Рішення

від 04.10.2019 по справі 320/4401/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2019 року 320/4401/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сукачі-МАЛ" про надання дозволу на реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сукачі-МАЛ" про надання дозволу на реалізацію майна ТОВ "Сукачі-МАЛ", що перебуває у податковій заставі, відповідно до Акту від 05.02.2019 №20 з метою погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг, який у добровільному порядку не сплачує. Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі №810/2649/18 задоволено адміністративний позов ГУ ДФС у Київській області та стягнуто з відповідача податковий борг в сумі 42841,84 грн.

Однак, здійснені контролюючим органом заходи, які направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до повного погашення податкового боргу.

Позивач зауважив, що податковим керуючим було виявлено майно, що належить товариству, та здійснено опис такого майна на загальну суму 41002,78 грн., яке може бути реалізовано, а відповідні кошти направленні на погашення податкового боргу.

За цих обставин позивач, виходячи з положень пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, просить суд надати дозвіл на погашення боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Копію вказаної ухвали суду вручено відповідачу 12.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113330744730.

Проте, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Відтак, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сукачі-МАЛ" (код ЄДРПОУ 39304118, місцезнаходження: 07205, Київська область, Іванківський район, с. Сукачі, вул. Шевченка, буд. 20) зареєстровано в якості юридичної особи 15.07.2014, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідач як платник податків знаходиться на обліку в Іванківському відділенні Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи інтегрованих карток, у відповідача станом на 19.06.2019 обліковується податковий борг зі сплати пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності заборгованості в загальній сумі 34643,82 грн.

З матеріалів справи вбачається, що дана заборгованість зі сплати пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 20.03.2017 №0009911402.

Судом встановлено, що з метою вжиття заходів щодо погашення заборгованості відповідача, податковий орган вже звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь держави податкової заборгованості.

Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі №810/2649/18 задоволено адміністративний позов Головного управління ДФС у Київській області та стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Сукачі-МАЛ" у банках, що обслуговують боржника 42841 грн. 84 коп., в рахунок погашення податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою погашення існуючої за відповідачем заборгованості та виконання вказаного рішення суду позивач звертався до банків, обслуговуючих відповідача, з інкасовими дорученнями щодо списання коштів з рахунків боржника. Однак, інкасові доручення були повернуті без виконання.

Так, інкасові доручення від 20.05.2019 №548 на суму 35067,67 грн., від 20.05.2019 №547 на суму 35067,67 грн., від 27.05.2019 №569 на суму 35067,67 грн. та від 27.05.2019 №568 на суму 35067,67 грн. повернуто АТ "Райффайзен Банк Аваль" без виконання згідно п. 11.7, п. 11.11 Глави 11 додатку 7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника, залишок становить 0,00 грн.

Одночасно з цим судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято рішення від 23.01.2018 №70 про опис майна у податкову заставу.

05.02.2019 на підставі вказаного рішення податковим керуючим було здійснено опис майна, про що складено акт опису майна №20.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що податковим керуючим було проведено опис майна відповідача та віднесено у податкову заставу майно ТОВ "Сукачі-МАЛ", загальна вартість якого становить 41002,78 грн.

11.02.2019 на підставі акта про опис майна державним реєстратором у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було внесено запис про податкову заставу майна, перелік якого наведено в акті про опис майна від 05.02.2019 №20, що підтверджується витягом №58350190.

Оскільки вжиті контролюючим органом заходи, направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу, позивач просить надати дозвіл на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового Кодексу України.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового Кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом на адресу відповідача виставлено податкову вимогу форми "Ю" №1700-10 від 05.04.2017 про сплату податкового боргу в сумі 42841,84 грн.

Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 05.04.2017, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці податкової вимоги.

Однак, доказів погашення податкового боргу за визначеним податковим зобов`язанням відповідач суду не надав.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового Кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового Кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до пункту 89.2 статті 82 Податкового Кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового Кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Крім того, суд зазначає, що умовою надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, є наявність судового рішення про стягнення суми податкового боргу з платника податків, адже наявність рішення про стягнення заборгованості є підставою для звернення стягнення на майно платника податків, у тому числі й те, що перебуває у податковій заставі.

Як було встановлено судом, податковий орган звертався до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь держави податкової заборгованості.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі №810/2649/18 задоволено адміністративний позов Головного управління ДФС у Київській області та стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Сукачі-МАЛ" у банках, що обслуговують боржника 42841 грн. 84 коп., в рахунок погашення податкового боргу.

Крім того, судом встановлено, що позивачем направлялися інкасові доручення на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі №810/2649/18 про стягнення з відповідача податкового боргу.

Однак, інкасові доручення не були виконані та були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю на рахунках відповідача грошових коштів.

Беручи до уваги, що наявність у відповідача податкового боргу підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, рішенням суду у справі №810/2649/18, а вчинені контролюючим органом заходи, направлені на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок коштів відповідача, що перебувають у його власності, не призвели до погашення податкового боргу через відсутність на рахунках відповідача в установах банків грошових коштів, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення стягнення на майно відповідача, що перебуває у податковій заставі.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 34643,82 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Надати Головному управлінню ДФС у Київській області дозвіл на погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сукачі-МАЛ " (код ЄДРПОУ 39304118) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до Акту опису майна від 05.02.2019 №20.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.