Рішення

від 26.09.2019 по справі 910/8252/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2019Справа № 910/8252/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СУЧАСНИЙ ТУРБІННИЙ КОМПЛЕКС

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 348091,78 грн.

Суддя Усатенко І.В

Секретар судового засідання Микитин О.В.

за участю представників:

від позивача: Кулигін А.Є.

від відповідача: Роєнко Є.В.

В судовому засіданні 26.09.2019 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СУЧАСНИЙ ТУРБІННИЙ КОМПЛЕКС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 348091,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не своєчасно виконано свої зобов`язання за Договором т-98/1711000251 від 08.11.2017 з оплати товару, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції та 3% річних у розмірі 348091,78 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2019 відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Через канцелярію суду 18.07.2019 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Крім того відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, посилаючись на ту обставину, що оскільки саме позивачем прострочена поставку товару, то відповідач мав право не виконувати свій обов`язок щодо оплати. Також відповідач зазначає, що позивачем невірно здійснено розрахунок 3 % річних. Відповідач заперечує проти суми витрат на правову допомогу вказуючи про їх надмірність

Ухвалою суду від 24.07.2019 призначено у справі судове засідання на 29.08.2019.

31.07.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає про обґрунтованість розміру судових витрат. Позивач вказує на необґрунтованість відзиву, оскільки права на притримання оплати товару у відповідача згідно умов договору не має, а 3% річних розраховані позивачем вірно.

10.09.2019 позивач подав документи в підтвердження обґрунтованості витрат на правову допомогу.

23.09.2019 від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в зв`язку з їх неспіврозмірністю.

В судовому засіданні оголошено перерву до 26.09.2019.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

08.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український сучасний турбінний комплекс" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" (покупець) за результатом проведеної процедури публічної закупівлі, укладено договір про закупівлю товару №т-98/1711000251, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується протягом строку дії договору поставити та передати у власність покупцю товари: Турбіни та мотори код згідно із ЄЗС ДК 021:2015 - 42110000-3 (Запасні частини до ГТ-750-6) (далі - товари), зазначені в підписаній сторонами Специфікації, яка є додатком до договору, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити ці товари (п. 1.1. договору).

Найменування, номенклатура (асортимент) товару, технічні вимоги і якісні характеристики товарів, їх кількість та ціна за одиницю товару обумовлюються у підписаній сторонами Специфікації (п. 1.2. договору).

Кількість товарів, що поставляються за договором, зазначена в Специфікації до договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1., 3.2 договору, ціна цього договору становить 30345000,00 грн., у тому числі ПДВ - 5057500,00 грн. Ціна за одиницю товару зазначена в Специфікації до договору.

Специфікацією на поставку товару для ВРТП "Укргазенергосервіс" сторони погодили, що найменування, асортимент товару, технічні вимоги і якісні характеристики товару, кількість та ціну товару.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки проводяться покупцем шляхом поетапної оплати фактично поставленого товару (партії товару) протягом 30 календарних днів після дати поставки та пред`явлення постачальником рахунку-фактури на оплату товару. Датою поставки товару (його партії), а також момент переходу права власності та ризиків на товар - є дата передачі товару постачальником уповноваженій особі покупця за видатковою накладною

Відповідно до п. 5.1 договору сторони погодили, що передбачено, що термін поставки товарів: партіями в період, зазначений в пункті 1.1. розділу 1 цього договору, але не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів після надання покупцем письмової рознарядки на передачу кожної окремої партії товарів, в якій зазначається: найменування, кількість товару та адреса місця доставки товару.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє в частині поставки товару до 31.12.2017, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 9.1 договору).

Додатковою угодою №1 від 29.12.2017 сторони погодили, що у зв`язку з тим, що постачальник немає можливості поставити товар: Турбіни та мотори код згідно із ДК 021:2015 - 42110000-3 (Запасні частини до ГТ-750-6) в термін зазначений в договорі, пов`язаний із тривалістю виробництва товару на заводах-виробниках та затримкою процедури оформлення документів митного контролю на товар подвійного (військово-цивільного) призначення і керуючись положеннями п.4 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015 року та відповідно до пунктів 10.2 та 10.5 розділу 10 договору, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 травня 2018 року та виконання зобов`язань щодо поставки товару, для чого домовились внести до договору наступні зміни: пункт 9.1 розділу 9 договору змінити і викласти в наступній редакції: "9.1. Цей Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками сторін і діє: - в частині поставки товарів - до 31 травня 2018 року, - в частині розрахунків - до повного здійснення".

До матеріалів справи долучено видаткові накладні №РН-0000009 від 13.07.2018 на суму 5265000,00 грн, №РН-0000010 від 04.10.2018 на суму 25080000,00 грн, які підтверджують поставку товару в повному обсязі на загальну суму 30345000,00 грн.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату поставленого товару: № СФ-0000413 від 13.07.2018 на суму 5265000,00 грн, № СФ-000597 від 04.10.2018 на суму 25080000,00 грн.

Також позивач долучив до матеріалів справи податкові накладні № 22 від 13.07.2018 та № 10 від 04.10.2018 з доказами їх подання та реєстрації в податкових органах.

Відповідач у повному обсязі оплатив вартість отриманого товару, що підтверджується банківськими виписками долученими до матеріалів справи: від 30.08.2018 на суму 5265000,00 грн, від 09.11.2018 на суму 5000000,00 грн, від 13.11.2018 на суму 5000000,00 грн, від 21.11.2018 на суму 5000000,00 грн, від 27.11.2018 на суму 4574640,00 грн, від 17.12.2018 на суму 5505360,00 грн. Загальна сума сплачених за отриманий товар коштів становить 30345000,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 15/06/19, в якій просив сплатити 3% річних, втрати від інфляції в зв`язку з простроченням оплати за договором (докази направлення в матеріалах справи).

Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму 3% та втрат від інфляції не сплатив.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. 691, 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У договорі встановлено строк оплати, протягом 30 календарних днів після дати поставки товару. Товар поставлений 13.07.2018 на суму 5265000,00 грн мав бути оплачений до 13.08.2018, отже відповідач є таким, що прострочив оплату даного товару з 14.08.2018; товар поставлений 04.10.2018 на суму 25080000,00 грн мав бути оплачений до 05.11.2018, отже відповідач є таким, що прострочив оплату даного товару з 06.11.2018.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до с. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних у розмірі 92928,90 грн та втрати від інфляції у розмірі 255162,88 грн за період з 13.08.2018 по 17.12.2018.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, є порушенням норм цивільного законодавства, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд перевірив розрахунок 3 % річних та вважає, що позивачем невірно визначено період нарахування, оскільки, обґрунтованим є період нарахування з 14.08.2018 до 16.12.2018 включно, так як позивачем помилково в період включено дати часткових оплат та не враховано не робочі дні. Згідно розрахунку суду сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 44022,07 грн.

Суд перевірив розрахунок втрат від інфляції, здійснений позивачем та вважає його обґрунтованим, а суму у розмірі 255162,88 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Суд зауважує, що відповідач не заперечував проти розрахунку втрат від інфляції та свого контр розрахунку не подав.

З огляду на вищезазначене, суд вбачає, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Заперечення відповідача щодо несвоєчасності поставки товару та його права на при тримання виконання грошових зобов`язань, суд вважає необґрунтованим.

Пунктом 7.2.2 договору передбачено наслідки у вигляді санкцій за несвоєчасність поставки. Крім того, суд відзначає, що відповідач скористався наданим йому правом на стягнення неустойки, передбаченої п. 7.2.2 договору, звернувшись до суду з відповідною позовною заявою (справа № 910/1303/19).

Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Суд відзначає, що умовами договору було передбачено відстрочення оплати товару на 30 календарних днів, після його поставки, отже, станом на день, коли сплили 30 календарних дні, позивачем своє зобов`язання уже було виконано, а тому суд не вбачає підстав для застосування відповідачем положень ст. 538 ЦК України, до правовідносин, що склались між сторонами.

Якщо відповідач прийняв товар, поставлений із простроченням, то прострочення позивача не спростовує обов`язок відповідача виконати свої грошові зобов`язання у визначеному договором порядку та строки.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач в спростування, заявлених позивачем вимог не надав жодних доказів та не спростував свого обов`язку своєчасно сплатити вартість отриманого ним товару і відповідно обґрунтованість нарахованих позивачем 3% річних та втрат від інфляції.

З вищезазначеного вбачається, що позов підлягає частковому задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 15000,00 грн.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідач подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначив наступне. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Позивач просить відшкодувати судові витрати, як втрати пов`язані з розглядом справи, але сума визначена явно без дотримання критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а відповідно і всупереч правовій позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги вказані вище доводи Відповідача щодо вартості адвокатських послуг та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, вважаємо, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг. Таким чином, задоволення зазначених вимог щодо сплати втрат пов`язаних з розглядом справи є незаконним та необгрунтованим. Відповідач наполягає про нерозмірність визначених позивачем витрат на правничу допомогу. Відповідно, клопоче про зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно до прав, визначених ч. 5 ст. 126 ГПК України.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 15000,00 грн позивачем долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги № б/н від 25.03.2019, укладений позивачем з Адвокатським бюро "Кулигін і партнери" та додаткову угоду від 14.06.2019 до договору від 25.03.2019.

Відповідно до п. 1.4, 4.2 договору в редакції додаткової угоди Бюро надає Клієнту комплексну правову допомогу, пов`язану зі стягненням з AT Укртрансгаз на користь Клієнта заборгованості з 3 % річних і індексу інфляції, яка виникла через порушення AT Укртрансгаз строків оплати за товар, поставлений Клієнтом та підставі Договору про закупівлю товару № т-98/1711000251 від 08.11.2017. Для досягнення вказаної мети, Бюро може користуватися всіма можливими методами, починаючи з надсилання вимоги в досудовому порядку і у разі її невиконання, продовжуючи зверненням до належного суду з відповідним позовом. Бюро має право представляти інтереси клієнта в суді першої, апеляційної і касаційної інстанції відповідного господарського суду: Для досягнення: мети, визначеної цим пунктом, Бюро в тому числі, але не виключно може користуватися всіма правами наведеними у п, 1.2 Договору. Сторони домовилися, що вартість дій Бюро в рамках виконання п. 1.4 Договору спрямованих на досудове врегулювання спору, а також вартість всіх та будь-яких дій Бюро як з подачі позову, так і дій під час розгляду судом першої інстанції справи про стягнення- з АТ Укртрансгаз на користь клієнта заборгованості, разом складають 15000 грн. (п`ятнадцять тисяч грн.). Сторони підтверджують, що під діями, визначеними цим пунктом розуміються всі та будь-які певні необхідні дії, такі як: підготовка і подача AT Укртрансгаз вимоги, підготовка і подачу до суду позову, вивчення і аналіз необхідних документів, у разі потреби підготування відповіді на відзив і інших, необхідних документів, таких як додаткові пояснення і т.п., а також участь в судових, засіданнях для захисту інтересів Клієнта та вчинення під під час розгляду справи судом першої інстанції будь-яких інших дій, спрямованих на досягнення мети визначеної п. 1.4 Договору.

Згідно п. 4.3 договору в редакції додаткової угоди сторони підтверджують, що сума в розмірі 15000 грн., визначена п. 4.2 Договору, сплачується на користь Бюро незалежно від кількості дій, вчинених: Бюро в період починаючи з досудового врегулювання і до ухвалення судом першої інстанції рішення суду. У разі необхідності супроводження такої справи в суді апеляційної і касаційної інстанції, вартість послуг Бюро в такому разі буде оговорюватися додатково. Сума, визначена в. 4.2 Договору, сплачується клієнтом на користь Бюро в два платежі, перший платіж в розмірі 6300 грн. на умовах передоплати перед подачею позову про який вдеться в и. 1.4 Договору до суду, і другий платіж в розмірі 8700 грн. після відкриття провадження у справі внаслідок подачі такого позову до суду. Об`єм наданих послуг фіксується порядку визначеному п. 3.2 Договору, шляхом підписання відповідних Актів виконаних робіт із детальним описом виконаних робіт (наданих послуг). Сторони додатково погодили, що вартість однією юридичної години становить 1500 грн., а вартість однієї технічної години - 500 грн, при цьому, якщо відповідно до Актів виконаних робіт вартість сукупної кількості юридичних і технічних годин внаслідок виконання Бюро и. 1.4 Договору буде перевищувати 15000 гри., то до сплати, буде у будь-якому разі не більше 15000 грн.

До матеріалів справи долучено рахунок на оплату від 24.06.2019 на суму 6300,00 грн оплати за договором від 25.03.2019 та платіжне доручення № 899 від 24.06.2019 на суму 6300,00 грн, що підтверджує сплату позивачем на користь адвокатського бюро суми оплати у розмірі 6300,00 грн. Також до матеріалів справи долучено рахунок на оплату від 30.07.2019 на оплату вартості послуг у розмірі 8700,00 грн за договором від 25.03.2019 та платіжне доручення № 944 від 30.07.2019 на суму 8700,00 грн. Отже позивач у повному обсязі сплатив витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн на користь Адвокатського бюро "Кулигін і партнери".

Позивачем долучено акт виконаних робіт із детальним описом виконаних робіт, складений до договору про надання правової допомоги від 25.03.2019 підписаний обома контрагентами 30.07.2019 з вказаним детальним описом наданої правової допомоги та годин, витрачених адвокатським бюро.

Відповідно до ч. 5 , 6 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд відзначає, що заява відповідача про не співмірність судових витрат містить лише загальні фрази, відповідачем чітко не вказано, які витрати, визначені в акти, на його думку є надмірними чи не входять до предмета надання послуг з правової допомоги.

Натомість згідно вартості годин роботи адвокатського бюро, вбачається, що ними було затрачено кількість годин роботи на значно більшу вартість, ніж визначений сторонами гонорар.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову та з вказаними обставинами, а тому підлягають частковому стягненню з відповідачів в розмірі 12892,50 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 9/1; ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СУЧАСНИЙ ТУРБІННИЙ КОМПЛЕКС" (04074, м. Київ, ВУЛИЦЯ БЕРЕЖАНСЬКА, будинок 9; ідентифікаційний код 33945830) 3% річних у 44022 (сорок чотири тисячі двадцять дві) грн. 07 коп., втрати від інфляції у розмірі 255162 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч сто шістдесят дві) грн 88 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 12892 (дванадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн, 50 коп. та судовий збір у розмірі 4488 (чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн 31 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 48906,83 грн - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 08.10.2019

Суддя І.В.Усатенко