Рішення
від 25.09.2019 по справі 289/307/19
РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/307/19

Номер провадження 2/289/212/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2019 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Луньової Д.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу Радомишльський професійний ліцей про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До Радомишльського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу Радомишльський професійний ліцей (далі ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей ) про поновлення на роботі, в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей від 28.01.2019 № 7-к Про зняття сумісництва в частині зняття позивача з посади інженера з охорони праці за сумісництвом на 0,5 ставки з 29.01.2019 у зв`язку із прийняттям на роботу працівника на посаду інженера з охорони праці на ставку згідно штатного розпису;

-поновити ОСОБА_1 на посаді інженера з охорони праці ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей за сумісництвом на 0,5 ставки;

-стягнути з ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей на користь позивача компенсацію за невикористану відпустку на посаді інженера з охорони праці;

-стягнути з ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня постановлення судового рішення;

-допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за один місяць .

Також, з урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 802,80 грн . (а.с.26-30).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що наказом від 01.09.2009 № 38-к Про призначення сумісників його було призначено на посаду інженера з техніки безпеки ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей з місячним окладом згідного штатного розпису за сумісництвом на 0,5 ставки.

Наказом від 28.01.2019 № 7-к Про зняття сумісництва позивача знято з посади інженера з охорони праці за сумісництвом на 0,5 ставки з 29.01.2019 у зв`язку із прийняттям на роботу працівника на посаду інженера з охорони праці на ставку згідно штатного розпису. Із вказаним наказом позивач не погоджується та вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню, так як позивач вважає, що прийнятий на посаду працівник ОСОБА_2 не має документа (посвідчення) про проходження відповідного навчання та не пройшов перевірку на знання законів і нормативних актів з охорони праці.

Позивач зазначає, що ОСОБА_2 наказом від 28.01.2019 № 6-к на посаду інженера з охорони праці прийнято також з 29.01.2019, тобто в день звільнення ОСОБА_1 , водночас, відповідно до п.2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, днем звільнення вважається останній день роботи.

Окрім того, відповідно до ст. 102-1 КЗпП України, позивач отримував заробітну плату за сумісництвом за фактично виконану роботу, але при знятті його з посади інженера з охорони праці за сумісництвом з 29.01.2019 відповідачем не проведена виплата в день звільнення компенсація за невикористану відпустку на цій посаді та не повідомлено позивача письмово про нараховані суми, належні до виплати при звільненні.

Позивач вважає, що відповідачем не була надана позивачу перевага при залишенні на посаді інженера з охорони праці за сумісництвом, хоча останній працював сумлінно і мав заохочення, та жодних мотивованих пояснень від відповідача з приводу зняття з посади позивач не отримав.

Ухвалою від 02.07.2019 відкрито провадження у цій справі та з урахуванням ч. 4 ст. 19 ЦПК України вирішено її розглядати у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, призначено судове засідання на 09.08.2019 та надано відповідачу строк для подання відзиву, яка була направлена на зареєстровану адресу відповідача із пропозицією подати до суду свій відзив на позов разом із копією позову та додатками.

26.07.2019 від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за його участю з повідомленням (викликом) сторін (а.с.55).

08.08.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначено, що ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей повністю не визнає пред`явлені до нього позовні вимоги, заперечує проти їх задоволення, посилаючись на те, що ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей є державною організацією, засновником якого є держава в особі Міністерства освіти і науки України, яке здійснює управління даним навчальним закладом. Позивач ОСОБА_1 згідно наказу Про переведення від 01.09.2009 був переведений з посади заступника директора з навчально-виробничої роботи на посаду викладача спецдисциплін з місячним посадовим окладом згідно штатного розпису на постійній основі з 01.09.2009. Згідно наказу ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей від 01.09.2009 Про призначення сумісників викладач спецдисциплін ОСОБА_1 був призначений за сумісництвом інженером з техніки безпеки на 0,5 ставки згідно штатного розпису з 01.09.2009. Наказом ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей від 28.01.2019 № 7-к Про зняття сумісництва (із змінами, внесеними згідно наказу ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей від 05.08.2019 № 76-к Про зняття сумісництва ) ОСОБА_1 було звільнено з посади інженера з техніки безпеки на 0,5 ставки згідно штатного розпису з 28.01.2019 у зв`язку із прийняттям на цю посаду з 29.01.2019 працівника ОСОБА_2 , який не є сумісником з посиланням на ст. 7 КЗпП України, п. 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, п. 9 ст. 36 КЗпП України з урахуванням п. 3 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України. Оскільки наказ № 7-к Про зняття сумісництва було винесено в кінці робочого дня 28.01.2019 близько 17-00 години, тому ОСОБА_1 був особисто з ним ознайомлений під підпис на наступний день 29.01.2019. Копію вказаного наказу було видано позивачу 15.02.2019 на його вимоги. Оскільки ОСОБА_1 по даний час працює на постійній основі в ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей на посаді викладача спецдисциплін та не звертався з відповідною заявою про необхідність внесення до трудової книжки запису про його роботу на посаді інженера з охорони праці за сумісництвом, тому відповідний запис в трудову книжку позивача не вносився.

Посилаючись на ст.ст. 7, 43-1 КЗпП України, Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій відповідач зазначає про законність його дій при звільненні ОСОБА_1 , вказує, що законодавством не передбачено обов`язку попереджати сумісника про наступне звільнення, а також подання останнім заяви про звільнення. Технічна помилка в нумерації наказів ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей № 7-к від 28.01.201 Про зняття сумісництва та № 6-к від 28.01.2019 Про прийняття на роботу ОСОБА_2 , яка була допущена інспектором з кадрів ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей при їх реєстрації, жодним чином на законність винесених наказів не впливає.

Посилання позивача на невідповідність ОСОБА_3 кваліфікаційним вимогам, які встановлені для посади інженера з охорони праці, відповідач вважає безпідставними, так як останній має відповідну освіту, має великий та багатий практичний досвід попередньої роботи в споріднених галузях, пройшов навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, успішно пройшов перевірку на знання законів і нормативних актів з охорони праці, володіє відповідними законодавчими і нормативно-правовими актами з питань охорони праці. При цьому відповідач звертає увагу на посилання позивачем ОСОБА_1 , який майже 10 років пропрацював на посаді інженера з охорони праці, на нормативно-правові акти з питань охорони праці, які вже тривалий час як втратили свою чинність.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 безпідставно категорично відмовився виконувати наказ ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей від 04.02.2019 про передачу матеріальних цінностей в підзвіт інженеру з охорони праці ОСОБА_2 . всієї планово-нормативної та робочої документації з охорони праці, доказом чого є власноруч написана ОСОБА_1 відмова в Акті передачі від 04.02.2019 та відповідна щодо цього доповідна записка інженера з охорони праці ОСОБА_2 від 14.02.2019.

Щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку на посаді інженера з охорони праці відповідач зазначає, що ним була нарахована позивачу компенсація за невикористану відпустку за період його роботи на посаді інженера з охорони праці за сумісництвом з 01.09.2018 по 28.01.2019 за 10 календарних днів у зв`язку із зняттям сумісництва в сумі 7408,89 грн. Кошти для компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_1 були в повному обсязі перераховані на його банківську карту 27.02.2019, а тому позовна вимога про стягнення компенсації за невикористану відпустку є безпідставною. Водночас, враховуючи те, що позивач в уточненій позовній заяві не заявляє вимогу про відшкодування йому середнього заробітку за весь час затримки з 29.01.2019 по 26.02.2019 виплати компенсації за невикористану ним відпустку на посаді інженера з охорони праці за сумісництвом, а суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог, а тому вказаний середній заробіток в розмірі 1771,35 грн. за весь час затримки стягненню не підлягає.

Щодо стягнення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідач вважає вказану вимогу безпідставною, так як вона є похідною від вимоги про поновлення на роботі, для задоволення якої відповідач не вбачає підстав. Крім того, відповідач зазначає, що проведені позивачем розрахунки повністю не відповідають дійсності, оскільки ним неправильно обчислено середню заробітну плату на посаді інженера з охорони праці (а.с.58-71).

13.08.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому останній заперечує проти заявлених відповідачем у відзиві обставин та зазначає, що наказ про його звільнення з посади інженера з охорони праці не містить правової норми (юридичних підстав) його звільнення, крім того в наказі вказано Сумісника ОСОБА_1 зняти з займаної посади… , в той час, як законодавством про працю не визначено таке поняття як зняття з займаної посади. Внесенням змін 05.08.2019 відповідачем до наказу від 28.01.2019 підтверджується факт протиправності наказу. Також позивач посилається на акт інспекційного відвідування, складеного Управлінням Держпраці 18.04.2019, в якому зазначено про виявлення порушення ч. 1 ст. 116 КЗпП України, а саме встановлено порушення в частині невиплати розрахункових коштів суміснику ОСОБА_1 в день звільнення 29.01.2019, розрахункові кошти в розмірі 15134,16 грн. останній отримав 26.02.2019. З цього приводу відносно відповідача уповноваженими особами було винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 4173,00 грн. Крім того, аргументом порушення законодавства про працю відповідачем в частині не виплати всіх сум при звільненні є і постанова Брусилівського районного суду Житомирської області від 17.05.2019, якою відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.41 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Також позивач вказує, що відносно нього припинено табелювання 29.01.2019, хоча день звільнення є останнім робочим днем.

Враховуючи наведені вище аргументи позивач вважає, що відповідач порушив норми трудового законодавства в частині звільнення позивача з посади інженера з охорони праці за сумісництвом на 0,5 ставки з 29.01.2019 у зв 'язку із прийняттям працівника на посаду інженера з охорони праці на ставку згідно штатного розпису, не вказавши правової норми, а зміни до наказу внесені більше ніж через півроку. Позивач вважає, що при прийнятті на роботу ОСОБА_2 в наказі також не зазначено правову норму, тобто відсутні підстави як для звільнення позивача, так і прийняття на посаду іншої особи.

Позивач у відповіді на відзив підтвердив факт виплати йому компенсації за невикористану відпустку на посаді інженера з охорони праці за сумісництвом у розмірі 7408,89 грн., яка була перерахована на його банківську картку лише 27.02.2019 (а.с.148-159).

13.08.2019 позивачем до суду надано заяву про збільшення позовних вимог (а.с.175).

19.08.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь ОСОБА_1 на відзив, в яких зазначено, що відповідач вважає пояснення, міркування і аргументи позивача неспроможними, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються матеріалами справи та ґрунтуються на помилковому застосуванні ним окремих норм трудового права, а тому повинні бути відхилені. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі (а.с.179-187).

Ухвалою від 09.09.2019 у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовлено, заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог залишено без розгляду (а.с.191).

Відповідно до ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 43 Конституції України , кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, приходить наступного .

Вирішуючи вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей від 28.01.2019 № 7-к Про зняття сумісництва в частині зняття позивача з посади інженера з охорони праці за сумісництвом на 0,5 ставки з 29.01.2019 у зв`язку із прийняттям на роботу працівника на посаду інженера з охорони праці на ставку згідно штатного розпису та поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера з охорони праці за сумісництвом на 0,5 ставки , суд не вбачає підстав для ухвалення рішення на користь позивача, виходячи з такого.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює в ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей , з 01.09.2009 переведений на посаду викладача спецдисципліни, де і працює до теперішнього часу, що не заперечується сторонами і підтверджується записом в трудовій книжці НОМЕР_1 (а.с.36-37).

Згідно довідки від 05.08.2019 викладачу ОСОБА_1 , відповідно до Відомостей педагогічного навантаження на 2018-2019 навчальні роки, було розподілено 720 годин педагогічного навантаження та відповідно до наказу від 19.09.2018 № 261 було розподілено резерв годин з навчальних предметів в кількості 97 годин. Загальна кількість годин становить 817 годин при нормі ставки 720 годин (а.с.108).

Наказом від 01.09.2009 № 38-к Про призначення сумісників його було призначено на посаду інженера з техніки безпеки ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей з місячним окладом згідного штатного розпису за сумісництвом на 0,5 ставки (а.с.31).

Наказом від 28.01.2019 №7-к Про зняття сумісництва позивача знято з посади інженера з охорони праці за сумісництвом на 0,5 ставки з 29.01.2019 у зв`язку із прийняттям на роботу працівника на посаду інженера з охорони праці на ставку згідно штатного розпису (а.с.38).

Кодексом законів про працю України не передбачено прямої норми, яка б передбачала звільнення працівника з роботи за сумісництвом як то прийняття на цю ж посаду іншого працівника на постійній основі.

Звільнення сумісників у зв`язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, провадиться відповідно до статті 7 КЗпП України , яка встановлює, що для деяких категорій працівників за певних умов можуть застосовуватися додаткові, крім передбачених у статтях 37 і 41 цього Кодексу , підстави для припинення трудового договору.

Управлінням Держпраці у Житомирській області на звернення ОСОБА_1 22.02.2019 останньому повідомлено, що в ході проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування порушень законодавства про працю при звільненні позивача з посади інженера з охорони праці, на якій він працював по сумісництву на 0,5 ставки, у зв`язку із прийняттям на роботу працівника ОСОБА_2 на посаду інженера з охорони праці на повну ставку згідно штатного розпису не виявлено, що підтверджується також наявним в матеріалах справи Актом інспекційного відвідування № ЖТ 0553/91/АВ від 22.02.2019 (а.с.41,128).

Відповідно до статті 21 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій , працівники підприємств, установ, організацій мають право, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом. В статті 102-1 КЗпП України врегульовано порядок оплати праці за сумісництвом.

Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій регулюються Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, у п.1 якого визначено поняття сумісництва - виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві.

Згідно п. 8 вказаного Положення, звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв`язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги.

Отже, вищевказана норма права прямо передбачає таку підставу звільнення сумісника, як прийняття на роботу працівника, який не є сумісником .

За змістом статті 43-1 КзпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках, зокрема звільнення з суміщуваної роботи у зв`язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв`язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством.

Позивач не навів правових підстав чи норми права, яка покладає на відповідача - роботодавця по договору за сумісництвом обов 'язку забезпечити його роботою, яку він бажає виконувати.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працює в ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей на посаді викладача спецдисципліни , тобто є працевлаштованою особою, а тому підстав поновлювати його на роботі за сумісництвом судом не встановлено, оскільки з місця основної роботи позивач не звільнений, а отже звуження чи погіршення права на працю позивача не відбулось, що вказує на відсутність підстав для поновлення останнього на посаді за сумісництвом.

Судом встановлено, що звільнення позивача відбулося у зв`язку з прийняттям на посаду інженера з охорони праці працівника, який не є сумісником та працюватиме на постійній основі, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_2 (а.с.85 зворот.). Посилання позивача на те, що прийнятий працівник ОСОБА_2 не відповідає кваліфікаційним вимогам, які встановлені для посади інженера з охорони праці не заслуговують на увагу, оскільки не є предметом розгляду у даній справі. Наказ ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей № 6-к від 28.01.2019 Про прийняття на роботу ОСОБА_2 на час розгляду справи є чинним та ніким не оспорено.

Таким чином, в даному випадку за відсутності у КЗпП України прямої норми для звільнення позивача з роботи у зв 'язку з прийняттям на цю ж посаду іншого працівника на постійній основі, звільнення позивача у зв`язку з прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником, відповідає вимогам діючого законодавства, а саме п. 8 вказаного вище Положення.

Оскільки відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера з охорони праці за сумісництвом на 0,5 ставки, то не підлягають задоволенню і позовні вимоги заявлені позивачем, які є похідними, зокрема про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до дня постановлення судового рішення та допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку.

Щодо вимоги позивача про стягнення компенсації за невикористану відпустку за час роботи на посаді інженера з охорони праці, судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме наказу від 28.01.2019 за № 15 Про компенсацію невикористаної відпустки у зв 'язку з зняттям сумісництва згідно ст. 7 КЗпП України та п.8 Положення про умови роботи за сумісництвом: 1. Нарахувати компенсацію за невикористану відпустку: 1.1. На підставі наказу № 7-к ОСОБА_1 за період роботи з 01.09.2018 по 28.01.2019 за 10 календарних днів (а.с.116).

Суд звертає увагу на ту обставину, що п. 2.27. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 прямо зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи, при цьому наказ Про зняття сумісництва містить вказівку на останній день роботи працівника 29.01.2019, таким чином ОСОБА_1 помилково при нарахуванні компенсації за невикористану відпустку не враховано останній день роботи 29.01.2019, однак, це не вплинуло на нарахування компенсації за невикористану відпустку за 10 календарних днів.

Листом від 19.04.2019 Управління Держпраці у Житомирській області повідомлено ОСОБА_1 про результат розгляду звернення останнього з приводу можливого порушення законодавства про працю у ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей , в якому зазначено, що 21.02.2019 було проведено інформаційно-роз 'яснювальний захід щодо інформування об 'єкта відвідування про способи дотримання законодавства про працю, за результатом якого керівництвом ліцею було виплачено позивачу грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки за роботу на посаді інженера з охорони праці, тобто порушення в частині несвоєчасного проведення розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні керівництвом були усунені самостійно. Під час здійснення інспекційного відвідування 18.04.2019 у ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей відносно ОСОБА_1 встановлено порушення ч. 1 ст. 116 КЗпП України щодо виплати працівникові всіх сум, що належать йому при звільненні, в день звільнення. Так, відповідно до відомостей нарахування та виплати заробітної плати, наказів про звільнення встановлено, що сумісника ОСОБА_1 знято з займаної посади з 29.01.2019, а розрахункові кошти в розмірі 15134,16 грн. останній отримав 26.02.2019 ( а.с.42-43).

Як вбачається із відповіді Держпраці у Житомирській області від 31.05.2019 ОСОБА_1 щодо питання перебування двох працівників на одній посаді одночасно зазначено, що згідно табелю робочого часу за січень місяць 2019 року з 29.01.2019 припинено табелювання останнього по посаді інженера з охорони праці, відповідно до наказу (а.с.44).

Згідно довідок про нараховану заробітну плату викладача ОСОБА_1 в грудні 2018 року останньому нараховано 21332,95 грн., а в січні 2019 року - 11336,41 грн. (а.с.45,46).

Копію наказів про призначення на посаду інженера з техніки безпеки за сумісництвом та зняття з цієї посади ОСОБА_1 , завірену копію трудової книжки та розгорнуті довідки про заробітну плату за грудень 2018 та січень 2019 року надано ОСОБА_1 15.02.2019 на його письмову заяву від 06.02.2019 та від 13.02.2019 (а.с.75,76,77).

Відповідачем разом із відзивом на позовну заяву подано копії документів: доповідна записка про відмову ОСОБА_1 передачі робочої документації на виконання наказу від 04.02.2019 (а.с.74), посвідчення про проходження навчання, диплом та трудова книжка ОСОБА_2 (а.с.78,79,80,81-84), Акт передачі від 04.02.2019 (а.с.107), однак, суд не бере до уваги вказані документи, так як вони не містять інформації щодо предмета доказування.

Згідно розрахунку середньої заробітної плати за посадою інженера з охорони праці за сумісництвом (0,5 ставки) від 05.08.2019 відповідно до відомості нарахування заробітної плати ОСОБА_1 середньоденна заробітна плата дорівнює 84,35 грн. (а.с.97).

Із Акту інспекційного відвідування № ЖТ 1481/91/АВ від 18.04.2019 вбачається виявлення інспектором праці порушення в частині не виплати розрахункових коштів суміснику ОСОБА_1 в день звільнення, якого знято з посади 29.01.2019, а розрахункові кошти в розмірі 15134,16 грн. отримав 26.02.2019 (а.с.130).

Також із матеріалів справи вбачається, що постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07.05.2019 встановлено порушення ч. 1 ст. 116 КЗпП України, а саме ОСОБА_1 (сумісника) наказом № 7-к від 28.01.2019 знято із займаної посади інженера охорони праці 0,5 ставки з 29.01.2019 у зв`язку із прийняттям на роботу працівника на посаду інженера з охорони праці на ставку згідно штатного розпису, розрахункові кошти в розмірі 15134,16 грн. отримав 26.02.2019, та накладено на ДПТНЗ Радомишльський професійний ліцей штраф у розмірі 4173,00 грн. (а.с.99).

Із довідки про нараховану та отриману заробітну плату викладача ОСОБА_1 за лютий 2019 року від 05.08.2019 вбачається нарахування компенсації в сумі 7408,89 грн. (а.с.109), а згідно довідки від 02.08.2019 № 127 відповідно до наказу від 28.01.2019 ОСОБА_1 було нараховано компенсацію за невикористану відпустку у зв 'язку із зняттям сумісництва в сумі 7408,89 грн., вказані кошти були перераховані на банківську картку працівника 27.02.2019, що також підтверджується самим позивачем в відповіді на відзив (а.с.156).

Таким чином, судом встановлено, що компенсацію за невикористану відпустку на посаді інженера з охорони праці за сумісництвом ОСОБА_1 виплачено, а тому позовна вимога про стягнення компенсації за невикористану відпустку задоволенню не підлягає.

При цьому суд звертає увагу на порушення вимог ст. 116 КЗпП України при виплаті належних ОСОБА_1 сум при звільненні, так як фактично компенсацію за невикористану відпустку у зв 'язку із зняттям сумісництва в сумі 7408,89 грн. останньому відповідачем було перераховано на банківську картку 27.02.2019 .

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, однак, позивачем в позовній заяві були заявлені вимоги про стягнення компенсації за невикористану відпустку та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку вимога не заявлялася.

Відповідно до ст.ст. 12 , 81 ЦПК України , учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст. 79 цього кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. А в порядку ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 76-82 , 89 , 210, 247, 258-259, 263-268, 274,354 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державного професійно-технічного навчального закладу Радомишльський професійний ліцей (юридична адреса: 12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул. Пушкінська, 12, код ЄДРПОУ 02543609) про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Д. Ю. Луньова

Згідно з оригіналом

Суддя Д. Ю. Луньова

"___"


20 __

(дата засвідчення копії)

СудРадомишльський районний суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення25.09.2019
Оприлюднено10.10.2019
Номер документу84818154
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —289/307/19

Рішення від 25.09.2019

Цивільне

Радомишльський районний суд Житомирської області

Луньова Д. Ю.

Ухвала від 09.09.2019

Цивільне

Радомишльський районний суд Житомирської області

Луньова Д. Ю.

Ухвала від 02.07.2019

Цивільне

Радомишльський районний суд Житомирської області

Луньова Д. Ю.

Ухвала від 24.06.2019

Цивільне

Радомишльський районний суд Житомирської області

Луньова Д. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні