Постанова

від 07.10.2019 по справі 824/597/17-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/597/17-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш В.О.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

07 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Платаш В.О.,

представника позивача: Боднара П. В . ,

представника відповідача: Ахтемійчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року (повний текст якого складено в м. Чернівці 12 березня 2018 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пшеничка" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

у серпні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Пшеничка (ТОВ Пшеничка ) звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (ГУ ДФС у Чернівецькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 липня 2017 року №0002951401; №0002961404; №0000301403; №0000311401; №0000321401; вимогу про сплату боргу №Ю-0000341401 від 12 липня 2017 року; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000331401 від 12 липня 2017 року.

27 лютого 2018 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в цій частині та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що що працівниками ГУ ДФС у Чернівецькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Пшеничка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, за результатами якої складено акт №1864/24-13-14-01/37690258 від 27.06.2017 року.

У ході проведеної перевірки податковим органом виявлені наступні порушення:

-п.188.1 ст.188та п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (р.25 Декларації) у сумі 97244,00 грн, в т.ч. за грудень 2015 року в сумі 97244,00 грн;

- п. 2.9, п. 2.11, п. 3.1, п. 5.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (із змінами та доповненнями), а саме: перевищення ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 6433,26 грн; видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 13250,99 грн; проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 15409,73 грн;

- абз. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (із змінами та доповненнями), а саме: працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- п 51.1 ст. 51, пп. 176.2. б), п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України: не подання звітності (форми 1-ДФ) про суми доходів, нарахованих сплачених) на користь платника податків, які призвели до зменшення податкових зобов`язань платника податку за ІІ-й квартал 2014 року та подання з недостовірними відомостями податкової звітності (форми 1-ДФ) про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, які призвели до зменшення податкових зобов`язань платника податку за ІІІ-й та ІV-й квартали 2014 року, І-й та ІІ-й квартали 2015 року;

- пп. 164.1.2. п. 164.1, пп. 164.2.2 п.164.2 ст.164, пп. 176.2.а), п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України: не включення до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати в сумі 144099,43 грн, що привело до неперерахування та неутримання до бюджету податку на доходи фізичних осіб, виплачених на користь платників податку, що кінцево оподатковуються при їх виплаті та за рахунок платників за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року в розмірі 20105,21 грн;

- ст. 8 п. 5 розділу 3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010 року, не нарахований єдиний внесок у розмірі 37,26% на суми заробітної плати в розмірі 51415,32 грн;

- ст. 8 п. 7 розділу 3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року, не утримано єдиний внесок у розмірі 3,6% із сум заробітної плати в розмірі 4688,83 грн";

- п.161 підрозділу 10 Розділу XX, п. 168.1 ст. 168, пп. 176.2. а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом №71-III "Про внесення змін до податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року", не утримання в повному обсязі та не перерахування до бюджету військового збору на загальну суму 2041,46 грн.

На підставі акту перевірки, ГУ ДФС у Чернівецькій області винесені:

-податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 12.07.2017 року №0002951401, яким за порушення п. 188.1 ст. 188 та п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 121555,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми "С" від 12.07.2017 року №0002961404, яким за порушення п. 2.9, п. 2.11, п. 3.1, п. 5.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 (із змінами та доповненнями) до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньо економічної діяльності в сумі 31589,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 12.07.2017 року №0000301403, яким за порушення п. 51.1 ст. 51, пп. 176.2. б), п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 510,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 12.07.2017 року №0000311401, яким за порушення пп. 164.1.2. п. 164.1, пп. 164.2.2 п.164.2 ст.164, пп. 176.2.а), п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в сумі 34804,53 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 12.07.2017 року №0000321401, яким за порушення п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в сумі 2551,82 грн;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.07.2017 року №Ю-0000341401, якою відповідач вимагає від позивача сплатити суму недоїмки за сплату єдиного внеску, штрафів пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 56104,15 грн;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000331401 від 12.07.2017 року, яким за порушення ст. 8 п. 5 та ст. 8 п. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010 року, до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 28052,07 грн.

Не погодившись з такими рішеннями позивач оскаржив їх до Чернівецького окружного адміністративного суду.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми "ПС" №0000301403 від 12.07.2017 року, податкового повідомлення-рішення форми "Д" №0000311401 від 12.07.2017 року, податкового повідомлення-рішення форми "Д" №0000321401 від 12.07.2017 року, вимоги про сплату боргу №Ю-0000341401 від 12.07.2017 року та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000331401 від 12.07.2017 року.

Так, підставою для винесення вищевказаних оскаржуваних рішень, за висновками акту перевірки №3275/24-13-14-01/37066947 від 17.08.2017 року, є пояснення громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які надійшли на перевірку службовою запискою 20.06.2017 року від ОУ ГУ ДФС у Чернівецькій області №325/вн/24-13-21-03-08 із змісту яких встановлено наступне:

-громадянин ОСОБА_3 в період з жовтня 2014 року по травень 2015 року перебував на посаді торгового представника на ТОВ "Пшеничка", за виконаний об`єм роботи отримував грошові кошти у розмірі 3500,00грн на місяць, при цьому, трудовий договір ТОВ "Пшеничка" із вищевказаним громадянином протягом даного періоду не укладався;

- громадянин ОСОБА_4 в період з жовтня 2014 року по травень 2015 року перебував на посаді торгового представника на ТОВ "Пшеничка", за виконаний об`єм роботи отримував грошові кошти, при цьому, трудовий договір ТОВ "Пшеничка" із вищевказаним громадянином не протягом жовтня 2014 року по травень 2015 року не укладався;

- громадянин ОСОБА_5 в період з червня 2014 року по листопад 2014 року перебував на посаді торгового представника на ТОВ "Пшеничка", за виконаний об`єм роботи отримував грошові кошти, при цьому, трудовий договір ТОВ "Пшеничка" із вищевказаним громадянином не протягом червня 2014 року по листопад 2014 року не укладався.

Відповідно до п.162.1ст.162 Податкового кодексу України (ПК України) платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з п.18.1 ст.18 ПК України податковим агентом є особа, на яку Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Пунктом 51.1 ст. 51 ПК України визначено, що податковий агент зобов`язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Статтею 176 ПК України визначено, що платники податку зобов`язані: подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим. Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що податкові агенти щоквартально подають до органів доходів і зборів податкові декларації (розрахунки) з податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до їх заяв та наказів ТОВ "Пшеничка" були прийняті останнім на роботу на посаду торгових агентів та відповідно до їх заяв та наказів ТОВ "Пшеничка" були звільнені з роботи за згодою сторін.

Зокрема, встановлено, що громадянин ОСОБА_4 відповідно до його заяви від 04.03.2015 року згідно наказу ТОВ "Пшеничка" №8 від 04.03.2015 року було прийнято на роботу на посаду торгового агента відділу збуту та відповідно до заяви ОСОБА_4 від 27.07.2015 року згідно наказу ТОВ "Пшеничка" №26 від 10.08.2015 року його було звільнено з роботи за згодою сторін.

Також, громадянин ОСОБА_5 відповідно до його заяви від 07.11.2015 року згідно наказу ТОВ "Пшеничка" №71 від 10.11.2015 року було прийнято на роботу на посаду торгового агента відділу збуту та відповідно до заяви ОСОБА_5 від 01.07.2016 року згідно наказу ТОВ "Пшеничка" №15 від 04.07.2016 року його було звільнено з роботи за згодою сторін.

Тобто, у правовідносинах ТОВ Пшеничка та його працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивач виступав як податковий агент та на виконання вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за вказаний вище період їх роботи на ТОВ "Пшеничка" нараховував, отримував та сплачував податок з доходів фізичних осіб, єдиний внесок, військовий збір та подавав відповідну звітність.

При цьому, під час розгляду справи позивачем заперечувався факт перебування громадянина ОСОБА_3 в трудових правовідносинах з ТОВ "Пшеничка", а з громадянами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поза періодами, що охоплені вищевказаними наказами про їх прийняття на роботу та їх звільнення з роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 86.1. ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745 (чинний), - затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі - Порядок № 727).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ вищезазначеного Порядку № 727, - факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій (на яких ґрунтується і податкова звітність) - є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, при складенні відповідного висновку та відображенні його в подальшому в акті перевірки - не допускається відображення суб`єктивних припущень та висновків, які не підтверджені належними первинними документами, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку. А отже, донарахування податків лише зі слів фізичних осіб, як усних, так і у письмовому вигляді, без підтвердження викладених фактів первинними документами платника податків є неправомірними та безпідставними.

Відповідно до пп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова інформація розуміється у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Статтею 16 Закону України "Про інформацію" визначено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Водночас, приписами Податкового кодексу України не передбачено такого виду податкової інформації як письмові пояснення платників податків про порушення, допущені податковим агентом.

Так, висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору за перевірений період ґрунтуються виключно на поясненнях громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Проте, відповідачем не встановлено та не надано документів первинного обліку про те, що за рахунок коштів ТОВ "Пшеничка" виплачувалась громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заробітна плата в розмірі більшому ніж суми відображені в штатному розкладі, або в платіжних відомостях виплати заробітної плати чи за межами періоду їх роботи, що охоплені наказами про їх прийняття на роботу та звільнення з роботи, а громадянину ОСОБА_3 взагалі, що він працював на ТОВ "Пшеничка" та йому виплачувалась заробітна плата.

Таким чином, пояснення зазначених вище громадян, на підставі яких відповідач дійшов висновку про несплати податку з доходів фізичних осіб, несплати єдиного внеску, несплати військового збору та неподання звітності, - не є первинними документами та не можуть свідчити про допущення порушень чинного законодавства.

Вказані паперові носії інформації (пояснення громадян) - не можна вважати належними і допустимими доказами податкового правопорушення, оскільки твердження вказаних осіб про нарахування та (чи) виплату їм заробітку у ТОВ "Пшеничка" не підтверджуються жодними належними первинними бухгалтерськими чи іншими фінансово-господарськими документами.

При цьому, надаючи ці пояснення особи не були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань і відмову від давання показань за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України та в поясненнях зазначено, що з їх слів записано вірно, доповнень немає.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування за №24-02-23/263, що складений 07.09.2016 року Управлінням Дежпраці у Чернівецькій області за результатами розгляду звернення ОСОБА_5 про порушення його трудових прав керівництвом ТОВ "Пшеничка", щодо невиплати йому заробітної плати за червень 2016 року, відпускних і розрахункових коштів за 2016 рік та невидачі трудової книжки. За висновками вказаного акту перевірки порушень не встановлено.

Також, в суді першої інстанції був допитаний в якості свідка ОСОБА_5 , однак його покази судом не взято до уваги, оскільки свідок плутався при дачі пояснень, вказував на неприязні відносини з керівництвом ТОВ "Пшеничка" та під час надання показів змінював свої свідчення щодо сум коштів виплачених йому за період червень-листопад 2014 року, та уникав чіткої відповіді на запитання суду та сторін, з цього питання.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано документальних доказів у підтвердження наявності фактів порушення ТОВ Пшеничка вимог трудового та податкового законодавства, а тому прийнятті відповідачем оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що наведенні в апеляційних скаргах доводи повністю спростовуються встановленими у справі обставинами та письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 08 жовтня 2019 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Совгира Д. І. Курко О. П.