Рішення

від 09.10.2019 по справі 365/478/19

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/478/19

Номер провадження: 2/365/300/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.10.2019 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Войтівської сільської ради Згурівського району Київської області, третя особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеною позовною заявою посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_3 , після смерті якої позивачці, як спадкоємцю першої черги відкрилась спадщина за законом, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,3400 га, кадастровий номер 3221981300:03:002:0026, яка розташована на території Войтівської сільської ради Згурівського району Київської області та належала померлому згідно Державного акту серії Р1 № 246158. Позивачка спадщину у встановленому законом порядку прийняла, інший спадкоємець першої черги за законом, сестра позивачки - третя особа ОСОБА_2 від спадщини відмовилась. Мати позивачки, дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , брат позивачки, син померлого - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Враховуючи те, що батьки позивачки уклали шлюб лише 10 лютого 1979 року, а до того часу проживали лише в цивільному шлюбі, в свідоцтві про народження позивачки відомості про батька були записані зі слів матері, а саме батько - ОСОБА_3 . Позивачці було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку у зв"язку із ненаданням доказів родинних відносин із спадкодавцем. Позивачка позбавлена можливості оформити свої спадкові права в досудовому порядку. Враховуючи вищевикладене, позивачка ОСОБА_1 просить суд встановити, факт батьківства ОСОБА_3 щодо неї, визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на спірну земельну ділянку та не стягувати з відповідача судові витрати.

В підготовче судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, направили до суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи у їх відсутність. Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Костенко О.М. позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити, відповідач Войтівська сільська рада позовні вимоги визнала повністю, третя особа ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечувала.

Суд визнав можливим розглядати справу без участі учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, враховуючи визнання позову відповідачем.

Відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд ухвалює рішення про задоволення позову, враховуючи визнання відповідачем позову та наявність для того законних підстав.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, враховуючи визнання позову відповідачем, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,3400 га, кадастровий номер 3221981300:03:002:0026, яка розташована на території Войтівської сільської ради Згурівського району Київської області. Право власності посвідчується Державним актом серії Р1 № 246158 на право приватної власності на землю, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 48 від 10 квітня 2001 року, що встановлено з копії Державного акту (а.с.32), копії витягу з ДЗК про земельну ділянку (а.с.26-30), копії витягу з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності (а.с.31).

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, громадяни.

Відповідно до положення ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Стаття 126 ЗК України, в редакції яка діяла до 01 січня 2013 року, передбачала, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачці ОСОБА_1 та третій особі ОСОБА_2 , як спадкоємцям першої черги за законом, відкрилась спадщина на весь її склад, зокрема і на спірну земельну ділянку. Позивачка спадщину у встановленому законом порядку прийняла, третя особа від спадщини відмовилась, інші спадкоємці відсутні (копії свідоцтв про смерть - а.с.13-15, копії свідоцтв про народження - а.с.10,11, копія свідоцтва про укладення шлюбу - а.с.12, довідка Войтівської сільської ради - а.с.16, копія заяви позивачки про прийняття спадщини - а.с.17, копія спадкової справи № 12/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - а.с.45-63).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Положеннями ст. 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема успадкування.

Позивачці було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку, у зв"язку із ненаданням доказів родинних відносин із померлим спадкодавцем (копія нотаріальної відмови - а.с.33).

Згідно ч.1, ч. 3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

В ході судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_3 згідно Державного акту серії Р1 № 246158 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,3400 га, кадастровий номер 3221981300:03:002:0026, яка розташована на території Войтівської сільської ради. Зазначена земельна ділянка входить до складу спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 Факт походження ОСОБА_1 від ОСОБА_3 , а отже, факт батьківства останнього, підтверджується довідкою Войтівської сільської ради (а.с.16), копіями записів будинкової книги (а.с.17-24), довідкою Войтівського НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дитячий садок (а.с.72). Дослідженими судом доказами встановлено, що мати позивачки та ОСОБА_3 до народження позивачки проживали разом, вели спільне господарство, після народження позивачки, вони продовжили проживати разом, спільно виховали або утримували позивачку.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Згідно п. 15 абз. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч.2 ст.55 Кодексу про шлюб та сім`ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину. Інший спадкоємець першої черги за законом - третя особа ОСОБА_2 від спадщини відмовилась. Встановлений законом строк для прийняття спадщини закінчився, спадкові права позивачки ніким не оспорюються.

Суд вважає за необхідне, встановити, що ОСОБА_3 є батьком позивачки, визнати за позивачкою ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на спірну земельну ділянку. Не застосовувати до відповідача ст. 141 ЦПК України та понесені позивачкою судові витрати залишити за нею. Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, а саме грошові кошти в розмірі 513,48 грн.

Керуючись ст.ст.80,116,120,126,131,152 ЗК України, ст.ст.1217,1218,1223,1225,1261,1268 ЦК України,ст.ст.141,142,198,200,206,247,263-265,273,293,315 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Войтівської сільської ради Згурівського району Київської області, третя особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування- задовольнити повністю.

Встановити, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , як спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,3400 га, кадастровий номер 3221981300:03:002:0026, яка розташована на території Войтівської сільської ради Згурівського району Київської області та належала померлому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 246158 від 10.04.2001 року.

Не застосовувати до Войтівської сільської ради Згурівського району Київської області ст. 141 ЦПК України.

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а саме грошові кошти в розмірі 513 (п"ятсот тринадцять) гривень 48 копійок, що були сплачені нею 23.08.2019 року згідно квитанції № 0.0.1446322547.1, оригінал якої знаходиться в матеріалах цивільної справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ