Постанова

від 26.12.2019 по справі 569/19006/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року

м. Рівне

Справа № 569/19006/19

Провадження № 22-ц/4815/1617/19

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: - Боймиструка С.В., Гордійчук С.О., секретар судового засідання - Тхоревський С.О. .,

учасники справи:

позивач: - ОСОБА_1 ,

відповідач: - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 08 жовтня 2019 року про відмову в забезпеченні позову (постановлену у складі судді Гордійчук І.О.) за заявою ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Позовну заяву мотивовано тим, що 15 травня 2019 року між ним та Відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала від нього грошові кошти у розмірі 7000 (сім тисяч) доларів США (що станом на 02.10.2019 року еквівалентно 171885 грн. 00 коп.), про що була написана розписка від 15.05.2019 року, згідно якої Відповідач повинна була повертати кошти частинами у розмірі 500 доларів США щомісячно.

Проте, станом на 02 жовтня 2019 року жодний платіж повернутий не був.

Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в сумі 7000 (сім тисяч) доларів США, що станом на 02.10.2019 року, відповідно до курсу НБУ еквівалентно 171885 (сто сімдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Разом із позовною заявою до суду позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, у якій він просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, а також шляхом накладення заборони вчиняти будь-які дії відносно частки ТОВ Теплоальтернатива , 100% якої належить ОСОБА_2 з метою її відчуження, реалізації, передачі в статутні капітали юридичних осіб, передачі в іпотеки та використання іншим чином, що може слугувати підставою для зміни її власника або розміру даної частки.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є власником ТОВ "ТЕПЛОАЛЬТЕРНАТИВА, частка в статутному капіталі якого становить 100%. Також, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру нерухомого майна № 183358532 від 18.07.2019 року, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 .

У зв`язку із вказаними обставинами у нього виникла реальна підозра, що навіть при позитивному вирішенні справи на його користь, він не зможе виконати рішення суду, оскільки відповідач може реалізувати своє майно або корпоративні права на користь третіх осіб, і в подальшому кошти йому повернуті не будуть.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08 жовтня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.

Ухвалу суду мотивовано тим, що наведені в заяві про забезпечення позову доводи про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, та заборони вчиняти будь-які відносно частки ТОВ Теплоальтернатива , 100% якої належить ОСОБА_2 , не є безспірним свідченням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Припущення про можливу реалізацію свого майна або корпоративних прав ОСОБА_2 на користь третіх осіб не є достатньо обґрунтованим, адже заява не містить відповідних доказів з цього приводу.

Не погодившись із вказаною ухвалою 20 листопада 2019 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій зазначає, що її було прийнято без повного належного дослідження всіх обставин по справі та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що ОСОБА_2 є власником ТОВ ТЕПЛОАЛЬТЕРНАТИВА , частка в статутному капіталі якого становить 100% та квартири АДРЕСА_2 .

Також йому відомо, що Відповідач діє в інтересах третіх осіб, внаслідок чого може відчужувати, дарувати або передавати будь-яким іншим чином майно та частку в статуті товариства на їхню користь з метою уникнення виконання рішення суду по даній справі.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що внаслідок певних дій може утруднитися чи унеможливитися виконання судового рішення у справі.

Просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, а також шляхом накладення заборони вчиняти будь-які дії відносно частки ТОВ Теплоальтернатива , 100% якої належить ОСОБА_2 з метою її відчуження, реалізації, передачі в статутні капітали юридичних осіб, передачі в іпотеки та використання іншим чином, що може слугувати підставою для зміни її власника або розміру даної частки.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку про її відхилення з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову, зокрема, повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (ч. 4 ст. 151 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У практиці ЄСПЛ, в тому числі у справах: "Стретч проти Сполученого Королівства", "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Ґаші проти Хорватії" від 13 грудня 2007 року, визначені критерії, які слід оцінювати про сумісність заходів втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого Протоколу, а саме: чи вважається втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи вважається такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним до визначених цілей.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до

уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких

можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних

заходів.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правильно встановлено, що наведені в заяві про забезпечення позову доводи про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, та заборони вчиняти будь-які відносно частки ТОВ Теплоальтернатива , 100% якої належить ОСОБА_2 , не є безспірним свідченням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заява не містить жодних доказів про можливу реалізацію свого майна або корпоративних прав ОСОБА_2 на користь третіх осіб, а також відсутні факти, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги про неповне дослідження обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

Місцевим судом правомірно відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367 , 375 , 381-384 ЦПК України , Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 08 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлений 27 грудня 2019 року.

Головуючий суддя С.С. Шимків

Судді: С.В. Боймиструк

С.О. Гордійчук