем інформації про обсяги реалізації етилового спирту позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за ліцензійним договором за період з 01.07.2010 по 31.12.2018 в сумі 2 234 271,46 грн.

Відповідач, як в першій інстанції, так і в апеляційній інстанції зазначав про те, що відповідно до п. 6.1 Ліцензійного договору підставою для сплати роялті позивачу є лише підписаний між сторонами акт про обсяг реалізованої продукції, оскільки жодних актів між позивачем та відповідачем підписано не було, то і жодних підстав для сплати роялті у ДП "Укрспирт" немає. Також апелянт зазначає, що відповідно до п. 6.1 ліцензійного договору ненадання або несвоєчасне надання акту з боку ліцензіата розглядається ліцензіаром як припинення використання об`єктів права інтелектуальної власності за ліцензійною угодою.

Однак, дані твердження правомірно не були прийняті судом першої інстанції та відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки вони спростовуються висновком експерта № 170/18 від 04.12.2018 за результатами проведення повторної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 911/5057/15 про використання відповідачем зазначених технологій, які захищаються патентами на винахід.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що умовами Ліцензійного договору чітко не визначено строк сплати ліцензійних платежів, тому відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 15/021-1 від 10.07.2015 щодо сплати роялті за використання об`єктів інтелектуальної власності за ліцензійним договором за період з 01.01.2011 по 01.07.2015 (докази отримання претензії наявні в матеріалах справи).

Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом звернення до боржника з листом, претензією, телеграмою, надіслати йому рахунок тощо.

Доказів оплати роялті за період з 01.01.2011 по 01.07.2015, про сплату яких відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України позивач направив претензію (вимогу), до суду не надано. Строк позовної давності за ліцензійними платежами за вказаний період не сплинув, про що вірно зазначив суд першої інстанції, оскільки претензія (вимога) про сплату отримана відвідачем 16.07.2015, підлягала оплаті протягом семи днів з моменту отримання (по 23.07.2015), а з позовною заявою позивач звернувся до суду 19.11.2015, що підтверджується відбитком підприємства зв`язку на конверті (отримано позовну заву судом 23.11.2015, що підтверджується штампом канцелярії суду на першому аркуші позовної заяви).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за ліцензійними платежами за період з 01.01.2011 по 01.07.2015 в сумі 1 373 814,18 грн. правомірно задоволені судом першої інстанції.

Позивач двічі збільшував позовні вимоги під час перебування справи у суді і просив стягнути з відповідача заборгованість за ліцензійними платежами в сумі 2 234 271,46 грн. за період з 01.07.2010 по 31.12.2018.

Однак доказів того, що позивач в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України звертався до відповідача з вимогами щодо сплати ліцензійних платежів за період з 01.07.2015 по 31.12.2018 до суду першої інстанції надано не надано, тобто строк для відповідача не визначений та ще не настав сплатуи ліцензійних платежів за Ліцензійним договором.

Подання ж кредитором позовної заяви, заяв про збільшення позовних вимог, адресованих суду (а не боржнику) є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні ст. 530 ЦК України, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по ліцензійних платежах за період з 01.07.2015 по 31.12.2018.

Доводи, викладені апелянтами в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставин, які на підставі належних та допустимих доказів встановлені у даній справі судом першої інстанції.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи, що фундаментальних порушень судом апеляційної інстанції не встановлено, судове рішення у справі прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, але не обмежуючись доводами апеляційної скарги відповідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; рішення суду першої інстанції від 03.04.2019 у даній справі залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 03.04.2019 у справі № 911/5057/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/5057/15 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний: 07.10.2019.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді А.А. Верховець

В.О. Пантелієнко