Рішення

від 09.10.2019 по справі 640/366/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2019 року № 640/366/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю МІРАКС ГРУП доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Державної фіскальної служби України провизнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю МІРАКС ГРУП (далі-позивач/ТОВ МІРАКС ГРУП ) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі-відповідач 1/ДПІ у Святошинському районі), Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі-відповідач 2/ ГУ ДФС у м. Києві), Державної фіскальної служби України (далі-відповідач 2/ ДФС України) про визнання протиправними дії відповідача 1 щодо не прийняття договору про визнання електронних документів від 03.08.2017 р. № 030820171; визнання протиправним та скасування рішення відповідача 2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ МІРАКС ГРУП від 29.09.2017 р. № 1103 та зобов`язання відповідача 3 поновити ТОВ МІРАКС ГРУП в реєстрі платників податку на додану вартість як платника податку на додану вартість з 29.09.2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2019 року суд визнав подану заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, встановив, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій контролюючого органу щодо не укладання договору про визнання електронних документів, що слугувало підставою для анулювання реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ МІРАКС ГРУП .

Відповідачі письмових відзивів на позов до суду не направили.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.08.2017 р. позивач за допомогою системи електронного документообігу надіслав до ДПІ у Святошинському договір про визнання електронних документів № 030820171.

05.08.2017 р. позивачем отримано Квитанцію № 2, якою зазначено, що документ не прийнято. При необхідності виправте документ та направте його знову. Для укладення Договору про визнання електронних документів необхідно виконати вимоги Розділу 3 Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованого в Мінюсті України 16.04.2008 №320/15011.

Рішенням відповідача 1 від 29.09.2017 р. № 1103 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ МІРАКС ГРУП .

Не погоджуючись із вказаними діями та рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Підпунктом 191.1.44 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України, який визначає перелік функцій контролюючих органів, передбачено, що контролюючі органи надають послуги електронного цифрового підпису, а підпункт 20.1.7 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає контролюючому органу право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України Про електронні документи та електронний документообіг .

Відповідно до Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документообіг здійснюється на підставі договорів (ч. 1 ст.14 Закону).

Загальні засади організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використання електронного цифрового підпису регламентує Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (чинна до 15.09.17 р. згідно наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557).

Згідно п. 7 Інструкції при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв`язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

7.5 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

7.6 якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

7.7 датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої ст. 181 Кодексу і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Згідно змісту електронної квитанції № 2, отриманої за наслідком направлення договору про визнання електронних документів, у якій вказано про неприйняття цього договору, крім загальних посилань на Розділ ІІІ Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233, інших конкретних причин відмови у прийнятті договору про визнання електронних документів та конкретних порушень платником податку порядку укладення договору про визнання електронних документів не зазначено.

Будь-яких обґрунтованих пояснень щодо суті та характеру виявленої помилки, зазначеної у квитанції № 2, контролюючим органом не надано.

При цьому Розділ 3 Інструкції 233 містить багато інформації про загальний порядок подання електронних документів; порядок визнання кінцевих термінів подання електронних документів (п.2. Розділу 3); порядок подачі таких документів (строки, години, хвилини); дії, які необхідно вжити платнику податків для отримання посилених сертифікатів відкритих ключів, для отримання примірного договору, безкоштовного спеціалізованого програмного забезпечення (п.5.1., 5.2. п.5. Розділу 3). Також даний розділ містить інформацію про дії органу ДПС на запит платника податків, тощо.

Тобто, посилання відповідача на причину відмови у підписанні Договору про визнання електронних документів на Розділ 3 Інструкції № 233 є неправомірним та позбавляє позивача права вжити заходів, які були б направлені на усунення виявлених помилок та укладення Договору.

Враховуючи викладене, відповідачем 1 не доведена правомірність та обґрунтованість неукладення з позивачем договору про визнання електронних документів, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ МІРАКС ГРУП від 29.09.2017 р. № 1103, суд звертає увагу на наступне.

Порядок та випадки анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість закріплений в ст. 184 Податкового кодексу України, а безпосередньо процедура реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.11.2014 № 1130, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі - Положення).

Відповідно до п. 3.1 розд. 3 Реєстрація платників податку на додану вартість зазначеного Положення, реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація платників ПДВ проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого ідентифікатора.

Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника ПДВ є анульованою з дати виключення цього платника ПДВ з Реєстру згідно з розділом V цього Положення.

Одночасно, п. 5.5 розд. 5 Анулювання реєстрації платників податку на додану вартість зазначеного Положення встановлено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах б - з цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного контролюючого органу.

Зокрема, положеннями пп. г п. 184.1 ст. 184 ПК України та пп. г п. 5.1 розд. 5 Положення передбачено, що реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно п. 5.5 розд. 5 Положення, контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Одним з таких документів, зокрема, є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі (абз. 1 - 3 п. 5.6 розд. 5 цього Положення).

Протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається контролюючим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи або за наявності відомостей про комісію з припинення (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію) або ліквідатора такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податків - фізичній особі або відповідальній особі платника податків - юридичної особи чи будь-якій особі за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податків (далі - Представник платника). Особа, яка отримує рішення, має пред`явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу (абз. 1 п. 5.7 розд. 5 Положення).

Анулювання реєстрації здійснюється на дату прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації (абз. 1 п. 5.11 розд. 5 Положення).

Одночасно, у п. 5.10 розд. 5 Положення передбачено, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Як вбачається з тексту оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 29.09.2017 р. № 1103, підставою для прийняття такого рішення визначено довідку від 29.09.2017 р. № 331/26-57-12-01-18 за даними якої, платник (позивач) не подавав за період з вересня 2016 року по серпень 2017 року податкові декларації з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем, у межах вищезазначеного періоду (жовтень -листопад 2016 року) подавались податкові декларації з ПДВ, яка містила показники про здійснення позивачем оподатковуваних операцій з поставки та придбання товарів (послуг).

Достовірність інформації, наведеної у вказаних податкових звітностях, відповідачі належними документальними доказами не спростували.

При цьому, судом враховується встановлена протиправна поведінка контролюючого органу щодо не укладання договору про визнання електронних документів, що позбавило позивача можливості на подання податкової звітності та з урахуванням безпідставності доводів контролюючого органу про неподання позивачем до фіскальної служби протягом 12 послідовних місяців податкових декларацій з ПДВ з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (послуг), здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ МІРАКС ГРУП , а тому позовні вимоги про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог зобов`язання відповідача 3 поновити ТОВ МІРАКС ГРУП в реєстрі платників податку на додану вартість як платника податку на додану вартість з 29.09.2017 року, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 5.10 Положення, підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру. У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:

1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;

2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;

3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту в пункту 184. статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;

4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Отже, чинним законодавством України чітко визначено процедуру дій контролюючого органу на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, та яким захищено права платника податків від неправомірних дій та рішень державної податкової інспекції з анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Таким чином, позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки в цій частині права платника податків захищені скасуванням рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ МІРАКС ГРУП від 29.09.2017 р. № 1103, а контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до частини 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.

У відповідності до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю МІРАКС ГРУП (03142, м.Київ, вул. Академіка Кржижановського, буд. 4, оф. 6, код ЄДРПОУ 40593393) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо не прийняття договору про визнання електронних документів від 03.08.2017 р. № 030820171.

Визнати протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю МІРАКС ГРУП від 29.09.2017 р. № 1103.

В решті позову відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МІРАКС ГРУП (03142, м.Київ, вул. Академіка Кржижановського, буд. 4, оф. 6, код ЄДРПОУ 40593393) судові витрати в сумі 3 524,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9, код ЄДРПОУ 39513550).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко