Рішення

від 08.10.2019 по справі 922/2078/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2078/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "МИЛ" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 191-А) , 2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 11.508,53грн. за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача-1 - не з`явився;

відповідача-2 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

02.07.2019 АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "МИЛ" та ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 10.000,00грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 862,47грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 33,93грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 612,13грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 грошового зобов`язання згідно умов Анкети-заяви клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 08.10.2018 та виконання відповідачем-2 зобов`язань за договором поруки від 25.02.2019 №P1551101713666951557.

Учасники справи в судове засідання 08.10.2019 своїх уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені відповідно до положень ГПК України.

Відповідачі у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України, відзиву на позов не подали, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами. За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

08.10.2018 ТОВ МИЛ в особі директора Невгасимова Євгенія Володимировича було підписано Анкету-заяву клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, згідно якої ТОВ МИЛ приєдналося до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ Приватбанк , що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із пам`яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування від 08.10.2018 б/н (надалі - Договір), та взяло на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

Крім того, в забезпечення виконання умов Договору, між АТ КБ ПриватБанк (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено Договір поруки від 25.02.2019 №P1551101713666951557 (надалі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання підприємством ТОВ МИЛ (Боржник) зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.1 Кредитний ліміт (Угода-1) та до розділу 3.2.2. Кредит за послугою Гарантовані платежі (Угода-2) Умов та правил надання банківських послуг (пункти 1.1.1., 1.1.2. Договору поруки).

Пунктом 1.2 Договору поруки визначено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Угодою-1 та Угодою-2 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно даного пункту Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з пунктом 1.5 Договору поруки у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою-1 та Угодою-2 Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 2.1.2. договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого пунктом 1.1. цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутись до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язання за Угодою-1 і/або Угодою-2, незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 28.02.2019 на виконання вимог умов укладеного Договору АТ КБ ПриватБанк було встановлено відповідачеві-1 ТОВ МИЛ кредитний ліміт у розмірі 10.000,00грн. Проте, ТОВ МИЛ взяті на себе зобов`язання належним чином не виконало, внаслідок чого у нього станом на 30.05.2019 виникла заборгованість за кредитом в розмірі 10.000,00грн., процентами за користування кредитом у розмірі 862,47грн., пенею за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 612,13грн. та комісії за користування кредитом у розмірі 33,93грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Так, згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать виписки по рахунку відповідача-1 № НОМЕР_1 , а також наданого позивачем розрахунку заборгованості, позивач виконав взяті на себе зобов`язання з надання відповідачеві кредитного ліміту, а відповідач-1 не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання з його повернення та станом на 30.05.2019 заборгованість відповідача-1 за кредитом перед позивачем становить 10.000,000грн.

Всупереч положень ст.ст. 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом) доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем-1 суду не надано та разом із тим, поданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача-1 за кредитом останнім не спростований.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором від 08.10.2018 б/н в розмірі 10.000,00грн. є обґрунтованими.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі) (постанова Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17-ц).

Позивач АТ КБ ПриватБанк , пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг відповідач-1) стягнути складові його повної вартості, зокрема проценти за користування кредитом у розмірі 862,47грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 612,13грн. та комісію за користування кредитом у розмірі 33,93грн.

Суд зауважує, що в Анкеті-заяві клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 08.10.2018 (т. I, а.с. 62-63) процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій анкеті-заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, посилався на витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифи банку, які викладені на банківському сайті: https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, суд наголошує, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач-1 ТОВ МИЛ та ознайомився і погодився з ними (Умовами), підписуючи Анкету-заяву клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг.

Також позивачем не доведено, що вказані документи на момент отримання відповідачем-1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, суд зазначає, що роздруківка із веб-сайту позивача не може бути належним доказом розумінні статей 76, 77 ГПК України, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування (постанова Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі №6-16цс15).

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до спірних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному веб-сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ ПриватБанк в період - з часу виникнення спірних правовідносин (08.10.2018) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (02.07.2019). Тобто позивач міг додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Таким чином, надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

Отже за наведених обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань..

За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 862,47грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 33,93грн. та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 612,13грн.

Положеннями частини першої статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, порукою.

Як було зазначено вище, в забезпечення виконання умов кредитного договору, між позивачем АТ КБ ПриватБанк та відповідачем-2 ОСОБА_1 було укладено Договір поруки від 25.02.2019 №P1551101713666951557.

Згідно з частиною першою статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Частиною другою статті 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватись виконання зобов`язань частково або в повному обсязі.

Відповідно до статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Оскільки ТОВ МИЛ в порушення умов Договору від 08.10.2018 б/н, у встановлений строк, не здійснив повернення кредиту, виконання зобов`язань за яким, забезпечене порукою з боку відповідача-2 ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором у сумі 10.000,00грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору (1.669,20) покладаються на кожного відповідача в розмірі 834,60грн., в іншій частині - 251,80грн. залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю МИЛ (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 191-А, код ЄДРПОУ 39412141) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 10.000,00грн.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МИЛ (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 191-А, код ЄДРПОУ 39412141) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору в розмірі 834,60грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору в розмірі 834,60грн.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

8. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "09" жовтня 2019 р.

Суддя О.В. Бринцев

/справа №922/2078/19/