Рішення

від 01.10.2019 по справі 908/1798/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/153/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2019 Справа № 908/1798/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/1798/19

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-МІКС Україна» , 80750, Львівська область, Золочівський район, с. Хильчиці, вул. Заводська, 14

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроком Груп» , 69089, м. Запоріжжя, вул. Героїв, 37-го батальйону, буд. 21

про стягнення 25 615,49 грн.

Присутні представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Стабіас С.М., керівник

СУТЬ СПОРУ:

22.07.19 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява без номеру та дати з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю «Д-МІКС Україна» (далі ТОВ «Д-МІКС Україна» ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Євроком Груп» (ТОВ «Євроком Груп» ) про стягнення 25 615,49 грн. згідно дилерського договору від 01.10.18 № 01/10/18, а саме: 13 875,71 грн. - основного боргу, 9 119,78 грн. - пені, 1 855,43 грн. - штраф та 764,57 грн. - 3 % річних.

22.07.19 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 23.07.19 по справі № 908/1798/19 позовну заяву ТОВ «Д-МІКС Україна» до ТОВ «Євроком Груп» про стягнення 25 615,49 грн. згідно дилерського договору від 01.10.18 № 01/10/18, а саме: 13 875,71 грн. основного боргу, 9 119,78 грн. пені, 1 855,43 грн. штрафу та 764,57 грн. 3 % річних залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 7 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви до якої необхідно додати належні докази відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу відповідача.

02.08.19 до суду надійшла заява без номеру та дати про усунення недоліків позовної заяви та до якої додано докази відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу відповідача (накладна від 29.07.19 № 7900727370702, фіскальний чек та опис вкладення від 29.07.19).

Ухвалою від 07.08.19 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1798/19, якій присвоєно № провадження 17/153/19. Судом ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 05.09.19 о/об 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 16.08.19 судом задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні призначеному на 05.09.19 о 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у приміщенні господарського суду Львівської області (м. Львів, вул. Личаківська, 128). Вказаному суду доручено забезпечити проведення судового засідання призначеного на 05.09.19 о 11 год. 00 хв. у справі № 908/1798/19 в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду із дотримання вимог ч. 9 ст. 197 ГПК України.

Ухвалою від 05.09.19 судом оголошено перерву під час розгляду справи до 01.10.19.

Крім того, вказаною ухвалою суд зобов`язав позивача, завчасно, не пізніше 30.09.19 надати суду:

- оригінали документів, що підтверджують наявність правовідносин, якій склалися з ТОВ «Євроком Груп» на підставі дилерського договору від 01.10.18 № 01/10/18;

- оригінал видаткової накладної від 26.10.18 № ДУ-6003079 на загальну суму 104 749,81 грн. та докази погашення ТОВ «Євроком Груп» заборгованості за вказаною накладною.

Також цією ухвалою судом з підстав визначених статтею 247 ГПК України, відмовлено у задоволенні заяви відповідача щодо продовження здійснення розгляду позовної заяви у цій справі за правилами загального позовного проваджен6ня.

06.09.19 до суду надійшла заява за вих. від 03.09.19 про зменшення позовних вимог (при цьому, зміст вказаної заяви свідчить, що позивач у ній просить суд одночасно припинити провадження в певній частині суми основного боргу, зменшити в певній частині суму основного та штрафу, а також, при цьому, збільшити суму пені та 3 % річних ) , в якій позивач просить суд:

- припинити провадження в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основної суми заборгованості в розмірі 7 573,25 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 6 302,46 грн., 3 % річних в розмірі 806,92 грн., пеню в розмірі 9 600,83 грн. та штрафу в розмірі 1 851,17 грн.

16.09.19 до суду надійшов супровідний лист за вих. від 12.09.19, яким ТОВ «Д-МІКС Україна» на виконання ухвали суду від 05.09.19 надає суду оригінали документів, а саме:

- дилерський договір від 01.10.18 № 01/10/18;

- видаткову накладну від 26.10.18 № ДУ-6003079;

- видаткову накладну від 06.11.18 № ДУ-3300057;

- рахунок-фактуру від 19.10.18 № ДУ-0002622;

- оборотно-сальдову відомість по рахунку;

- карту клієнта ТОВ «Євроком Груп» ;

- банківські виписки.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги той факт, що:

- відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

- заява за вих. від 03.09.19 про зменшення (збільшення) розміру позовних вимог датована 03.09.19, направлена 03.09.19 відповідачу та суду засобами поштового зв`язку, засобами електронного зв`язку надійшла на адресу суду 04.09.19 (а поштою - 06.09.19), тобто в рамках визначених п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України,

- в судовому засіданні 01.10.19 судом прийнято до розгляду вказану вище заяву ТОВ «Д-МІКС Україна» про зменшення (збільшення) розміру позовних вимог.

Також, в судовому засіданні 01.10.19 судом (за резолюцією головуючого) прийняті та долучені до матеріалів справи супровідний лист з витребуваними документами, які надійшли до суду 16.09.19.

Розгляд справи в засіданні 05.09.19 здійснювався в режимі відео конференції, а в засіданні 01.10.19 за допомогою ПАК «Оберіг» (із застосуванням технічних засобів фіксації).

У засіданні суду 01.10.19, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику відповідача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судовому засіданні 05.09.19 (приймав участі в режимі відео конференції) заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві без номеру та дати з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог за вих. від 03.09.19. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 6 302,46 грн., 3 % річних в розмірі 806,92 грн., пеню в розмірі 9 600,83 грн. та штраф в розмірі 1 851,17 грн.

Відповідач, в особі керівника, в судових засіданнях проти позову заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву без номеру та дати. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі. Вказував, що видаткова накладна від 06.11.18 № ДУ-3300057 на загальну суму 6 302,46 грн. є підробкою та за вказаною накладною товар відповідачу не надходив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін (представника позивача в судовому засіданні 05.09.19 в режимі відео конференції), суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.18 між товариством з обмеженою відповідальністю «Д-МІКС Україна» (Компанія) та товариством з обмеженою відповідальністю «Євроком Груп» (Дилер) укладено дилерський договір № 01/10/18, за умовами якого (п. 1.1. договору) Дилер зобов`язується приймати участь у мережі збуту продукції для годівлі сільськогосподарських тварин (Товар), в асортименті, комплектності та кількості згідно замовлень Дилера.

Згідно п. 1.2. договору, відпуск Товару Дилеру здійснюється Компанією транспортом, наданим Компанією або Дилером, в асортименті, комплектності та кількості згідно попереднього замовлення. Асортимент, комплектність, найменування та кількість Товару вказуються у видаткових накладних.

Відповідно до п. 1.3 договору, Дилер замовляє Товар за 7 (сім) календарних днів до його очікуваного відвантаження. Замовлення передається в письмовій формі на факс чи у електронній формі на адресу електронної поштової скриньки Компанії. За згодою Компанії попереднє замовлення Дилером Товару може бути здійснено Дилером в усній формі. Видача Компанією Товару Дилеру підтверджує наявність попереднього замовлення (письмового чи усного) Дилером Товару.

Відпуск Компанією Товару Дилеру здійснюється на підставі видаткових накладних (п. 1.4. договору).

У відповідності з п. 1.5. договору, датою отримання Дилером Товару вважається дата оформлення та підписання уповноваженими представниками Сторін видаткових накладних.

Згідно із п. 1.6. договору, Товар вважається прийнятим за асортиментом, комплектністю, найменуванням, кількістю та ціною, вказаними у видаткових накладних.

Пунктом 3.2.13. договору передбачено, що Дилер зобов`язується своєчасно та в повному обсязі у відповідності до п. 6.1. даного Договору здійснювати оплату за Товар, наданий Дилеру Компанією для реалізації на договірній території.

У відповідності до п. 6.1. договору, оплата за Товар здійснюється Дилером на умовах відтермінування платежів за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Компанії протягом 21 календарного дня з дати переходу права власності на Товар від Компанії до Дилера; при цьому загальна сума відтермінування платежів не повинна перевищувати 70 000,00 грн.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що грошові зобов`язання, які не виконані Дилером в термін, вказаний у п. 6.1. даного Договору, або на суму, що перевищує 70 000,00 грн. вважаються протермінованими із наступного дня, по який повинні бути здійснені платежі у відповідності до п. 6.1. даного Договору, до дня фактичної оплати за отриманий Товар.

Платежі, здійснені Дилером, в першу чергу будуть зараховуватись як оплата за раніше отриманий та неоплачений Товар, в т.ч. згідно інших договорів (п. 6.3. договору).

Згідно із п. 9.1. договору, у випадку порушення умов даного Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену даним Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 9.2. договору, у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань Дилером він сплачує штраф у розмірі 3 % від суми простроченого платежу, та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Пунктом 9.3. договору визначено, що в разі прострочення Дилером виконання грошових зобов`язань на вимогу Компанії він зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

У відповідності до п. 13.1. договору, даний Договір вступає в законну силу з дати його підписання Сторонами і діє до 01.10.19.

Згідно із п. 13.2. договору, якщо в строк не пізніше одного місяця до закінчення терміну дії даного Договору жодна із Сторін письмово не заявить іншій Стороні про відмову в продовженні дії даного Договору, він автоматично продовжує свою дію на тих же умовах ще на один рік.

Станом на час вирішення цієї справи по суті спору вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), вислухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, на виконання умов дилерського договору від 01.10.18 № 01/10/18, позивачем на адресу відповідача відвантажено товар на загальну суму 111 052,27 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- від 26.10.18 № ДУ-6003079 на загальну суму з ПДВ 104 749,81 грн.;

- від 06.11.18 № ДУ-3300057 на загальну суму з ПДВ 6 302,46 грн.

При цьому, судом враховано, що:

- видаткова накладна від 26.10.18 № ДУ-6003079 на загальну суму з ПДВ 104 749,81 грн. не містить посилань на дилерський договір від 01.10.18 № 01/10/18;

- видаткова накладна від 06.11.18 № ДУ-3300057 на загальну суму з ПДВ 6 302,46 грн. містить посилання на дилерський договір від 01.10.18 № 01/10/18.

Наявні матеріали справи свідчать, що відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар за вказаним договором у розмірі 97 176,56 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином, у відповідача станом на час відкриття провадження у справі № 908/1798/19 утворилась заборгованість перед позивачем за поставку товару за договором у розмірі 13 875,71 грн.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, оплата за Товар здійснюється Дилером на умовах відтер мінування платежів за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Компанії протягом 21 календарного дня з дати переходу права власності на Товар від Компаніїдо Дилера; при цьому загальна сума відтермінування платежів не повинна перевищувати 70 000,00 грн.

Разом з тим, після відкриття провадження у справі № 908/1798/19 відповідачем було сплачено частину основної заборгованості у розмірі 7 573,25 грн.

Отже, вбачається, що на час розгляду вказаної справи в суді між сторонами відсутній предмет спору в частині щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 7 573,25 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. ч. 3, 4 ст. 231 ГПК України).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що провадження у справі № 908/1798/19 в частині стягнення з ТОВ «Євроком Груп» на користь ТОВ «Д-МІКС Україна» 7 573,25 грн. основної заборгованості за дилерським договором від 01.10.18 № 01/10/18 підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Судом встановлено, що відповідачем не виконано у повному обсязі умови дилерського договору від 01.10.18 № 01/10/18 та не сплачено позивачу суму боргу за поставлений товар за видатковою накладною від 06.11.18 № ДУ-3300057 на загальну суму з ПДВ 6 302,46 грн.

Статтею 76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Судом враховано, що відповідач (його представник в суді) вказуючи про підробку видаткової накладної від 06.11.18 № ДУ-3300057 на загальну суму з ПДВ 6 302,46 грн. доказів такої підробки (у розумінні суду експертного висновку, або обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, яким встановлено вину конкретної особи щодо вказаної видаткової накладної) суду не надав.

Крім того, не заявляв клопотань про призначення відповідної судової експертизи на підтвердження його тверджень щодо підробки вказаної видаткової накладної.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать наявні матеріали цієї справи, відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконав та не сплатив кошти за поставлений товар у розмірі 6 302,46 грн. Докази зворотнього суду не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк встановлений договором, або законом.

Доказів належного, у повному обсязі виконання зобов`язання по сплаті суми боргу за поставлений товар відповідач суду не надав.

Таким чином, у ТОВ «Євроком Груп» утворилась заборгованість перед ТОВ «Д-МІКС Україна» відповідно до дилерського договору від 01.10.18 № 01/10/18 у сумі 6 302,46 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Євроком Груп» 6 302,46 грн. суми боргу за дилерським договором від 01.10.18 № 01/10/18 є обґрунтованими, заснованими на законі, договорі та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 806,92 грн. 3 % річних, 9 600,83 грн. пені та 1 851,17 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормами ч. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 9.2. договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань Дилером він сплачує штраф у розмірі 3 % від суми простроченого платежу, та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

У відповідності з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, за порушення відповідачем строку оплати поставленого товару позивачем заявлено до стягнення 9 600,83 грн. пені та 1 851,17 грн. штрафу (розрахунок пені міститься в матеріалах справи).

Факт прострочення відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару матеріалами справи № 908/1798/19 доведено.

Судом враховано, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідна правова позиція відображена, зокрема, у постановах судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 27.04.12 у справі № 3-24гс12 та від 09.04.12 у справі № 3-88гс11.

Сторонами за договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення його умов у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу (п. 9.2.). А отже, відповідач лише один раз притягнений до відповідальності за порушення строків оплати поставленого товару.

З урахуванням викладеного судом визнається таким, що не суперечить вимогам чинного законодавства одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені.

Перевіривши розрахунок розміру пені та штрафу суд дійшов висновку, що нарахування штрафу здійснено позивачем арифметично вірно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, та, як наслідок, задовольняються судом у повному обсязі, а в частині нарахування пені по заборгованості за видатковою накладною від 06.11.18 № ДУ-3300057 позивачем нараховано арифметично не вірно та повинна становити 123,29 грн.

Таким чином, як наслідок, судом частково задовольняється вимога щодо стягнення пені, а саме на загальну суму 9 594,96 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення пені судом відхиляються через необґрунтованість.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення 806,92 грн. 3 % річних за період прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3 % річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши розрахунок розміру 3 % річних суд дійшов висновку, що нарахування 3 % річних здійснено позивачем арифметично вірно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, та, як наслідок, задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 України, у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, сума судового збору у розмірі 556,66 грн. може буди повернута позивачу з Державного бюджету України у випадку надходження до суду відповідного клопотання позивача.

З урахуванням часткового задоволення позову (п. 3 ч. 4 ст. 129 України) - судовий збір в розмірі 0,43 грн. покладається на позивача.

Наведені вище в тексті цього рішення обставини спростовують твердження відповідача щодо відмови у задоволенні цього позову.

Керуючись ст. ст. 7, 11, 13, 14, 15, 24, 74, 76, 86, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 236, 237, 238, 240, 241, ст. ст. 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євроком Груп» (69089, м. Запоріжжя, вул. Героїв, 37-го батальйону, буд. 21, код ЄДРПОУ 40846972) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Д-МІКС Україна» (80750, Львівська область, Золочівський район, с. Хильчиці, вул. Заводська, 14, код ЄДРПОУ 33708884) 6 302 (шість тисяч триста дві) грн. 46 коп. основного боргу, 806 (вісімсот шість) грн. 92 коп. - 3 % річних, 9 594 (дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 96 коп. пені, 1 851 (одну тисячу вісімсот п`ятдесят одну) грн. 17 коп. штрафу та 1 363 (одну тисячу триста дев`яносто) грн. 91 коп. витрати зі сплати судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Закрити провадження у цій справі в частині основного боргу у розмірі 7 573 (сім тисяч п`ятсот сімдесят три) грн. 25 коп. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.10.19.

Суддя В.Л. Корсун