Рішення

від 27.08.2019 по справі 160/5310/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року Справа № 160/5310/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Українсько-Естонського товариства з обмеженою відповідальністю "Валсер" з іноземними інвестиціями про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Українсько-Естонського товариства з обмеженою відповідальністю "Валсер" з іноземними інвестиціями, у якій просить з урахування заяви про уточнення позовних вимог від 26.07.2019 року, стягнути податкового боргу у сумі 184123,75 грн., за рахунок власності на користь державного бюджету.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг по орендній платі у сумі 184123,75 грн., який утворився в результаті несплати самостійно нарахованих податкових зобов`язань згідно декларації за 2017 рік з плати за землю від 22.03.2017 року №1700031162. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На адресу місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було направлено копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі. 25.06.2019 року відповідачем було отримано копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви.

Відповідачем у строк встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження не було надано відзиву на позов.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Українсько-Естонське товариство з обмеженою відповідальністю "Валсер" з іноземними інвестиціями зареєстроване 01.07.1999 року і перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області, як платник податків.

22.03.2017 року відповідачем була подана декларація № 1700031162 з плати за землю за 2017 рік.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкові зобов`язання за травень-вересень 2017 року по орендній платі визначені декларацією з плати за землю за 2017 рік, відповідач не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 184123,75 грн.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання пунктів 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу було направлено податкову вимогу від 01.07.2014 року № 2742-25 на суму 18999,20 грн., що підтверджується поштовим конвертом, який повернувся до позивача з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином заборгованість по сплаті у розмірі 184123,75 грн. підтверджена належними доказами, є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом, а отже підлягає стягненню з Українсько-Естонського товариства з обмеженою відповідальністю "Валсер" з іноземними інвестиціями.

Разом з цим суд зазначає, що позивач в уточненій позовній заяві від 26.07.2019 року просить стягнути зазначений податковий борг саме за рахунок власності, а не з рахунків платника податків, як було зазначено у первісному позові.

З цього приводу суд зазначає, що у статті 20 Податкового кодексу України визначені права контролюючих органів.

Так, згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, податковому органу надано право звертатись з позовами про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

За змістом пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, стягнення податкового боргу здійснюється шляхом стягнення коштів які перебувають у власності платника податків, а у разі недостатності коштів для погашення суми боргу за рахунок майна. При цьому майно за рахунок якого контролюючий орган має право здійснювати погашення податкового боргу повинно перебувати у податковій заставі.

Зазначене позивачем в уточненій позовній заяві від 26.07.2019 року формулювання за рахунок власності є більш широким ніж формулювання наведене у пункті 95.1 статті 95 Податкового кодексу України - стягнення коштів, які перебувають у його власності , оскільки під власністю розуміються не тільки кошти, а й майно, майнові та інтелектуальні права та т.п.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

В даному випадку, позивачем заявлено позовну вимогу, на реалізацію права на стягнення заборгованості, не у спосіб, передбачений нормами Податкового кодексу України, тому позовна заява Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Українсько-Естонського товариства з обмеженою відповідальністю "Валсер" з іноземними інвестиціями про стягнення заборгованості за рахунок власності не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Українсько-Естонського товариства з обмеженою відповідальністю "Валсер" з іноземними інвестиціями про стягнення заборгованості.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) до Українсько-Естонського товариства з обмеженою відповідальністю "Валсер" з іноземними інвестиціями (вул. Марії Ярової, б. 17, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 30431468) про стягнення заборгованості за рахунок власності - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2019 року.

Суддя С.І. Озерянська