Постанова

від 02.10.2019 по справі 394/254/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2019 року м. Кропивницький

справа № 394/254/19

провадження № 22-ц/4809/1485/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Суровицької Л. В.,

суддів Авраменко Т. М., Черненка В. В.

секретар Лазаренко-Шаповалова В. В.,

учасники справи :

позивач - Фермерське господарство Кожушка Юрія Івановича ,

представник позивача - адвокат Кривонос Андрій Ілліч,

відповідачі - ОСОБА_1 , Селянське фермерське господарство Васильєва Віталія Валерійовича ,

представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Омеляненко Богдан Володимирович,

третя особа - державний реєстратор Новоархангельської райдержадміністрації Мельник Сергій Володимирович,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Кривоноса Андрія Ілліча, який діє в інтересах Фермерського господарства Кожушка Юрія Івановича на ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 червня 2019 року про закриття провадження у складі судді Партоліної І. П. у справі за позовом Фермерського господарства Кожушка Юрія Івановича до ОСОБА_1 , Селянського фермерського господарства Васильєва Віталія Валерійовича , третя особа - державний реєстратор Новоархангельської райдержадміністрації Мельник Сергій Володимирович про визнання недійсним договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року Фермерське господарство Кожушка Юрія Івановича звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 , Селянського фермерського гсподарства Васильєва Віталія Валерійовича , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - державний реєстратор Новоархангельської районної державної адміністрації Мельник Сергій Володимирович про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації.

В обгрунтування позову зазначало, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,83 га, кадастровий номер 3523682900:02:000:9007, яка розташована на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області. 01 жовтня 2007 року між ФГ Кожушка Юрія Івановича та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 20 років. Договір зареєстровано у Новоархангельському відділі Кіровоградської філії ЦДЗК 14 березня 2008 року. Фермерське господарство виконує всі зобов?язання за договором оренди та до теперішнього часу на законних підставах використовує земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур. Проте, у березні 2019 року стало відомо, що державним реєстратором Новоархангельської районної державної адміністрації Мельником С.В. 20 лютого 2019 року зареєстровано договір оренди цієї ж земельної ділянки б/н від 20 лютого 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ Васильєва Віталія Валерійовича .

При укладенні та реєстрації вказаного договору оренди вбачається грубе порушення законодавства, у зв?язку з чим з метою досудового врегулювання конфлікту позивач направив претензію на адресу СФГ Васильєва В.В. та державного реєстатора Новоархангельської РДА Мельника С.В., але відповіді не отримано.

Позивач просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,8252 га, кадастровий номер 3523682900:02:000:9007, розташованої на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району, укладений 20 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та Селянським фермерським господарством Васильєва Віталія Валерійовича . Просив визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки б/н, укладеного 20 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та СФГ Васильєва Віталія Валерійовича на земельну ділянку кадастровий номер 3523682900:02:000:9007, проведену 20 лютого 2019 року державним реєстратором Новоархангельської районної державної адміністрації Мельником С.В., розподілити судові витрати (а.с.3-7).

На початку розгляду справи позивач подав заяву про зменшення позовних вимог. Зазначав, що після подання до суду позовної заяви йому стало відомо про скасування державної реєстрації спірного договору оренди 27 березня 2019 року. Вважає, що скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділялнки б/н від 20 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та СФГ Васильєва В.В. на земельну ділянку не вичерпало спірні правовідносини. Просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,8252 га, кадастровий номер 3523682900:02:000:9007, яка розташована на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, укладений 20 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та Селянським фермерським господарством Васильєва Віталія Валерійовича (а.с.73-75).

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 червня 2019 року провадження у справі за позовом Фермерського господарства Кожушка Юрія Івановича до ОСОБА_1 , СФГ Васильєва Віталія Валерійовича , третя особа - державний реєстратор Новоархангельської районної державної адміністрації Мельник Сергій Володимирович про визнання недійсним договору оренди землі закрито на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв?язку з відсутністю предмету спору (а.с.93-94).

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зазначає, що, як встановлено судом, договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та СФГ Васильєва Віталія Валерійовича було достроково розірвано відповідно до угоди від 25 березня 2019 року про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 30090363 від 20 лютого 2019 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 161493703 від 29 березня 2019 року. Проте, розірвання спірного договору оренди не вичерпало спірні правовідносини між позивачем та власником земельної ділянки. Суд, всупереч чинному законодавству, при дослідженні спірного правочину не встановив наявність фактичних обставин, зокрема, наявність діючого договору оренди на цю ж саму земельну ділянку, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , з якими закон пов?язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. Суд не надав оцінки діям відповідачів, в чому конкретно полягає неправомірність їх дій та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. В ухвалі не надано правової оцінки діям третьої особи - державного реєстратора Ноовоархангелької РДА Мельника С.В. , який в порушення чинного законодавства здійснив подвійну реєстрацію спірного договору оренди на земельну ділянку, яка вже перебуває в оренді у позивача. Ненадання судом правової оцінки діям відповідачів не виключає того, що в подальшому власник земельної ділянки та третя особа - державний реєстратор, не спробують укласти та зареєструвати подвійні договори з іншими орендарями. Судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, які поніс позивач (а.с.102-107).

02 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження (а.с.118), ухвалою від 13 вересня 2019 року справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 02 жовтня 2019 року (а.с.125).

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 , просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що позовні вимоги позивача зводяться до визнання недійсним договору оренди землі, який відповідачі розірвали, тому зобов?язання за спірним договором є припиненими. Визнання договору оренди недійсним є неможливим, оскільки предмет спору припинив існування, державну реєстрацію спірного договору припинено. Доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються матеріалами справи (а.с.129-131).

Третя особа - державний реєстратор Новоархангельської РДА Мельник С.В. відзив на апеляційну скаргу не надав.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач ОСОБА_1 , її представник, представник СФГ Васильєва Віталія Валерійовича та третя особа - державний реєстратор Мельник С.В., повідомлені про дату, час та місце розгляду справи під розписку (а.146, 148,149,150), в засідання апеляційного суду не прибули.

Відповідачі про причини неявки суду не повідомили, а третя особа державний реєстратор подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.153-154).

Згідно ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між ОСОБА_1 , як орендодавцем та Фермерським господарством "Кожушка Юрія Івановича , як орендарем, 01 жовтня 2007 року уаладено договір оренди земельної ділянки площею 3,83 га, яка знаходиться на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області строком на 20 років. Договір зареєстровано у Новоархангельському відділі Кіровоградської філії Центру ДЗК 14 березня 2008 року (а.с.10-12).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 20 лютого 2019 року здійснено державну реєстрацію договору оренди від 20 лютого 2019 року вказаної земельної ділянки з новим орендарем Селянським фермерським господарством Васильєва Віталія Валерійовича (а.с.13-14).

З метою досудового врегулювання спору 06 березня 2019 року позивач здав на пошту претензію, адресовану СФГ Васильєва Віталія Валерійовича та державному реєстратору Новоархангельскої РДА Мельнику С.В. щодо скасування державної реєстрації договору оренди з СФГ Васильєва Віталія Валерійовича (а.с.15-16).

Позовну заяву про визнання недійсним договору оренди та скасування його державної реєстрації позивач здав на пошту 20 березня 2019 року, яка надійшла в суд 21 березня 2019 року (а.с.3,24).

Разом з тим, після отримання претензії, відповідачі 25 березня 2019 року уклали угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки (а.с.43), 27 березня 2019 року державним реєстратором здійснено припинення права оренди (а.с.44).

У зв`язку з такими обставинами, позивач подав заяву про зменшення позовних вимог в частині визнання дій неправомірними та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки б/н від 20 лютого 2019 року та заяву про повернення судового збору, сплачену за цю частину позовних вимог (а.с.73-77).

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 24 травня 2019 року вказане клопотання позивача задоволено, повернуто ФГ Кожушка Юрія Івановича 1921 грн. сплаченого 19 березня 2019 року судового збору (а.с.80).

Закриваючи провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що предмет спору відсутній.

Такий висновок суду є правомірним та обгрунтованим.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем на підставі договору оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2007 року склались договірні відносини.

У конкретному договірному зобов`язанні в якості елементів змісту договірних зобов`язань сторонами визначаються предмет, місце, строк виконання зобов`язання, зустрічні зобов`язання боржника та інші умови.

Виникнення спору може обумовлюватися або порушенням окремих умов договору, або порушенням певних прав позивача.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином або за домовленістю стор (ст.ст.599, 604 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.651,653 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто при настанні конкретних юридичних фактів, в тому числі за наявності волі сторін, зобов`язання припиняє своє існування та означає, що учасники такого зобов`язання втратили свої права та обов`язки за зобов`язанням, тобто кредитор вже не має права вимагати, а боржник не має обов`язку його виконувати.

Предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, тобто благо, щодо якого виникає спір між сторонами правовідносин.

Пунктом другим частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

До цього зводяться висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17, які апеляційний суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, відповідно до ч. 4 ст.263 ЦПК України.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами, а припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 ЦК України).

Статтею ст.93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі визнання недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ст. 236 ЦК України виконання правочину, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Такі роз`яснення містять у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06 листопада 2009 року.

Правова природа зобов`язання про оренду полягає в тому, що фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі визнання його недійсним унеможливлює застосування наслідків недійсності правочину відповідно до статті 216 ЦК України, оскільки використання майна - річ безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо. Тому, визнаючи договір оренди недійсним, необхідно серед іншого встановити обставини, пов`язані з виконанням такого договору, та визначити момент, з якого вважаються припиненими зобов`язання за цим договором.

Позовні вимоги позивача зводяться до визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який між відповідачами розірвано, а матеріали справи та пояснення представника позивача свідчать, що земельна ділянка ніколи не вибувала з фактичного користування позивача, жодних неврегульованих питань між сторонами договору не існує, як не доведено і існування будь-якого інтересу чи правовідносин з третіми особами з приводу укладення, виконання таприпинення цього договору оренди, тобто зобов`язання за спірним договором є припиненими.

Спору щодо земельної ділянки ОСОБА_1 не існує, тому відсутні підстави вважати про наявність предмета спору у даній справі.

Колегія суддів вважає, що постановлення судом першої інстанції ухвали про закриття провадження у справі не є відступом від правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17, провадження № 12-112гс18, про те, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним, оскільки у цій справі предметом спору є договір, який взагалі не виконувався.

Доводи позивача про необхідність судового рішення для встановлення недобросовісності дій відповідачів при укладенні оспорюваного договору оренди, а також порушення посадових обов`язків державним реєстратором не ґрунтуються на встановлених ст.2 ЦПК України завданнях та засадах цивільного судочинства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з відповідачем ОСОБА_1 позивач продовжує перебувати у договірних відносинах, а від вирішення спору про визнання незаконною та скасування державної реєстрації договору позивач в суді першої інстанції відмовився.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Позивач не позбавлений можливості подати таке клопотання. Крім того, матеріали справи не містять документів про сплату позивачем витрат на правову допомогу.

Суд першої інстанції постановив ухвалу про закриття провадження у справі з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.375

ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду залишається без змін.

Керуючись п.1 ст.374,375,381,382-384 ЦПК України , суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Кривоноса Андрія Ілліча, який діє в інтересах Фермерського господарства Кожушка Юрія Івановича , залишити без задоволення.

Ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2019 року.

Головуюча суддя Л. В. Суровицька

Судді Т. М. Авраменко

В. В. Черненко