Рішення

від 07.10.2019 по справі 910/10284/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2019Справа № 910/10284/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС

до Приватного акціонерного товариства ПРОСТО-Страхування

про стягнення 21122,94 грн,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства ПРОСТО-Страхування про стягнення 21122,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 06.12.2017 внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки Peugeot , д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль марки Hyundai , д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .

Позивач, відповідно до умов укладеного між ним (страховик) та власником автомобіля марки Hyundai - ОСОБА_2 (страхувальник), договору добровільного страхування наземного транспорту №68153а7г від 06.03.2017 виплатив власнику пошкодженого автомобіля Hyundai , д.н.з. НОМЕР_2 , страхове відшкодування в розмірі 21122,94 грн.

Оскільки на час скоєння ДТП цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП - ОСОБА_1 , було застраховано у Приватного акціонерного товариства ПРОСТО-Страхування , позивач, на підставі положень ст.27 Закону України Про страхування та ст.993 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача суму виплаченого ним страхового відшкодування в розмірі 21122,94 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 16.08.2019, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 26.08.2019 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 05.09.2019. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 30.08.2019.

27.08.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов у якому останній в повному обсязі заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Peugeot , д.н.з. НОМЕР_1 забезпечена полісом №АК/7392534 укладеним 20.06.2017 між ОСОБА_3 та відповідачем. Разом з тим, відповідач зазначив, що особа винна у скоєнні даної ДТП - ОСОБА_1 незаконно заволодів автомобілем марки Peugeot , д.н.з. НОМЕР_1 та керував вказаним транспортним засобом без відповідного водійського посвідчення. На підставі викладеного, оскільки винна в ДТП особа керувала транспортним засобом внаслідок незаконного заволодіння останнім та без відповідного водійського посвідчення, відповідач вважає, що в силу положень Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності , останній не має обов`язку по відшкодування збитків, завданих власнику автомобіля марки Hyundai , д.н.з. НОМЕР_2 .

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.03.2017 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АХА Страхування (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №68153а7г за умовами якого застраховано автомобіль марки Hyundai , д.н.з. НОМЕР_2 , в тому числі за страховим ризиком - ДТП.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №391096, 06.12.2017 на вул. Курчатова, 21 у м. Києві, водій транспортного засобу Peugeot , д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , керував останнім не маючи водійського посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Разом з тим, з постанови Деснянського районного суду м. Києва від 05.03.2018 у справі №754/16538/17 вбачається, що 06.12.2017 водій транспортного засобу Peugeot , д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , в стані алкогольного сп`яніння здійснив наїзд на стоячий автомобіль Hyundai , д.н.з. НОМЕР_2 .

Вказаною постановою Деснянського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП.

Крім того, з наявної в матеріалах справи копії листа слідчого СВ ВП №1 Деснянського УП ГУНП у місті Києві вбачається, що за наслідками вказаної ДТП відкрито кримінальне провадження №12017100030015907 від 07.12.2017 по факту незаконного заволодіння ОСОБА_1 автомобілем марки Peugeot , д.н.з. НОМЕР_1 , чим завдав його власнику матеріальної шкоди у великих розмірах.

Позивач, на виконання умов Договору добровільного страхування наземного транспорту №68153а7г від 06.03.2017, на підставі страхового акту №АХА2348081 від 22.12.2017, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок СТО в розмірі 21122,94 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №405071 від 26.12.2017.

Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі Рахунку №9163 від 15.12.2017 СТО - ТОВ Автоберег , відповідно до якого вартість відновлювального автомобіля марки Hyundai , д.н.з. НОМЕР_2 склала 21122,94 грн.

Пунктом 36.4. ст.36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст.27 Закону України Про страхування та ст.993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №68153а7г, перейшло право вимоги, яке ОСОБА_2 , мав до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Peugeot , д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/7392534 у Приватному акціонерному товаристві ПРОСТО-Страхування .

З наявного в матеріалах справи Витягу з інформаційної бази Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що поліс обов`язкового страхування №АК/7392534 був чинний на момент скоєння ДТП (06.12.2017). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 100000 грн., розмір франшиза - 0 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою вих.№СУ/004614/3 від 24.05.2018 про виплату страхового відшкодування. Докази направлення зазначеної заяви наявні в матеріалах справи.

Листом №04-3319 від 03.11.2018 відповідач відмовив позивачу у виплаті суми страхового відшкодування.

Пунктом 32.2 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страховик не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Страховик приймає мотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього закону.

Відповідно до п.37.1.2 ст.37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону).

Згідно з п.п. в) п.41.1 ст.41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи.

Разом з тим, відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Відповідно до абз.22 п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.

Згідно з ч.9 ст.15 Закону України Про дорожній рух право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Абзацом 23 п.1.10 Правил дорожнього руху визначено, що водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).

Згідно з п.2.2 Правил дорожнього руху власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки Peugeot , д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок незаконного заволодіння останнім вказаного автомобіля, у зв`язку з чим, Деснянським УП ГУНП у місті Києві відкрито кримінальне провадження №12017100030015907 від 07.12.2017.

Крім того, з наявної в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №391096, 06.12.2017 вбачається, що водій транспортного засобу Peugeot , д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , керував останнім не маючи водійського посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

З огляду на викладене вбачається, що особа, винна у вчиненні ДТП - ОСОБА_1 незаконно керував автомобілем марки Peugeot , д.н.з. НОМЕР_1 та за відсутності водійського посвідчення відповідної категорії, оскільки останньому не видавалось таке, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа №31/20088 від 31.10.2018 Головного сервісного центру МВС України.

Відповідно до ст.3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

За приписами п.1.12 ч.1 ст.1 Закону, дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Згідно зі ст.6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.1.7 ч.1 ст.1 Закону, забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Системний аналіз вказаних положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що лише під час руху, при експлуатації, використанні транспортного засобу може бути завдана шкода, проте саме поняття володіння без експлуатації, тобто незаконне володіння, не може бути наслідком для відповідальності страховика за заподіяні збитки особою, яка перебуває за кермом забезпеченого транспортного засобу не на законних підставах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, при прийнятті рішення про відмову у здійсненні виплати позивачу суми страхового відшкодування, діяв в межах чинного законодавства, а відтак вказана відмова є законною та обґрунтованою.

Крім того, суд зазначає, що враховуючи приписи чинного законодавства, позивач не позбавлений права звернутись із заявою про виплату суми страхового відшкодування до МТСБУ, або до особи, яка безпосередньо завдала збитки.

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 07.10.2019.

Суддя Я.В. Маринченко