Постанова

від 09.10.2019 по справі 823/921/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №823/921/16

адміністративне провадження №К/9901/14754/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

cудді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Імпульс Плюс"

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року (суддя Бабич А.М) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року (колегія у складі суддів Літвіна Н.М., Ганечко О.М., Коротких А.Ю.)

у справі №823/921/16

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Айова"

до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області

треті особи : ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП "Імпульс Плюс"

про визнання протиправним та скасування рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. 14.07.2016 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ " Айова " до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_1 , ТОВ "ВП "Імпульс Плюс". Позивач просив суд про визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області від 23.02.2016 №28392256.

2. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016, позов задоволено повністю.

3. 13.10.2016 третя особа ТОВ "ВП "Імпульс плюс" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, просило скасувати судові рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2016 відкрито касаційне провадження.

5. 11.11.2016 позивач подав заперечення на касаційну скаргу.

6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано до Верховного Суду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. 15.08.2006 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "Айова" (орендар) було укладено договір (б/н) оренди землі, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 2,42 га (кадастровий номер 7124083600:01:001:0579), що належить орендодавцю на праві власності відповідно до Державного акту від 30 грудня 2003 року серії ЧР №146151. Строк дії договору 10 років.

8. 07.09.2006 договір від 15.08.2006 зареєстровано у Тальнівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах за №040679300322.

9. У період дії договору від 15.08.2006 державний реєстратор Тальнівського районного управління юстиції Озюменко О.В. прийняв рішення від 23.02.2016 № 28392256 про реєстрацію за ТОВ ВП Імпульс плюс права оренди на вищевказану земельну ділянку на підставі договору оренди від 15.09.2015 № 123, укладеним між ТОВ ВП Імпульс плюс та ОСОБА_1

10. Предметом договору оренди від 15.09.2015 є та сама земельна ділянка, щодо якої укладено договір оренди 15.08.2006 між ОСОБА_1 та ТОВ "Айова".

11. Згідно з довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строк дії права оренди ТОВ ВП Імпульс плюс починається з 07.09.2016.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. Позов мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням зареєстровано право оренди за ТОВ "ВП "Імпульс плюс" на земельну ділянку, яка використовується позивачем на підставі діючого договору оренди, без врахування переважного права на поновлення його дії.

13. Відповідач та третя особа ТОВ "ВП "Імпульс плюс" заперечень проти позову не подавали.

14. Третя особа ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала.

ІV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

15. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов виходили з того, що реєструючи право оренди на ту ж земельну ділянку за іншою юридичною особою, державний реєстратор не з`ясував наявність та дійсність вже зареєстрованого речового права позивача, не перевірив наявність цього запису про державну реєстрацію.

16. Покликаючись на норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 29.09.2015 №21-760а15, суди дійшли висновку, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

17. На підставі оскаржуваного рішення під час дії договору позивача про оренду зареєстровано за ТОВ "ВП "Імпульс плюс" право оренди вищевказаної земельної ділянки, яке виникне з 07.09.2016, тобто на майбутнє. Оскільки на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом, має місце порушення оскаржуваним рішенням прав позивач.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

18. Касаційна скарга ТОВ "ВП "Імпульс Плюс" містить наступні доводи:

А) державний реєстратор обов`язково перевіряє відомості про нерухоме майно, наявні у Державному реєстрі прав та поданих документах, але, на думку скаржника, вимоги Закону здійснювати перевірку таких відомостей у іншій базі даних не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах;

Б) під подвійною реєстрацією розуміється одночасне існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку. Право оренди включає в себе володіння і користування земельною ділянкою. Факт існування реєстрації договору оренди з ТОВ "ВП "Імпульс Плюс" жодним чином не впливає на можливість володіння та користування позивача земельною ділянкою до 07.09.2016. В ТОВ "ВП "Імпульс Плюс" таке право виникає після закінчення договору з позивачем;

В) відповідач у справі є неналежним, оскільки суб`єктом, який наділений повноваженнями щодо реєстрації права оренди є державний реєстратор, а не Тальнівське районне управління юстиції Черкаської області чи Тальнівська районна державна адміністрація Черкаської області;Д) позивач оскаржує рішення, яке є актом індивідуальної дії, а суд не врахував, що до закінчення дії договору оренди і вчинення дій щодо реалізації переважного права позивачем, неможливо стверджувати про порушення прав позивача;

Г) у додаткових поясненнях скаржник покликається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки, на його думку, цей спір має не публічний, а приватноправовий характер.

19. У заперечення на касаційну скаргу позивач посилається фактично на ті самі доводи, якими обгрунтовував позов.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги частково.

21. Розглядаючи касаційну скаргу, Верховний Суд в першу чергу відзначає, що ним неодноразово розглядались справи з аналогічними правовідносинами, сторонами яких були ТОВ "Айова" та ТОВ "ВП "Імпульс Плюс" (постанова від 13.02.2019 у справі №823/375/16, постанова від 23.04.2019 у справі №823/919/16, постанова від 23.04.2019 у справі №823/320/16).

22. У цих справах Верховний Суд дійшов висновків, що спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

23. Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права оренди і відсутністю такого права у ТОВ "ВП "Імпульс плюс" і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо фіксації свого права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

24. Отже, ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій не врахували того, що цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та ТОВ "ВП "Імпульс плюс" щодо права на спірну земельну ділянку, яке підлягає державній реєстрації.

25. З урахуванням наведеного Верховний Суд вважає, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

26. Також Верховний Суд вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

27. Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер. Залежно від суб`єктного складу сторін спору і тих осіб, на чиї інтереси впливає таке рішення, він має вирішуватися за правилами господарського або цивільного судочинства.

28. Такий висновок сформулювала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, відступивши від своїх попередніх висновків щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

29. Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.

30. Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

31. Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

32. Верховний Суд, розглядаючи цю касаційну скаргу не вбачає підстав для відступу від цієї судової практики.

33. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених відповідно статтями 238, 240 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).

34. Згідно з пунктом 1 частини першої статті стаття 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

35. Отже, постанова Черкаського окружного адміністративного суду від від 28 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

36. Верховний Суд вказує, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

37. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Керуючись статтями 345, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженої відповідальністю "ВП "Імпульс" задовольнити частково.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року у справі № 823/921/16 скасувати .

3. Провадження у справі № 823/921/16 за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю "Айова" до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи - ОСОБА_1 , Товариство з обмеженої відповідальністю "ВП "Імпульс плюс" про визнання протиправним та скасування рішення закрити .

4. Роз`яснити, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб