Ухвала

від 08.10.2019 по справі 569/19006/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/19006/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , просить стягнути з відповідача на кого користь грошові кошти у сумі 7000 доларів США, що станом на 02 жовтня 2019 відповідно до курсу НБУ еквівалентно 171885 грн., а також судові витрати.

Разом із позовною заявою до суду позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, у якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, а також шляхом накладення заборони вчиняти будь-які дії відносно частки ТОВ Теплоальтернатива , 100% якої належить ОСОБА_2 з метою її відчуження, реалізації, передачі у статутні капітали юридичних осіб, передачі в іпотеки та використання іншим чином, що може слугувати підставою для зміни її власника або розміру даної частки.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є власником ТОВ "ТЕПЛОАЛЬТЕРНАТИВА" (Код ЄДРПОУ 39438620), частка в статутному капіталі якого становить 100%. Також, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру нерухомого майна № 183358532 від 18.07.2019 року, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 .У зв`язку із вказаними обставинами у нього виникла реальна підозра, що навіть при позитивному вирішенні справи на його користь він не зможе виконати рішення суду, оскільки відповідач може реалізувати своє майно або корпоративні права на користь третіх осіб, і в подальшому кошти йому повернені не будуть.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.4 ст.151 ЦПК України, у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Як убачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Крім того, з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, наведені в заяві про забезпечення позову доводи про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, та заборони вчиняти будь-які відносно частки ТОВ Теплоальтернатива , 100% якої належить ОСОБА_2 , не є безспірним свідченням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Припущення про можливу реалізацію свого майна або корпоративних прав ОСОБА_2 на користь третіх осіб не є достатньо обґрунтованим, адже заява не містить відповідних доказів з цього приводу.

Таким чином, оскільки факти, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду відсутні, тому суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.153, 260, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області або через Рівненський міський суд Рівненської області (відповідно до пп. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 - VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.О. Гордійчук