Постанова

від 02.10.2019 по справі 910/16802/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2019 р. Справа№ 910/16802/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Коваль Д.І., Рухадзе Р.П.

відповідача - Різник О.О., Коломоєць М.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал Технікс"

на рішення Господарського суду м. Києва від 10.05.2019 р. (повне рішення складено 15.05.2019 р.)

у справі № 910/16802/18 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Коваля Дмитра Івановича

до Товариства Фізичної особи-підприємця Коваля Дмитра Івановича з обмеженою відповідальністю "Ідеал Технікс"

про стягнення заборгованості у розмірі 74627,51 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Фізична особа-підприємець Коваль Дмитро Іванович звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал Технікс" про стягнення заборгованості за договором надання юридичних послуг № 1/05/2018 від 05.05.2018 р. у загальному розмірі 74627,51 грн, з яких: 72000,00 грн - основний борг та 2627,51 грн - пеня.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що 31.10.2018 р. сторони за договором надання юридичних послуг № 1/05/2018 підписали акт прийому-передачі виконаних послуг, крім того представник відповідача отримав рахунок на оплату, проте в погоджений строк грошові кошти не сплатив.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.12.2018 р. відкрито провадження у справі № 910/16802/18 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Також ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.02.2019 р., враховуючи заперечення відповідача, розгляд даної справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.05.2019 р. у справі № 910/16802/18 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Коваля Дмитра Івановича задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідеал Технікс" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що позивачем документально не підтверджено факту наявності заборгованості за договором надання юридичних послуг № 1/05/2018 від 05.05.2018 р. у розмірі 72000,00 грн

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал Технікс" у справі № 910/16802/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16802/18 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал Технікс" 27.06.2019 р. надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 р. розгляд апеляційної скарги у справі № 910/16802/18 вирішено здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та призначено до розгляду на 25.07.2019 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2296/19 від 24.07.2019 р. у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/16802/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/16802/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

У судовому засіданні 25.07.2019 р. було оголошено перерву до 24.09.2019 р.

У судовому засіданні 24.09.2019 р. було оголошено перерву до 02.10.2019 р.

01.10.2019 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як передбачено ч. 1 та 3 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 8 статті 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи вищенаведені положення процесуального законодавства, апеляційний суд зазначає, що Фізична особа-підприємець Коваль Дмитро Іванович не був позбавлений можливості у порядку ч. 4 ст. 80 ГПК України письмово та завчасно повідомити суд першої інстанції про неможливість подання у встановлений законом строк доказів, та об`єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у встановлений строк.

Разом з тим, заявник не надав доказів неможливості подання до суду першої інстанції клопотання про приєднання нових доказів з причин, які об`єктивно не залежать від нього.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

05.05.2018 р. між Фізичною особою-підприємцем Ковалем Дмитром Івановичем (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідеал Технікс" (далі - замовник) був укладений договір надання юридичних послуг № 1/05/2018 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати на належному рівні послуги, вказані в цьому договорі та передати замовнику результати цих послуг, а замовник погоджується прийняти та оплатити (виплатити винагороду) надані юридичні послуги згідно умов договору.

Згідно з п. 3.1 договору вартість юридичних послуг (щомісячного обслуговування) складає 12000,00 гривень на місяць і зазначається (підсумовується) в акті прийому-передачі виконаних послуг по факту надання таких послуг. Вартість юридичних послуг узгоджується між сторонами до підписання акту прийому-передачі виконаних послуг. Оплата юридичних послуг здійснюється замовником по факту виконаних робіт (послуг).

Як передбачено п. 3.2 договору, оплата отриманих юридичних послуг здійснюється замовником протягом 3 банківських днів після підписання акту прийому-передачі виконаних послуг.

У відповідності до п. 3.4 договору оплата отриманих юридичних послуг здійснюється замовником протягом 3 банківських днів після підписання акту-прийму передач виконаних послуг.

Згідно з п. 4.2 договору за порушення строку оплати за юридичні послуги, замовник зобов`язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених юридичних послуг за кожен день прострочення оплати.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2018 р. (п. 10.1 договору).

На виконання умов укладеного договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 72000,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору не виконав свого обов`язку щодо вчасної та повної оплати за надані послуги, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість.

Задовольняючи повністю позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України відсутності підстав для виконання перед позивачем зобов`язань щодо оплати за надані послуги.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже було встановлено, на виконання умов укладеного договору позивачем було надано, а відповідачем було прийнято послуги на загальну суму 72000,00 грн, що підтверджується актом № 1 прийому-передачі виконаних послуг від 31.10.2018 р.

Разом з цим, підписуючи вказаний акт позивач і відповідач погодили, що свої зобов`язання згідно з умовами укладеного договору сторони виконали в повному обсязі. Замовник претензій до виконавця стосовно якості, строків, вартості та об`єму наданих послуг не має. Сума сплачених коштів відповідає об`єму наданих юридичних послуг протягом дії договору в період з 05.05.2018 р. по 31.10.2018 р.

Таким чином, у вказаному акті прийму-передачі сторони підтвердили, що ФОП Коваль Д.І. надав послуги, а ТОВ Ідеал Технікс прийняв їх та оплатив надані послуги.

Стосовно нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_3 від 02.05.2019 р., який на час укладення договору надання юридичних послуг № 1/05/2018 від 05.05.2018 р. був директором ТОВ Ідеал Технікс , колегія зазначає наступне.

У вказаній заяві зазначено, що за період травня - жовтня 2018 р. ТОВ Ідеал Технікс не сплачувало будь-яких коштів на користь позивача за надані юридичні послуги.

Однак вказані обставини щодо оплати (неоплати) за надані юридичні послуги суперечать іншому належному та достовірному доказу, а саме, акту № 1 прийому-передачі виконаних послуг від 31.10.2018 р., в якому сторони договору № 1/05/2018 від 05.05.2018 р., зокрема ФОП Коваль Д.І. та директор ТОВ Ідеал Технікс ОСОБА_3 , підтвердили повну оплату юридичних послуг за період з 05.05.2018 р. по 31.10.2018 р. на загальну суму 72000,00 грн шляхом вчинення підписів, зокрема і особисто ОСОБА_3 .

Отже зміст заяви ОСОБА_3 викликає у суду сумнів щодо його достовірності.

До того ж інформація, викладена в цій заяві, нотаріусом не перевірялась, з листопада 2018 року ОСОБА_3 був звільнений з посади директора ТОВ Ідеал Технікс та між ОСОБА_3 та відповідачем існує судовий спір.

За таких обставин колегія, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відхиляє заяву ОСОБА_3 , оформлену ним після свого звільнення з посади директора ТОВ Ідеал Технікс , та враховує зміст акту № 1 прийому-передачі виконаних послуг від 31.10.2018 р., який належним чином оформлений, підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Виписка АТ КБ Приватбанк з рахунку ФОП Коваля Д.І. за період з 01.11.2018 р. по 31.01.2019 р. не є належним доказом на підтвердження не надходження коштів з боку відповідача за вказаний період, оскільки ця виписка банку не охоплює періоду дії укладеного договору, строк якого був до 31.12.2018 р., та позивач не надав достовірних доказів наявності інших рахунків в інших банках.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 72000,00 грн заборгованості за договором надання юридичних послуг № 1/05/2018 від 05.05.2018 р., є необґрунтованою, недоведеною належними доказами та такою, що не підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 2627,51 грн пені за прострочення виконання грошового зобов`язання також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від основного зобов`язання.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За статтею 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, судом першої інстанції при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з`ясовані обставини справи, а тому рішення суду першої інстанції у цій справі підлягає повному скасуванню з прийняттям нового рішення про повну відмову в позові з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до ст. 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал Технікс" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.05.2019 р. у справі № 910/16802/18 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3. Відмовити в задоволенні позову.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коваля Дмитра Івановича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал Технікс" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 4, код ЄДРПОУ 41411236) 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну),50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.10.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна