Рішення

від 25.09.2019 по справі 160/4992/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року Справа № 160/4992/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСерьогіної О.В. за участі секретаря судового засіданняПостоловської А.О. за участі: представника позивача представника відповідача Лозицького О.П. Бохан О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ПРАЙД" до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці про скасування постанов про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Прайд до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/438 від 07.05.2019р.;

- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/439 від 07.05.2019р.;

- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/437 від 07.05.2019р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оспорюванні постанови складено відповідачем на підставі Акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ДН2045/257/НП/АВ від 22.04.2019 року. Відповідно до ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі наявності одного з порушень, перелічених у вказаній статті. Однак, оскільки жодне з порушень не було допущене позивачем, застосування штрафних санкцій та притягнення до відповідальності за таких обставин є безпідставним, з огляду на що просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представником відповідача надано письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого, зазначено що відповідно до наказу Головного управління від 11.04.2019 року № 465-1, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 11.04.2019 року № 98 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні ОСОБА_1 в період з 11.04.2019 року по 12.04.2019 року, проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин, нарахування та виплати заробітної плати Товариства з обмеженою відповідальністю НВП ПРАЙД . За результатами інспекційного відвідування був складений Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ДН2045/257/АВ від 22 квітня 2019 року. На підставі акту №ДН2045/257/АВ винесено припис про усунення виявлених порушень № ДН2045/257/НП/АВ/П від 23 квітня 2019 року та оскаржувані постанови про накладення штрафу. В ході інспекційного відвідування встановлено що деякі повідомлення про прийняття працівника на роботу були подані товариством несвоєчасно, тобто не до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, а в день початку його роботи, а саме: ОСОБА_2 - дата початку роботи - 06.08.2018 року. Дата подання повідомлення до органів ДФС - 06.08.2018 року; ОСОБА_3 - дата початку роботи 12.06.2018 року, дата подання повідомлення до органів ДФС - 12.06.2018 року, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 24 КЗпП України. Також, було встановлено, що при звільненні 31.08.2018 року працівниці ОСОБА_4 остаточний розрахунок з працівницею було проведено 05.09.2018 року. Підтверджуючих документів щодо нарахування та виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку не надано, що є порушенням ч. 1 ст. 117 КЗпП України. Розмір штрафу за постановою про накладення штрафу від 07 травня 2019 року №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/439 відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України та штраф дорівнює 4173,00 грн. Також інспекційним відвідуванням встановлено, що заробітна плата не індексувалась у необхідному розмірі працівникам, що порушує вимоги ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України Про оплату праці . При цьому індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією, і державною соціальною гарантією оскільки стосується працівників та їх сімей. У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу від 07 травня 2019 року №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/438 відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України та штраф дорівнює 125 190,00 грн. Крім того, під час здійснення інспекційного відвідування встановлено, що у позивача існують випадки укладення цивільно-правових угод із вісьмома особами, що мають ознаки трудових догорів, та які повинні укладатись відповідно до норм трудового законодавства. Головне управління вказує на те, що дані угоди містять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником. У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу від 07 травня 2019 року №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/437 визначено відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України та дорівнює 1 001512,00 грн. Відповідач вважає, що постанови про накладення штрафу є законними та обґрунтованими, винесеними на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування. З огляду на викладене просять в задоволенні позовних вимог відмовити.

03.07.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю НВП ПРАЙД надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої позивач зазначив наступне. Щодо постанови про накладення штрафу №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/439 від 07.05.2019р., позивач зазначив, що відповідачем не прийнято до уваги те, що ним було допущено помилки при укладанні оскаржуваної постанови №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/439 від 07.05.2019р., а саме: не правильно вказані дати прийняття на роботу працівників та подання повідомлень. Правильно: ОСОБА_2 - дата початку - 12.06.2018р., дата повідомлення органів ДФС - 12.06.2018р., ОСОБА_3 - дата початку роботи 06.08.2018 року, дата подання повідомлення до органів ДФС - 06.07.2018р. Окрім цього, відповідач не зважив на те, що повідомлення були подані до ДФС, хоча й в день початку роботи працівників, але до фактичного допуску до роботи, а отже, порушення трудового законодавства відсутні. Щодо постанови про накладення штрафу №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/438 від 07.05.2019р., відповідач у своєму відзиві не звернув увагу на те, що позивачем в позові зазначалось, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 працювали не на основному місці роботи, а за сумісництвом та не спростував викладені в позові висновки, що ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 не надавали ані довідок з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу, ані заяв на здійснення індексації, то й підстав для здійснення індексації їх заробітної плати за роботу за сумісництвом в ТОВ НВП ПРАЙД не було. Щодо Постанови про накладення штрафу №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/437 від 07.05.2019р., якою на підставі абз.4 частини 2 статті 265 КЗпП України, на ТОВ НВП ПРАЙД накладено штраф у розмірі 125190,00 грн., зазначає, що відповідачем у відзиві не спростовано твердження ТОВ НВП ПРАЙД , що між ним та фізичними особами у відповідності до приписів Цивільного кодексу України укладались саме цивільно-правові угоди, а саме: в кожній угоді було чітко встановлені обсяги робіт, строки їх виконання та сума винагороди за виконані роботи; винагорода сплачувалась за результати, результати визначалися після закінчення робіт, які оформлювались актами здачі-прийняття виконаних робіт, а також фізичні особи, які виконували роботи, не підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку ТОВ НВП ПРАЙД , а самостійно організовували свою роботу на свій власний ризик. При цьому укладання цивільно-правових угод здійснювалось на підставі домовленості сторін та жодна з угод не визнана недійсною. Також позивач зазначає, що відповідач вказує, що роботи, які виконувались за цивільно-правовими договорами, відповідають посадовим обов`язкам конкретних професій, але це не може свідчити про укладання трудових договорів, оскільки будь-яку роботу, яка виконується за цивільно-правовими договорами можливо співставити з посадовими обов`язками конкретної професії. На підставі викладеного позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.07.2019 року.

У підготовчому засіданні, відкритому 03.07.2019р., була оголошена перерва на 04.09.2019р та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. У судовому засіданні, продовженому 04.09.2019р. підготовче провадження було закрито та на підставі ч.7 ст.181 КАС України та розпочато розгляд справи по суті. У справі була оголошена перерва на 16.09.2019р. В судовому засіданні 16.09.2019 року було оголошено перерву до 25.09.2019 року.

У судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві та в відповіді на відзив. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві на позов та в запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши матеріали всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління від 11.04.2019 року № 465-1, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 11.04.2019 року № 98 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні ОСОБА_1 в період з 11.04.2019 року по 12.04.2019 року, проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин, нарахування та виплати заробітної плати Товариства з обмеженою відповідальністю НВП ПРАЙД .

За результатами інспекційного відвідування був складений Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ДН2045/257/АВ від 22.04.2019 року.

На підставі пункту 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295 відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН 2045/257/НП/АВ/П від 23.04.2019 року.

26.04.2019р. відповідачем винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ДН2045/257/НП/АВ/ТД/МГ/ІП, яким вирішено призначити розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на 07.05.2019р.

07.05.2019р. відповідачем винесені постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/438 від 07.05.2019р., №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/439 від 07.05.2019р., №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/437 від 07.05.2019р.

Законність та обґрунтованість вищезазначених постанов відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Згідно зі статтею 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі за текстом - Порядок № 295).

Відповідно до п.2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Відповідно до пп. 3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Згідно п. 8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до п. 11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Пунктами 19, 20 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Згідно п. 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Судом встановлено, що підставою для проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Прайд стало звернення працівника ОСОБА_6 від 22.03.2019 року, яке надійшло листом Департаменту з питань праці Держпраці від 03.04.2019 року № 2781/4/4.1-ДП-19 про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Як зазначалося вище, під час проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Прайд , відповідачем було встановлено низку порушень законодавства, що призвело до відповідних наслідків у вигляді штрафів.

Так, дослідивши правомірність та обґрунтованість виявлених відповідачем під час проведення інспекційного відвідування порушень, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо постанови про накладення штрафу №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/437 від 07.05.2019 року суд зазначає наступне.

За висновками акту інспекційного відвідування відповідачем було встановлено факт укладання чотирнадцяти цивільно-правових договорів з восьми фізичними особами, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Так, фізичні особи, згідно укладених цивільно-правових угод з Товариством з обмеженою відповідальністю НВП Прайд , виконували наступні роботи: ОСОБА_16 - розроблення містобудівної документації; ОСОБА_17 - проведення топографо-геодезичні і картографічні роботи, ОСОБА_18 - технічна інвентаризація об`єктів нерухомого майна; ОСОБА_19 - інженерно-будівельне проектування у частині забезпечення безпеки життя і здоров`я людини, захисту навколишнього природного середовища; ОСОБА_20 - технічне обстеження будівель і споруд; ОСОБА_18 . - технічне обстеження будівель і споруд.

Шляхом аналізу наданих документів відповідачем було з`ясовано що роботи, які виконують вказані фізичні особи, а саме: виконання робіт з розробки містобудівної документації, виконання топографо-геодезичної зйомки по об`єкту, виконання робіт з первинної технічної інвентаризації, виконання робіт з технічної інвентаризації, виконання робіт з аналізу наявної інформації по об`єкту, фотофіксація об`єкту для складання абрисів земельної ділянки, схематичного плану, поверхових планів, підрахунки розмірів для складання експлікацій приміщень, виконання робіт з технічного обстеження, виконання робочої документації по об`єкту, виконання робіт з інформаційно-документального обслуговування, збір та аналіз вихідних даних, розробку заходів, що забезпечують розміщення або для утилізації відходів, що створюються при будівництві, необхідних для виконання розділу ОВНС підпадають під основний вид діяльності - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12) та інші види діяльності - діяльність у сфері архітектури (71.11).

В ході проведення інспекційного відвідування були надані копії штатних розкладів які періодично змінювались в зв`язку з введенням нової штатної одиниці. Так на 01 серпня 2018 року були наступні штатні одиниці: директор, директор фінансовий, головний бухгалтер, технік з інвентаризації нерухомого майна. 01 вересня 2018 року вводиться нова штатна одиниця - інженер з технічного нагляду. Об серпня 2018 року в штатний розклад Товариства вводиться нова штатна одиниця - інженер-проектувальник.

Станом на 01.01.2019 року у ТОВ НВП ПРАЙД наступний штатний розклад: директор, директор фінансовий, головний бухгалтер, інженер з технічного нагляду, технік з інвентаризації нерухомого майна, помічник директора. До даних посад були надані копії посадових інструкцій.

При цьому, за висновками інспектора праці, роботи зазначені у договорах відповідають посадовим обов`язкам, які визначені посадовими інструкціями для штатних працівників.

Зазначене вказує на те, що роботи, які проводили:

- ОСОБА_8 (виконання робіт з розробки містобудівної документації); ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (виконання робіт з аналізу наявної інформації по об`єкту, фотофіксація об`єкту для складання абрисів земельної ділянки, схематичного плану, поверхових планів, підрахунки розмірів для складання експлікацій приміщень); ОСОБА_23 (виконання робочої документації по об`єкту) фактично виконували роботу Інженера-проектувальника;

- ОСОБА_9 , ОСОБА_24 (виконання топографічно-геодезичної зйомки по об`єкту); ОСОБА_15 (збір та аналіз вихідних даних, розробку заходів, що забезпечують розміщення або для утилізації відходів, що створюються при будівництві, необхідних для виконання розділу ОВНС) фактично виконували роботу Техніка з інвентаризації нерухомого майна;

- ОСОБА_14 (виконання робіт з інформаційно-документального обслуговування) фактично виконувала роботу Інженера технічного нагляду.

Позивач в свою чергу зазначено, що цивільно-правові угоди, які укладались між ТОВ НВП ПРАЙД та вказаними фізичними особами відповідають приписам ЦК України, що встановлює порядок їх укладання та вимоги до умов таких угод.

В кожній угоді було чітко встановлені обсяги робіт, строки їх виконання та сума винагороди за виконані роботи.

Винагорода сплачувалась за результати, що визначалися після закінчення робіт, які оформлювались актами здачі-прийняття виконаних робіт.

Фізичні особи, які виконували роботи, не підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку ТОВ НВП ПРАЙД та самостійно організовували свою роботу на свій власний ризик, що підтверджується умовами укладених цивільно-правових угод.

Укладання цивільно-правових угод здійснювалось на підставі домовленості сторін. Жодна з угод не визнана недійсною, а тому підстав вважати, що керівництво ТОВ НВП ПРАЙД застосовувало працю громадян без належного оформлення трудових відносин не має, оскільки трудових відносин між ТОВ НВП ПРАЙД та фізичними особами за укладеними цивільно-правовими угодами не виникало.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі статтею 259 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України Про охорону праці працівник це виключно та особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

З аналізу зазначених норм вбачається, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Тобто, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Суд дослідивши матеріали справи встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю НВП ПРАЙД та гр. ОСОБА_8 була укладена цивільно-правова угода № 7-П від 05.06.2018 року, предметом якої було виконання робіт з розробки містобудівної документації: збір та аналіз вихідних даних, складання креслень для об`єкту Детальний план території під будівництво сонячної електростанції за межами населених пунктів Васильківської ОТГ, Васильківського району, Дніпропетровської області на земельній ділянці орієнтовною площею 128,0000 Детальний план території під будівництво сонячної електростанції за межами населених пунктів Васильківської ОТГ, Васильківського району, Дніпропетровської області на земельній ділянці орієнтовною площею 100.0000 га. Строк дії з 05 червня 2018 по 20 червня 2018 р. На виконання умов даної угоди, складено акт приймання-здачі виконаних робіт від 14.06.2018 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю НВП ПРАЙД та гр. ОСОБА_9 була укладена цивільно-правова угода № 9-П від 05.06.2018 року, предметом якої було виконання топографо-геодезичної зйомки по об`єкту: Нове будівництво відвалу Степний-2 на території земель Широківського району Дніпропетровської області (польові роботи, уточнення). Строк дії з 05.06.2018 по 26.06.2018 р. На виконання умов даної угоди, складено акт приймання-здачі виконаних робіт від 20.06.2018 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю НВП ПРАЙД та гр. ОСОБА_24 була укладена цивільно-правові угода №1-П від 12.02.2018 року предметом якої було виконання топографо-геодезичної зйомки по об`єкту: Будівництво електрокабеля високої напруги ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ" від ТП-539 до міського сміттєзвалища, Капітальний ремонт зовнішнього освітлення куточку відпочинку - набережна (мост №7) по вул . Кропивницького в м. Кривому Розі . Строк з 12.02.2018 року по 28.02.2018 року. На виконання умов даної угоди, складено акт приймання-здачі виконаних робіт від 22.02.2018 року.

Також між тими самими сторонами була укладена цивільно-правова угода №3-П від 02.03.2018 року предметом якої було виконання топографо - геодезичної зйомки по об`єктам: "ГД. Цех ШХ РОФ. Хвостохраніліще "Центральное" до отметки + 125,0м. Первая очередь строительства до от метки -95,0 м"."ГД. Цех ШХ РОФ. Хвостохраніліще "Центральное" до отметки + 125,0м. Вторая очередь строительства до от метки -95,0 м", Територія під аварійний скид освітленої води з хвостосховища "Четверта карта". Строк дії з 02.03.2018 року по 21.03.2018 року. На виконання умов даної угоди, складено акт приймання-здачі виконаних робіт від 21.03.2018 року.

Між тими самими сторонами була укладена цивільно-правова угода №17-П від 03.09.2018 року предметом якої було виконання топографо-геодезичної зйомки по об`єктам: "Гірничний департамент. Шламове господарство. Рудозбагачувальна фабрика (ГД.ШГ.РЗФ). "Хвостосховище "IV карта". Реконструкція хвостосховища "IV карта" до відміток 171,0 м та 176,0 м. закриття хвостосховища. Проект. Інженерні вишукування. Інженерно-геодезичні роботи (ділянка розташування дренажів на відм. 115,0 м и 125, 0 і колектору відводу фільтраційних вод № 1 площею 145 га). Строк дії з 03.09.2018 року по 30.09.2018 року. На виконання умов даної угоди, складено акт приймання-здачі виконаних робіт від 28.09.2018 року.

Між тими самими сторонами була укладена цивільно-правова угода №21-П від 09.10.2018 року предметом якої було виконання топографо-геодезичної зйомки по об`єктам "Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Н-01 Київ-Знам`янка на ділянці км 65 +900, 79-950, Київська область". Строк дії з 09.10.2018 року по 24.10.2018 року. На виконання умов даної угоди, складено акт приймання-здачі виконаних робіт від 24.10.2018 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю НВП ПРАЙД та гр. ОСОБА_11 була укладена цивільно-правова угода № 20-П від 15.09.2018 року, предметом якої було виконання робіт з аналізу наявної інформації по об`єкту, фотофіксація об`єкту, складання абрисів земельної ділянки, схематичного плану, поверхових планів, підрахунки розмірів для складання експлікацій приміщень за дорученням замовника. Строк дії з 15.09.2018 року по 22.10.2018 року. На виконання умов даної угоди, складено акт приймання-здачі виконаних робіт від 22.10.2018 року.

Між тими самими сторонами була укладена цивільно-правова угода № 20-П від 07.11.2018 року, предметом якої було виконання робіт з аналізу наявної інформації по об`єкту, фотофіксація об`єкту, складання абрисів земельної ділянки, схематичного плану, поверхових планів, підрахунки розмірів для складання експлікацій приміщень за дорученням замовника. Строк дії з 07.11.2018 року по 29.11.2018 року. На виконання умов даної угоди, складено акт приймання-здачі виконаних робіт від 29.11.2018 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю НВП ПРАЙД та гр. ОСОБА_12 була укладена цивільно-правова угода № 19-П від 15.09.2018 року, предметом якої було виконання робіт з аналізу наявної інформації по об`єкту, фотофіксація об`єкту, складання абрисів земельної ділянки, схематичного плану, поверхових планів, підрахунки розмірів для складання експлікацій приміщень за дорученням замовника. Строк дії з 15.09.2018 року по 22.10.2018 року. На виконання умов даної угоди, складено акт приймання-здачі виконаних робіт від 22.10.2018 року.

Між тими самими сторонами була укладена цивільно-правова угода № 20-П від 07.11.2018 року, предметом якої було виконання робіт з аналізу наявної інформації по об`єкту, фотофіксація об`єкту, складання абрисів земельної ділянки, схематичного плану, поверхових планів, підрахунки розмірів для складання експлікацій приміщень за дорученням замовника. Строк дії з 07.11.2018 року по 29.11.2018 року. На виконання умов даної угоди, складено акт приймання-здачі виконаних робіт від 29.11.2018 року.

Між тими самими сторонами була укладена цивільно-правова угода № 1-П від 19.03.2019 року, предметом якої було виконання робіт з аналізу наявної інформації по об`єкту, фотофіксація об`єкту, складання абрисів земельної ділянки, схематичного плану, поверхових планів, підрахунки розмірів для складання експлікацій приміщень за дорученням замовника. Строк дії з 19.03.2019 року по 29.03.2019 року. На виконання умов даної угоди, складено акт приймання-здачі виконаних робіт від 29.03.2019 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю НВП ПРАЙД та гр. ОСОБА_13 була укладена цивільно-правова угода № 14-П від 07.08.2018 року, предметом якої було виконання робочої документам по об`єкту. Участок производства извести. Реконструкция вращающихся печей №№1-5. Вращающаяся печь № 3 . Строк дії з 07.08.2018 року по 31.08.2018 року. На виконання умов даної угоди, складено акт приймання-здачі виконаних робіт від 31.08.2018 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю НВП ПРАЙД та гр. ОСОБА_14 була укладена цивільно-правова угода № 14-П від 10.09.2018 року, предметом якої було виконання робіт з інформаційно-документального обслуговування. Строк дії з 10.09.2018 року по 28.12.2018 року. На виконання умов даної угоди, складено акт приймання-здачі виконаних робіт від 28.12.2018 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю НВП ПРАЙД та гр. ОСОБА_15 була укладена цивільно-правова угода № 23-П від 09.10.2018 року, предметом якої було виконати збір та аналіз вихідних даних, розробку заходів, що забезпечують розміщення або для утилізації відходів, що створюються при будівництві, необхідних для виконання розділу ОВНС для проекту "Реконструкция системы обеспечения холодным дутьем ДП № 9 с установкой новой электровоздуходувки в ТЭЦ-3", "Реконструкція відділення безперервного розливання сталі з установкою комплексу машин безперервного лиття заготовок № 2 і № 3 на території ПАТ "АрселорМітал Кривий Ріг за адресою вул. Криворіжсталі, 133, в Металургійному районі". Строк дії з 09.10.2018 року по 16.11.2018 року. На виконання умов даної угоди, складено акт приймання-здачі виконаних робіт від 16.11.2018 року.

Аналіз вищезазначених цивільно-правових угод та актів складних на виконання них свідчить про те, що послуги виконавців полягають у процесу праці, а не її результаті, оскільки ні договір ні акти не містять певного визначеного обсягу робіт та їх результату. Умови цивільно-правових угод не містять умов за якими визначаються та обраховується надання таких послуг, акти приймання-передачі наданих послуг також не містять відомостей щодо обрахунку наданих послуг, тобто відсутній факт обрахунку результату праці, який є предметом цивільно-правових угод.

При цьому згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ НВП ПРАЙД є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12); Інші види діяльності: надання комбінованих офісних адміністративних послуг (82.11); фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність (82.19); видання довідників і каталогів (58.12); видання газет (58.13); діяльність інформаційних агентств (63.91); агентств: нерухомості (68.31); діяльність у сфері права (69.10); консультування з питань комерційної діяльності й керування (70.22); діяльність у сфері архітектури (71.11) технічні випробування та дослідження (71.20); дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (72.19); рекламні агентства (73.11). дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (73.20); інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у. (74.90); будівництво житлових нежитлових будівель (41.20).

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем під час перевірки вірно встановлено, що правовідносини, які склалися між виконавцями та замовником за цими договорами є трудовими, оскільки зважаючи на специфіку господарської діяльності позивача передбачають виконання роботи на постійній основі та спрямовані на отримання процесу праці.

З урахуванням викладеного підстави для скасування постанови про накладення штрафу №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/437від 07.05.2019 року відсутні.

Щодо постанови про накладення штрафу №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/438 від 07.05.2019 року суд зазначає наступне.

За висновками акту інспекційного відвідування відповідачем було встановлено, що відповідно до відомості нарахування заробітної плати за листопад 2018 року та грудень 2018 року директору ОСОБА_6 за листопад 2018 року, грудень 2018 року та фінансовому директору ОСОБА_7 за грудень 2018 року не нараховано та виплачено індексацію заробітної плати, що порушує вимоги Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від липня 2003 р. № 1078, ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України № 108 Про оплату праці .

Стосовно вказаного порушення позивачем зазначено, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 працювали в ТОВ НВП ПРАЙД за сумісництвом. Статтею 10 ЗУ Про індексацію грошових доходів населення встановлено, що індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи. Пунктом 7 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. N1078 встановлено, що особі, яка працює за сумісництвом, видається на її вимогу довідка з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу. На підставі цієї довідки провадиться індексація доходів від роботи за сумісництвом у межах суми, що не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, з урахуванням отриманої заробітної плати за основним місцем роботи. Таку довідку повинен надати працівник. Якщо працівник довідку з основного місця роботи не надасть, то доходи за сумісництвом не індексуються, оскільки без такої довідки на роботі за сумісництвом не можливо визначити: в яких межах була проіндексована зарплата працівника за основним місцем роботи. Отже, без довідки і про індексувати зарплату за сумісництвом не можливо і підстави для цього відсутні. Аналогічні роз`яснення неодноразово надавало Мінсоцполітики, зокрема, в своїх листах від 01.08.2014 р. №8538/0/14-14/10, від 31.07.2015 р. №11587/0/14-15/10. Зважаючи на те, що ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 не надавали ані довідок з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу, ані заяв на здійснення індексації, то й підстав для здійснення індексації їх заробітної плати за роботу за сумісництвом в ТОВ НВП ПРАЙД не було.

Також в ході інспекційного відвідування встановлено, що при звільненні працівниці ОСОБА_4 (наказ про звільнення від 31.08.2018 № 4-К за п.2 ст. 36 КЗпП), яка працювала 06.08.2018 року по 31.08.2018 року, не нарахована та невиплачена компенсація за невикористані щорічної відпустки, що порушує, вимоги ч. 1 ст. 83 КЗпП України. На підтвердження вищезазначеного порушення позивач здійснив виплату компенсації працівниці ОСОБА_4 02.05.2019 року, тобто на виконання п.6 Припису № ДН2045/257/НП/АВ/П.

Стосовно вказаного порушення позивачем зазначено, що підприємством було здійснено нарахування та виплату компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку ОСОБА_4 , у загальній сумі 690,59 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 02.05.2019р. При цьому загальна сума компенсацій ОСОБА_4 становить 690,59 грн., жодних претензій від ОСОБА_4 стосовно затримки виплати не було, а сума штрафу, який застосований до ТОВ НВП ПРАЙД у зв`язку з цим, перевищує суму компенсації майже в 500 разів, отже таке покарання не відповідає вимогам статті 1 Першого протоколу Конвенції з прав та основоположних свобод людини та порушує принцип мирного володіння майном.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як передбачено ч.6 ст.95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.33 Закону України Про оплату праці , в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України Про індексацію грошових доходів населення , індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Пунктом 7 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року за №1078, встановлено, що особі, яка працює за сумісництвом, видається на її вимогу довідка з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу. На підставі цієї довідки провадиться індексація доходів від роботи за сумісництвом у межах суми, що не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, з урахуванням отриманої заробітної плати за основним місцем роботи.

Відповідачем не заперечується той факт, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 працювали в ТОВ НВП ПРАЙД за сумісництвом.

За таких обставин, суд вважає, що висновки відповідача про не проведення донарахування та оплати індексації вказаним особам не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки згідно з вимог ч.1 ст.10 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

Отже, постанова про накладення штрафу №ДН ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/438 від 07.05.2019 року в цій частині підлягає скасуванню, а саме на суму 83 460,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Суд зазначає, що днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути повністю виданий розрахунок із заробітної плати: має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки.

Згідно статті 241-1 КЗпП України, строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня.

Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Позивачем не заперечується факт виявленого порушення, а саме не здійснення нарахування та виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку ОСОБА_4 .

З приводу твердження ТОВ НВП ПРАЙД про неспіврозмірність штрафу, визначеного відповідно до абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини сьомої статті 265 КЗпП України сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Тобто, КЗпП України передбачено, як невідворотність відповідальності за порушення законодавства про працю, так і обов`язок усунути виявлене порушення законодавства.

Виконання вимог припису не могло бути правовою підставою для того, щоб не застосовувати до суб`єкта господарювання фінансових санкцій, і, відповідно не звільняло від обов`язку понести відповідальність за вчинення правопорушень законодавства про працю, оскільки згідно з частиною сьомою статті 265 КЗпП України сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю. Тобто вказаними нормами покладено одночасно на суб`єкта господарювання обов`язок, як щодо сплати штрафу за вчинене правопорушення, так і щодо його усунення.

Крім того, чинне законодавство України про працю не передбачає пом`якшуючих чи обтяжуючих обставин для звільнення від відповідальності юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, з урахуванням виду встановленого порушення, розміру порушення, факту усунення порушення тощо.

Навпаки, відповідно до частини першої статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством, а частиною другою цієї статті чітко встановлено види порушень законодавства про працю та розмір відповідальності у вигляді штрафу за певний вид правопорушення законодавства про працю.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 13.06.20189 року у справі № 804/4768/18.

При цьому, відповідно до ч.1, ч.2 ст. 12 Закону України "Про оплату праці" норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Враховуючи зазначене, слід дійти висновку, що невиплата працівнику компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку є недотриманням мінімальних державних гарантій в оплаті праці, за що відповідачем було правомірно застосовано до ТОВ НВП ПРАЙД штраф передбачений абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Щодо постанови про накладення штрафу №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/439 від 07.05.2019 року суд зазначає наступне.

В ході інспекційного відвідування встановлено що деякі Повідомлення про прийняття працівника на роботу були подані Товариством несвоєчасно, тобто не до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, а в день початку його роботи, а саме: ОСОБА_2 - дата початку роботи - 06.08.2018 року. Дата подання повідомлення до органів ДФС - 06.08.2018 року; ОСОБА_3 - дата початку роботи 12.06.2018 року. Дата подання повідомлення до органів ДФС - 12.06.2018 року.

Стосовно вказаного порушення позивачем зазначено, що Повідомлення щодо вказаних працівників були подані до ДФС, хоча й в день початку роботи працівників, але до фактичного допуску до роботи, а отже, порушення трудового законодавства відсутні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання щодо недотримання Порядку повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальні органи про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015 в частині несвоєчасного повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу, суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що допущення роботодавцем працівника до роботи є правомірним за сукупності двох обов`язкових умов: укладення трудового договору та повідомлення уповноваженого органу про прийняття працівника на роботу у встановленому порядку. Відсутність однієї чи обох вказаних умов в разі допуску працівника до роботи свідчить про порушення роботодавцем вимог законодавства про працю.

17.06.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", якою відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Таким чином, метою скерування повідомлення про прийняття працівника на роботу є внесення відповідної інформації до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", здійснення подальшого контролю за дотриманням роботодавцем вимог законодавства про сплату податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, ОСОБА_14 стала до роботи - 06.08.2018 року. При цьому дата подання повідомлення до органів ДФС - 06.08.2018 року.

ОСОБА_3 - стала до роботи 12.06.2018 року. При цьому дата подання повідомлення до органів ДФС - 12.06.2018 року.

Відтак, суд погоджується з доводами відповідача про порушення позивачем законодавства про працю, а саме ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України та приписів постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" щодо недотримання строків повідомлення територіального підрозділу ДФС про прийняття працівника на роботу.

Статтею 4 Кодексу законів про працю України встановлено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Недотримання роботодавцем вимоги щодо повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу до початку роботи такого працівника є порушенням законодавства про працю, а саме ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015, прийнятої відповідно до ч.3 ст.24 цього Кодексу.

Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Так, згідно з абзацом 8 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Суд ввжає, що дата прийняття наказу про призначення працівника та дата повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника мають передувати даті, коли працівника було допущено до роботи.

Тобто, повідомлення до центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника повинно бути направлено до прийняття працівника на роботу.

З урахуванням викладеного суд вважає, що правові підстави для скасування постанови про накладення штрафу №ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/439 від 07.05.2019 року відсутні.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених ч. 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, визначено Порядком №509.

Відповідно до п. 2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою управління Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформленім трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до пунктів 3-7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держпраці, його заступниками, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляд.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Держпраці в Дніпропетровській області на адресу позивача було направлено 24.06.2019 року, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти. 02.05.2019 року відправлення було доставлено до поштового відділення та позивач мав можливість отримати поштове відправлення за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу.

Факт несвоєчасного отримання позивачем поштової кореспонденції не свідчить про порушення його прав з боку відповідача, оскільки останнім своєчасно у належний спосіб виконано обов`язок щодо повідомлення особи про можливість його участі при прийнятті відносно нього рішення суб`єктом владних повноважень.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати в розмірі 1251,90 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адмімістративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ПРАЙД" задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ДН2045/257/НП/АВ/МГ-ФС/438 від 07.05.2019 року в сумі 83 460,00 грн. (вісімдесят три тисячі чотириста шістдесят гривень 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці (49050, м. Дніпро, вул. Казакова, буд. 3, код ЄДРПОУ 39788766) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ПРАЙД" (50002, м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд. 2, код ЄДРПОУ 34811177) судові витрати у розмірі 1251,90 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Серьогіна