Постанова

від 08.10.2019 по справі 904/1763/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2019 року м. Дніпро Справа № 904/1763/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Ревкова Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019р. (суддя Загинайко Т.В., м. Дніпро, повний текст складено 12.08.2019р.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Суха Балка"

(50029, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Конституційна, 5; ідентифікаційний код 00191329)

до Криворізької міської ради

(50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пл. Молодіжна, 1; ідентифікаційний код 33874388)

про визнання укладеною додаткову угоду до договору від 04.01.2016р. №2016115 оренди земельної ділянки (державна реєстрація права оренди від 30.04.2016р. №144267029) у запропонованій позивачем редакції

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача - Криворізької міської ради, в якій просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору від 04.01.2016р. №2016115 оренди земельної ділянки, державна реєстрація права оренди від 30.04.2016р. №14427029, у запропонованій позивачем редакції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019р. позов задоволено - визнано укладеною додаткову угоду до договору від 04.01.2016 №2016115 оренди земельної ділянки державна реєстрація права оренди від 30.04.2016 №14427029 у запропонованій Приватним акціонерним товариством "Суха Балка" редакції.

Не погодившись із вказаним рішенням, Криворізька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій,з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування обставин справи, недоведеність обставин, які господарський суд визнав встановленими, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові у повному обсязі.

В обгрнутування своїх доводів та заперечень Скаржник посилається на те, що укладенню договору оренди земельної ділянки між Криворізькою міською радою та ПрАТ СУХА БАЛКА передувала процедура погодження сторонами, на підставі норм діючого законодавства України та з дотриманням принципу свободи договору, його умов, у тому числі, й тих, що стосуються орендної плати із визначенням її розміру, індексації, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. А тому умови, запропоновані позивачем у додатковій угоді про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, є неприйнятними для відповідача, оскільки не узгоджуються з рішеннями Криворізької міської ради, суперечать вимогам законодавства й принципу свободи договору та порушують інтереси територіальної громади міста Кривого Рогу в частині недоотримання коштів до місцевого бюджету від сплати орендної плати.

Однак, на думку Скаржника, судом першої інстанції не надано належної оцінки викладеним обставинам, котрі підтверджують протиправність вимог позивача про внесення змін до укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки в частині розрахунку орендної плати, що призвело до неправильного вирішення існуючого спору між сторонами.

Скаржник також вважає, що зважаючи на те, що позивач не є постійним землекористувачем спірної земельної ділянки комунальної власності, а є її орендарем, тобто є платником плати за землю у формі орендної плати , а не у формі земельного податку, то на нього, як на платника саме орендної плати, не розповсюджуються особливості оподаткування плати за землю, встановлені для платників земельного податку пунктом 284.4 статті 284 ПК України.

Скаржник звертає увагу на те, що суд першої інстанцій без наведення відповідного обгрунтування своїх висновків, посилаючись лише на імперативність приписів Податкового кодексу України, вказує на наявність достатніх підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки, тим самим порушуючи імперативну норму ст. 288 ПК України, що в свою чергу обумовило невідповідність оскаржуваного судового рішення принципам законності та обгрунтованості.

При цьому, на думку Скаржника, судом жодним чином не мотивовано, з яких підстав він дійшов висновку про можливість застосування до орендних правовідносин Криворізької міської ради та ПрАТ СУХА БАЛКА , котрі регулюються імперативними приписами ст. 288 ПК України, положень п. 284.4 ст. 284 ПК України, якими визначаються саме особливості оподаткування платою за землю у виді земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Крім того, апелянт посилається на те, що наданими позивачем доказами не підтверджується використання спірної земельної ділянки для видобування корисних копален, що є основною ознакою, яка надає право на пільгу щодо плати за землю.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019р. у справі № 904/1763/19 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до суду від Приватного акціонерного товариства "Суха Балка", Позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді -Подобєд І.М., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2019р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначити апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 08.10.2019р.

В судовому засіданні 08.10.2019р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.01.2016р., між Криворізькою міською радою, як орендодавцем, та Публічним акціонерним товариством "Євраз Суха Балка", як орендарем, було укладено договір від 04.01.2016р. №2016115 оренди земельної ділянки (а.с.15-18), відповідно до п. 1 якого, орендодавець, на підставі рішення міської ради від 25.03.2015р. №3534 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення зони обвалення та відвалів порожніх порід шахти "Ювілейна", яка знаходиться у Жовтневому районі м. Кривого Рогу.

Відповідно до Рішення річних Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" змінено тип товариства з Публічного на Приватне, у зв`язку з чим повне найменування товариства - Приватне акціонерне товариство "Євраз Суха Балка" та згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 27.12.2017р. змінено найменування з Приватного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" на Приватне акціонерне товариство "Суха Балка".

Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" є правонаступником прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" (Статут товариства міститься в матеріалах справи, а.с.32-35).

Згідно з п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 145,3810 га.

Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:04:003:0002 (п. 4 Договору).

Відповідно до п. 6 Договору договір укладено на 5 років; після закінчення строку Договору орендар, у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов Договору, має переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк; орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяця (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди; поновлення Договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення.

Державна реєстрація права оренди проведена 30.04.2016р. за №14427029 (а.с.20).

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання договору сторонами суду не надано.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору оренди земельної ділянки від 04.01.2016р. №2016115, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є:

- об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до п. 7 Договору сторонами були узгоджені умови щодо орендної плати, а саме:

- річна орендна плата за 2015 рік вноситься виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013р. №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого рогу" зі змінами та відповідно до розрахунку наданого до Договору оренди земельної ділянки;

- річна орендна плата з січня 2016 року вноситься "Орендарем" в розмірі 4 307 951грн. 19 коп. виключно у грошовій формі;

- розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки;

- обчислення розміру орендної плати здійснюється на підставі статті 289 Податкового кодексу України у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації (або довідки), виконаний управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області та рішень міської ради від 24.06.2015р. №3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", №3727 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу";

- плата вноситься Орендарем на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі у м. Кривому Розі Дніпропетровської області №332 198 127 00022 у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПУ 38031627;

- зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов Договору чи продовження його дії (п. 8 Договору).

Відповідно до п.у 11 Договору, розмір та сума орендної плати переглядається з внесенням змін до цього договору у разі:

- затвердження базової вартості 1 кв.м. земель міста та зміни даної базової вартості;

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів річної орендної плати за землю, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;

- в разі зміни або скасування понижувального коефіцієнту;

- в інших випадках, передбачених законодавством та цим Договором.

01.01.2018р. набрав чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році.

П. 50 названого Закону ст. 284 Податкового кодексу України доповнено п. 284.4 такого змісту: 284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до ст. ст. 274 і 277 цього Кодексу.

Звертаючись до Криворізької міської ради із позовом про визнання додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 2016115 від 04.01.2016 р. укладеною, позивач посилався на те, що відповідач своїми діями намагається уникнути належного виконання умов укладеного договору оренди земельної ділянки № 2016115 від 04.01.2016 р., а саме в частині необхідності зміни розміру орендної плати за земельну ділянку (у разі зміни розмірів земельного податку), що в свою чергу призводить до безпідставних та значних фінансових втрат позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" є гірничодобувним підприємством і має право на визначення розміру орендної плати відповідно до п. 284.4 ст. 284 Податкового кодексу, оскільки договором та законом передбачена можливість зміни розміру орендної плати, при тому, що плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною. Запроваджені Законом України від 07.12.2017р. № 2245-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018р., зміни (зменшення розміру такої плати), передбачені п. 50 якого визначено, що ст. 284 ПК України доповнено п. 284.4 такого змісту: "284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до ст.ст. 274 і 277 цього Кодексу", є підставою для внесення відповідних змін до договорів оренди землі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Обґрунтовуючи необхідність внесення змін до умов спірного договору оренди земельної ділянки, Позивач посилається на зміни в законодавстві, а саме доповнення ст. 284 ПК України п. 284.4, який визначає розмір орендної плати за користування землею для гірничодобувних підприємств, зокрема, встановлює спеціальну ставку плати за земельні ділянки, надані для видобування корисних копалин та розробку родовищ корисних копалин.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту ст. ст. 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Криворізької міської ради №2816 від 27.06.2018р. "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" встановлено ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю у 2019 році. Рішенням передбачено, що ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю для земель промисловості з встановленим цільовим призначенням 11.01 (добувна промисловість) код розділу КВЕД 07, 09 для юридичних осіб на 2019 рік встановлена на рівні 2,5 % від нормативної грошової оцінки земель міста.

У зв`язку із змінами в законодавстві, Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" звернулося до Криворізької міської ради з листом від 05.02.2019 р. за вих. № 69.1/281 "Щодо внесення змін до договорів оренди землі". Додатком до цього листа, який зареєстровано відповідачем 06.02.2019р., є, зокрема, і проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.01.2016р. №2016115 (а.с.21).

У запропонованій редакції додаткової угоди до договору оренди зазначалось про необхідність внесення змін до договору в частині розрахунку річної орендної плати, наступного змісту:

1) доповнити п. 5 Розділу "Об`єкт оренди" абзацом наступного змісту "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2017 №70 становить 5 073 799 690,00 грн.";

2) пункт 7 Розділу "Оренда плата" змінити та викласти в наступній редакції:

"7. Починаючи з 01.01.2019 річна оренда плата за землю вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі та на момент укладення цієї додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №2016115 від 04.01.2016 (державна реєстрація права оренди від 30.04.2016 №14427029), становить 3 171 123 грн. 06 коп. (три мільйони сто сімдесят одна тисяча сто двадцять три грн. 06 коп.). Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2019 здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1. статті 274, пункту 288.5.1. статті 288 Податкового кодексу України та Рішення Криворізької міської ради "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" від 27.06.2018 №2816, відповідно до розрахунку, наведеного у додатку №1 до цієї угоди, який є її невід`ємною частиною.

Плата вноситься "Орендарем" на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі у м. Кривому розі Дніпропетровської області №332 128 120 04022 у банку Казначейства України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 38031627.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.".

Лист - пропозиція щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки отриманий відповідачем нарочно 06.02.2019р. (а.с. 21).

В подальшому, листом від 27.02.2019р. вих. №15/18/587, який отриманий позивачем 12.03.2019р., відповідачем відмовлено позивачу у підписанні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, з посиланням на те, що положеннями ст. 288 Податкового кодексу України не передбачено жодних спеціальних ставок орендної плати за земельні ділянки, що орендуються позивачем, у тому числі й спірної земельної ділянки. Відповідно до укладеного договору оренди земельної ділянки позивач не є постійним землекористувачем земельної ділянки, а є орендарем, тобто суб`єктом плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, і на нього, як на платника саме орендної плати, не поширюються пільги щодо плати за землю, встановлені для платників земельного податку.

Запропонована позивачем додаткова угода відповідачем підписана не була, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Статтею 30 Закону України Про оренду землі передбачено, що зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку.

Як зазначено вище, Законом України від 07.12.2017р. № 2245-УШ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" ст. 284 Податкового кодексу України доповнено п. 284.4.

Відповідно до п. 284.4 ст. 284 названого Кодексу плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до ст. ст. 274 і 277 цього Кодексу.

Відповідно до п. 274.1 ст. 274, п. 1 ст. 277 Кодексу, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

При цьому, доводи апелянта про те, що п. 284.4 ст. 284 ПК України не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки дана норма застосовується для обчислення податку, який сплачується власником земельної ділянки або постійним користувачем, а не орендарем земельної ділянки, який сплачує оренду плату, яка має обчислюватись у відповідності до ст. 288 ПК України та умов укладеного договору, відхиляються колегією суддів, з огляду на наступне.

Стаття 284 Податкового кодексу України регулює особливості оподаткування плати за землю. Поняття "плати за землю" наведено у пп. 147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якої платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Тобто, поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку на рівні із земельним податком.

Таким чином, положення п. 284.4 ст. 284 Податкового кодексу України встановлюють розмір плати за землю відповідної категорії, у даному випадку у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення відповідних змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій.

Імперативні приписи Податкового кодексу України мають пріоритет в частині визначення розміру орендної плати.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленій в постанові від 10.04.2019р. у справі № 904/3714/18.

Доводи апелянта про те, що позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка використовувалась саме з метою добування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, що орендована ним земельна ділянка площею 145,3810 га для розміщення шахти вентиляційної, земельна ділянка, зазначена у спеціальному дозволі, площею 960,1 га, на родовищі поле шахти Ювілейна та земельна ділянка, зазначена в акті про надання гірничого відводу кутовими точками площею 944,805 га, якимось чином співвідносяться між собою, що орендована земельна ділянка знаходиться в межах гірничого відводу, відхиляються судом, з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України Про надра зазначено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Тобто, площа земельної ділянки наданої для видобування корисних копален та площа ділянки надр, є пов`язаними між собою, проте не є тотожніми, і тому не можуть співпадати між собою, оскільки землі, надані для користування надрами, не утворюють єдиного земельного масиву, а розташовані в різних частинах земельного фонду.

В акті про надання гірничого відводу зазначена площа проекції гірничого відводу, показана на копії топографічного плану кутовими точками, площа якої складає 944,805 га.

Зазначене не спростовує той факт, що спірна земельна ділянка надана саме для добування корисних копалин, оскільки знаходиться у межах гірничого відводу.

Так, позивач є гірничодобувним підприємством основним видом господарської діяльності якого є добування залізних руд - код розділу КВЕД 07.10.

За договором оренди позивачу надана земельна ділянка для розміщення зони обвалення та відвалів порожніх порід шахти Ювілейна .

Відповідно до ст. 24 Гірничого Закону України гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними надрами); технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Стаття 18 Кодексу України про надра передбачає, що надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених ст. 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

З метою здійснення господарської діяльності з видобування залізних руд, ПАТ Суха балка 05.08.1996 р. отримано спеціальний дозвіл на користування надрами № 592 (мета: видобування залізних руд, назва родовища поле шахти Ювілейна; строк дії дозволу продовжено до 05.08.2036р.), а також акт про надання гірничого відводу (додаються).

Так, земельна ділянка, яка надана відповідачем в оренду ПАТ Суха балка використовується останнім саме з метою видобування корисних копалин, а саме для розміщення шахти, яка входить до технологічного комплексу поверхні шахти Ювілейна та задіяна в системі вентиляції та провітрювання гірничих виробок шахти Ювілейна для досягнення параметрів, необхідних для ведення гірничих робіт та є технологічно необхідною умовою діяльності гірничого підприємства та входить до складу цілісного комплексу шахти.

Підпункт 14.1.51 п.14.1. ст.14 ПК України передбачає, що добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини.

Відповідно до ст. 1 Гірничого закону гірниче підприємство це цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

Ст. 12 названого Закону встановлено, що місця розташування гірничих підприємств визначаються до початку проектних робіт цих підприємств.

Відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра.

За приписами ст. 66 Земельного кодексу України, до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Ч. 1 ст. 17 Кодексу України про надра передбачено, що гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Відповідно до ст.18 названого Кодексу, надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених ст. 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

Згідно з ст. 14 Кодексу надра надаються у користування для:

- геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

- видобування корисних копалин;

- будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

- створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

- виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

- задоволення інших потреб.

Отже, гірничодобувне підприємство має включати в себе комплекс засобів і ресурсів, які б забезпечували виконання зазначених вимог законодавства. Саме комплекс таких засобів дозволяє здійснювати видобуток корисних копалин.

Державною службою України з питань праці 02.04.2018 р., Приватному акціонерному товариству "Суха Балка" видано акт про надання гірничого відводу з метою розробки родовища багатих залізних руд та магнетитових кварцитів поля шахти Ювілейна за адресою: м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, площа проекції гірничого відводу показана на копії топографічного плану кутовими точками, становить 944,805 га.

Більш того, у Пояснювальній записці до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) спірну земельну ділянку за кодом видів цільового призначення земельних угідь (КВЗУ):011.02 віднесено до земель під відкритими розробками, шахтами, кар`єрами торфорозробками та відповідними спорудами.

Умови додаткової угоди, запропоновані позивачем, до договору оренди земельної ділянки №2016115 від 04.01.2016р. відповідають приписам п. п. 274.1 ст.274, 284.4 ст. 284 та 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

З урахуванням наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: визначення ПрАТ Суха Балка як гірничодобувного підприємства та наявність, у зв`язку з цим, підстав для застосовування розміру орендної плати, встановленого п. 284.4 ст. 284 Податкового кодексу України, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про внесення відповідних змін до укладеного між сторонами договору оренди землі.

Факти, які спростовують використання позивачем спірної земельної ділянки з іншою метою, ніж за цільовим призначенням видобування залізних руд, матеріалами справи не підтверджується, а докази протилежного скаржником не надані.

Таким чином, Господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст.ст.ст. 269, 270, 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року у справі №904/1763/19 - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.10.2019року.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна