Рішення від 08.10.2019 по справі 915/1773/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року Справа № 915/1773/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

без виклику сторін

справу № 915/1773/19

за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна",

вул. Бульварно-Кудрявська, 33, м. Київ, 01054;

до Кривоозерської районної державної лікарні ветеринарної медицини,

вул. Центральна, 21, смт. Криве Озеро, Кривоозерський район, Миколаївська область, 55104;

третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1 ;

про стягнення грошових коштів у сумі 145115 грн. 22 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (далі - Страхова компанія) пред?явлено позов до Кривоозерської районної державної лікарні ветеринарної медицини (далі - Ветлікарня) про стягнення з останньої в порядку регресу грошових коштів у сумі 145115 грн. 22 коп., з посиланням на те, що Страховою компанією, як страховиком за генеральним договором страхування від 07.06.2007 № 47-07 по страхуванню засобів транспорту, цивільної відповідальності та від нещасних випадків, виплачено зазначену суму у вигляді страхового відшкодування страхувальнику за указаним договором - товариству з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Перша лізингова компанія", ? як страхове відшкодування матеріальних витрат на відновлення механічних пошкоджень автомобіля марки Skoda Octavia A7, державний номерний знак НОМЕР_1 , заподіяних у дорожньо-транспортній пригоді (ДТП), яка сталася 20.05.2018 на а/д Київ-Одеса 296 км. 150 м, внаслідок зіткнення зазначеного автомобіля з автомобілем УАЗ 3151, державний номерний знак НОМЕР_2 , належним Ветлікарні, під керуванням працівника останньої ОСОБА_1 , якого постановою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11.06.2018 у справі № 479/483/18 визнано винним у настанні зазначеної ДТП.

Страхова компанія також просить суд про стягнення з Ветлікарні грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою суду від 12.08.2019 відкрито провадження в даній справі та визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ветлікарня у відзиві від 05.09.2019 позов не визнала, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, так як зазначена вище ДТП сталася не під час виконання водієм ОСОБА_1 своїх службових обов?язків, а внаслідок самовільного використання ним службового транспорту. На думку позивача, викладене свідчить про те, що обов?язок відшкодування шкоди, спричиненої під час ДТП, має бути покладений на ОСОБА_1

Страхова компанія у відповіді від 10.09.2019 на відзив зазначила, що вважає доводи відповідача безпідставними, так як ним не доведено факту того, що шкоду застрахованому транспортному засобу завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між Страховою компанією (страховик) та ТОВ "Перша лізингова компанія" (страхувальник) укладено генеральний договір страхування від 07.06.2007 № 47-07 по страхуванню засобів транспорту, цивільної відповідальності та від нещасних випадків (далі ? договір страхування), згідно якого, з урахуванням додатків до нього, застрахована, зокрема, відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу - автомобіля марки Skoda Octavia A7, державний номерний знак НОМЕР_1 , з 00 год. 00 хв. 07.06.2007 на невизначений термін , але не менше 1 року; договір автоматично продовжує термін дії з 07 червня кожного року, якщо він не розривається однією із сторін (п.п. 6, 15 договору страхування, бордеро № 72-17 до договору страхування).

Страховим випадком визначено, зокрема, ушкодження, повну загибель або втрату застрахованого засобу транспорту в цілому або окремих його деталей, частин, внаслідок ДТП (п. 10 договору страхування).

Сторонами, згідно бордеро № 72-17 до договору страхування, погоджено такі страхові суми (ліміти відповідальності) на зазначений вище автомобіль: по КАСКО ? 456689 грн. 96 коп.; по цивільно-правовій відповідальності ? 1297710 грн.

Страхувальник 03.08.2018 звернувся до Страхової компанії із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, із змісту якої випливає, що 20.05.2018 з автомобілем страхувальника марки Skoda Octavia A7, державний номерний знак НОМЕР_1 , стався страховий випадок.

Так, згідно довідки від 20.05.2018 № 3018141391773205 Управління патрульної поліції у м. Києві про зазначене вище ДТП, 20.05.2018 о 21 год. 30 хв. на а/д М-05 Київ-Одеса, 296 км 150 м, біля АЗС ВОГ сталася ДТП ? бокове зіткнення автомобіля страхувальника ? Skoda Octavia A7, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та легкового автомобіля Ветлікарні УАЗ, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобіль ТОВ "Перша лізингова компанія" отримав механічні пошкодження передньої центральної частини; ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3 "Б", 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ? ПДР).

Із змісту акту від 20.05.2018 огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектної відомості) випливає, що автомобіль страхувальника отримав пошкодження капота, розрив переднього бампера, розрив решітки радіатора, розрив решітки бампера, пошкодження лівої фари, розрив лівого переднього крила, розрив лівого бризговика, розрив наповнювача переднього бампера, спрацювання подушок безпеки водія та пасажира; розбите вітрове скло, деформація передньої панелі, розрив лівого підкрилка, розрив рамки пер. пом. знаку; в акті також зазначено про необхідність додаткового огляду автомобіля, так як на місці ДТП та в темну пору доби повноцінний огляд провести було неможливо.

Викладені пошкодження, поряд з пошкодженнями центрального замку, радіо, ел. підйомників вікон, підголівників, підігріву сидінь, електричних дзеркал, склоочисників, клімат-контролю, протитуманних фар та шин, відображені й у протоколі від 23.05.2018 № 0157К огляду транспортного засобу та ремонтній калькуляції від 02.08.2018 № 0157К-18, в якій, крім того, визначено вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля в сумі 279313 грн. 74 коп. без ПДВ.

Згідно звіту від 02.08.2018 № 0157 про оцінку автомобіля марки Skoda Octavia A7, державний номер НОМЕР_1 , матеріальний збиток, завданий власникові транспортного засобу Skoda, в результаті його пошкодження при ДТП, становить 279053 грн. 77 коп.

Постановою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11.06.2018 у справі № 479/483/18, яка 21.06.2018 набрала законної сили в порядку, визначеному законодавством, та, згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, є преюдиціальною для вирішення спору в даній справі, встановлено, що водій відповідача ОСОБА_1 , керуючи 20.05.2018 о 21 год. 30 хв. на а/д М-05 Київ-Одеса автомобілем УАЗ, державний номер НОМЕР_2 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та при зміні напряму руху не переконався в безпечності маневру, виконуючи маневр розвороту, не надав дорогу зустрічному транспортному засобу та допустив зіткнення з автомобілем Skoda, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 10.1, 10.4, 2.3 "Б" ПДР; при цьому ОСОБА_1 , будучи причетним до ДТП, не залишився на місці пригоди та не повідомив відповідний орган ? Національну поліцію України, чим порушив п. 2.10 "А" "Д" ПДР. В суді ОСОБА_1 визнав свою вину в чинення адміністративного правопорушення.

Зазначеною постановою водія ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави.

У цій же постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_1 працює водієм у Ветлікарні .

На виконання своїх зобов?язань за договором страхування Страхова компанія, на підставі заяви на виплату страхового відшкодування, страхового акту від 23.08.2018 № 1756455 та рахунку-акту виконаних робіт від 31.07.2018 № АСК-71194 виплатила ТОВ "Перша лізингова компанія" страхове відшкодування в сумі 243115 грн. 22 коп. згідно платіжного доручення від 06.09.2018 № 5757 на зазначену суму.

У подальшому, так як на момент ДТП транспортний засіб Ветлікарні був застрахований за договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПрАТ "СК "Провідна" (страховий поліс № АМ/3139116 зі строком дії від 08.05.2018-07.05.2019 та лімітом страхової відповідальності за шкоду, заподіяну майну в сумі 100000 грн.), ? ПрАТ "СК "Провідна" виплачені позивачу кошти в сумі 98000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про виплату та не заперечується позивачем.

З урахуванням цієї сплати, якою частково відшкодовано Страховій компанії кошти, виплачені ТОВ "Перша лізингова компанія" в якості страхового відшкодування, позивач просить суд про стягнення в Ветлікарні , як власника та страхувальника джерела підвищеної небезпеки, яким спричинено ДТП, при цьому водієм-працівником відповідача залишено місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, грошових коштів у сумі 145115 грн. 22 коп. (243115 грн. 22 коп. - 98000 грн.).

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу виплаченої потерпілій особі регламентної виплати (страхового відшкодування).

Отже, спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про страхування.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" передбачено, що договір страхування ? це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов?язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов?язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Викладене кореспондується з положеннями цивільного законодавства, якими передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов?язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов?язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Страховим випадком, згідно з ст. 8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов?язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховик зобов?язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 988 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу (ч. 1 ст. 228 ГК України).

Аналогічні положення містяться і в ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", згідно яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Законом України "Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) передбачено, що у зв?язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються, зокрема, витрати, пов?язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29 Закону).

Згідно ст. 22 Закону, в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров?ю, майну третьої особи.

Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди (пп. В п. 38.1.1 ст. 38 Закону).

Керуючись указаними приписами законодавства, Страховою компанією направлено Ветлікарні претензію від 10.12.2018 № 4003 про сплату зазначеної вище суми страхового відшкодування, направлення якої підтверджується копією списку рекомендованих листів та квитанцією поштового відділення, проте цю претензію відповідачем залишено без реагування та виконання, а суму страхового відшкодування позивачу не сплачено і досі.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що зазначена вище ДТП сталася у неділю 20.05.2018 о 21:30, тобто, не під час виконання водієм ОСОБА_1 своїх службових обов?язків, а внаслідок самовільного використання ним службового транспорту, що свідчить про те, що обов?язок відшкодування шкоди, спричиненої під час ДТП, має бути покладений безпосередньо на ОСОБА_1

В якості доказу наведених тверджень, відповідач посилається на колективний договір, згідно якого робочий день у Ветлікарні триває 8 годин з 8-ї години ранку до 17-ої години вечора; разом із тим, копію цього колективного договору відповідачем суду не подано.

Не подано відповідачем і інших доказів самовільного використання ОСОБА_1 службового автомобілю, зокрема, документів, які б свідчили про проведення Ветлікарнею службового розслідування за фактом неправомірного заволодіння водієм ОСОБА_1 службовим транспортним засобом УАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 ; про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної чи іншої відповідальності за самовільне використання службового транспортного засобу, тощо.

Згідно з пп. 5 п. 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232, який був чинним на момент настання ДТП, однією з обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов?язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є, проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору.

За приписами частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об?єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, а на підставі статті 1172 Цивільного кодексу України саме юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов?язків.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки слід розуміти юридичну особу або громадянина, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного відання або з інших підстав (договір оренди, довіреність тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин із володільцем цього джерела.

Покласти відповідальність на особу, яка заподіяла шкоду внаслідок користування джерелом підвищеної небезпеки підприємства, з яким перебувала у трудових відносинах на підставі трудового договору (договору підряду), можливо лише в тому разі, якщо буде доведено, що ця особа заволоділа транспортним засобом неправомірно (ч.ч. 3-4 ст. 1187 ЦК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.09.2018 у справі № 910/20622/17.

Ураховуючи викладене, суд відхиляє зазначені вище доводи відповідача як недоведені.

Вимоги Страхової компанії про стягнення з Ветлікарні в порядку регресу грошових коштів у сумі 145115 грн. 22 коп. суд визнає обґрунтованими, а тому даний позов належить задовольнити повністю.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Отже, відшкодування витрат Страхової компанії на оплату позовної заяви судовим збором, згідно з платіжним дорученням від 16.06.2019 № 9225 у сумі 2176 грн. 74 коп., належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Кривоозерської районної державної лікарні ветеринарної медицини, вул. Центральна, 21, смт. Криве Озеро, Миколаївська область, 55104, ідентифікаційний код 00702400, на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", вул. Бульварно-Кудрявська, 33, м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 16285602, грошові кошти в сумі 145115 (сто сорок п?ять тисяч сто п?ятнадцять) грн. 22 коп. - сплачене страхове відшкодування, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2176 (двi тисячi сто сiмдесят шiсть) грн. 74 коп.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М. Давченко