Рішення

від 03.10.2019 по справі 520/6997/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 жовтня 2019 р. № 520/6997/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Акопяна М.М.,

представника відповідача - Савельєва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛФ» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить, в якому просить суд стягнути до бюджету України кошти з розрахункових рахунків та за рахунок готівки у розмірі 36432,26 грн. в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛФ» , податковий номер 31633697, місцезнаходження: вул. Дніпропетровська, 223, кімн. (офіс) 8-10, м. Мерефа, Харківський р-н, Харківська обл., 62472.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛФ» знаходиться на обліку в Харківському управлінні ГУ ДФС у Харківській області як платник податків. Відповідно до облікових даних контролюючого органу відповідач має податковий борг перед бюджетом в розмірі 36432,26 грн., який відповідачем погашений не був, а, відтак, дану суму боргу позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою від 16.07.2019 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому вказано, що останній проти заявленого позову заперечує з огляду на обставини недотримання контролюючим органом порядку стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу. Так, представником відповідача вказано, що податкова вимога від 26.11.2018 року №135888-17, із якою позивач пов`язує право на звернення до суду з даним позовом, вважається відкликаною і не має законної сили, скільки вказаний в ній податковий борг відповідачем було сплачено. Також представником відповідача вказано, що зазначена податкова вимога було винесена контролюючим органом протиправно. Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 05.08.2019 року ухвалено розгляд справи за вищевказаним позовом здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача прибув позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.10.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛФ» , код ЄДРПОУ - 31633697, зареєстровано як суб`єкт господарювання 12.09.2001 року, місцезнаходження юридичної особи: вул. Дніпропетровська, 223, кімн. (офіс) 8-10, м. Мерефа, Харківський р-н, Харківська обл., 62472.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛФ» знаходиться на обліку в Харківському управлінні ГУ ДФС у Харківській області як платник податків.

Відповідно до п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.7, 19-1.1.10, 19-1.1.34, 19-1.1.45, 19-1.1.46 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; реєструють та ведуть облік платників податків, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством; здійснюють інші функції, визначені законами України.

Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків обтяжені обов`язком сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що за даними контролюючого органу за підприємством відповідача станом рахується податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 36432,26 грн., а саме:

- основного платежу, що виник на підставі самостійно поданої платником податкової декларації №9308111232 від 21.01.2019 у сумі 35632,00 грн. (з урахуванням сплати у розмірі 16000,74 грн., до сплати - 19631,26 грн.);

- основного платежу, що виник на підставі самостійно поданої платником податкової декларації №9026869398 від 20.02.2019 у сумі 13029,00 грн.;

- основного платежу, що виник на підставі самостійно поданої платником податкової декларації №9050492164 від 19.03.2019 у сумі 417,00 грн.;

- основного платежу, що виник на підставі самостійно поданої платником податкової декларації №9077825328 від 18.04.2019 у сумі 129,00 грн.;

- основного платежу, що виник на підставі самостійно поданої платником податкової декларації №9102325712 від 16.05.2019 у сумі 3256,00 грн.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять та судом самостійно в рамках офіційного з`ясування обставин у справі не встановлено обставин оскарження або скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів відповідачем не сплачено суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підтверджується наданою контролюючим органом обліковою карткою (зворотній бік).

При цьому, представником відповідача під час розгляду справи вказано, що наявність суми податкового боргу у розмірі 36432,26 грн. відповідачем не заперечується.

Суд зазначає, що відповідно до п.176.1е ст.176 Податкового кодексу України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Приписами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 59.4-59.5 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суд зазначає, що згідно із положеннями Податкового кодексу України, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу на новоутворений податковий борг.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.11.2018 року по справі №822/32/17.

Зі змісту позовної заяви та наданих під час розгляду справи представником позивача пояснень встановлено, що у зв`язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов`язання протягом встановленого строку, позивачем винесено податкову вимогу №135888-17 від 26.11.2018 року, яка була вручена відповідачу (а.с. 34).

Відповідно до податкової вимоги №135888-17 від 26.11.2018 року станом на 25.11.2018 року загальна сума податкового боргу платника податків станом на 25.11.2018 року становить 35050,29 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 35050,29 грн.

Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано, що податковий борг підприємства не переривався, а отже податкова вимога є чинною.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що зі змісту інтегрованої картки платника податків ТОВ СЛФ , станом на 26.11.2018 року вбачається, що у відповідача наявний борг у сумі 35050,29 грн. При цьому, судом встановлено, що 30.11.2018 р. було нараховано 17730 грн. податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2018 року, але вже 30.11.2018 р. зазначені податкові зобов`язання відповідачем було оплачено відповідно до платіжних доручень: № 72799338 від 30.11.2018 р. на 13275,00 грн. та № 72799343 від 30.11.2018 р. на 4455,00 грн.

Водночас, під час судового розгляду справи зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено, що 21.12.2018 року податковий борг підприємства було виключено з інтегрованої картки платника податків у зв`язку з надходженням ухвали суду по справі №520/10853/18 від 03.12.2018 року, після чого станом на 21.12.2018 року у ТОВ СЛФ рахувалася лише переплата у сумі 20,69 грн.

При цьому, представник позивача у наданих суду поясненнях наголошував на обставинах того, що станом на 21.12.2018 року відповідно до даних інтегрованої картки платника податків рахується податковий борг з податку на додану вартість, а саме залишок несплаченої пені у сумі 73,44 грн.

З приводу зазначених обставин під час розгляду справи судом встановлено наступне.

На адресу Товариства з обмеженою відповідальністю СЛФ 06.09.2018 р. засобами поштового зв`язку надійшло податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області №0137391210 від 30 серпня 2018 року про нарахування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 35070,98 грн.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що 07.09.2018 року відповідачем на податкове повідомлення - рішення № 0137391210 від 30.08.2018 року було подано скаргу до Державної фіскальної служби України, яку здано до ГУ ДФС у Харківській області 07.09.2018 року, а надіслано до Державної фіскальної служби України - 10.09.2018 року.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 року № 35122/6/99-99-11-03-01-25 було відмовлено в задоволенні скарги.

Представником відповідача під час розгляду справи із посиланням на надані до суду докази, а саме копію конверту вказано, що зазначене рішення було здано на пошту в м. Києві 29.10.2018 р., а Товариством з обмеженою відповідальністю СЛФ отримано на початку листопада 2018 року, але відомостей про точну дату відповідач позбавлений можливості надати, оскільки електронна база Укрпошти за посиланням Пошук поштових відправлень містить інформацію про поштові відправлення лише за останні 6 місяців.

Суд зазначає, що відповідно до п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно із положеннями п.п. 56.17.2 п. 57.17 ст. 57 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Судом під час розгляду справи встановлено, що 29.11.2018 року, тобто в межах одного місяця з дня отримання рішення податкового органу про відмову в задоволенні скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю СЛФ звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення - рішення № 0137391210 від 30.08.2018 року.

Так, за даними програми Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СЛФ прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі № 520/10853/18.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що станом на 25.11.2018 року нарахована податковим повідомленням - рішення №0137391210 від 30.08.2018 року сума 35070,98 грн. штрафу не набула статусу податкового боргу, а отже його включення як податкового боргу до інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю СЛФ 22.11.2018 р., тобто до закінчення встановленого п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України місячного строку є протиправним.

Судом під час розгляду справи встановлено, що сума пені у розмірі 73,44 грн. була нарахована контролюючим органом у зв`язку з несплатою сум штрафу, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0137391210 від 30.08.2018 року, а відтак, оскільки контролюючим органом самостійно було виключено з інтегрованої картки платника податків ТОВ СЛФ штраф в розмірі 39914,36 грн. у зв`язку зі здійсненням платником податків судового оскарження податкового повідомлення-рішення, то і сума вказаної пені останнім також мало бути виключено.

Згідно із пп.60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкова вимога вважається відкликаною, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

З врахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, суд приходить до висновку про те, що оскільки станом на 25.11.2018 року відповідач не мав узгодженого податкового боргу у розмірі 35050,29 грн., а податковий борг відповідача переривався, то податкову вимогу №135888-17 від 26.11.2018 року слід вважати відповідно до приписів ст. 60 Податкового кодексу України відкликаною.

Таким чином, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що звернення контролюючого органу у даному випадку із позовом про стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 36432,26 грн. із посиланням на податкову вимогу від 26.11.2018 року №135888-17 не може вважатися судом належним дотриманням контролюючим органом процедури стягнення з платника податків податкового боргу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у Харківській області.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛФ» (вул. Дніпропетровська, 223, к. 8-10, м. Мерефа, Харківський р-н, Харківська обл., 62472) про стягнення податкового боргу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 08 жовтня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.