Рішення

від 30.09.2019 по справі 905/1071/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.09.2019 Справа № 905/1071/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Маріупольської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марітайм Логістікс» про стягнення заборгованості за надані послуги з криголамних робіт за рахунками № 572-В на суму 4748,11 дол. США, № 573-В на суму 4748,11 дол. США за вхід/вихід в акваторію морського порту Маріуполь, судна SEA SCANNER,-

За участю представників сторін:

від позивача -Глущенко С.О.(за ордером);

від відповідача -Бережний Ю.В. (за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» , звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марітай Логістікс» про стягнення заборгованості у сумі 9 496,22 дол. США, що становить 250 700,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору від 03.12.2018 року № 367-П-АМПУ-18 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України, внаслідок чого виникли підстави для стягнення заборгованості у розмірі 9 496,22 дол. США, що станом на подання позовної заяви становить 250 700,20 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №905/1071/19, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.

25.07.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

29.07.2019 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

30.07.2019 від представника позивача надійшла заява щодо подання доказів щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у справі.

31.07.2019 від представника відповідача надійшло клопотання, в якому просив продовжити підготовче провадження строком на тридцять днів до 14.09.2019.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.07.2019 продовжено строк розгляду справи № 905/1071/19 на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 14.09.2019 та відкладено підготовче засідання на 09.09.2019.

29.08.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Марітайм Логістікс» надійшло клопотання про роз`єднання позовних вимог по кожному з суден у спірний період, оформленому окремими рахунками в самостійне провадження.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.09.2019 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Марітайм Логістікс» про роз`єднання позовних вимог по кожному з суден у спірний період, оформленому окремими рахунками, в самостійне провадження.

В рамках справи № 905/1071/19 постановлено розглядати позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з криголамних робіт за рахунками № 572-В на суму 4748,11 дол. США, № 573-В на суму 4748,11 дол. США за вхід/вихід в акваторію морського порту Маріуполь, судна SEA SCANNER.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.09.2019 закрито підготовче провадження у справі №905/1071/19 та призначено розгляд справи по суті на 30.09.2019 року

Позивач в судове засідання 30.09.2019 з`явився, надав пояснення по суті справи.

Судове засідання 30.09.2019 відбулось за участю представників сторін. Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Згідно ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (далі - Адміністрація) було встановлено умови Договору за №367-П-АМПУ-18 від 3 грудня 2018 року про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України (далі - Договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України. За змістом зазначеного Договору Адміністрація з однієї сторони, та Морський агент, який приєднався до Договору шляхом надання Адміністрації Декларації про приєднання до Договору, з іншої сторони, уклали цей Договір про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України, згідно з яким цей Договір регулює взаємовідносини Адміністрації та Морського агента під час агентування суден у морських портах, зокрема, щодо порядку нарахування та оплати за заявками Морського агента портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України. (далі - послуги). (п. 2.1. Договору)

Згідно із розділом Договору Терміни та скорочення, які використовуються в цьому Договорі , спеціалізована послуга - це послуги із забезпечення проведення криголамних робіт.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що всі права та обов`язки Адміністрації (в тому числі, прийняття, узгодження та виконання заявок Морського агента, ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів тощо), які передбачені цим Договором, виконуються відповідною філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» , перелік яких визначений у Додатку № 3 до цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що його предметом є врегулювання взаємовідносин Адміністрації та Морського агента під час агентування суден у морських портах, зокрема, щодо порядку нарахування та оплати за заявками Морського агента портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України, перелік яких розміщений на веб-сайті Адміністрації.

Відповідно до Розділу 3 Договору Адміністрація має наступні зобов`язання:

- створювати сприятливі умови для виконання Морським агентом своїх функцій на режимній території морського порту та надавати Морському агенту оперативну інформацію, необхідну для його виробничої діяльності; (п. 3.1.3. Договору)

- виконувати заявки Морського агента, які пов`язані з обслуговуванням суден, за умови їх попереднього узгодження; (п. 3.1.4. Договору)

- надавати Морському агенту рахунки (у тому числі, попередні рахунки по портовим зборам) після отримання від Морського агента заявки на надання послуг, до якої додаються інформація про основні розміри судна та інші необхідні документи щодо наданих послуг; (п. 3.1.5. Договору)

- складати рахунки та акти наданих послуг за надання спеціалізованої послуги відповідно до чинного законодавства України. (п. 3.1.10 Договору)

Згідно з п. 3.3.2. Договору Морський агент зобов`яється своєчасно здійснювати усі розрахунки з Адміністрацією за надані судну і Морському агенту послуги в порядку, визначеному цим Договором, зокрема, здійснювати від імені судновласника розрахунки з Адміністрацією у тому числі за спеціальні послуги.

Пунктом 3.3.5. Договору встановлено, що Морський агент зобов`язаний не пізніше ніж за 24 години до заходу судна в морський порт, надавати відповідному підрозділу Адміністрації заявку на оформлення попереднього рахунку по портовим зборам згідно з додатком № 2 з додаванням копії обмірного свідоцтва або документа, що його змінює, а також інші документи, передбачені Правилами.

Відповідно до п. 4.8. Договору оплата за спеціалізовану послугу здійснюється за державними регульованими цінами у відповідності до чинного законодавства, із суден під іноземним прапором - у доларах США та суден під Державним Прапором України - у національній валюті України.

Остаточні рахунки по суднозаходу, а також по інших Послугах, наданих Адміністрацією, оплачуються Морським агентом відповідно до затверджених вільних цін (тарифів) Адміністрації протягом 20-ти банківських днів з дати своєчасного виставлення рахунку, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Адміністрації, згідно з Актом наданих послуг, або інших документів, які підтверджують надання послуг. Нарахування ПДВ здійснюється згідно з чинним податковим законодавством України. (п. 4.10. Договору)

Цей Договір набуває чинності з моменту реєстрації Адміністрацією оригіналу Декларації про приєднання (Додаток № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною), але в будь-якому разі не раніше 01.01.2019р., та діє до 30 червня 2019 року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. (п. 8.1. Договору)

Процедура акцептування Договору кодифікована у Розділі 12 Договору.

Відтак, ст. 12.1. Договору встановлено, що оприлюднення на офіційному веб-сайті Адміністрації Договору з додатками №№ 1-3, які є його невід`ємною частиною, є публічною офертою, умови якої однакові для усіх Морських агентів у розумінні приписів ст.ст. 634, 641 Цивільного кодексу України.

Підтвердженням повного та безумовного акцептування публічної оферти є оформлення (підписання) Морським агентом Декларації про приєднання до Договору (Додаток № 1 до цього Договору), що свідчить про прийняття ним публічної оферти. (п.12.2. Договору)

У відповідності до п. 12.8. Договору Морський агент, в момент акцептування Договору, автоматично погоджується з повним та безумовним прийняттям ним положень Договору та всіх додатків, що є його невід`ємною складовою частиною Договору.

Декларацією про приєднання від 09.01.2019 №203 до Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю Марітай Логістікс підтвердило ознайомлення та згоду з усіма умовами Договору та всіма додатками до нього, які є його невід`ємною частиною, а також з усіма законодавчими та нормативними документами, що застосовуються до правовідносин, які виникають між Морським агентом та Державним підприємством Адміністрація морських портів України (а.с.29).

Декларацію складено, підписано і скріплено печаткою відповідача без зауважень.

Згідно зі ст. 634 Цивільного кодексу України Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Враховуючи відносини, які склалися між учасниками справи, суд дійшов висновку про те, що учасники справи уклали Договір про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України належним чином.

Приймаючи до уваги встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, суд вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Листом від 08.02.2019 SEA SCANNER LOGISTICS номінувало ТОВ Марітай Логістікс агентом для судна SEA SCANNER для завантаження 5300 000 тон пшениці 12.02.2019 (а.с.88).

З матеріалів справи вбачається, що 16 лютого 2019 року відповідачем подано інформацію для виставлення рахунку за формою 2 до публічного договору, згідно якої судно SEA SCANNER очікується до приходу в морський порт Маріуполь 16 лютого 2019 року . У інформації визначений умовний об`єм судна - 13 644 куб.м.

З "Standard statement of facts (short form)" (Стандартний таймшит (коротка форма) вбачається, що судно SEA SАСNNER увійшло до морського порту м.Маріуполя 16.02.2019 та вийшло з морського порту 20.02.2019 року (а.с.92).

Сторони не спростовують викладені вище обставини, а тому суд приймає зазначені документи, як належні докази входу та виходу судна до та з акваторії морського порту Маріуполь 16 лютого 2019 року та 20 лютого 2019 року відповідно.

Відповідно до статті 21 Закону України Про морські порти України , перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405 був затверджений перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, до яких відносяться:

забезпечення лоцманського проведення;

регулювання руху суден;

забезпечення проведення криголамних робіт;

забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, крім причалу, що використовується портовим оператором на підставі договору оренди, концесії, спільної діяльності, укладеного відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про природні монополії , суб`єкт природної монополії - суб`єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.

Згідно із частиною другою статті 5 Закону України Про природні монополії , зведений перелік суб`єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України.

Порядок складання та ведення зведеного переліку суб`єктів природних монополій, визначений розпорядженням Антимонопольного комітету України від 28.11.2012 №874-р, пунктом 7 якого встановлено, що зведений перелік суб`єктів природних монополій розміщується щомісяця до 20 числа на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України (http://www.amc.gov.ua).

Відповідно до зазначеного переліку, Державне підприємство Адміністрація морських портів України є суб`єктом природних монополій, який надає спеціалізовані послуги морських портів у Одеській, Миколаївській, Херсонській, Донецькій, Запорізькій областях, та Автономній Республіці Крим.

Згідно із наведеними нормами, виключно Державним підприємством Адміністрація морських портів України можуть надаватися спеціалізовані послуги у морських портах, до яких відноситься забезпечення проведення криголамних робіт.

При цьому, відповідно до п. 1.2. Договору, всі права та обов`язки Адміністрації (в тому числі, прийняття, узгодження та виконання заявок Морського агента, ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, тощо), які передбачені цим Договором, виконуються відповідною філією Державного підприємства Адміністрація морських портів України .

Протягом лютого 2019 року, Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Маріупольської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (надалі - Адміністрація, Позивач) нараховувало морським агентам плату за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт (надалі - спеціалізована послуга).

Пунктом 3.1.10. Договору встановлено, що Адміністрація складає рахунки та акти наданих послуг за надання спеціалізованої послуги відповідно до чинного законодавства України.

Порядок нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт встановлений наказом Міністерства інфраструктури України 26.12.2013 № 1059 Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт (надалі за текстом - Наказ №1059).

Згідно із п. 1.2. наказу, сплата послуг iз забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється за ставками, визначеними в додатку 2 до цих Тарифів, на користь державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Відповідно до п. 2.1. наказу, нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється протягом періоду оголошеної льодової кампанії із суден груп А, Б за тарифами, визначеними в таблицях 1 та 2 додатка 2 до цих Тарифів.

Порядок оголошення льодової кампанії визначений згідно з п 5.3. Правил льодового проведення суден, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 12.03.2011 №14.

Згідно змісту пункту 5.3 Правил, що якщо початок або кінець льодової кампанії Морською адміністрацією не оголошено, а льодові умови в районі порту різко погіршилися або покращилися, капітан відповідного порту має право самостійно оголосити про початок або кінець льодової кампанії в зоні дії порту, про що в якомога стислий термін інформує Морську адміністрацію.

З урахуванням вимог вказаної норми, капітан морського порту Маріуполь розпорядженням від 01.02.2019 №01/02 оголосив льодову кампанію в порту Маріуполь з 00 годин 00 хвилин 03.02.2019 та розпорядженням від 04.02.2019 №02/02 з 00 годин 00 хвилин 05.02.2019 оголосив про кінець льодової кампанії в порту Маріуполь (а.с.31-32).

Отже, льодова кампанія в порту Маріуполь тривала з 03.02.3019 по 04.02.2019 включно.

Пунктом 2.2. Наказу №1059 встановлено, що якщо вхід або вихід судна у межі акваторії морського порту відбувається в строки поза межами періоду оголошення льодової кампанії, плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за такий період не стягується, крім випадків, передбачених пунктом 2.3 цього розділу.

Відповідно до п. 2.3. Наказу №1059, у випадках, коли льодову кампанію в морському порту Маріуполь не оголошено до 31 січня включно, починаючи з 01 лютого протягом 30 діб, нарахування плати із суден груп А, Б здійснюється за тарифом 0,29 доларів США за 1 кубічний метр умовного об`єму судна за кожний вхід та вихід судна у/за межі акваторії морського порту Маріуполь.

Якщо початок льодової кампанії у морському порту Маріуполь оголошено після 01 лютого, плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у морському порту Маріуполь справляється до закінчення льодової кампанії за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів. При цьому, якщо вхід або вихід судна у/за межі акваторії морського порту Маріуполь відбувається до початку оголошеної льодової кампанії у періоді, починаючи з 01 лютого протягом 30 діб, за такий вхід або вихід судна плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт справляється за тарифом 0,29 доларів США за 1 кубічний метр умовного об`єму судна.

Згідно розрахунку наданого Позивачем, відповідачу була нарахована плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у розмірі 0,29 дол. США за 1 кубічний метр умовного об`єму судна 13644 куб.м на підставі п.п. 2.1.-2.3. Наказу Міністерства інфраструктури України № 1059 від 26 грудня 2013 року «Про затвердження тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт» (далі - Наказ), із розрахунку дати входу та дати виходу судна з акваторії порту.

25.03.2019 Позивачем було здійснено донарахування сум за надану Відповідачу спеціалізовану послугу за період з 16.02.2019 по 20.03.2019р. та виставлено рахунки № 572- В на суму 4748,11 дол. США та № 573-В на суму 4748,11 дол. США від 25.03.2019, які листом від 27.03.2019 №745/17-01-02/Вих/17 поштою направлено на адресу ТОВ Марітай Логістікс , (а.с.33 -36).

У відповідь на вище вказаний лист, Відповідач листом від 22.04.2019р. № 679/17/Вх повідомив про відмову сплатити зазначені рахунки, оскільки вони подані з порушенням строку встановленого п.п. 3.1.5 п. 3.1 Договору № 367-П-АМПУ-18 від 3 грудня 2018 року (а.с.45).

23 квітня 2019 року Позивач направив Відповідачу Претензію від № 930/17-01-02/Вих/17 (17-01-02-19-11П) з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги із забезпечення проведення криголамних робіт (а.с.49).

За результатами розгляду Претензії, Відповідач листом від 20.05.2019р. № 20-01/05 повідомив Позивача, що направив отримані рахунки судновласнику. У разі отримання від судновласника відповідних розпоряджень та отримання від них відповідних сум, Відповідач зобов`язався перерахувати кошти на рахунок Адміністрації негайно (а.с.46-48).

Станом на 29.05.2019 Відповідач вище вказані рахунки не сплатив.

Порушення грошових зобов`язань Товариством Марітай Логістікс стало підставою для звернення ДП Адміністрація морських портів України до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 9 496,22 дол. що по курсу НБУ станом на 29.05.2019 (офіційний курс 26,40 грн. за 1 дол. США) еквівалентно 250 700,20 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи його неправомірним та необґрунтованим з огляду на наступне.

Так, відносини, що виникають з торговельного мореплавства врегульовані нормами Кодексу торговельного мореплавства України, далі КТМ України.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини у сфері портової діяльності, зокрема встановлює основи державного регулювання діяльності в морських портах, порядок будівництва, відкриття, розширення та закриття морських портів в Україні, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі надання послуг, визначає правовий режим об`єктів портової інфраструктури є Закон України Про морські порти України .

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про морські порти України морський порт це визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов`язаних з цим видів господарської діяльності.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону України визначено, що акваторія морського порту (портова акваторія) це визначена межами частина водного об`єкта (об`єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.

Згідно зі ст. 116 КТМ України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов`язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона її на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.

Права та обов`язки морського агенту передбачені статтею 117 КТМ України, а саме: морський агент виконує формальності та дії, пов`язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов`язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Морський агент зобов`язаний:

а) здійснювати добросовісно свою діяльність відповідно до інтересів судновласника або іншого довірителя і звичайної практики морського агентування;

б) діяти в межах своїх повноважень;

в) не передавати здійснення своїх функцій іншій особі (суб`єкту), якщо тільки він не був уповноважений на це своїм довірителем.

Приписами ст. 118 КТМ України встановлено, що судновласник або інший довіритель зобов`язані:

а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій;

б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою;

в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агенту в межах його повноважень. У разі обмеження довірителем звичайних повноважень морського агенту будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, яка діяла добросовісно, є дійсною і обов`язковою для довірителя, якщо тільки третій особі не було відомо про таке обмеження.

З аналізу викладених норм КТМ України вбачається, що морський агент виконує функцію посередника між портом та судновласником або капітаном судна згідно зі ст. 58 КТМ України. При цьому взаємовідносини між судновласником та морським агентом регулюються договором морського агентування. У нашому випадку, відносини між ТОВ Марітайм Логістик та судновласниками/капітанами суден, яким були надані послуги по проведенню криголамних робіт, були оформлені номінацією - формою агентського говору у вигляді офіційного документу, що видається судновласником та яким повідомляється про вибір морського агенту щодо конкретного судна у конкретному порту (копії відповідних номінацій за кожним судном надаються).

Важливим наслідком такої номінації є те, що з дати номінації принципал - особа, яка бере участь в угоді за свій рахунок, уповноважує іншу особу діяти в якості агенту, а при номінації морський агент надає посередницькі послуги (комерційне представництво), тобто виконує лише формальності та дії, пов`язані з прибуттям, перебуванням і посередництвом судна і тому подібне, при цьому сплачує за розпорядженням судновласника і капітана суми, пов`язані з перебуванням у порту, коштами які йому не належать.

Згідно із практики що склалася, морський агент та порт чітко розуміють, що текст викладений на паперових носіях на бланку агенту є волевиявленням принципала, та послуги які заявлені у цьому волевиявленні надаються принципалу, а не морському агенту. Саме тому послуги із забезпечення проведення криголамних робіт отримали принципали, а згідно із законодавством України морський агент не несе відповідальності за отримані принципалами послуги.

Відповідач вважає, що враховуючи законодавчий статус морського агенту - ТОВ Марітайм Логістик не може виступати в якості належної сторони за цим позовом та нести відповідальність за послуги, які йому не надавались.

Відповідач також звертає увагу, що відповідно до договору №367-П - АМПУ -18 Про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України від 03.12.2018 р. (до якого ТОВ Марітайм Логістікс приєднався декларацією від 09.01.2019 №203), пп. 3.1.5 п. 3.1. Обов`язки адміністрації статті 3 Права та обов`язки сторін встановлено, що Адміністрація зобов`язана надавати Морському агенту остаточні рахунки по суднозаходу та наданих послугах не пізніше п`яти робочих днів з моменту відходу судна із морського порту або дня надання послуг.

Натомість, рахунки № 572-В на суму 4748,11 дол. США, № 573-В на суму 4748,11 дол. США виставлено 25.03.2019, при відході т/х SEA SCANNER з Маріупольського морського порту 20.02.2019.

Тобто зазначені рахунки було виставлено із порушенням визначеного договором №367-П - АМПУ -18 Про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України від 03.12.2018 р. строку, що, приймаючи до увагу природу агентських відносин та Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою затверджене постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 р. № 281, відповідно до якого ТОВ Марітайм Логістікс не має права перераховувати власні валютні кошти за інших контрагентів, унеможливлює здійснення оплати ТОВ Марітайм Логістікс без розпорядження судновласника.

На підставі вищевикладеного, відповідач просить відмовити Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Маріупольської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України у задоволенні позовних вимог.

Проте, суд не погоджується із зазначеними доводами відповідача з наступних підстав.

Щодо строку виставлення та надання рахунку по сплаті спеціалізованої послуги.

У відзиві на позов, Відповідач зазначає, що у Позивача відсутні права на сплату направлених Відповідачу рахунків, у зв`язку із нібито пропущеними строками виставлення та надання відповідних рахунків, що спростовується наступним.

Відповідно до п.2.1. Договору про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України від 03.12.2018 №367-П-АМПУ-18 (надалі- Договір), даний Договір врегульовує взаємовідносини Адміністрації (Позивача) та Морського агента (Відповідача) під час агентування суден у морських портах, зокрема, щодо порядку нарахування та оплати за заявками морського агента портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України, перелік яких розміщений на веб-сайті Адміністрації.

Таким чином, договором урегульовані взаємовідносини Позивача та Відповідача щодо: 1) порядку нарахування та оплати за заявками морського агента портових зборів; 2) порядку нарахування та оплати спеціалізованої послуги; 3) порядку нарахування та оплати інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України.

Згідно із пунктом 3.1.5. договору, Адміністрація зобов`язується надавати Морському агенту рахунки (у тому числі, попередні рахунки по портовим зборам) після отримання від Морського агента заявки на надання послуг, до якої додаються інформація про основні розміри судна та інші необхідні документи щодо наданих послуг.

Попередні рахунки на оплату портових зборів виставляються та надаються Адміністрацією Морському агенту не пізніше наступного робочого дня після отримання заявки від Морського агента, а остаточні рахунки по суднозаходу та наданих послугах виставляються та надаються Морському агенту не пізніше п`яти робочих днів з моменту відходу судна із морського порту або для надання послуг.

При цьому, відповідно до п.3.1.10. договору, Адміністрація складає рахунки та акти наданих послуг за надання спеціалізованої послуги відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст.19 Закону України Про морські порти України у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.

Частиною 2 ст.21 вказаного закону встановлено, що перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №405 Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню передбачено, що забезпечення проведення криголамних робіт є спеціалізованими послугами, що надаються у морських портах, які підлягають державному регулюванню.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Оскільки спірна послуга підлягає державному регулюванню, що визначено ч. 2 ст. 21 ЗУ Про морські порти України , а також постановою КМУ від 03.06.2013 №405, то саме ці акти цивільного законодавства визначають зобов`язання сторін щодо порядку нарахування та оплати спеціалізованої послуги по проведенню криголамних робіт, у тому числі щодо складання Позивачем рахунків за надання спеціалізованої послуги.

Діюче законодавство не передбачає обмежені строки для складання та надання Адміністрацією рахунків за надання спеціалізованої послуги, так само як і складення та/або направлення Відповідачу приймально-здавальних актів щодо надання послуг із забезпечення проведення криголамних робіт.

Приймаючи до уваги умови Договору №367-П-АМПУ-18 та приписи чинного законодавства, суд вважає, що Позивачем не пропущено строків виставлення та надання рахунків Відповідачу за надані спеціалізовані послуги, а доводи Відповідача щодо відсутності в нього зобов`язань із сплати цих рахунків є помилковими.

Щодо неналежності відповідача по справі.

Окрім зазначеного вище, Відповідач стверджує, що рахунки виставлені Позивачем не можуть бути оплачені, оскільки Відповідач є неналежним відповідачем по справі.

Відповідно до ст.116 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов`язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

Згідно з п.2.1 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 №348, морський агент - суб`єкт господарювання, який відповідно до договору морського агентування діє від імені та за дорученням судновласника як постійний представник судновласника та за винагороду надає послуги в галузі торговельного мореплавства.

Статтею 117 КТМ України унормовано покладання на морського агента таких прав та обов`язків: виконання формальностей та дій, пов`язаних з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомога капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформлення митних документів та документів на вантаж, інкасація суми фрахту та інших сум для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплата за розпорядженням судновласника і капітана судна сум, пов`язаних з перебуванням у порту, залучення вантажів для морських ліній, здійснення збору фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступати від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Агентська діяльність, відповідно до ст. 295 Господарського кодексу України є підприємницькою діяльністю, яка згідно з ст. 42 Господарського кодексу України є самостійною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб`єктом господарювання (підприємця) з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

Як зазначалося у позовній заяві, Відповідач Декларацією про приєднання від 20.12.2018 №71 до договору погодився з усіма його умовами та зобов`язався їх дотримуватися.

Зазначений договір містить умови, які притаманні договору доручення, договору морського агентування, та договору надання послуг, тобто фактично є змішаним договором.

Згідно з ч.2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

При цьому, договір є укладеним не з судновласниками-нерезидентами, а саме з Відповідачем, і тому саме для Відповідача, як сторони цього договору, встановлено зобов`язання щодо оплати спеціалізованої послуги.

Відповідно до п. 3.3.2 договору, Морський агент зобов`язався своєчасно здійснювати усі розрахунки з Адміністрацією за надані судну і Морському агенту послуги в порядку, визначеному цим Договором, зокрема здійснювати від імені судновласника розрахунки з Адміністрацією з портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг.

Питання щодо повноважень Відповідача на укладання з Позивачем договору саме з такими умовами не стосується Позивача, оскільки зазначені питання регулюються між Відповідачем та судновласником-нерезидентом.

Аналогічна позиція щодо наявності зобов`язань по сплаті рахунків відповідно до умов змішаного договору саме у морського агента, а не судновласника-нерезидента, міститься у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.07.2018 № 916/2393/17.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що Відповідач є належним відповідачем по цій справі, а його твердження щодо відсутності обов`язку сплатити рахунки за надану спеціалізовану послугу через те, що він представляє інтереси судновласника, який є отримувачем послуги, є помилковою, оскільки за умовами Договору він прийняв на себе зобов`язання із оплати виставлених Позивачем рахунків.

Крім того, заперечуючи проти позову, у судовому засіданні представник Відповідача посилався на приписи ст. ст. 4, 19, 21 Закону України Про морські порти України, ст. ст. 3, 4, 189 ГК України, ст. 901 ЦК України, постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню № 405 від 03.06.2013, наказом Міністерства інфраструктури України №1059 від 26.12.2013 затверджені Про затвердження тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт та зазначив про те, що позивач безпідставно вважає що зобов`язання відповідача сплатити тариф виникає лише з факту перебування судна в акваторію порту (фактично ототожнюючи з податками) без факту виконання ним послуг з забезпечення проведення криголамних робіт .

Відповідач вважає, що посилання позивача на наказ Міністерства інфраструктури України №1059 від 26.12.2013, яким затверджені Тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт , не можуть вважатись достатньою правовою підставою для стягнення коштів, оскільки вказані тарифи встановлюють розмір тарифів, проте підстави виникнення зобов`язань зі сплати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт тарифами не врегульовано.

Факт здійснення проведення криголамних робіт зі сторони порту є обов`язковою передумовою і підставою виникнення спірного зобов`язання і саме це створює умови для безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден в межах акваторії морського порту в період оголошення льодової компанії в порту, оскільки потребує додаткового проведення криголамних робіт понад обсяг послуг які оплачуються корабельним збором. Доказів замовлення послуги з колки криги (криголамних робіт) у спірний період, укладання відповідних договорів та проведення на їх підставі оплати відповідних робіт, позивачем суду не надано.

Проте, суд не може погодитися з такими висновками відповідача, оскільки вони зроблені без аналізу та врахування всіх наявних в матеріалах справи доказів та вимог закону, що регулює спірні правовідносини.

Предметом спору у даній справі є вимоги Порту про стягнення з відповідача вартості наданої спеціалізованої послуги по проведенню криголамних робіт в період льодової компанії, що були надані та розраховані позивачем на підставі Переліку і Тарифів.

Згідно ст.11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.19 Закону України Про морські порти України у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.

Частиною 2 ст.21 вказаного Закону встановлено, що перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно з Переліком спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 405 від 03.06.2013, до спеціалізованих послуг віднесено, зокрема, забезпечення проведення криголамних робіт.

Відповідно до п.2.1 Тарифів нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється протягом періоду оголошеної льодової кампанії із суден груп А, Б за тарифами, визначеними в таблицях 1 та 2 додатка 2 до цих Тарифів, у такому порядку: для забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту - за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту (за винятком випадків, коли такий вхід/вихід в межі / за межі акваторії морського порту повязаний виключно із проходженням судноплавним каналом та/або тимчасовою стоянкою на якірній стоянці (зовнішньому рейді) морського порту, які включено до меж акваторії відповідного морського порту, без виконання інших операцій в межах акваторії такого морського порту) за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів.

Пунктами 1.2., 1.3., 1.4. Тарифів встановлено, що сплата послуг із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється за ставками, визначеними в додатку 2 до цих Тарифів, на користь ДП Адміністрація морських портів України. Розрахунок вартості послуг із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється з умовного обєму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює. Тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт встановлюються на послуги із забезпечення умов для безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден у межах акваторії порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії.

Правовий аналіз наведених вище нормативних приписів свідчить, що дії позивача по забезпеченню проведення криголамних робіт в період дії льодової кампанії з метою забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту, є послугою, яка надається заздалегідь невизначеному колу суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії, які в силу самого лише факту входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту в указаний період, є споживачами такої послуги, адже вони є тими особами, яким позивач зобов`язаний забезпечити створення безпечних умов для здійснення вказаних дій шляхом проведення криголамних робіт.

Згідно з ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України, під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов`язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов`язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що саме наведені вище приписи законодавства визначають підстави виникнення спірного зобов`язання проведення криголамних робіт зі сторони порту, що мають наслідком безпечний вхід, вихід, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден в межах акваторії морського порту, і такі дії під час оголошеної льодової кампанії в ході здійснення власної господарської діяльності усвідомлено вчинялись відповідачем, свідчать як про згоду останнього на надання послуг, так і про споживання ним вказаних послуг.

Таким чином, посилання відповідача на те, що підставою надання спірної послуги є її замовлення відповідно до умов договору, але він не звертався до позивача із заявками та не замовляв надання послуг із проведення криголамних робіт в ділянках водного простору по яких рухаються його судна, він такими послугами не користувався, а позивач зазначених послуг йому не надавав, є помилковими, оскільки підстави, розмір тарифів на таку послугу та порядок її оплати безпосередньо встановлені приписами чинного законодавства.

Зазначене вище безпідставно не було враховано відповідачем, у зв`язку з чим його висновки про те, що позивач необґрунтовано вважає, що зобов`язання відповідача сплатити тариф виникає лише з факту перебування судна в акваторію порту без факту виконання ним послуг з забезпечення проведення криголамних робіт, а посилання позивача на наказ Міністерства інфраструктури України №1059 від 26.12.2013, яким затверджені Тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт , не можуть вважатись достатньою правовою підставою для стягнення коштів, оскільки вказані тарифи встановлюють розмір тарифів, проте підстави виникнення зобов`язань зі сплати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт тарифами не врегульовано, також є помилковими, оскільки не спростовують правомірності нарахування спірної суми згідно з п. 2.1 Тарифів, які є чинним нормативним регулюванням, а відтак підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Суд вважає також необґрунтованим посилання відповідача на те, що факт здійснення проведення криголамних робіт зі сторони порту є обов`язковою передумовою і підставою виникнення спірного зобов`язання і саме це створює умови для безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден в межах акваторії морського порту в період оголошення льодової компанії в порту, оскільки потребує додаткового проведення криголамних робіт понад обсяг послуг які оплачуються корабельним збором. Доказів замовлення послуги з колки криги (криголамних робіт) у спірний період, укладання відповідних договорів та проведення на їх підставі оплати відповідних робіт, позивачем суду не надано.

Так, встановлювати та доводити фактичне виконання певних дій для застосування Тарифів необхідно лише у випадку, передбаченому приміткою до таблиці 2 додатку 2 Тарифів, щодо криголамного проведення суден Азовським морем та Керч-Єнікальським каналом, а саме: тарифи, що наведені у таблиці 2 застосовуються при фактичному виконанні криголамного проведення суден у льодових умовах. Чинним законодавством не передбачено встановлювати та доводити фактичне виконання криголамних робіт для застосування таблиці 1 додатку 2 Тарифів. Також законодавством не передбачено застосування Тарифів виключно лише при утворенні льодового покриття на акваторії порту. Тарифи не містять виключень їх застосування у разі відсутності льоду на окремій ділянці акваторії, зокрема зовнішньому рейді порту, тощо.

Відповідач у своїх запереченнях помилково ототожнює поняття послуги із забезпечення проведення криголамних робіт та проведення криголамних робіт . Надання послуг та проведення робіт не є тотожними поняттями, тому послуга не може підтверджуватись проведенням робіт.

Верховний Суд у Постанові від 27.02.2018р. у справі № 915/370/15 зазначив таке: Послугам обов`язково властиві щонайменше дві ознаки: 1) надання послуги невіддільне від діяльності особи-послугонадавача; 2) корисний ефект такої діяльності не виступає у вигляді певного осяжного матеріального результату, а полягає в самому процесі надання послуги.

Послугу, можна визначити як різновид об`єктів цивільних правовідносин, що виражається у вигляді певної правомірної операції, тобто у вигляді ряду дій виконавця або у діяльності, що являється об`єктом зобов`язання, яка має нематеріальний ефект, нестійкий речовий результат або уречевлений результат, пов`язаний з іншими договірними відносинами, і яка характеризується властивостями здійсненності, невіддільності від джерела, моментальною споживністю, неформалізованістю якості .

Таким чином, проведення робіт, на відміну від послуг, завжди має певний осяжний матеріальний результат. Забезпечити - означає зробити можливим.

Отже, послуга із забезпечення проведення криголамних робіт означає діяльність Порту, яка зробить можливим проведення криголамних робіт.

Ця послуга не означає безпосереднє проведення криголамних робіт та не означає обов`язок їх проведення саме Портом.

Судом установлено, що розпорядженням від 01.02.2019 №01/02 оголосив льодову кампанію в порту Маріуполь з 00 годин 00 хвилин 03.02.2019 та розпорядженням від 04.02.2019 №02/02 з 00 годин 00 хвилин 05.02.2019 оголосив про кінець льодової кампанії в порту Маріуполь.

Встановлені судом у даній справі обставини, з огляду на вищезазначене правове регулювання, дає підстави для висновку, що позовні вимоги Порту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Після перевірки судом наданих до матеріалів справи доказів, суд зазначає, що позивач вірно визначив суму заборгованості за рахунками № 572- В на суму 4748,11 дол. США та № 573-В на суму 4748,11 дол. США від 25.03.2019, що у загальній сумі складає 9 496,22 дол. та по курсу НБУ станом на 29.05.2019 (офіційний курс 26,40 грн. за 1 дол. США) еквівалентно 250 700,20 грн.

Судом встановлено, що відповідач не спростувавши факту отримання від позивача послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у сумі 250 700,20 грн., не надав суду належних доказів проведення остаточного розрахунку, у зв`язку з чим прострочений борг відповідача перед позивачем в сумі 250 700,20 грн. визнається судом таким, що підлягає стягненню.

Стосовно стягнення суми вартості послуг в іноземні валюті, суд зазначає, що у відповідності до Наказу, сплата за послуги iз забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Проте, зазначений Декрет втратив силу з прийняттям Закону «Про валюту і валютні операції» . У відповідності до ст. 5 зазначеного Закону, гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. За змістом частини другої всі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків, передбачених цією частиною. Проаналізувавши зміст виключень, встановлених ст. 5 Закону, суд зазначає, що розрахунки між позивачем та відповідачем повинні відбуватися в національній валюті.

У відповідності до ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця з наступним переказом стягувачу.

Таким чином, якщо в рішенні суду буде зазначено про стягнення боргу в іноземній валюті, позивач за результатами примусового виконання рішення отримає іноземну валюту, що суперечить Закону України «Про валюту і валютні операції» .

З метою недопущення порушення валютного законодавства та режиму обігу національної валюти, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі та стягує заборгованість в розмірі 250 700,20 грн., що еквівалентно 9 496,22 дол. США.

Питання стосовно розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу буде вирішено після прийняття рішення в порядку приписів ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягується з відповідача на користь позивача з урахування роз`єднання позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марітай Логістікс» про стягнення заборгованості у сумі 250 700,20 грн., що по курсу НБУ станом на 29.05.2019 складає 9 496,22 дол. США - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Марітайм Логістікс (87510, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Корабельна, 2, код ЄДРПОУ 40018694) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м.Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Маріупольської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (87510, Донецька обл., місто Маріуполь, Приморський район, проспект Адмірала Луніна, будинок 3, код ЄДРПОУ 38728439) суму заборгованості у розмірі 250 700,20 грн., що по курсу НБУ станом на 29.05.2019 складає 9 496,22 дол. США та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3760 грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 30 вересня 2019 року.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2019.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов