Рішення

від 07.10.2019 по справі 906/854/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2019 р. Справа № 906/854/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Зоренко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Потапова С.М. (адвокат)

від відповідача: Олянюк В.Л. (наказ №265 від 11.09.19)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "РИТМ КОМПЛЕКТ"

до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

про стягнення 1 073 651,56 грн

Позивачем пред`явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 1073651,56грн., з яких: 617078,08грн. боргу за поставлену продукцію; 252025,25грн. пені; 64545,46грн. штрафу; 119288,36грн. інфляційних; 20714,41 грн. 3% річних.

10.09.19 до суду надійшло клопотання Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" №02-03/2920 від 09.09.19 про зменшення розміру штрафних санкцій (пеня,річні та інфляційні) до 456573,48грн. посилаючись на те, що позивач не поніс збитки, у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку по сплаті боргу, відповідач по мірі можливості сплачує борги, сплата штрафних санкцій потягне додаткові збитки для державного підприємства враховуючи економічну та політичну ситуацію в країні, а також фінансово-господарську ситуацію, яка виникла на підприємстві.

07.10.19 до суду надійшли заперечення ТОВ "Виробниче об`єднання "РИТМ КОМПЛЕКТ" на клопотання щодо зменшення штрафних санкцій, в яких просить відмовити в задоволенні клопотання, оскільки вважає відсутніми підстави передбачені законодавством для зменшення штрафних санкцій.

07.10.19 до суду надійшло клопотання ТОВ "Виробниче об`єднання "РИТМ КОМПЛЕКТ" про відшкодування витрат на правову допомогу , в якому просить долучити до матеріалів справи докази сплати витрат на правничу допомогу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та зняв (просив залишити без розгляду) клопотання щодо витрат на правничу допомогу зазначивши, що докази цих витрат будуть надані пізніше. При цьому, представник не заявив про розмір цих витрат.

Представник відповідача у судовому засіданні просив зменшити розмір штрафних санкцій з підстав викладених у клопотанні від 09.09.19.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "РИТМ КОМПЛЕКТ" (постачальник/позивач) та Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" (покупець/відповідач) укладено договір №001, за умовами якого постачальник зобов`язувався передати у власність покупця , а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану у Специфікації на умовах та у строки, передбачені договором.

Згідно п. 2.1 договору, кількість та номенклатура продукції вказується у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 4.2. договору, передбачено, що загальна сума договору складається із сум Специфікацій до Договору.

Відповідно до п. 5.2 договору, покупець здійснює оплату продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Порядок, строки оплати та ціна встановлюється сторонами у відповідній Специфікації.

02.07.18 сторони підписали Специфікацію №1, у якій обумовили умови поставки та оплати товару на суму 922078,08грн., яка поставляється силами та за рахунок постачальника на адресу покупця, та має бути оплачена протягом 30 календарних днів після поставки продукції на склад Покупця та проходження вхідного контролю.

23.07.18 позивач виставив для оплати рахунок №1 від 23.07.18 на суму 922078,08грн.

На виконання умов Договору позивач поставив продукцію за наступними видатковими накладними: № 1 від 23.07.2018 року на суму 345 779,28 грн. з ПДВ; № 2 від 23.07.2018 року на суму 345 779,28 грн. з ПДВ; № 3 від 23.07.2018 року на суму 230 519,52 грн. з ПДВ (а.с.18-22).

Якість продукції була перевірена відділом технічного контролю Покупця, про що складений Акт вхідного контролю № 741 від 31.07.2018 року (а.с.23).

Таким чином у Покупця виникло зобов`язання сплатити товар до 30.08.18, тобто з 31.08.18 має місце прострочення.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобов`язання щодо оплати товару виконав частково, тобто сплатив позивачеві 305000,00грн., що підтверджується виписками по рахунку (а.с.33,34), внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 617078,08грн. (922078,08-305000).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач не заперечив щодо наявності у нього боргу в розмірі 617078,08грн.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 617078,08грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, позивач на підставі п.7.2 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 252025,25 грн. Розмір пені позивачем обрахований за період з 31.08.18 по 14.08.19 з врахуванням часткових проплат.

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.2 договору визначено, що у випадку порушення строку проведення остаточного розрахунку з оплати продукції, Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, за кожен день не виконання зобов`язань.

Відповідно до ч.2 ст 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином відповідач зобов`язаний сплатним пеню на користь позивача виходячи з умов договору та вказаної норми закону. Разом з тим, відповідно до ст.232 п.6 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного пеня може бути нарахована за шість місяців, тобто за період з 31.08.18 по 28.02.19. Судом зроблено розрахунок пені за допомогою комп`ютерної програми Законодавство з урахуванням часткових проплат відповідачем боргу та встановлено, що розмір пені за вказаний період становить 146466,13грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, позивач на підставі ч.2 ст.231 ГК України просить стягнути з відповідача 64545,46грн. штрафу (а.с.4).

Відповідно до ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, знаходить його правильним, тому вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем наданий розрахунок інфляційних - 119288.36 грн. та 3% річних 20714.41 грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовольняє позов у цій частині в заявленому розмірі.

Розрахунок інфляційних, який виконаний позивачем, є не вірний з огляду на наступне.

Згідно абз. 2, 3 п.3.3 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем в розрахунку застосований індекс інфляції за місяць, в якому почалося прострочення. Також двічі застосований індекс інфляції за жовтень та грудень 2018 року, що призвело до суттєвого збільшення розміру інфляційних.

Судом зроблено розрахунок інфляційних за допомогою комп`ютерної програми Законодавство з урахуванням часткових проплат відповідачем боргу та встановлено, що розмір інфляційних за період з вересня 2018 року по липень 2019 року 76273,05грн.

Відповідач просив зменшити розмір штрафних санкцій (пеня,річні та інфляційні) посилаючись на те, що позивач не поніс збитки, у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку по сплаті боргу, відповідач має важкий фінансовий стан та боргові зобов`язання, по мірі можливості сплачує борги, сплата штрафних санкцій потягне додаткові збитки для державного підприємства враховуючи економічну та політичну ситуацію в країні, а також фінансово-господарську ситуацію, яка виникла на підприємстві.

Позивач заперечив щодо зменшення штрафних санкцій посилаючись на відсутність у товариства достатньої кількості обігових коштів для здійснення господарської операції та зауважив щодо обов`язку сторін виконувати вимоги укладеного договору.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Економічна та політична ситуація в країні, відсутність збитків у позивача та важкий фінансовий стан відповідача не надає права державному підприємству не виконувати умови укладеного ним договору. Суд враховує інтереси не лише відповідача-державного підприємства, але й позивача. Відповідач не подав жодного доказу на підтвердження важкого фінансового стану та боргових зобов`язань

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 925077,13грн., з яких: 617078,08 грн. основного боргу, 146466,13 грн. пені, 64545,46 грн. штрафу, 20714,41 грн. річних, 76273,05 інфляційних. Вимоги в частині стягнення 43015,31 грн. інфляційних, 105559,12 грн. пені не підлягають задоволенню.

Судовий збір в розмірі 13876,16грн. відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Суд не розглядає питання щодо витрат на правничу допомогу. Представник позивача в судовому засіданні зняла своє клопотання щодо вказаних витрат та заявила, що докази цих витрат будуть надані пізніше.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (12441, Житомирська область, смт.Новогуйвинське, вул.Дружби Народів,1; код 07620094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "РИТМ КОМПЛЕКТ" (02095, м.Київ, вул.Ахматової,35, офіс 273; код 42003978) - 617078,08 грн. основного боргу, 146466,13 грн. пені, 64545,46 грн. штрафу, 20714,41 грн. річних, 76273,05 інфляційних, 13876,16 грн. судового збору.

3.Відмовити в позові в частині стягнення 43015,31 грн. інфляційних, 105559,12 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.10.19

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3- сторонам (рек. з повідом.)