Ухвала

від 19.02.2020 по справі 910/8252/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/8252/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.

розглянувши матеріали касаційних скарг Акціонерного товариства ?Укртрансгаз?

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Український сучасний турбінний комплекс?

до Акціонерного товариства ?Укртрансгаз?

про стягнення 348 091,78 грн,

ВСТАНОВИВ:

11.02.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги Акціонерного товариства ?Укртрансгаз? на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 у справі № 910/8252/19, подані 02.01.2020 і 17.01.2020 через Північний апеляційний господарський суд.

За наслідками перевірки матеріалів поданих касаційних скарг Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 910/8252/19 і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України ?Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ? від 15.01.2020 № 460-ІХ, та яка відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону застосовується для розгляду касаційних скарг на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ?Український сучасний турбінний комплекс? до розгляду та відкритті провадження у справі № 910/8252/19 Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.07.2019 визнав цю справу малозначною та призначив її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому у поданих касаційних скаргах не наведено обґрунтування випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких судові рішення у малозначних справах можуть бути переглянуті у касаційному порядку.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, § 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Таким чином, наведені норми закону надають Верховному Суду право застосовувати критерій малозначності справи, закріплений положеннями статті 12 Господарського процесуального кодексу України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Акціонерного товариства ?Укртрансгаз? на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 у справі № 910/8252/19, оскільки вони подані на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Акціонерного товариства ?Укртрансгаз? на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 у справі № 910/8252/19.

2. Матеріали касаційних скарг на 12 (дванадцяти) і 10 (десяти) аркушах повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков