Рішення

від 01.10.2019 по справі 520/8545/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"01" жовтня 2019 р. № 520/8545/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Ліпчанська Я.В.

представник позивача - Говтвяниця М.В.,

представника позивача - Кириченко Л.А.,

представника відповідача - Білоконь С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівська аграрна компанія" (62214, Харківська обл., Золочівський р-н, с. Олександрівка, вул. Чедунелі, буд. 38, код ЄДРПОУ 36222279) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Золочівська аграрна компанія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

1. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 серпня 2019 року №00000481422 складене на підставі Акту проведення перевірки від 19.07.2019 року №2481/20-40-14-22-07/36222279.

2. Стягнути з Відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення головного управління ДФС у Харківській області від 15 серпня 2019 року №00000481422 є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Представники позивача в судове засідання з`явилися, позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що податкове повідомлення-рішення від 15 серпня 2019 року №00000481422 є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що 02.04.2019 року позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Золочівська аграрна компанія", надійшов запит від Головного управління ДФС у Харківській області про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) № 16452/10/20-40-14-22-14, в якому відповідачем було зазначено, що контролюючим органом виявлено факти порушень податкового законодавства внаслідок неправомірного визначення розміру податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ ТС Трейдінг .

Позивач засобами поштового зв`язку 14.05.2019 року направив відповідачу відповідь на запит в якому надав запитувану інформацію разом з засвідченими у встановленому законодавством порядку копіями документів первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують реальність здійснених операцій з ТОВ ТС Трейдінг та правильність нарахування податкового кредиту. 15.05.2019 року Відповідач отримав відправлення (копія відповіді на запит та документи що підтверджують відправку

Також судом встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальниками ТОВ ТС Трейдшг (код за ЄДРПОУ 39636098) за період з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року та податкових зобов`язань по ланцюгу постачання була складено Акт від 19.07.2019 року № 2481/20-40-14-22-07/36222279.

Вищезазначеним Актом встановлені порушення позивачем абз. а п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за вересень 2016 року - 95 012 грн., що призвело до заниження нарахованої суми податку на додану вартість до сплати (р.18) в сумі 95 012 грн., у т.ч. за вересень 2016 року - 95 012 грн. Перевіркою позивача не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинам з ТОВ ТС Трейдинг за період вересень 2016 року.

На підставі зазначеного вище акта перевірки 15 серпня 2019 року було складено податкове повідомлення-рішення № 00000481422, яким встановлено порушення абзацу а пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та застосовано штрафні санкції на підставі пункту 123.1 статті 123 розділу 2 Податкового кодексу України.

Щодо взаємовідносин з ТОВ "ТС Трейдінг" судом встановлено, що згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за III квартал 2016 рік від 31.10.2016 №9204842202, на підприємстві взагалі відсутні працівники, за 4 квартал 2016 - звіт не надано. Фінансовий звіт станом на 31.12.2016 надано від 24.02.2017 № 1700040881, вартість основних засобів на початок періоду складала 0,0 тис. грн., на кінець періоду 0,0 тис. грн.

Позивачем до перевірки не було надано основний договір з ТОВ "ТС Трейдінг", оборотно-сальдову відомість по рахунку 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті", оборотно-сальдову відомість по рахунку 205 "будівельні матеріали" за вересень-жовтень 2016 року, товарно-транспортні накладні на перевезення будматеріалів від ТОВ ТС Трейдінг , актів виконаних робіт та інше, що підтверджують навантаження/розвантаження будматеріалів, подорожні листи, або інших первинних документів, які місять інформацію про транспортний засіб, який здійснював перевезення вантажу, марку автомобіля, державний номер, ПІБ водія, інформацію про причеп, супровідні документи, інформація про роботу водія та автомобіль, рух пального у літрах, завдання водієві та інше на перевезення будівельних матеріалів.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що згідно листа від 10.07.2019 № б/н позивач - ТОВ Золочівська Аграрна Компанія , повідомив відповідача, що: Ремонтні роботи поточного ремонту складських приміщень та офісу виконувались силами своїх робітників в час коли вони не були задіяні в польових роботах. Площа офісу 208 м2.

Згідно копії штатного розпису ТОВ Золочівська Аграрна Компанія , на 01.01.2016 року на підприємстві передбачено 15 посад, однак судом встановлено, що інформація щодо фактичної чисельності робітників за вересень 2016 року та журнал обліку робочого часу до позивачем до перевірки надано не було.

Згідно даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за III квартал 2016 рік від 09.11.2016 № 9213362930, на підприємстві працювало за трудовими договорами 7 осіб, за цивільно-правовими договорами - 0 осіб.

Крім того під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем - ТОВ Золочівська Аграрна Компанія , в порушення п. 44.1.,п.44.3.,п.44. 6 ст. 44 Податкового кодексу України, до перевірки не надано наступні документи, а саме:

- оборотно-сальдові відомості по позабалансових рахунках: 01 Орендовані необоротні активи , 09 Амортизаційні відрахування ,

- основний договір з ТОВ ТС Трейдінг ,

- подорожні листи або інших первинних документів, які місять інформацію про транспортний засіб, який здійснював перевезення вантажу, марку автомобіля, державний номер, ШБ водія, інформацію про причеп, супровідні документи, інформація про роботу водія та автомобіль, рух пального у літрах, завдання водієві та інше на перевезення будівельних матеріалів,

- товарно-транспортні накладні на перевезення будматеріалів від ТОВ ТС Трейдінг ,

- акти виконаних робіт, що підтверджують навантаження/розвантаження будматеріалів,

- фактичну чисельність робітників за вересень 2016 року та журнал обліку робочого часу,

- оборотно-сальдові відомості по рахунках 205 Будівельні матеріали за вересень-жовтень 2016 року, 313 Інші рахунки в банку в національній валюті за вересень-жовтень 2016 року,

- акт прийму-передачі будівлі.

Суд зазначає, за результатами проведених оперативних дій відповідача встановлено, що у ТОВ ТС Трейдінг відсутні виробничі потужності, складські приміщення, автомобільний транспорт, робочий персонал, відповідно даних ЄРПН та розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2016 рік - відсутні працівники та не встановлено оренди приміщень, транспортних засобів, основних засобів, послуг з транспортування, навантаження та розвантаження у третіх осіб.

Відповідно поданого ТОВ ТС Трейдінг фінансового звіту станом на 31.12.2016 від 24.02.2017 №1700040881, вартість основних засобів на початок періоду складала 0,0 тис. грн., на кінець періоду 0,0 тис. грн.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд зазначає таке.

Відповідно до п.п.14.1.36. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу (далі - ПК) України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розділ V ПК України регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до норм підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту а пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

За приписами норм пункту 44.1 та пункту 44.3 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац 2 пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) відповідно до його преамбули визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому, згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), "господарські операції" - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-ХІV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Аналіз вищевикладених норм Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV та норм вищезазначеного Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Верховний Суд у постанові від 28 серпня 2018 року у справі № 804/12763/13-а сформував наступні критерії оцінки реальності господарської операції та її вплив на формування (як в даному випадку) податкового кредиту: Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що у вказаних контрагентів постачальників відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання ТМЦ, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Також суд дійшов висновку, що ТОВ "ТС Трейдінг" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам, та встановлено не реальність проведених операцій по оформленню реалізації будматеріалів та невідповідність по ланцюгу постачання реалізованої та придбаної товарної групи, таким чином, враховуючи вищезазначене, вбачається відсутність об`єктів оподаткування на ТОВ "ТС Трейдінг" при придбанні та продажу товарів за період вересень 2016 року. .

Крім того суд зазначає, у позивача відсутні дані щодо фактичного отримання будматеріалів, самостійного виконання ремонтних робіт та їх пов`язаність з веденням господарської діяльності, а також не оприбуткування на балансові рахунки бухгалтерського обліку основних засобів і відсутність прав власності на нерухоме майно у громадянина ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: нежитлове приміщення під офіс, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом зазначені вище документи під час розгляду справи витребовувались, однак надані позивачем до суду не були, а отже зазначене свідчить про відсутність зазначених документів. А отже суд приходить до висновку про не підтвердженість господарської операції між ТОВ Золочівська аграрна компанія та ТОВ "ТС Трейдінг".

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки податкове повідомлення-рішення головного управління ДФС у Харківській області від 15 серпня 2019 року №00000481422 є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівська аграрна компанія" (62214, Харківська обл., Золочівський р-н, с. Олександрівка, вул. Чедунелі, буд. 38, код ЄДРПОУ 36222279) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2019 року.

Суддя Спірідонов М.О.