Постанова

від 07.10.2019 по справі 910/4004/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2019 р. Справа№ 910/4004/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Хрипуна О.О.

Коробенка Г.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Альфа", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2019

у справі № 910/4004/19 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбіо Транс-Сервіс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Альфа", м. Київ

про стягнення 50 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбіо Транс-Сервіс" (далі - ТОВ "Укрбіо Транс-Сервіс", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Альфа" (далі - ТОВ "Конкорд Альфа", відповідач) про стягнення 50 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Конкорд Альфа" не в повному обсязі розрахувалося за товар, поставлений ТОВ "Укрбіо Транс-Сервіс" за видатковою накладною № 388 від 06.04.2008, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 50 000,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 у даній справі позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Конкорд Альфа" на користь ТОВ "Укрбіо Транс-Сервіс" 50 000,00 грн. боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Конкорд Альфа" не спростовано факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару: "Матриця OGM 15 D 6,09/75-33 для дерева" у кількості 1 шт., вартістю 77 472,00 грн., що є підставою для його оплати належним чином та у повному обсязі. Однак доказів оплати відповідачем суми 50 000,00 грн. вартості товару, що залишилась неоплаченою, суду не надано.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Конкорд Альфа" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 скасувати повністю і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги ТОВ "Укрбіо Транс-Сервіс" повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ТОВ "Конкорд Альфа" вказує, що за відсутності обов`язкових первинних документів (доказів) судом першої інстанції безпідставно визнано доведеним факт передачі товару відповідачу. Вказане, на думку апелянта, свідчить про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, що відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/4004/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Коробенка Г.П. та Хрипуна О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Конкорд Альфа" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 у справі № 910/4004/19, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 385 від 02.04.2018 на суму 77 472,00 грн. за товар "Матриця OGM 1,5 D 6,0/75-33 для дерева" (1 шт.).

Позивач стверджує, що за видатковою накладною № 388 від 06.04.2018 ним було поставлено обумовлений товар відповідачу на суму 77 472,00 грн., який відповідач оплатив частково.

Згідно з банківськими виписками по рахунку ТОВ "Укрбіо Транс-Сервіс", доданими до позовної заяви, на рахунок позивача від відповідача надійшла оплата "За товар матриця згідно рахунку № 385 від 02.04.2018": 06.04.2018 - у сумі 20 000,00 грн."; 19.11.2018 - у сумі 7 472,00 грн.

Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості отриманого товару "Матриця OGM 1,5 D 6,0/75-33 для дерева" за видатковою накладною № 388 від 06.04.2018 у повному обсязі, просив стягнути з відповідача 50 000,00 грн. вартості товару, що залишилась останнім неоплаченою.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зокрема, з договорів та інших правочинів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як визначено ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, видаткова накладна № 388 від 06.04.2018, за якою позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 50 000,00 грн., відповідачем не підписана. Водночас, у зазначеній видатковій накладній відсутні будь-які дані щодо особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції зі сторони відповідача.

Відповідно до письмових пояснень, наданих позивачем з цього приводу (аркуш справи 19), відповідач забирав товар зі складу позивача силами сторонніх перевізників, у зв`язку з чим відсутні підписи представників ТОВ "Конкорд Альфа" у видатковій накладній №388 від 11.04.2019, а також дані довіреності та печатка відповідача. Після поставки товару відповідач мав надати підписану видаткову накладну № 388 від 11.04.2019, проте станом на 11.04.2019 ТОВ "Укрбіо Транс-Сервіс" підписану видаткову накладну не отримало.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що вартість товару та найменування як у видатковій накладній № 388 від 06.04.2018, так і в рахунку № 385 від 02.04.2018 є однаковою.

Місцевий господарський суд врахував, що відповідно до матеріалів справи після отримання відповідачем рахунку на оплату № 385 від 02.04.2018 на суму 77 472,00 грн. вартості товару "Матриця OGM 1,5 D 6,0/75-33 для дерева" (1 шт.) та спірної поставки, ним здійснювалась оплата товару: 06.04.2018 та 09.11.2018 із чітким посиланням у призначенні платежу на рахунок № 385 від 02.04.2018 та зазначенням найменування товару, що також вказаний і збігається із видатковою накладною № 388 від 06.04.2018.

Також суд першої інстанції зазначив про те, що позивачем надано докази реєстрації податкових накладних на спірну поставку на суму 77 472,00 грн.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновків про те, що відповідачем не спростовано факт поставки позивачем та отримання ТОВ "КОНКОРД АЛЬФА" товару: "Матриця OGM 1,5 D 6,0/75-33 для дерева" у кількості 1 шт., вартістю 77 472,00 грн., що є підставою для його оплати належним чином та у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до положень ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

При цьому, у силу вимог ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, встановлено такі ж вимоги до первинних документів.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 814/309/17).

Відтак належним доказом, який містить відомості про господарську операцію, є первинний документ.

Для надання документу юридичної сили й доказовості він повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені законодавством.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.09.2019 у справі № 910/14371/18, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та посвідчення накладної печаткою товариства фіксує факт здійснення господарської операції і підтвердження договірних відносин, що є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Втім, як було зазначено вище, всупереч вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" видаткова накладна № 388 від 06.04.2018, за якою позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 50 000,00 грн., відповідачем не підписана та не містить будь-яких даних щодо особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції зі сторони відповідача, тобто яка отримувала товар.

Таким чином, враховуючи, що вказана видаткова накладна не містить обов`язкових реквізитів, передбачених законом, вона не має юридичної сили.

При цьому, слід зазначити, що позивачем не надано суду ні доказів неможливості підписання видаткової накладної № 388 від 06.04.2018 у момент поставки товару, ні доказів надання її відповідачу для підписання, як про це вказував позивач у позовній заяві.

За таких обставин, видаткова накладна № 388 від 06.04.2018 не приймається колегією суддів апеляційної інстанції до уваги, оскільки вона не підтверджує здійснення між сторонами господарської операції та отримання відповідачем товару від позивача.

Щодо доводів місцевого господарського суду про те, що після отримання відповідачем рахунку на оплату № 385 від 02.04.2018 ним здійснювалась оплата товару із чітким посиланням у призначенні платежу на вказаний рахунок та зазначенням найменування товару, що також вказаний і збігається із видатковою накладною № 388 від 06.04.2018, слід зазначити таке.

Наданий позивачем рахунок на оплату № 385 від 02.04.2018 не є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який би фіксував факт здійснення господарської операції, тобто факт поставки товару.

Рахунок на оплату свідчить лише про намір здійснити господарську операцію в майбутньому, а тому не може засвідчувати її фактичне здійснення. Доказів того, що вказаний рахунок надавався відповідачу, матеріали справи не містять.

У свою чергу, банківські виписки, надані позивачем, не містять відомостей про те, що оплата здійснювалась за товар, поставлений саме за видатковою накладною № 388 від 06.04.2018, а тому вони не можуть беззаперечно засвідчувати факт поставки товару за цією видатковою накладною.

Доводи суду першої інстанції про надання позивачем доказів реєстрації податкових накладних на спірну поставку на суму 77 472,00 грн., колегією судів апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.07.2018 у справі № 820/3119/17, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Таким чином, за відсутності належно оформлених первинних документів, які беззаперечно свідчать про факт реального вчинення господарської операції, податкова накладна не є належним доказом здійснення позивачем поставки відповідачу товару за видатковою накладною № 388 від 06.04.2018.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що позивачем не доведено належними доказами факту поставки позивачем та отримання відповідачем товару: "Матриця OGM 1,5 D 6,0/75-33 для дерева" у кількості 1 шт., вартістю 77 472,00 грн. за видатковою накладною № 388 від 06.04.2018.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 50 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

З огляду на встановлені обставини, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та не дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а позивачем не доведено суду належними і допустимими доказами наявності підстав для стягнення з відповідача 50 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 14.06.2019 у справі № 910/4004/19 необхідно скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених у даній справі обставин Північний апеляційний господарський дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи в частині задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Конкорд Альфа" 50 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар та 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з прийняттям нового про відмову в позові.

Судові витрати.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового про відмову у задоволення позовних вимог, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог ст.129 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Альфа" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 у справі № 910/4004/19 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 у справі № 910/4004/19 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбіо Транс-Сервіс" відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбіо Транс-Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Альфа" 2 881, 50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня п`ятдесят коп.) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ на виконання цієї постанови із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

6. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено - 07.10.2019.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді О.О. Хрипун

Г.П. Коробенко