Рішення

від 23.09.2019 по справі 160/6015/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року Справа № 160/6015/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представників позивача Шияна Є.С.

представника відповідача Свиди Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "АГРОПРОМ ТЕХНІКА" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "АГРОПРОМ ТЕХНІКА" (далі - ПАТ "АГРОПРОМ ТЕХНІКА", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:

- скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2384/1809/АН/МГ-ФС/490 від 28.05.2019 року в розмірі 83460 грн.;

- скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2384/1809/АН/ІП-ФС/491 від 28.05.2019 року в розмірі 4173 грн.;

- скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2384/1809/АН-ФС/489 від 28.05.2019 року в розмірі 12519 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем здійснено невиїзне інспектування ПАТ "АГРОПРОМ ТЕХНІКА", за результатами якого складено акт від 28.05.2019 року №ДН2384/1809/АН/МГ-ФС/490. У висновках акту невиїзного інспектування встановлено, що позивачем не нарахована сума індексації за листопад та грудень 2018 року двом працівника. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача, вважає їх безпідставними, оскільки базовий місяць з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації двом працівниками є вересень 2018 року. Також, позивач зазначив, що відповідачем порушено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю, а саме не направлено позивачу повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу.

Ухвалою суду від 02.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

ГУ Держпраці у Дніпропетровській області надано до суду відзив на позов, у якому відповідач заперечував проти позову та в обгрунтування своєї позиції зазначив, що під час невиїзного інспектування перевіряючими встановлено, що підприємством не нараховувалась та не виплачувалась індексація двом працівникам; заробітна плата виплачувалась з порушенням строків її виплати та не виплачувалась компенсація втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків її виплати; при звільненні розрахунки з працівниками здійснено з порушенням строків, встановлених Кодексом законів про працю України, середній заробіток за затримку розрахунків не нараховувався та не виплачувався. У зв`язку з чим, відповідачем винесено постанови про накладення на ПАТ "АГРОПРОМ ТЕХНІКА" штрафів за порушенням трудового законодавства. Відповідач зазначив, що на виконання вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509, управління своєчасно направило на адресу позивача рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН2384/1809/АН/МГ/ІП від 15.05.2019 року, що підтверджується фіскальним чеком "Укрпошта".

Ухвалою суду від 02.09.2019 року заяву ПАТ "АГРОПРОМ ТЕХНІКА" про забезпечення позову у справі №160/6015/19 задоволено повністю, зупинено дію постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу від 28.05.2019 року №ДН2384/1809/АН/МГ-ФС/490, №ДН2384/1809/АН/ІП-ФС/491, №ДН2384/1809/АН-ФС/489 до набрання законної сили судовим рішенням № 160/6015/19.

29.07.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 05.09.2019 року для надання додаткових доказів; 05.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23.09.2019 року.

В судовому засіданні 23.09.2019 року представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

У період з 03.05.2019 року по 06.05.2019 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області проведено невиїзне інспектування ПАТ "АГРОПРОМ ТЕХНІКА", за результатами якого складено акт невиїзного інспектування юридичної особи, яка використовує найману працю від 06.05.2019 року №ДН2384/1809/АН.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- на підприємстві є випадки не ознайомлення працівників під підпис з записами про призначення на роботу та переведення в особовій картці, що є порушенням пункту 2.5 глави 2 Інструкції №58 "Про порядок ведення трудових книжок працівників";

- на підприємстві книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них та книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них не ведуться, що порушує вимоги пункту 7.1 глави 7 Інструкції № 58;

- відповідно до розрахункових відомостей за листопад 2018 року та за грудень 2018 року двом працівникам ПАТ АГРОПРОМ ТЕХНІКА не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати, що порушує вимоги Порядку проведення індексації грошових і доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.03.2003 року №1078, частини 6 статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України "Про оплату праці";

- на підприємстві заробітна плата виплачується з порушеннями строків її виплати, чим порушено частини 1, 2 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України "Про оплату праці";

- компенсацію працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати на підприємстві не нараховано та не виплачено, що порушує вимоги статті 34 Закону України "Про оплату праці";

- остаточні розрахунки звільненим працівникам проводяться не в день звільнення, що порушує вимоги частини 1 статті 116 КЗпП України;

- середній заробіток за кожен день затримки остаточного розрахунку підприємством не нараховано, що порушує вимоги частини 1 статті 117 КЗпП України;

- на підприємстві, порядок оплати праці не укладено, власник не погоджує ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, чим порушує вимоги частини 2 статті 97 КЗпП України та частини 1 статті 15 Закону України "Про оплату праці".

На підставі акту невиїзного інспектування від 06.05.2019 року №ДН2384/1809/АН відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН2384/1809/АН/П від 07.05.2019 року, яким зобов`язано позивача усунути порушення порушення, а саме:

- пункту 2.5 глави 2 Інструкції №58 "Про порядок ведення трудових книжок працівників";

- підпункту б пункту 7.1 глави 7 Інструкції №58 "Про порядок ведення трудових книжок працівників";

- частини 6 статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України "Про оплату праці";

- статті 34 Закону України "Про оплату праці", статті 4 Закону України №2050-ІІ;

- частин 1 та 2 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України "Про оплату праці";

- частини 1 статті 116 КЗпП України;

- частини 1 статті 117 КЗпП України;

- частини 2 статті 97 КЗпП України, частини 1 статті 15 Закону України "Про оплату праці".

15.05.2019 року ГУ Держарпаці у Дніпропетровській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН2384/1809/АН/МГ/ІП, яким запрошено ПАТ "АГРОПРОМ ТЕХНІКА" на розгляд справи, що відбудеться 28.05.2019 року на 09:00 годину.

Вказане рішення було своєчасно направлено позивачу засобами поштового зв`язку 15.05.2019 року, що підтверджується фіскальним чеком від 15.05.2019 року та витягом з вебпорталу "Укрпошта", які містяться в матеріалах справи.

Позивач 21.05.2019 року №21/05-001 надав до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області лист про виконання припису, у якому зазначено, що підприємством усунуто вказані у приписі порушення.

24.05.2019 року позивач надав до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області заперечення на акт невиїзного інспектування 06.05.2019 року №ДН2384/1809/АН, у яких просив визнати вказаний акт нечинним.

Відповідач надав відповідь на заперечення та листом від 27.05.2019 року №278 повідомив позивача, що висновки, які викладені в акті невиїзного інспектування 06.05.2019 року №ДН2384/1809/АН є правомірними.

28.05.2019 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанови про накладення на ПАТ "АГРОПРОМ ТЕХНІКА" штрафу:

- №ДН2384/1809/АН/МГ-ФС/490, якою на позивача накладено в розмірі 83460 грн., за порушенням вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, частини 6 статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України "Про оплату праці";

- №ДН2384/1809/АН/ІП-ФС/491, якою на позивача накладено штраф в розмірі 4173 грн., за порушенням вимог частини 1 статті 116, частини 1 статті 117 КЗпП України, підпункту б пункту 7.1 глави 7 Інструкції №58 "Про порядок ведення трудових книжок працівників", статті 34 Закону України "Про оплату праці", частини 2 статті 97 КЗпП України, частини 1 статті 15 Закону України "Про оплату праці", пункту 2.5 глави 2 Інструкції №58 "Про порядок ведення трудових книжок працівників";

- №ДН2384/1809/АН-ФС/489, якою на позивача накладено штраф в розмірі 12519 грн., за порушення частин 1 та 2 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України "Про оплату праці".

Позивач, вважаючи постанови про накладення штрафу від 28.05.2019 року протиправними, звернувся до суду з цим позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинами, суд виходить з наступного.

Щодо постанови про накладення штрафу від 28.05.2019 року №ДН2384/1809/АН/МГ-ФС/490, якою на позивача накладено в розмірі 83460 грн., за ненарахування та невиплату індексації заробітної плати двом працівникам у листопаді 2018 року та грудні 2018 року, суд зазначає наступне.

З акту невиїзного інспектування відомо, що відповідно до штатних розкладів ПАТ АГРОПРОМ ТЕХНІКА , які затверджені генеральним директором підприємства та введені в дію з 01.01.2018 року та з 01.03.2018 року встановлено посадові оклади працівникам підприємства.

Згідно розрахункової відомості за листопад 2018 року та грудень 2018 року нарахування різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу відсутнє.

Право на нарахування індексації заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу у листопаді 2018 року та грудні 2018 року мали наступні працівники підприємства: сторож - ОСОБА_1 ; сторож - ОСОБА_2 (звільнений 13.12.2018 року за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП України, наказ №11-к від 13.12.2018 року).

Відповідно до розрахункових відомостей за листопад 2018 року та за грудень 2018 року двом працівникам ПАТ АГРОПРОМ ТЕХНІКА ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати.

Позивач не заперечує, що у листопаді 2018 року та грудні 2018 року двом працівниками не було здійснено індексацію заробітної плати. В обгрунтування відсутності необхідності проведення індексації у вказані місяці позивач зазначає, що підвищення окладу сторожа відбулося у вересні 2018 року, відповідно до наказу по підприємству від 31.08.2018 року №3-ш. З вересня 2018 року на підприємстві встановлено неповний робочий день (7 годин), у зв`язку з чим заробітна плата нараховувалась та виплачувалась відповідно до штатного розкладу, пропорційно до відпрацьованого часу працівниками. Таким чином, позивач вважає, що базовим місяцем з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації по двом працівникам є вересень 2018 року.

Відповідно до статті 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 33 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядок №1078), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України "Про оплату праці", норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про оплату праці" визначено, що до структури заробітної плати входить додаткова заробітна плата, яка включає, в тому числі, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Отже, враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою, передбаченою статтею 33 Закону України "Про оплату праці", Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", вона входить до структури заробітної плати, що також підтверджується підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, відповідно до якого суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати, як складова належної працівникові заробітної плати індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Тобто, враховуючи вищезазначене можна зробити висновок, що індексація заробітної плати є однією з державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Згідно з абзацом 4 частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні особи, які використовують найману працю, в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, проведення індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачено статтею 95 КЗпП України, а тому індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, за недотримання якої юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність згідно з абзацом 4 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.04.2018 року у справі №816/2325/16.

У пункті 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Враховуючи те, що штатній розклади, якими встановлено посадові оклади працівників підприємства введенні в дію з 01.01.2018 року, 01.03.2018 року та з 01.01.2019 року, місяцем для розрахунків індексації підвищення посадових окладів є січень 2018 року.

Отже, доводи позивача про те, що базовим місяцем нарахування індексації є вересень 2018 року є помилковими та спростовуються вищевикладеним.

Крім того, позивач фактично визнав вказане порушення, оскільки у листі від 21.05.2019 року на виконання припису зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нараховано та виплачено індексацію заробітної плати за листопад та грудень 2018 року.

Проте, виконання вимог припису не є підставою для звільнення суб`єкта господарювання від застосування фінансових санкцій та від обов`язку понести відповідальність за вчинення порушень трудового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 року у справі №818/584/17, згідно якої виконання позивачем вимог припису підтверджує факт визнання ним порушень.

З огляду на викладене, відповідачем підтверджено правомірність нарахування штрафних санкцій за не проведення індексації заробітної плати працівникам ПАТ "АГРОПРОМ ТЕХНІКА" за листопад 2018 року та грудень 2018 року, а тому оскаржувана постанова від 28.05.2019 року №ДН2384/1809/АН/МГ-ФС/490 винесена правомірно пропорційно кількості виявлених порушень за кожного працівника.

Щодо оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 28.05.2019 року №ДН2384/1809/АН/ІП-ФС/491, якою на позивача накладено штраф в розмірі 4173 грн., за порушенням вимог частини 1 статті 116, частини 1 статті 117 КЗпП України, підпункту "б" пункту 7.1 глави 7 Інструкції №58 "Про порядок ведення трудових книжок працівників", статті 34 Закону України "Про оплату праці", частини 2 статті 97 КЗпП України, частини 1 статті 15 Закону України "Про оплату праці", пункту 2.5 глави 2 Інструкції №58 "Про порядок ведення трудових книжок працівників" суд зазначає наступне.

В ході інспекційного відвідування встановлено, що на підприємстві є випадки не ознайомлення працівників під підпис з записами про призначення на роботу та переведення в особовій картці, що є порушенням пункту 2.5 глави 2 Інструкції від 29.07.1993 року №58 "Про порядок ведення трудових книжок працівників" (далі - Інструкція №58). Також, встановлено, що на підприємстві книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них та книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них не ведуться, що порушує вимоги пункту 7.1 глави 7 Інструкції № 58.

Так, пунктом 2.5 глави 2 вказаної Інструкції передбачено, що з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці.

Пунктом 7.1 глави 7 Інструкції №58 встановлено, що на підприємстві ведеться така документація щодо обліку бланків трудових книжок і заповнених трудових книжок:

а) книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року №277;

б) книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року №277.

В судовому засіданні позивач не заперечував той факт, що деяких працівників не ознайомлено під підпис з записами в особовій картці, та те, що на підприємстві відсутнє книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них та книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них.

Крім того, вказане підтверджується листом від 21.05.2019 року про виконання припису про усунення виявлених порушень.

Також, перевіряючими встановлено, що на підприємстві заробітна плата виплачується з порушеннями строків її виплати, а саме:

1) заробітна плата працівникам за травень 2018 року частково виплачена 19.04.2019 року згідно відомості нарахування коштів №30 та виписки по рахунку № НОМЕР_1 ;

2) заробітна плата працівникам за червень 2018 року частково виплачена 28.12.2018 року згідно відомості нарахування коштів №29 та виписки по рахунку № НОМЕР_1 та 19.04. 2019 року згідно відомості нарахування коштів №31 та виписки по рахунку № НОМЕР_1 ;

3) заробітна плата працівникам за липень 2018 року частково виплачена 19.04.2019 року згідно відомості нарахування коштів №32 та виписки по рахунку № НОМЕР_1 ;

4) заробітна плата працівникам за серпень 2018 року частково виплачена 19.04.2019 року згідно відомості нарахування коштів №33 та виписки по рахунку № НОМЕР_1 ;

5) заробітна плата працівникам за жовтень 2018 року частково виплачена 27.12.2018 року згідно відомості розподілення виплат №181227СТ459322 та виписки по рахунку № НОМЕР_2 ;

6) заробітна плата працівникам за листопад 2018 року частково виплачена 27.12.2018 року згідно відомості розподілення виплат №181227СТ454562 та виписки по рахунку № НОМЕР_2 ;

7) заробітна плата працівникам за грудень 2018 року частково виплачена 21.03.2019 року згідно відомості розподілення виплат №190321СТ877052 та виписки по рахунку № НОМЕР_2 .

8) заробітна плата працівникам за січень 2019 року частково виплачена 21.03.2019 року згідно відомості розподілення виплат №190321СТ877397 та виписки по рахунку № НОМЕР_2 ;

9) заробітна плата працівникам за лютий 2019 року частково виплачена 21.03.2019 року згідно відомості розподілення виплат №190321СТ877532 та виписки по рахунку № НОМЕР_2 та 25.04.2019 року згідно відомості розподілення виплат №190425СТ590675 та виписки по рахунку № НОМЕР_2 ;

10) заробітна плата працівникам за березень 2019 року частково виплачена 25.04.2019 року згідно відомості розподілення виплат №190425СТ590826 та виписки по рахунку № НОМЕР_2 .

Компенсацію працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати на підприємстві не нараховано та не виплачено.

У частині 1 статті 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні (частина 2 статті 115 КЗпП України).

Аналогічні приписи містяться у статті 24 Закону України Про оплату праці , якою передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, позивач мав нарахувати та виплатити працівникам, виплата заробітної плати яких була затримана, суму компенсації втрати частини заробітної плати.

Вказане порушення також не заперечуються позивачем та повністю визнано у судовому засіданні представником позивача.

Також, відповідачем встановлено, що наказом №8-к від 30.07.2018 року ОСОБА_3 звільнено з посади сторожа. Остаточний розрахунок звільненому працівнику виплачено 19.04.2019 року згідно виписки по рахунку № НОМЕР_1 . Наказом №9-к від 08.08.2018 року ОСОБА_4 звільнено з посади сторожа. Остаточний розрахунок звільненому працівнику виплачено 19.04.2019 року згідно виписки по рахунку № НОМЕР_1 . Наказом №10-к від 05.09.2018 року ОСОБА_5 звільнено з посади комірника. Остаточний розрахунок звільненому працівнику виплачено 19.04.2019 року згідно виписки по рахунку № НОМЕР_1 . Наказом №12-к від 13.12.2018 року ОСОБА_2 звільнено з посади сторожа. Остаточний розрахунок звільненому працівнику виплачено 01.04.2019 року відповідно видаткового касового ордера № 18.

Перевіряючими зроблено висновок, що остаточні розрахунки звільненим працівникам проведено не в день звільнення, що є порушенням вимог частини 1 статті 116 КЗпП України.

Крім того, в порушення частини 1 статті 117 КЗпП України позивачем не нараховано та не виплачено звільненим працівникам середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Так, у частині 1 статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні представник позивача визнав вказані порушення.

Відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Отже, з огляду на зазначене постанова від 28.05.2019 року №ДН2384/1809/АН/ІП-ФС/491, якою на позивача накладено штраф в розмірі 4173 грн., винесена правомірно.

Щодо оскаржуваної постанови №ДН2384/1809/АН-ФС/489, якою на позивача накладено штраф в розмірі 12519 грн., за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Як вже було встановлено вище, на ПАТ "АГРОПРОМ ТЕХНІКА" мало місце порушення строків виплати заробітної плати.

Суд зазначає, що вказане порушення представник позивача повністю визнав у судовому засіданні, що також підтверджується листом від 21.05.2019 року про виконання вимог припису.

Так, абзацом 3 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

За таких обставин, постанова №ДН2384/1809/АН-ФС/48 від 28.05.2019 року, якою на позивача накладено штраф в розмірі 12519 грн. є правомірною.

Разом з тим, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що розгляд справи про накладення штрафу здійснено без належного повідомлення позивача, оскільки дана обставина спростовується матеріалами справи, в яких міститься копія квитанції про направлення листа від 15.05.2019 року та копія поштового повідомлення від 15.05.2019 року про направлення ПАТ "АГРОПРОМ ТЕХНІКА" рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Суд погоджується з позицією представника відповідача, що повідомлення було направлено позивачу з дотриманням положень Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №958. Та обставина, що ПАТ "АГРОПРОМ ТЕХНІКА" отримало зазначену кореспонденцію лише 17.07.2018 року свідчить про ухилення позивача від своєчасного отримання поштової кореспонденції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог позивача, належним чином довів правомірність своїх дій, а позивач не навів переконливих та нормативно обґрунтованих доказів про порушення чинного законодавства відповідачем та протиправність спірних постанов.

Відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "АГРОПРОМ ТЕХНІКА" (адреса: 53700, Дніпропетровська область, Широківський район, смт. Широке, вул. Радгоспна, буд. 36-Б; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 03563092) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (адреса: 49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39788766) про скасування постанов - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 03 жовтня 2019 року.

Суддя М.В. Бондар