Рішення

від 09.10.2019 по справі 910/10758/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2019Справа № 910/10758/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будпрокат-Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельний центр Еко Хауз

про стягнення 120 280, 00 грн.,

Без виклику (повідомлення) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будпрокат-Україна (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельний центр Еко Хауз (далі - відповідач) про стягнення 120 280, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування будівельне обладнання, орендну плату за яке відповідачем у повному обсязі сплачено не було, внаслідок чого за ним виникла заборгованість. У зв`язку з цим позивач вирішив звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2019 року відкрито провадження у справі № 910/10758/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов та попереджено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, спір буде вирішений за наявними матеріалами справи у відповідності до приписів частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала від 13.08.2019 про відкриття провадження у справі № 910/10758/19 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трек-номер 0103051203694) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Означена ухвала була отримана відповідачем 19.08.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з трек-номером 0103051203694.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Крім цього, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 13.08.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2019, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2018 року між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) було укладено Договір оренди № А00035078 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, яке є об`єктом власності Орендодавця, а Орендар використовує отримане за цим Договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього Договору. Орендар зобов`язується повернути обладнання на визначених цим Договором умовах.

Пунктом 1.2. Договору сторони визначили, що найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказуються у відповідному Додатку та Акті передачі обладнання в тимчасове користування до цього Договору, які є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 2.1. Договору орендна плата за користуванням обладнанням розраховується на підставі розцінок Орендодавця з розрахунку на одну добу й вказується у відповідному Додатку до цього Договору, який є невід`ємною частиною даного Договору. Орендна плата розраховується Орендодавцем і підлягає оплаті Орендарем з дати підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання в оренду та до дати підписання Сторонами акту повернення обладнання з тимчасового користування (оренди).

За умовами пунктів 3.1., 3.1.1. Договору Орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного Додатку до Договору або рахунку, виставленого Орендодавцем не пізніше дати передачі обладнання в оренду. Сторони погодили, що рахунки на оплату, які сформовані Орендодавцем та направлені або можуть бути направлені з його електронної пошти budprokat@ukt.net Орендарю є належною підставою для проведення Орендарем оплати за цим Договором.

Розрахунки за цим Договором здійснюються Орендарем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця (пункт 3.2. Договору).

В силу пункту 3.4. Договору у випадку продовження терміну оренди, зазначеного в Акті передачі обладнання в тимчасове користування, Орендар зобов`язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням при цьому самостійно розрахувавши додаткову вартість оренди та, не пізніше останнього дня, обумовленого сторонами терміну оренди, перераховує орендну плату на поточний рахунок Орендодавця.

Положеннями пункту 3.4.1. Договору орендна плата у разі продовження терміну оренди або часу фактичного користування, нараховується з наступного дня, що слідує за датою закінчення попереднього терміну оренди. Оплата за продовження терміну проводиться в день, що відповідає даті закінчення попереднього терміну оренди або наступного банківського дня, що слідує за датою закінчення попереднього терміну оренди.

Відповідно до пункту 3.5. Договору сторони щомісячно підписують Акти виконаних робіт (наданих послуг). Орендодавець направляє Орендареві для підписання Акт виконаних робіт (наданих послуг) за місяць, в якому надавалися послуги оренди, підписаний зі свого боку у двох примірниках. Орендар зобов`язаний підписати наданий акт та передати підписаний примірник акту Орендодавцю протягом 5-ти днів з моменту його надходження або вмотивовану відмову від підписання акту. У разі не надання Орендарем Орендодавцю відповідного акту або вмотивованої відмови у встановлений цим Договором строк, акт виконаних робіт (наданих послуг) вважається підписаним та погодженим між сторонами, та підлягає оплаті Орендарем без заперечень, а Орендодавець має право робити бухгалтерській облік за своїми даними, а також здійснити передбачені законодавством дії по формуванню податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 4.1. Договору початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному Додатку до цього Договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за Актом передачі обладнання в тимчасове користування.

Термін оренди обладнання розраховується як різниця між датою приймання обладнання з оренди й датою передачі обладнання в оренду, за умови 100% повернення обладнання в технічно справному й незабрудненому стані. У випадку часткового повернення обладнання, Орендодавець нараховує орендну плату згідно своїх розцінок за неповернуте обладнання (пункт 4.3. Договору).

Положеннями пункту 4.4. Договору передбачено, що при намірі Орендаря продовжити термін оренди останній зобов`язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням понад раніше обумовленого сторонами терміну оренди. Якщо до моменту закінчення обумовленого сторонами терміну оренди Орендар не здійснив оплату наступної оренди, обладнання повинно бути повернуто Орендарем протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди або з моменту отримання вимоги від Орендодавця про повернення обладнання. У випадку неповернення обладнання у зв`язку із закінченням терміну оренди в дводенний строк, Орендодавець має право:

- самостійно забрати обладнання за адресою його розташування, при цьому Орендар зобов`язаний відшкодувати вартість проїзду транспорту в обидві сторони, розбирання (демонтаж) обладнання, і т.п. на підставі наданого рахунку Орендодавця;

- або відмовитися від прийняття обладнання, про що зобов`язаний письмово сповістити Орендаря. Орендар у такому випадку зобов`язаний відшкодувати Орендодавцеві вартість обладнання протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання письмового повідомлення про відмову від прийняття обладнання.

У термін оренди не входить час фактичного простою обладнання у випадку його поломки не з вини Орендаря, яке підтверджується відповідним актом, підписаним уповноваженим представником Орендодавця (пункт 4.5. Договору).

На виконання умов Договору представниками сторін було підписано два Додатки № 1 від 01.11.2018 до Договору, згідно з якими позивачем відповідачу було передано риштування рамні у складі 1 комплекту (комплектація та кількість згідно Акту передачі обладнання у тимчасове користування), строком 30 діб, вартість оренди за добу 80, 00 грн., вартість обладнання 115 200, 00 грн., а також риштування рамні у складі 1 комплект (комплектація та кількість згідно Акту передачі обладнання у тимчасове користування), строком 30 діб, вартість оренди за добу 540, 00 грн., вартість обладнання 1 004 400,00 грн.

Стосовно надання послуг з оренди риштувань рамних згідно Додатку № 1 до Договору за ціною 80, 00 грн. за добу, сторони підписали відповідні акти надання послуг на загальну суму 13 520, 00 грн., а саме:

- Акт № 2625 від 30.11.2018 на суму 2 400, 00 грн.;

- Акт № 3164 від 31.12.2018 на суму 2 480, 00 грн.;

- Акт № 276 від 31.01.2019 на суму 2 480, 00 грн.;

- Акт № 2179 від 31.05.2019 на суму 6 160, 00 грн.

Стосовно надання послуг з оренди риштувань рамних згідно Додатку № 1 до Договору за ціною 540, 00 грн. за добу, сторони підписали відповідні акти надання послуг на загальну суму 91 260, 00 грн., а саме:

- Акт № 2624 від 30.11.2018 на суму 16 200, 00 грн.;

- Акт № 3136 від 31.12.2018 на суму 16 740, 00 грн.;

- Акт № 275 від 31.01.2019 на суму 16 740, 00 грн.;

- Акт № 2180 від 01.07.2019 на суму 41 580, 00 грн.

При цьому, позивачем враховано, що листом від 01.02.2019 року відповідач повідомив позивача про своє бажання призупинити послуги оренди за Договором у період з 01.02.2019 року по 15.03.2019 року.

Крім того, позивачем нараховано орендну плату за період з 01.06.2019 року по 25.06.2019 року включно (25 днів) за послуги з оренди риштувань рамних за ціною 80, 00 грн. за добу та за ціною 540, 00 грн. за добу на загальну суму 15 500, 00 грн., оскільки станом на 26.06.2019 року відповідач орендоване обладнання не повернув та не сплачував визначений Договором розмір орендної плати.

У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою від 26.06.2019, у якій вимагав здійснити оплату заборгованості з орендної плати у сумі 120 280, 00 грн. згідно надісланого рахунку № 3355 від 26.06.2019, або повернути обладнання протягом 4 днів з моменту отримання цього листа-вимога, або сплатити протягом 7 днів з моменту отримання листа вартість переданого та неповернутого з оренди обладнання у сумі 1 058 300, 00 грн. згідно рахунку № 3356 від 26.06.2019 року.

Факт направлення вищевказаної вимоги разом із рахунками підтверджується накладною № 6105242436537 та описом вкладення у цінний лист від 26.06.2019 року.

Проте, вказане поштове відправлення не було вручене відповідачу та повернуто відділенням поштового зв`язку, про що свідчить відомості із сайту ПАТ Укрпошта .

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач на лист-вимогу не відповів, заборгованість з орендної плати не погасив, орендоване обладнання не повернув і не сплатив його вартість.

Позивач вважає, що строк оплати орендної плати за Договором настав, а тому відповідач зобов`язаний сплатити її за період користування, починаючи з 01.11.2018 по 26.06.2019 року, у зв`язку з чим позивач вирішив звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між сторонами спору на підставі Договору виникли правовідносини, предметом яких була передача позивачем відповідачу за плату будівельного обладнання на умовах оренди.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Виконання умов Договору позивачем в частині передачі будівельного обладнання відповідачу повністю підтверджується зібраними у справі доказами, проте вказане обладнання не було повернуто позивачу, що не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку.

При цьому, суд зазначає, що відсутність у справі відповідних Актів наданих послуг у період з 01.06.2019 року по 25.06.2019 року за Договором, не спростовує отримання відповідачем від позивача відповідного будівельного обладнання в оренду та не звільняє відповідача від обов`язку здійснювати орендну плату за користування цим обладнанням згідно з умовами Договору за кожну добу починаючи від дати його отримання та до дати повернення згідно з відповідним Актом, як це передбачено пунктами 2.1., 4.1., 4.3. Договору. Проте, як вже було встановлено судом відповідач свого зобов`язання за Договором не виконав, орендну плату за користування предметом оренди не сплатив, орендоване майно позивача останньому не повернув.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Договір (Додатки № 1 до Договору які є його невід`ємною частиною) містить умову, за якої будівельне обладнання надавалося з 01.11.2018 року. Мінімальний строк оренди - 30 днів. Водночас, проаналізувавши зміст Договору та підписаних сторонами додатків, суд дійшов висновку, що вони не містять строку повернення з оренди майна позивачу або строку оренди.

За приписами статті 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Відповідно до частини абз. 2 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Таким чином, за відсутності строку дії Договору та терміну оренди, відповідач зобов`язаний був виконати свій обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення позивачем відповідної вимоги.

Матеріалами справи підтверджується, що 26.06.2019 року позивач надсилав відповідачу відповідний лист-вимогу .у якому просив відповідача, зокрема сплатити протягом 7 днів з моменту її отримання заборгованість з орендної плати у сумі 120 280, 00 грн. Вказану вимогу було надіслано за належною адресою, проте не отримано відповідачем з причин не вручення поштового відправлення під час доставки, що на думку суду, є підставою для висновку, що позивач дотримався визначеного законом порядку.

Таким чином, у добровільному порядку відповідач заборгованість не погасив, відповіді на претензію (вимогу) позивача не надав, що свідчить про неналежне виконання відповідачем господарських зобов`язань та, в свою чергу, є підставою для захисту порушених прав та законних інтересів позивача у судовому порядку.

Оскільки доказів повернення орендованого обладнання та сплати заборгованості за Договором станом на момент розгляду справи відповідач не подав, слід вважати, що останній продовжив користування вказаним обладнанням, відтак, позивач згідно з умовами Договору та законом вправі вимагати від відповідача оплати за весь строк користування орендованим обладнанням.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач отримав в оренду будівельне обладнання, проте в порушення взятих на себе зобов`язань не сплатив орендну плату, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в сумі 120 280 ,00 грн. має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги про стягнення 120 280, 00 грн. заборгованості з орендної плати визнаються судом доведеним та обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню повністю з урахуванням наведеного.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Будпрокат-Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельний центр Еко Хауз про стягнення 120 280, 00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельний центр Еко Хауз (03148, місто Київ, вулиця Петра Курінного, будинок 2-А, офіс 4; код ЄДРПОУ 41545817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будпрокат-Україна (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 18, офіс 7-Б; код ЄДРПОУ 41668417) 120 280 (сто двадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. заборгованості та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 09.10.2019 року.

Суддя В.С. Ломака