Постанова

від 08.10.2019 по справі 1.380.2019.002820

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/8039/19

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.

суддів Гінди О.М., Мікули О.І.

за участі секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Літалі на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року (суддя - Сидор Н.Т., м. Львів) у справі за адміністративним позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Літалі , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівське міське комунальне підприємство Айсберг про демонтаж кондиціонерів та приточно-витяжної вентиляції,-

ВСТАНОВИЛА:

Галицька районна адміністрація Львівської міської ради 05.06.2019 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Літалі про зобов`язання відповідача за власні кошти демонтувати самовільно встановлені кондиціонери на дворовому фасаді та приточно-витяжну вентиляцію, яка проходить через під`їзд на дворовий фасад будинку №3 на пл. Катедральній у м. Львові. Підставою звернення позивача до суду є невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю Літалі розпорядження голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 21.02.2019 №66 про демонтаж кондиціонерів та приточно-витяжної вентиляції на дворовому фасаді будинку № 3 на пл. Катедральній у м. Львові.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі №1.380.2019.002820 та призначено підготовче судове засідання; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівське міське комунальне підприємство Айсберг .

Товариство з обмеженою відповідальністю Літалі не погодившись з ухвалою суду про відкриття провадження, оскаржило таку в апеляційному порядку, з підстав порушення правил підсудності. Відповідач з покликанням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про відкриття провадження у справі дійшов висновку, що позов підсудний Львівському окружному адміністративному суду.

Колегія суддів погоджується з ухвалою суду першої інстанції в частині визначення підсудності, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 5 Закону України Про судоустрій і статус суддів правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Відповідно до статті 125 Конституції України та статті 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до принципу спеціалізації Законом визначено види і повноваження місцевих судів: загальні суди, які розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом; господарські суди, які розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції; адміністративні суди, які розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).

Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом (частина п`ята статті 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Отже судова юрисдикція - це компетенція судів здійснювати правосуддя в формі визначеного законом виду судочинства і щодо визначеного кола правовідносин.

Статтею 19 КАС України передбачено перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, тобто визначено предметне коло справ, які розглядаються адміністративними судами.

Частиною першою статті 19 КАС України визначено публічно-правові спори, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

На відміну від адміністративної юрисдикції, як компетенції адміністративних судів щодо розгляду справ у публічно-правових спорах, підсудність відповідно до КАС України - це розмежування повноважень адміністративних судів щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції.

Під підсудністю можливо також розуміти коло адміністративних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного адміністративного суду. Визначити підсудність означає встановити, який суд і якої ланки, згідно з законом, повинен здійснювати судочинство в тій чи іншій справі у підвідомчих йому провадженнях.

Виходячи з аналізу глави 2 розділу І КАС України, під підсудністю розуміється сукупність предметної (статті 20, 21), інстанційної (стаття 22), територіальної (стаття 25) юрисдикції адміністративних судів.

За правилами предметної підсудності визначається, який суд (якої ланки) має розглядати адміністративну справу у першій інстанції: місцевий загальний суд як адміністративний суд або окружний адміністративний суд.

Територіальна підсудність - це визначений КАС України порядок розподілу справ між адміністративними судами одного й того самого рівня залежно від території, на яку поширюється їхня юрисдикція.

Інстанційна підсудність визначає, який суд розглядає справу як суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції.

Згідно пункту 4 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Пунктом 5 частини першої статті 294 КАС України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Отже, ухвала про відкриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку виключно з підстав порушення судом першої інстанції зазначених вище статей, що регулюють питання підсудності адміністративних справ, а не правомірність відкриття провадження по справі.

З огляду на наявні матеріали справи, відповідач в прохальній частині апеляційної скарги просить ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження скасувати та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю, хоч зі змісту апеляційної скарги вбачається, що фактично апелянт оскаржує ухвалу з підстав порушення судом правил предметної юрисдикції, оскільки вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, варто зазначити, що помилковим є ототожнення апелянтом понять підсудність з юрисдикцією (підвідомчістю). Так, юрисдикція (підвідомчість) адміністративних судів визначає загальну компетенцію судів щодо розгляду адміністративних справ та коло справ, які суди мають право розглядати і вирішувати в порядку адміністративного судочинства, тоді як правила підсудності розмежовують підсудність справ судам одного виду юрисдикції - у даному випадку адміністративної.

Аналогічну позицію висловлено Касаційним адміністративним судом Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2018 року у справі №804/3516/18 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 червня 2018 року у справі №495/6724/17.

Тобто підсудність , як підстава оскарження рішення суду першої інстанції, передбачає незгоду особи із розглядом (прийняттям до розгляду) справи певним адміністративним судом як судом першої інстанції. У свою чергу поняття підсудності не охоплює поняття юрисдикції (підвідомчості) судів щодо розгляду спорів певної категорії (юрисдикції).

Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі може оскаржена в апеляційному порядку виключно з підстав порушення судом першої інстанції наведених статей, що регулюють питання підсудності (не підвідомчості) адміністративних справ. Наведене узгоджується з правом суду апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 КАС (відповідно до статті 318 КАС).

Статтею 319 КАС України встановлено підстави для скасування рішення з закриттям провадження у справі або залишенням позовної заяви без розгляду у відповідній частині, а саме: судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

За результатами аналізу наведеної норми, вбачається, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС України, є підставою для скасування судового рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи.

Наведені апелянтом доводи щодо порушення правил юрисдикції, а не підсудності судів не можуть бути підставою для скасування ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Зроблений судом першої інстанції на стадії відкриття провадження в адміністративній справі за результатами перевірки матеріалів адміністративного позову висновок, що позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, не є свідченням порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Положення КАС України не позбавляють суд першої інстанції можливості вирішити порушене відповідачем в апеляційній скарзі питання під час розгляду справи і прийняти відповідне рішення, в тому числі, згідно пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, доводи апелянта стосовно того, що вказана справа не підсудна Львівському окружному адміністративному суду, є помилковими.

Крім того, колегія суддів зазначає, що територіальна підсудність, з урахуванням місцезнаходження сторін, судом першої інстанції визначена правильно, з урахуванням вимог статей 25-26 КАС України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятої судом першої інстанції ухвали.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Літалі залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда О. І. Мікула Повне судове рішення складено 09 жовтня 2019 року.