Ухвала

від 09.10.2019 по справі 1.380.2019.002212

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

09 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/9300/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Глушка І. В. суддів -Довгої О. І. Запотічного І. І.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі №1.380.2019.002212 за адміністративним позовом Приватного підприємства "АРТ-КОМПЛЕКС" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду 13 вересня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (не додано документа про сплату судового збору) та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 79007 2755298 3 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 18 вересня 2019 року.

В межах наданого строку на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду від скаржника надійшло клопотання, у якому просить продовжити встановлений строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Частина 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість продовження процесуального строку за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

В обґрунтування вимог заявленого клопотання скаржник зазначає, що Державним бюджетом на 2019 рік передбачено кошти на сплату судового збору у разі подання, зокрема, апеляційних скарг на судові рішення, які прийняті не на користь бюджетної установи. Однак, на рахунок суб`єкта владних повноважень відповідні кошти для сплати судового збору надходять частинами. У зв`язку із чим просить продовжити строк на сплату судового збору на строк не менше, ніж на 20 днів.

Слід зазначити, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення, як і звернення з необґрунтованими клопотаннями, зокрема, про продовження встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги через відсутність коштів для сплати судового збору, невиконання через це вимог апеляційного суду щодо приведення апеляційної скарги у відповідність нормам КАС України, не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов`язків як учасників справи і намір добросовісної реалізації ними права на апеляційний перегляд справи, при цьому, за наявності можливості планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Доводи відповідача щодо відсутності коштів для сплати судового збору, не свідчать про поважність підстав для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають реалізувати своє право щодо оскарження судового рішення.

Крім того, на розгляд суду не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість сплатити судовий збір у розмірі, встановленому законом, та вжиття скаржником сукупності послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого скаржником клопотання.

У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги шляхом, визначеним ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, суд вважає, що апеляційну скаргу слід повернути скаржнику.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Львівській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі №1.380.2019.002212 відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі №1.380.2019.002212 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний