Справа № 372/3634/19
Провадження 1-кс-1958/19
ухвала
Іменем України
08 жовтня 2019 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання слідчого Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про арешт майна,
В С Т А Н О В И В:
Слідчий звернувся до суду із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 12019110230000886, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що До Обухівського ВП ГУНП в Київській області надійшла заява від адвоката, який представляє інтереси ФГ «АПІС Україна» ОСОБА_3 про те, що посадові особи ФГ «АПІС Україна», привласнили грошові кошти господарства, на суму яка на даний час встановлюється.
30.08.2019 року за вказаним фактом внесені відомості о Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019110230000886 за фактом привласнення коштів ФГ «АПІС Україна», за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.
Допитаний в якості представника потерпілого ОСОБА_3 повідомив, що 23.01.2017 року між ФГ «АПІС Україна» в особі голови господарства ОСОБА_4 , та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку. Відповідно до якого ОСОБА_5 брала на себе зобов`язання з надання вказаних послуг.
Так, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді головного бухгалтера ФГ «АПІС Україна», в період часу з 01.01.2017 року по 31.07.2019 року незаконно привласнила кошти ФГ «АПІС Україна», які перебували в її віданні на загальну суму 535, 075 грн.
Вказане підтверджується платіжними дорученнями, зокрема № 1329 від 21.01.2019 року на перерахунок коштів з рахунку господарства «АПІС Україна» (ЄДРПОУ 38767174), № НОМЕР_1 відкритого в АТ «Універсал банк» (МФО 322001), в сумі 10,100 грн. на особистий рахунок № НОМЕР_2 відкритий в ПАТ КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570), МФО (305299) на ім`я ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_3 , платіжним доручення № 963 від 25.01.19 року, відповідно до якого ОСОБА_5 маючи доступ на розпорядження коштів господарства з рахунку ФГ «АПІС Україна» № НОМЕР_4 відкритого в АТ «Райффайзен Банк Аваль», (МФО 38085), на особистий свій рахунок № НОМЕР_2 відкритий в ПАТ КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570), МФО (305299), перерахувала кошти в загальній сумі 50500 грн. Інші податкові накладні та платіжні доручення взагалі відсутні, та дані відомості взагалі ніде не відображені. Саме ОСОБА_5 мала доступ до електронного ключа «клієнт банк» рахунку господарства, що надавав їй можливість здійснювати фінансові операції по господарству.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_3 , використовує наступні розрахункові рахунки № НОМЕР_5 , та № НОМЕР_2 , які відкриті в ПАТ КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570), МФО (305299), що підтверджується платіжними дорученнями № 963 від 25.01.2019 року та № 1329 від 21.01.2019 року.
01.10.2019 до СВ Обухівського ВП ГУНП в Київській області надійшло клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 про накладення на кошти розрахункових рахунків № НОМЕР_5 , та № НОМЕР_2 , що використовується ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_3 , та відкритих в ПАТ «КБ «Приватбанк», (МФО 305299), насуму 535,075 гривень, арешту, які є предметом злочину, одержані внаслідок вчинення злочину, для стягнення фізичної особи отриманих шляхом привласнення, з метою забезпечення поданого цивільного позову та забезпечення відшкодування майнової шкоди потерпілому, завданої злочином у кримінальному провадженні №12019110230000886 від 30.08.2019, запобігання можливості здійснити вчинити легалізацією (відмивання) незаконно отриманих коштів та їх використання, отриманих злочинним шляхом.
У відповідності до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасове вилучення майна є фактичне позбавлення підозрюваного, або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майнадопускається зметою забезпечення: збереження речових доказів,відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речові докази це матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно доч.6ст.170КПК Українипередбачено,що у випадку,передбаченому пунктом4частини 2цієї статті,арешт накладаєтьсяна майнопідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,фізичної чиюридичної особи,яка всилу законунесе цивільнувідповідальність зашкоду,завдану діями(бездіяльністю)підозрюваного,обвинуваченого,засудженого абонеосудної особи,яка вчиниласуспільно небезпечнедіяння,а такожюридичної особи,щодо якоїздійснюється провадження,за наявностіобґрунтованого розміруцивільного позовуу кримінальномупровадженні,а таксамо обґрунтованогорозміру неправомірноївигоди,яка отриманаюридичною особою,щодо якоїздійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Крім того, відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На данийчас услідства єдостатні підставивважати,що нарозрахункові рахунки№ НОМЕР_5 ,та № НОМЕР_2 ,які відкритіна ім`я ОСОБА_5 ,ІПН НОМЕР_3 ,відкриті вПАТ «КБ«Приватбанк»,(МФО320649) наякі вперіод часуз 01.01.2017року по31.07.2019незаконно перераховано(привласнено)з розрахунковихрахунків № НОМЕР_4 відкритого вАТ «РайффайзенБанк Аваль»,(МФО38085),та № НОМЕР_1 відкритого вАТ «Універсалбанк» (МФО322001),що використовуютьсяФГ «АПІСУкраїна», кошти в загальній сумі 535,075 грн., які є предметом злочину, одержані внаслідок вчинення злочину та являються предметом забезпечення цивільного позову потерпілого по кримінальному провадженню №12019110230000886 від 30.09.2019 року.
Слідчий Обухівського ВП ГУ НП в Київській області в судове засідання не з`явився, просив розглядати клопотання без участі слідчого та прокурора, вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив не здійснювати фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів, в тому числі не здійснювати аудіо запис та відео запис за допомогою технічних засобів.
Згідно норми ч. 1ст. 107 КПК Українифіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Вважаю доводи клопотання про наявність підстав для накладення арешту не обґрунтованими і безпідставними.
Так, у наданих слідчому судді доказах відсутні будь-які відомості про те, що банківський рахунок та грошові кошти визнані речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, а також переконливі відомості про те, що у цьому кримінальному провадженні заявлено цивільний позов. Будь-яких доказів на підтвердження відомостей про те, що відповідне майно мають ознаки, передбачені ст. ст. 98, 170 КПК України слідчому судді не подано.
Слід визнати необґрунтованими вимоги клопотання про накладення арешту на банківський рахунок та грошові кошти, оскільки відповідні вмотивування слідчого не є переконливими. Також слід врахувати неприпустимість свавільного втручання суду у здійснення підприємницької діяльності ФГ «АПІС Україна». Крім того, у клопотанні відсутні достатні відомості для висновку про співмірність заходів забезпечення кримінального провадження із межами цивільного позову у кримінальному провадженні.
За таких обставин, вважаю клопотання таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 167, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання слідчого СВ Обухівський ВП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019110230000886 від 30.08.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Обухівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2019 |
Оприлюднено | 21.02.2023 |
Номер документу | 84794644 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем |
Кримінальне
Обухівський районний суд Київської області
Зінченко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні