Постанова

від 16.12.2019 по справі 826/4531/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4531/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого - судді Бараненка І.І., суддів: Бабенка К.А., Чаку Є.В., за участю секретаря Такаджі Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Феон на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року в адміністративній справі № 826/4531/17 за позовом за позовом Малого приватного підприємства Феон до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Мале приватне підприємство Феон (далі - позивач, МПП Феон ) з позовом до Офісу великих платників податків ДФС України (надалі - відповідач, ОВПП ДФС України), в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000251401 від 12 січня 2017 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, вважаючи його таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права при невідповідності висновків суду обставинам справи, а тому просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі скаржник посилається на доводи про реальність господарських операцій з контрагентами, про помилкове посилання суду на Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які не регламентують перевезення небезпечних вантажів, вважає, що складання товарно-транспортної накладної у відносинах з контрагентами не є обов`язковим. Крім цього, скаржник посилається на порушення відповідачем строків перевірки, що зазначені в ухвалі Печерського районного суду міста Києва, а також обґрунтовує свої доводи тим, що на час здійснення спірних господарських операцій покупці-контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, а тому позивач як продавець не може нести відповідальність за несплату податків покупцями та за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, які з`явилися в судове засідання та, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 31 жовтня 2016 року по 15 грудня 2016 року відповідачем на підставі направлень від 31 жовтня 2016 року №777, 778, ухвали Печерського районного суду міста Києва від 12.10.2016, відповідно до наказів ОВПП ДФС України від 28 жовтня 2016 року № 853 про призначення перевірки і наказу від 18 листопада 2016 року № 970 про продовження терміну проведення перевірки, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка МПП Феон з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Силуртрейд , ТОВ Доміра , ТОВ Елемент Ойл , ТОВ Елемент Нафта , ТОВ Київ Сіті Буд за період з грудня 2013 року по серпень 2016 року. Результати перевірки оформлено актом від 22 грудня 2016 року № 2265/28-10-14-06/21634795.

Згідно цього акту встановлено порушення позивачем вимог ст. ст. 22 , 23 , пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 , пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 , пп 135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 5 469 074 грн., в т.ч. за 2014 рік на суму 5 469 074,00 грн., внаслідок того, що не встановлено факту реального здійснення господарських операцій між МПП Феон та ТОВ Силуртрейд , ТОВ Доміра , ТОВ Елемент Ойл , ТОВ Елемент Нафта , ТОВ Київ Сіті Буд щодо відвантаження ( реалізації) нафтопродуктів.

Зазначені висновки ґрунтуються на тому, що при дослідженні первинних документів, наданих до перевірки МПП Феон встановлено, що документи складені без дотримання вимог чинного законодавства та не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом 12 січня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000251401, яким МПП Феон збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 8 203 611,00 грн., в т.ч. 5 469 074,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 2 734 537,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи первинного обліку не є достатніми доказами реального здійснення спірних господарських операцій між МПП Феон та ТОВ Силуртрейд , ТОВ Доміра , ТОВ Елемент Ойл , ТОВ Елемент Нафта , ТОВ Київ Сіті Буд .

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01 квітня 2014 року по 31 липня 2015 року МПП Феон задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 222 360 867,00 грн.

Між позивачем та ТОВ Доміра укладено договір поставки №007М від 14 квітня 2014 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати покупцю товар, а покупець прийняти та сплатити за нього певну суму. Предметом поставки за цим договором є паливно-мастильні матеріали, а саме - деетанпропанбутанізований конденсат, компонент бензину автомобільного, фракція легка, суміші вуглеводні (С8) і вище, метил-трет-бутиловий ефір, газовий конденсат, газовий конденсат стабільний, уайт-спіріт, газовий конденсат нестабільний, фракція газоконденсатна.

В акті перевірки, проведеної відповідачем, зазначено, що на підтвердження виконання умов даного договору зазначено, що суми податку на додану вартість на підставі сформованих податкових накладних за квітень-липень 2014 року в сумі 1 575 463,13 грн. включено до податкових зобов`язань. Розрахунки між МПП Феон і ТОВ Доміра проводились у безготівковій формі. Водночас, до перевірки позивачем надано товарно-транспортні накладні щодо транспортування товару на адресу ТОВ Доміра лише за травень 2014 року.

За результатом проведеного дослідження руху товару деетанпропанбутанізованого конденсату, газового конденсату) по ланцюгу постачання, співставлення звітних документів, податкових декларацій та додатків до них, первинних документів, наданих до перевірки та іншої податкової інформації, що надійшла засобами АІС Податковий блок та за даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено подальшої реалізації ТОВ Доміра деетанпропанбутанізованого конденсату, газового конденсату, придбаних у МПП Феон та/або продуктів їх переробки. Також, за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних за період квітень-липень 2014 року встановлено, що МПП Феон документально оформлювало операції з реалізації деетанпропанбутанізованого конденсату та газового конденсату ТОВ Доміра без фактичного відвантаження товару.

Перевіркою також встановлено, що 01 липня 2014 року між МПП Феон (постачальник) та ТОВ Силуртрейд (покупець) укладено договір поставки №015М, умовами якого визначено, що постачальник зобов`язується передати покупцю товар, а покупець прийняти та оплатити за нього певну суму. Предметом поставки за цим договором є паливно-мастильні матеріали, а саме - деетанпропанбутанізований конденсат, компонент бензину автомобільного, фракція легка, суміші вуглеводні (С8) і вище, метил-трет-бутиловий ефір, газовий конденсат, газовий конденсат стабільний, уайт-спіріт, газовий конденсат нестабільний, фракція газоконденсатна, Бензин А-76, 92, 95, Бензин підвищеної якості А-92, А-95 Євро, вид ІІ (ДСТУ 4839:2007), паливо моторне альтернативне Еліт-92 Супер (ТУ У 24.6-32209914-001:2011) тощо.

До перевірки позивачем надано податкові та видаткові накладні, однак не надано товарно-транспортних накладних (залізничних, автотранспортних) на відвантаження та транспортування нафтопродуктів на адресу ТОВ Силуртрейд .

В ході перевірки також встановлено, що 01 липня 2014 року між МПП Феон та ТОВ Київ Сіті Буд (покупець) укладено договір поставки №017М, предметом якого є паливно-мастильні матеріали, а саме - деетанпропанбутанізований конденсат, компонент бензину автомобільного, фракція легка, суміші вуглеводні (С8) і вище, метил-трет-бутиловий ефір, газовий конденсат, газовий конденсат стабільний, уайт-спіріт, газовий конденсат нестабільний, фракція газоконденсатна, Бензин А-76, 92, 95, Бензин підвищеної якості А-92, А-95 Євро, вид ІІ (ДСТУ 4839:2007), паливо моторне альтернативне Еліт-92 Супер (ТУ У 24.6-32209914-001:2011) тощо. Відповідачем в акті перевірки зазначено, що до перевірки позивачем не надано товарно-транспортні накладні (залізничні, автотранспортні) на відвантаження та транспортування нафтопродуктів на адресу ТОВ Київ Сіті Буд .

Відповідно до пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 (далі - Правила № 363), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

За визначенням пункту 1 цих Правил товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Як вбачається із наведених вище норм законодавства, товарно-транспортні накладні є необхідними документами для підтвердження витрат з перевезення і, крім того, фактичного переміщення придбаних ТМЦ. Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж (п.8.26 р.8 Правил № 363).

В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних, якими підтверджується факт закупівлі позивачем паливно-мастильних продуктів, однак не надано жодних доказів зберігання таких продуктів та постачання товару на користь контрагентів, що підтверджувало б в належність виконання умов договорів поставки.

Посилання скаржника на те, що йому як покупцю, який одночасно здійснює перевезення товару власними автомобільними транспортними засобами, право власності на який за договором вже перейшло до нього, і тому складання ТТН не є для нього обов`язковим, судом відхиляється, оскільки в даних випадках позивач повинен був виступати вантажовідправником, як того вимагають наведені вище положення Правил № 363.

В акті перевірки податкового органу відображено також взаємовідносини позивача із ТОВ Елемент Ойл на підставі договору поставки № 71 від 02 липня 2014 року та з ТОВ Елемент Нафта на підставі договору поставки №0020/1 від 05 лютого 2015 року, які підтверджують висновки відповідача щодо того, що реальність проведених позивачем господарських операцій із ТОВ Даміра , ТОВ Силуртрейд , ТОВ Київ Сіті Буд не підтверджується у зв`язку з не підтвердженням факту відвантаження (реалізації) товару по ланцюгу постачання; не підтвердженням складського зберігання товару; відсутністю основних засобів у контрагентів, яка б дозволила здійснювати господарську діяльність; відсутністю підтвердження взаємовідносин між контрагентом та перевізником товару.

Таким чином, склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, доводиться податковим органом висновком про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ Силуртрейд , ТОВ Доміра , ТОВ Елемент Ойл , ТОВ Елемент Нафта , ТОВ Київ Сіті Буд щодо відвантаження (реалізації) нафтопродуктів, адже витрати для цілей формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належними та допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентом, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, будь- які документи (договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх нормальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім, господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько- правових відносин між платниками податків.

Натомість, в ході проведення перевірки, а також під час розгляду цього спору не встановлено та належними документами не підтверджено реального здійснення господарських операцій між МПП Феон та Силуртрейд , ТОВ Доміра , ТОВ Київ Сіті Буд щодо відвантаження та доставки нафтопродуктів.

Щодо твердження скаржника про протиправність підстав у відповідача для проведення перевірки через порушення строків такої, оскільки ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12.10.2016, визначено період перевірки з 17.10.2016 року по 31.10.2016, а перевірка відбулась в період з 31.10.2016 по 14.12.2016, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з цього приводу, оскільки наявність ухвали суду не є єдиною підставою для документальної позапланової перевірки в розумінні приписів ст. 75 Податкового кодексу України, наказ про призначення перевірки від 28 жовтня 2016 року № 853 та наказ ОВПП ДФС України від 18 листопада 2016 року № 970 про продовження терміну проведення перевірки, позивачем не оскаржувався і не реалізовувалося право недопуску до проведення перевірки контролюючого органу, яке передбачено законодавством платнику податків разі відсутності законних підстав для проведення такої перевірки.

З огляду на вищезазначене, оцінюючи всі наявні в матеріалах справи докази в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції детально дослідив господарські операції позивача, за якими ним було сформовано об`єкт оподаткування, в повній мірі встановив фактичні обставини справи та вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права і при дотриманні норм процесуального права.

Отже доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують.

За правилами ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Феон залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року в адміністративній справі № 826/4531/17 - без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.І. Бараненко

суддя К.А. Бабенко

суддя Є.В. Чаку

Вступну та резолютивну частини судового рішення оголошено 16 грудня 2016 року

Повний текст судового рішення складено 17 грудня 2019 року