Ухвала

від 03.10.2019 по справі 1-84-11

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

03 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 1-84/11

провадження № 51-1146 км 19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

виправданої ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 , яка приймала участь у розгляді кримінальної справи судами першої та апеляційної інстанцій, на вирок Соснівського районного суду м. Черкас від 20 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 17 грудня 2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Соснівського районного суду м. Черкас від 20 березня 2017 року ОСОБА_5 визнано невинуватою та виправдано у зв`язку з недоведеністю її вини у чиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачувалась у тому, що з метою маскування незаконних операцій, спільно з ОСОБА_8 (в подальшому провадження стосовного якого закрито) та невстановленою під час досудового слідства особою оформляла підроблені бухгалтерські документи від імені службових осіб підконтрольних їм фіктивних суб`єктів підприємницької діяльності, які документально підтверджували законність перерахування грошових коштів за нібито закупівлю товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт або надання послуг.

З метою прикриття незаконної діяльності, яка виразилася в наданні іншим легальним суб`єктам господарської діяльності незаконних послуг по завищенню валових витрат та заниженню податкових зобов`язань, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 06 липня 2009 року зареєструвала на ОСОБА_9 , який погодився на це за винагороду в розмірі 500 грн, ПП «Укрбудспецпостач-2010», над яким в подальшому ОСОБА_5 , у якої вилучено печатку ПП «Укрбудспецпостач-2010», спільно з ОСОБА_8 здійснювали повний контроль.

Крім того, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 , повторно, 07 липня 2009 року зареєструвала на ОСОБА_10 , який погодився на це за винагороду в розмірі 500 грн., ПП «Торговий дім «Септіма», яке в загальній схемі фіктивного підприємництва виконувало функцію по переведенню безготівкових коштів в готівкові, над яким в подальшому ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 здійснювали повний контроль, а також незаконно формувала вказаному підприємству податковий кредит, вказуючи придбання товарів, робіт, послуг від ТОВ «Сітіінвестбуд», ТОВ Компанія «Антуріум-Юкрейн», ПП «Елегант», які мають ознаки фіктивності, за місцем реєстрації не знаходяться, а службові особи перебувають в розшуку, хоча фактично вказані операції носили безтоварний характер.

Також, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 , повторно, 12 вересня 2009 року зареєструвала на ОСОБА_10 , який погодився на це за винагороду в розмірі 500 грн., ПП «Бакар-2000», яке в загальній схемі фіктивного підприємництва виконувало функцію по наданню послуг по завищенню податкового кредиту суб`єктам господарської діяльності та по переведенню безготівкових коштів на банківські рахунки повністю підконтрольних ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ПП «Торговий дім «Септіма» та ПП «Екстрабуд-2010», де кошти «конвертувалися» в готівку.

Також, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 , повторно, 02 жовтня 2009 року зареєструвала на ОСОБА_11 , який погодився на це за винагороду в розмірі 400 грн та фактично її не отримав, ПП «Екстрабуд-2010», яке в загальній схемі фіктивного підприємництва виконувало функцію по переведенню безготівкових коштів в готівкові, над яким в подальшому ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 здійснювали повний контроль.

Таким чином, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , використовуючи печатки та реквізити повністю їм підконтрольних та створених ними підприємств ПП «Укрбудспецпостач-2010», ПП «Торговий дім «Септіма», ПП «Бакар-2000», ПП «Екстрабуд-2010», прикривали незаконну діяльність, яка виразилась в наданні іншим легальним суб`єктам господарської діяльності незаконних послуг по мінімізації податків та переведенню безготівкових коштів в готівкові за рахунок відображення по бухгалтерському та податковому обліках завідомо підроблених документів по безтоварним операціям.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 17 грудня 2018 року апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м. Черкас від 20 березня 2017 року без зміни.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_7 ставить питання про скасування вироку місцевого та ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у зв`язку із істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону. На обґрунтування своїх вимог вказує про порушення судом першої інстанції положень ст. 334 КПК України 1960 року, оскільки виправдувальний вирок постановлено виключно на показаннях обвинуваченої ОСОБА_5 . При цьому зазначає, що судом не надано належної оцінки сукупності доказів, зокрема, показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , які прямо вказують про наявність в діях ОСОБА_5 ознак інкримінованого злочину. Крім того, наголошує, що суд упереджено оцінив висновок комп`ютерно-технічної експертизи щодо наявності контактів та смс-повідомлень в телефоні ОСОБА_5 , які підтверджують її злочинну діяльність. Також, на думку прокурора, судом не взято до уваги, що печатки та документи фіктивних підприємств було знайдено в автомобілі ОСОБА_5 . Вказує, що судом у порушення вимог ст. 323 КПК України 1960 року не надано оцінки здобутим у справі доказам, взято до уваги виключно доводи сторони захисту, фактично не оцінено докази обвинувачення без наведення змістовних мотивів. Апеляційний суд при перевірці вироку суду в апеляційному порядку не проаналізував доводів апеляційної скарги прокурора, не зазначив докладних мотивів і підстав відхилення апеляційної скарги, чим порушив вимоги ст. 377 КПК України 1960 року.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 не надходило.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 на підставі ст. 5 КК України просив закрити касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_7 , оскільки 26 вересня 2019 року набув чинності закон, яким декриміналізовано ст. 205 КК України.

Виправдана ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 заперечували щодо задоволення касаційної скарги, а також заперечували щодо закриття касаційного провадження, просили вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви суду

За змістом положень ч. 1 ст. 395 КПК 1960 року касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі та додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

Відповідно до ст. 398 КПК 1960 року в суді касаційної інстанції підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції керується статтями 370-372 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 327 КПК України 1960 року виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Крім того, статтею 62 Конституції України закріплено принцип, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Тобто, з огляду на положення ст. 264 КПК України 1960 року, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, сторона обвинувачення в особі прокурора має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 323 КПК України 1960 року вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Висновки суду мають ґрунтуватися на доказах, розглянутих в судовому засіданні, оцінених за своїм внутрішнім переконанням, та на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Крім того, згідно зі ст. 334 КПК України 1960 року мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Не допускається включення у вирок формулювань, які ставлять під сумнів невинність виправданого.

Ухвалюючи виправдувальний вирок, місцевим судом не встановлено в діях ОСОБА_5 створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, що призвело до заподіяння великої матеріальної шкоди.

Як вбачається зі змісту вказаного вироку, місцевий суд, з наведенням докладних мотивів, обґрунтував свій висновок щодо недоведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, виконуючи вимоги статей 64, 66, 67 КПК України 1960 року, зробив ґрунтовний аналіз наявних доказів та дійшов правомірного висновку про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину.

Вирок місцевого суду є законним і обґрунтованим та відповідає вимогам статей 323, 324, 327, 333, 334, 335 КПК України 1960 року.

При цьому доводи касаційної скарги прокурора про неправильну оцінку доказів та показань свідків, про надання переваги одним доказам над іншими, чим фактично просить дати їм іншу оцінку, колегія суддів вважає непереконливими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду.

Апеляційний суд, дотримуючись положень статті 365 КПК України 1960 року, переглянув вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_5 за апеляційною скаргою сторони обвинувачення, ретельно перевірив зазначені в ній доводи, проаналізував їх, дав на них достатньо переконливі відповіді, зазначивши в ухвалі підстави, через які визнав їх необґрунтованими. Ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою, вмотивованою, та відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Таким чином суд апеляційної інстанції належним чином перевірив доводи апеляційної скарги прокурора, які є аналогічними доводам його касаційної скарги, належним чином вмотивувавши свої висновки, визнав такі доводи безпідставними.

За таких обставин, враховуючи, що істотних порушень вимог кримінально- процесуального закону не встановлено, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду без зміни.

Керуючись статтями 394, 396, 400-2 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкас від 20 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 17 грудня 2018 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3