Рішення

від 23.09.2019 по справі 826/4531/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 вересня 2019 року 10:55 № 826/4531/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., за участю секретаря судових засідань Семеняки А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомМалого приватного підприємства "Феон" (03164, м.Київ, вулиця Г.Наумова, 1) доОфісу великих платників податків ДФС (04119, м.Київ, вулиця Дегтярівська, 11-Г) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000251401 за участю представників сторін:

представника позивача: Слюсаренка О.А.,

представника відповідача: Бабинця М.В.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Мале приватне підприємство Феон (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач), в якому просить: визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000251401 від 12 січня 2017 року, прийняте Офісом великих платників податків ДФС.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги представник позивача стверджував, що перевірка позивача проведена з порушенням строків, який визначений в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року по справі №757/49860/16-к, яка слугувала підставою для її проведення. При цьому, представник позивача зазначив, що податковий орган не знайшов жодних порушень, визначених вказаним судовим рішенням, а відтак не маючи правових підстав для перевірки правильності нарахування та сплати податку на прибуток підприємств контролюючий орган визначив порушення саме з вказаного податку.

На думку представника позивача, контролюючий орган, не встановивши жодних реальних та об`єктивних підстав та доказів, що могли б довести відсутність реального факту здійснення господарської операції, безпідставно та незаконно визначив їх нереальність. Водночас, на час здійснення спірних господарських операцій покупці були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, відтак, позивач як продавець не може нести відповідальність ні за несплату податків покупцям, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Також представник позивача стверджував, що якщо покупець здійснює перевезення товару власними автомобільними транспортними засобами, право власності на який за договором уже перейшло до нього, то складання товарно-транспортної накладної продавцем не є обов`язковим. Так, товар, що продавався Малим приватним підприємством Феон є небезпечним і тому на операції з його купівлі-продажу не розповсюджуються норми Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Крім того, представник позивача наполягав, що висновок податкового органу стосовно того, що грошові кошти у розмірі 30 383 742,00 грн, що надійшли на рахунок Малого приватного підприємства Феон є безповоротною фінансовою допомогою є безпідставним, оскільки, як стверджує позивач, ці грошові кошти надійшли від контрагентів як оплата отриманого товару.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки перевіркою не встановлено реального здійснення господарських операцій між Малим приватним підприємством Феон та його контрагентами по відвантаженню товару.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

У період з 31 жовтня 2016 року по 15 грудня 2016 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі направлень від 31 жовтня 2016 року №777, №778 та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України відповідно до наказу Офісу великих платників податків ДФс від 28 жовтня 2016 року №853 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Малого приватного підприємства Феон з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України по фінансово-господарських взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Силуртрейд (код ЄДРПОУ 39023376), Товариством з обмеженою відповідальністю Доміра (код ЄДРПОУ 39098189), Товариством з обмеженою відповідальністю Елемент Ойл (код ЄДРПОУ 39038178), Товариством з обмеженою відповідальністю Елемент Нафта (код ЄДРПОУ 39564815), Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Сіті Буд (код ЄДРПОУ 38927507) за період з грудня 2013 року по серпень 2016 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 22 грудня 2016 року №2265/28-10-14-06/21634795.

Перевіркою встановлено порушення: статті 22, статті 23, підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 5 469 074 грн., в т.ч. за 2014рік на суму 5 469 074,00 грн.

Вказані висновки ґрунтуються на тому, що при дослідженні первинних документів, наданих до перевірки Малим приватним підприємством Феон встановлено, що документи складені без дотримання чинного законодавства та не підтверджують фактичного здійснення операцій. Також, в акті перевірки зазначено, що враховуючи властивості деетанпропанбутанізованого конденсату та газового конденсату, дані товарно-матеріальні цінності відносяться до нафтопродуктів та відповідно потребують певних умов зберігання та транспортування відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, економіки України транспорту та зв`язку України та державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2018 року №281/171/578/155.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом 12 січня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000251401, яким Малому приватному підприємству Феон збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 8 203 611,00 грн., в т.ч. 5 469 074,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 2 734 537,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

З акту перевірки вбачається, що за період з 01 квітня 2014 року по 31 липня 2015 року Мале приватне підприємство Феон задекларовано податкових зобов`язань по податку на додану вартість в сумі 222 360 867,00 грн.

Перевіркою встановлено, що 14 квітня 2014 року між Малим приватним підприємством Феон та Товариством з обмеженою відповідальністю ДОМІРА укладено договір поставки №007М, вимогами якого визначено, що постачальник зобов`язується передати покупцю товар, а покупець прийняти та сплатити за нього певну суму. Предметом поставки за цим договором є паливно-мастильні матеріали, а саме - деетанпропанбутанізований конденсат, компонент бензину автомобільного, фракція легка, суміші вуглеводні (С8) і вище, метил-трет-бутиловий ефір, газовий конденсат, газовий конденсат стабільний, уайт-спіріт, газовий конденсат нестабільний, фракція газоконденсатна.

Пунктом 1.3 даного договору визначено, що кількість товару визначається за взаємною згодою сторін, фіксується у видатково-прибуткових накладних. Вартість товару визначається на день поставки, виходячи з чинних на той час відпускних цін постачальника та фіксується у видатково-прибуткових накладних.

Вимогами пункту 2.1 договору визначено, що порядок та строки оплати за товар, що поставляється за цим договором встановлюється сторонами по кожній партії окремо та зазначаються у відповідних додатках. У видатку погодження сторонами в додатку, умови про передплату товару, постачальник здійснює постачання товару тільки після отримання суми передплати в повному обсязі, передбаченим додатком.

В акті перевірки зазначено, що на підтвердження виконання умов даного договору зазначено, що суми податку на додану вартість на підставі сформованих податкових накладних за квітень-липень 2014 року в сумі 1 575 463,13 грн. включено до податкових зобов`язань. Розрахунки між Малим приватним підприємством Феон та Товариством з обмеженою відповідальністю Доміра проводились у безготівковій формі. Водночас, до перевірки позивачем надано товарно-транспортні накладні щодо транспортування товару на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Доміра лише за травень 2014 року.

В ході проведення перевірки Малого приватного підприємства Феон було вручено запити від 03 листопада 2016 року №7010/10/28-10-14-06-12 та від 15 грудня 2016 року про письмове пояснення та документальне підтвердження щодо фактичного місця знаходження товару, реалізованого Товариству з обмеженою відповідальністю Доміра у квітні-липні 2014 року із зазначенням періоду, в якому сформовано витрати у бухгалтерському та податковому обліку та обставин фактичного відвантаження нафтопродуктів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Доміра .

Так, за результатом проведеного дослідження руху товару (деетанпропанбутанізованого конденсату, газового конденсату) по ланцюгу постачання, співставлення звітних документів, податкових декларацій та додатків до них, первинних документів, наданих до перевірки та іншої податкової інформації, що надійшла засобами АІС Податковий блок та за даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено подальшої реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю Доміра деетанпропанбутанізованого конденсату, газового конденсату, придбаних у Малого приватного підприємства Феон та/або продуктів їх переробки.

Також, за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних за період квітень-липень 2014 року встановлено, що Мале приватне підприємство Феон документально оформлювало операції з реалізації деетанпропанбутанізованого конденсату та газового конденсату Товариству з обмеженою відповідальністю ДОМІРА без фактичного відвантаження товару.

Перевіркою також встановлено, що 01 липня 2014 року між Малим приватним підприємством Феон (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Силуртрейд (покупець) укладено договір поставки №015М, умовами якого визначено, що постачальнику зобов`язується передати покупцю товар, а покупець прийняти та оплатити за нього певну суму. Предметом поставки за цим договором є паливно-мастильні матеріали, а саме - деетанпропанбутанізований конденсат, компонент бензину автомобільного, фракція легка, суміші вуглеводні (С8) і вище, метил-трет-бутиловий ефір, газовий конденсат, газовий конденсат стабільний, уайт-спіріт, газовий конденсат нестабільний, фракція газоконденсатна, Бензин-А-76, 92, 95, Бензин підвищеної якості А-92, А-95 Євро, вид ІІ (ДСТУ 4839:2007), паливо моторне альтернативне Еліт-92 Супер (ТУ У 24.6-32209914-001:2011) та інші.

В акті перевірки вказано, що до перевірки надано податкові та видаткові накладні, однак не надано товарно-транспортних накладних (залізничних, автотранспортних) на відвантаження та транспортування нафтопродуктів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю СИЛУРТРЕЙД .

В ході перевірки встановлено, що 01 липня 2014 року між Малим приватним підприємством Феон та Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Сіті Буд (покупець) укладено договір поставки №017М, предметом якого є паливно-мастильні матеріали, а саме - деетанпропанбутанізований конденсат, компонент бензину автомобільного, фракція легка, суміші вуглеводні (С8) і вище, метил-трет-бутиловий ефір, газовий конденсат, газовий конденсат стабільний, уайт-спіріт, газовий конденсат нестабільний, фракція газоконденсатна, Бензин-А-76, 92, 95, Бензин підвищеної якості А-92, А-95 Євро, вид ІІ (ДСТУ 4839:2007), паливо моторне альтернативне Еліт-92 Супер (ТУ У 24.6-32209914-001:2011) та інші.

Пунктом 1.3 договору визначено, що кількість товару визначається за взаємною згодою сторін, фіксується у видатково-прибуткових накладних. Вартість товару визначається на день поставки, виходячи з чинних на той час відпускних цін постачальника та фіксується у видатково-прибуткових накладних.

Вимогами пунктів 2.1-2.2 договору визначено, що порядок та строки оплати за товар, що поставляється за цим договором встановлюється сторонами по кожній партії окремо та зазначаються у відповідних додатках. У видатку погодження сторонами в додатку, умови про передплату товару, постачальник здійснює постачання товару тільки після отримання суми передплати в повному обсязі, передбаченим додатком.

Податковий орган акті перевірки вказав, що до перевірки позивачем не надано товаро-транспортні накладні (залізничні, автотранспортні) на відвантаження та транспортування нафтопродуктів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Сіті Буд .

Актом перевірки відображено взаємовідносини позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю Елемент Ойл на підставі договору поставки №71 від 02 липня 2014 року та з Товариством з обмеженою відповідальністю Елемент Нафта на підставі договору поставки №0020/1 від 05 лютого 2015 року.

Аналіз наведених в акті перевірки обставин свідчить, що контролюючий орган прийшов до висновку, що реальність проведених позивачем господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю ДАМІРА , Товариством з обмеженою відповідальністю СИЛУРТРЕЙД , Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Сіті Буд не підтверджується у зв`язку з не підтвердженням факту відвантаження (реалізації) товару по ланцюгу постачання; не підтвердженням складського зберігання товару; відсутністю основних засобів у контрагентів, яка б дозволила здійснювати господарську діяльність; відсутністю підтвердження взаємовідносин між контрагентом та перевізником товару.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - Податковий кодекс України, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Вимогами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку з числа резидентів є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Порядок визначення доходів та їх склад врегульовано статтею 135 Податкового кодексу України.

Так, доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до роз`яснення Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування від 06 лютого 2015 року деетанпропанбутанізований конденсат (далі - ДЕПБК) - це сумішева вуглеводна фракція прямої очистки, отримана шляхом стабілізації і депропанбутанізації газового конденсату чи нафти на технологічних установках Шебелинського ВПГНК. ДЕПБК є сировиною для таких вторинних процесів нафтопереробки як ізомеризація. Фракція ДЕПБК після проходження глибоких вторинних процесів може використовуватися виключно як компонент у виробництві автомобільних бензинів, та не може використовуватися у якості товарних бензинів.

Газовий конденсат - це суміш рідких вуглеводнів, що виділяється з природних газів при експлуатації газоконденсатних покладів в результаті зниження температури і пластового тиску (нижче за тиск початку конденсації). Газовий конденсат використовується як паливо, а також для переробки в прямогінний бензин (з октановим числом менше 65), дизельне і пічне паливо. Відповідно до УКТ ЗЕД газовий конденсат віднесено до товарної позиції 2709 00 Нафта або нафтопродукти сирі, одержані з бітумінозних порід (мінералів) (код УКТ ЗЕД 2709 00 10 00).

Відтак, враховуючи властивості ДЕПБК та газового конденсату, дані товаро-матеріальні цінності відносяться до нафтопродуктів та відповідно потребують певних умов зберігання та транспортування відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерств палива та енергетики України, економіки України транспорту та зв`язку України та державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за №805/15496.

За умовою статті 47 Статуту автомобільного транспорту вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред`являються до перевезення, товарно-транспортні накладні, які є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями. Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування).

Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах. Автотранспортні підприємства і організації мають право перевіряти правильність цих відомостей.

Вимогами пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 (далі - Правила №363), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

За визначенням пункту 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно- матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пункту 11.5 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно- транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику (пункт 11.7 Правил №363).

Як вбачається із наведених вище норм законодавства, товарно-транспортні накладні являються необхідними документами для підтвердження витрат з перевезення і, крім того, фактичного переміщення придбаних ТМЦ.

Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж (п.8.26 р.8 Правил №363).

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, якими підтверджується факт закупівлі позивачем паливно-мастильних продуктів, однак не надано жодних доказів зберігання таких продуктів та постачання товару на користь контрагентів, що підтверджувало в належність виконання умов договорів поставки.

Посилання позивача на те, що якщо покупець здійснює перевезення товару власними автомобільними транспортними засобами, право власності на який за договором уже перейшло до нього, то складання ТТН не є обов`язковим, судом не береться до уваги, оскільки в даному випадку позивач повинен був виступати вантажовідправником, як того вимагають наведені вище положення Правил №363.

При цьому, позивачем не надано ні доказів зберігання паливно-мастильних продуктів, ні доказів їх поставки контрагентам, хоча вимогами пунктів 2.2 договорів поставки, посилання на які містяться в акті перевірки, визначено, що постачальник здійснює постачання товару після отримання суми передоплати в повному обсязі.

Згідно п. 1 ст. 9 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996- ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88) встановлено, що первинні документи - це документи, створені письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.2 Положення №88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Згідно з пунктом 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідно до пунктів 2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-ХІV.

Статтею 1 Закону №996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь які документи (договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх нормальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім, господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько- правових відносин між платниками податків.

Оскільки ні в ході проведення перевірки, ні в ході розгляду та вирішення даного адміністративного спору не встановлено та належними документами не підтверджено реального здійснення господарських операцій між Малим приватним підприємством Феон та Товариством з обмеженою відповідальністю СИЛУРТРЕЙД , Товариством з обмеженою відповідальністю ДОМІРА , Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Сіті Буд щодо відвантаження та доставки нафтопродуктів, суд приходить до висновку про правомірність збільшення позивачу податкових зобов`язань з податку на прибуток.

Підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це:

- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

З урахуванням того, що даними бухгалтерського обліку та відповідно до банківських виписок підтверджується факт отримання позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю СИЛУРТРЕЙД , Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМІРА , Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Сіті Буд грошових коштів у сумі 30 383 742,00 грн., дані кошти вважаються безповоротною фінансовою допомогою, сума якої не була включена позивачем до складу доходу, що свідчить про його заниження на вказану суму.

Стосовно доводів позивача про допущення процедурних порушень в ході проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент її проведення) визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Вимогами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

При цьому, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України).

На переконання позивача, позапланова документальна перевірка на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року по справі №757/49820/16-к повинна була бути проведена у строк, який визначений у даній ухвалі, тобто з 17 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року, а не у період з 31 жовтня 2016 року по 14 грудня 2016 року, що мало місце в межах спірних правовідносин.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем наказу про призначення перевірки від 28 жовтня 2016 року №853 та наказу Офісу великих платників податків ДФС від 18 листопада 2016 року №970 про продовження терміну проведення перевірки.

Тобто суд зазначає, що твердження позивача щодо протиправності підстав для проведення перевірки спростовує безпосередній допуск позивачем до проведення перевірки податкового органу, адже чинним законодавством платнику податків надано право недопуску до проведення перевірки контролюючого органу у разі відсутності законних підстав для проведення такої перевірки.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення виконав повністю.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, судові витрати відшкодуванню на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства Феон відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук