Ухвала

від 08.10.2019 по справі 826/9746/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/9746/16

адміністративне провадження №К/9901/21750/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 у справі № 826/9746/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мелон Фешн до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС).

У касаційній скарзі ГУ ДФС заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що первісна касаційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, касаційну скаргу було повернуто. Зазначає, що відсутність коштів для сплати судового збору перешкоджає їм реалізувати свої завдання та виконувати обов`язки. При цьому, ці обставини є об`єктивними та не залежать від волі ДФС, а тому відповідач просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його.

Ухвалою Верховного Суду від 08.08.2019 такі причини пропуску строку визнано неповажними та запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку з зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 239641,08 грн

На виконання вимог цієї ухвали, від ГУ ДФС 28.08.2019 надійшло клопотання, в якому відповідач просить продовжити строк виконання вимог ухвали в частині надання суду документу про сплату судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що ним вчинено ряд дій для забезпечення усунення недоліків касаційної скарги, зокрема, направлено доповідну записку на керівника податкового органу про необхідність сплати судового збору.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 КАС України.

Причиною пропуску строку на касаційне оскарження стало повернення Верховним Судом касаційної скарги ГУ ДФС у зв`язку із несплатою судового збору за її подання. При цьому колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів, що ухвалою Верховного Суду від 18.03.2019 року касаційну скаргу відповідача (№К/9901/6547/19), подану вперше залишено без руху з підстави несплати судового збору. 11.04.2019 ухвалою цього ж суду відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліку касаційної скарги, а касаційну скаргу повернуто скаржнику, оскільки відповідач не усунув недоліки касаційної скарги. 08.05.2019 відповідач вдруге подав касаційну скаргу, яку ухвалою Верховного Суду від 17.05.2019 року залишено без руху з підстави несплати судового збору. Ухвалу Верховного Суду від 21.06.2019 про повернення вдруге поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 04.07.2018, проте втрете цю касаційну скаргу подано до суду лише 01.08.2019, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою, враховуючи і той факт, що подана касаційна скарга не містить доказів сплати судового збору за її подання, що спростовує поважність причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження, у зв`язку з неможливістю сплатити судовий збір за її подання.

Поряд слід відзначити, що неможливість сплати судового збору не є перешкодою для повторного подання до суду касаційної скарги у найкоротший термін після її попереднього повернення, оскільки скаржник не позбавлений права подавати касаційну скаргу до суду без документу про сплату судового збору, заявляти клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Однак, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року Надточій проти України принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Враховуючи обставини справи, скаржник у строк, визначений судом, недоліки касаційної скарги не усунув, зокрема, на пропозицію суду заяву про поновлення строку із зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку на касаційне оскарження не направив.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже, клопотання ГУ ДФС про продовження строку виконання вимог ухвали в частині надання документа про сплату судового збору є недоцільним і задоволенню не підлягає.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із повідомленням інших (поважних) підстав для поновлення такого строку.

На підставі вищенаведеного та керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 у справі №826/9746/16.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду