Постанова

від 08.10.2019 по справі 400/1123/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/1123/19

Категорія: 111030000

Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївського управління Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до Миколаївського управління Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2019 року АТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до суду з позовом до Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області, в якому просило скасувати податкову вимогу від 21.01.2019 року № 685-50, якою Банку визначено податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 1 348,33 грн. та нарахована пеня в розмірі 72,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Банк знаходиться в процесі ліквідації, процедура якої передбачена Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Даний Закон є спеціальним нормативним актом, що повинен застосовуватись до спірних правовідносин, і яким передбачено, що Банк нараховує податки у відповідності до вимог ПК України, але погашення податкових зобов`язань повинно відбуватись у відповідності до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у встановленій ним черговості. До того, податкова вимога є протиправною, оскільки складена на неузгоджену суму грошового зобов`язання (1420,68 грн.), оскільки контролюючим органом не складалось і не направлялось податкове повідомлення-рішення з відповідним розрахунком цієї суми

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року позов задоволено.

Податкову вимогу № 685-50, прийняту 21 січня 2019 року Миколаївським управлінням ГУ ДФС у Миколаївській області скасовано.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області на користь АТ "Банк "Фінанси та Кредит" судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 921,0 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Миколаївське управління ГУ ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просили скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року, як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що АТ "Банк "Фінанси та Кредит" не сплачено вчасно суму податкового зобов`язання, тому контролюючим органом автоматично надіслано йому податкову вимогу. Також апелянт зазначає, що позовну заяву пред`явлено до Миколаївського управління ГУ ДФС Миколаївській області, що є відокремленим підрозділом у складі ГУ ДФС у Миколаївській області.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом встановлено, що Постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015 року № 612 відповідно до статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" визнано неплатоспроможним.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 року № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в AT "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" в AT "Банк "Фінанси та Кредит" було запроваджено тимчасову адміністрацію.

Постановою Правління Національного банку України від 17.12.2015 року № 898 відповідно до статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківську ліцензію публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" відкликано, та прийнято рішення про ліквідацію банку.

Відповідно до постанови виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про початок процедури ліквідації AT "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 18.12.2015 року № 230 розпочато процедуру ліквідації банку строком з 18.12.2015 року по 17.12.2017 року.

23 грудня 2015 року в газеті "Голос України" №242 (6246) опубліковано інформацію про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення Уповноваженої особи Фонду та відшкодування коштів вкладникам AT "Банк "Фінанси та Кредит", крім того зазначено, що вимоги кредиторів прийматимуться протягом 30 днів з дня опублікування даного оголошення за адресою: 04050, м. Київ, вул. Артема, 60. Цього дня інформацію про ліквідацію Банку була розміщена на офіційному сайті Фонду.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації AT "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора" від 28.12.2017 року № 5175 строки здійснення процедури ліквідації AT "Банк "Фінанси та Кредит" продовжено на два роки по 17.12.2019 року включно.

Згідно самостійно наданої до ДПІ у Центральному районі Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінної від земельної ділянки, сплаченого юридичною собою, яка є власником об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010400), а саме об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, вул. Дунаева, буд. 39/3 площею 99,5 кв. Банком задекларовані податкові зобов`язання:

- за 2016 рік (податкова декларація від 10.11.2016 року №9214361661) задекларовано грошових зобов`язань у сумі - 171,39 грн. за IV квартал 2016 pоку;

- за 2017 рік (податкова декларація від 15.02.2017 року №9020796831) задекларовано грошових зобов`язань на загальну суму 796,00 грн., в тому числі: у сумі 199 грн. - за І квартал 2017 року, 199 грн. - за II квартал 2017 року, 199 грн. - за III квартал 2017 року, 199 грн. за IV квартал 2017 року;

- за 2018 рік (податкова декларація від 17.01.2018 року №9001358311) задекларовано грошових зобов`язань - 1 116,74 грн. - за І квартал 2018 року, 1 116,74 грн. - за II квартал 2018 року, 1 116,74 грн. - за III квартал 2018 року, 1 116,72 грн. - за IV квартал 2018 року;

- за 2018 рік (податкова декларація від 18.01.2018 року №9001748486) задекларовано грошових зобов`язань - 231,59 грн. - за І квартал 2018 року, 231,59 грн. - за II квартал 2018 року, 231,59 грн. - за III квартал 2018 року, 231,58 грн. - за IV квартал 2018 року;

- за 2018 рік (уточнююча податкова декларація від 01.06.2018 року №9106911614) задекларовано до зменшення 154,39 грн. - за II квартал 2018 року, 231,59 грн. - за III квартал 118 року, 231,58 грн. - за IV квартал 2018 року;

- за 2018 рік (уточнююча податкова декларація від 29.08.2018 року №9182640157) задекларовано до зменшення 1 116,74 грн. - за І квартал 2018 грн., 1 116,74 грн. - за II квартал 2018 року, 1 116,74 грн. - за III квартал 2018 року, 1 116,72 грн. - за IV квартал 2018 року.

21 січня 2019 року Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області оформлено податкову вимогу № 685-50, відповідно до якої сума податкового боргу позивача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 20 січня 2019 року, становить 1 348,33 грн., а також пеня в розмірі 72,35 грн.

Отримавши зазначену податкову вимогу AT "Банк "Фінанси та Кредит" 11 лютого 2019 року подало до ГУ ДФС у Миколаївській області скаргу. Відповідь на яку отримано не було, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позов суд першої інстанції вважав, що позивач перебуває в процесі ліквідації, відповідно до вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і з урахуванням наведених приписів пункту 1.3 статті 1 ПК України, стягнення податкового боргу з позивача повинно відбуватись не за правилами ПК України, а за Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому стягнення податкового боргу спірною вимогою, є протиправним.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені ПК України.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Порядок здійснення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку, а також наслідки запровадження тимчасової адміністрації передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Відповідно до частини 8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4452-VI законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Частиною п`ятою статті 44 Закону № 4452-VI ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до одного року, а системно важливих банків на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.

Під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку (п.3 ч.5 ст.36 Закону № 4452-VI).

Отже, оскільки обмеження частини третьої статті 36 Закону № 4452-VI стосується штрафних санкцій у будь-якій формі і норми цього Закону в правовідносинах, щодо яких виник спір, є пріоритетними відносно норм інших нормативно-правових актів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оспорюваної податкової вимоги в частині нарахованої Банку пені на суму 72,35 грн.

Водночас, податкова вимога про сплату основного платежу не свідчить про провадження органом доходів і зборів заходів, спрямованих на погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу. Такі дії контролюючого органу лише формують та документально визначають податковий борг, при цьому останні об`єктивно передують процесу погашення податкових зобов`язань або стягненню податкового боргу. Але в даному випадку, контролюючим органом не здійснюється примусового стягнення коштів та майна.

Наведене відповідає правовій позиції, сформованій Верховним Судом в аналогічній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, та викладеній в постанові від 21 вересня 2018 року (справа №808/3046/16).

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування оспорюваної податкової вимоги від 21.01.2019 року № 685-50 в частині визначення податкового боргу з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на суму 1 348,33 грн.

Згідно з частиною першою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення суду першої інстанції з ухвалення нового рішення у відповідної частині.

Керуючись статтями 308, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Миколаївського управління Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року в частині скасування податкової вимоги № 685-50, прийняту 21 січня 2019 року Миколаївським управлінням Головним управлінням ДФС у Миколаївській області на суму 1 348, 68 грн. - скасувати, та в цій частині відмовити у задоволенні позову.

В інший частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 09 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова