Постанова
від 10.10.2019 по справі 902/200/19
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року Справа № 902/200/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

без виклику сторін.

за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Вікторія" на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 27.06.19р. суддею Нешик О.С., повний текст складено 08.07.19р. у справі № 902/200/19

за позовом Приватного підприємства ""Успіх МЛ"

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Вікторія"

про стягнення 49201 грн неустойки згідно договору поставки

ВСТАНОВИВ:

ПП "Успіх МЛ" (надалі - позивач) звернулося в Господарський суд Вінницької області з ПСП "Вікторія" позовом до (надалі - відповідач) про стягнення 36046,5 грн штрафу за відмову поставки товару в строки встановлені договором та пені за затримку поставки товару в розмірі 13154,5 грн.

Рішенням Господарського Вінницької суду області від 27.06.19 року позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару за Договором. Здійснивши розрахунок пені та штрафу, судом не виявлено помилки розрахунку, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.19 року та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідач не отримував копії позовної заяви, тому не мав можливість надати відзив на позовну заяву; не отримував вчасно судові повідомлення про дату та час судового засідання, а тому не мав можливості брати участь в судовому засіданні. Звертає увагу на те, що ні в договорі, ні в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містяться відомості про засоби телефонного зв`язку ПСП Вікторія , тому, суд першої інстанції порушив принцип рівності учасників справи, право бути присутнім у судовому засіданні та не вжив заходів до повідомлення відповідача про дату та час судового засідання.

Вважає, що даний спір відповідно до ч. 4 ст. 12 ГПК України, повинен був розглядатись в порядку наказного провадження.

Стверджує, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, зокрема, той факт, що після навантаження відповідачем товару позивачу в кількості 21,67 т, позивач більше не присилав свій автотранспорт для навантаження решти товару та не здійснив оплату решти товару, що суперечить п. 4.4 Договору. Вважає, що позивач не вжив всіх заходів, необхідних для належного виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Скаржник вважає, що лист позивача № 1 від 15.01.19 р. з проханням підготувати до відвантаження товар до 22.01.19 р. не відповідає домовленостям між сторонами, оскільки, поставка мала бути здійснена до 05.01.19 р.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Зокрема, зазначив, що судом першої інстанції вжито всіх заходів щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду позовної заяви у даній справі.

Стверджує, що відповідачем не передано позивачу товар на суму 360465 грн., в обумовлений строк, що порушує умови договору та є підставою для нарахування штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 18.12.2018 між Приватним підприємством "Успіх МЛ" та приватним сільськогосподарським товариством "Вікторія" укладено договір № 181218 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити просо жовте (надалі - товар) на умовах, передбачених даним Договором.

Кількість (вага) товару складає 56 тон (п.2.1 Договору).

Загальна вартість Договору складає 588000 грн. (п. 3.2).

Згідно п.4.1 Договору продавець здійснює поставку товару в повному обсязі в строк до 05.01.2019 р.

До моменту переходу права власності на товар, який визначений у п. 5.2 Договору, товар знаходиться на зберіганні на складських приміщеннях Продавця та повинен бути навантажений на автотранспорт покупця за його першою вимогою у загальній кількості, що передбачена п. 2.1 Договору та у відповідності з оплаченою кількістю товару (п. 4.4 Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що покупець зобов`язується оплатити товар фактично завантажений до моменту його відправлення з місця завантаження.

Право власності на Товар переходить до покупця з моменту навантаження на автомобіль покупця у відповідності з оплаченою кількістю товару (п.5.2 Договору).

Покупець здійснює оплату за поставлений Товар шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця у відповідності до реквізитів, визначених у рахунку Продавця, протягом 3-х банківських днів від дати отримання наступних документів: оригінал чи копії (факсової чи електронної) рахунку-фактури виставленого на суму вартості продукції, що поставляється, із зазначенням кількості Товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати (п.5.3 Договору).

Або шляхом оплати продукції протягом 2-3 банківських днів від дати отримання наступних документів: оригінал чи копії (фаскової чи електронної) видаткової та податкової накладних, виписаних у відповідності до діючого законодавства України на 100% вартості поставленого Товару (п.5.4 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, відповідачем виставлено позивачу рахунок № 27 від 18.12.2018р. на оплату 588 000,00 грн. за 56 т проса.

Позивач, сплатив на рахунок відповідача 227535,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 9 від 20.12.2018, № 2 від 22.12.2018р., № 6 від 27.12.2018р.

27.12.2018 р. ПСП "Вікторія" передала, а ПП "Успіх МЛ" отримало товар в кількості 21,67 т на суму 227535,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 199 від 27.12.2018р.

За твердженням позивача, відповідач не передав йому товар в кількості та строки, узгоджені умовами Договору, а саме: до 05.01.19 р. не передав 34,33 т на суму 360465 грн., у зв`язку з чим, ПП "Успіх" звернулось до ПСП "Вікторія" з листом №1 від 15.01.2019 р., в якому просило підготувати до відвантаження просо жовте в кількості 34,000 т в термін до 22.01.2019 р. та повідомити ПП "Успіх МЛ" про готовність товару для відвантаження.

Однак, вказаний лист залишено без відповіді та задоволення.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору в частині поставки товару, позивач звернувся до відповідача з листом №2 від 14.02.2019 р., в якому відмовився від отримання непоставленого товару за договором №181218 від 18.12.2018 , вважає припиненими зобов`язання за договором, а договір змінений в цій частині.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача неустойки нарахованої відповідно до п.п. 7.3, 7.4 Договору.

Аналізуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.

Відповідно до частин першої, другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із статтею 692 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а тому обов`язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару складає зміст основних його зобов`язань.

Статтями 662, 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотивів, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України, зокрема, передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки № 181218 від 18.12.18 р., на виконання умов якого Відповідач протягом терміну дії цього договору зобов`язався поставити товар, на загальну суму 588000 грн.

До моменту переходу права власності на товар, який визначений у п. 5.2 Договору, товар знаходиться на зберіганні на складських приміщеннях Продавця та повинен бути навантажений на автотранспорт покупця за його першою вимогою у загальній кількості, що передбачена п. 2.1 Договору та у відповідності з оплаченою кількістю товару (п. 4.4 Договору).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар фактично завантажений до моменту його відправлення з місця завантаження.

Покупець здійснює оплату за поставлений Товар шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця у відповідності до реквізитів, визначених у рахунку Продавця, протягом 3-х банківських днів від дати отримання наступних документів: оригінал чи копії (факсової чи електронної) рахунку-фактури виставленого на суму вартості продукції, що поставляється, із зазначенням кількості Товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати (п.5.3 Договору).

Або шляхом оплати продукції протягом 2-3 банківських днів від дати отримання наступних документів: оригінал чи копії (фаскової чи електронної) видаткової та податкової накладних, виписаних у відповідності до діючого законодавства України на 100% вартості поставленого Товару (п.5.4 Договору).

Так, умовами договору сторони узгодили, що навантаження товару здійснюється у відповідності з оплаченою кількістю товару.

Як підтверджується матеріалами справи, 18.12.18 на виконання умов укладеного договору, відповідач виставив позивачу рахунок на суму 588000 грн. за 56 т проса (а.с. 16).

Позивач, сплатив по вказаному рахунку кошти в сумі 227535,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 9 від 20.12.2018, № 2 від 22.12.2018р., № 6 від 27.12.2018р.

Оплативши лише частково рахунок, виставлений відповідачем, позивач самостійно скоригував обсяги обов`язку відповідача щодо потсавки товару у відповідності до п. 2.1 договору.

27.12.2018 р. ПСП "Вікторія" передало, а ПП "Успіх МЛ" отримало товар в кількості 21,67 т на суму 227535,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 199 від 27.12.2018р.(а.с. 17-23).

Враховуючи вказане, суд констатує, що відповідач поставив позивачу товар в кількості, яка була оплачена позивачем, що узгоджується з п. 4.4 Договору.

Колегією суддів встановлено, що відповідач мав поставити позивачу товар в повному обсязі в строк до 05.01.19 р. в кількості 56 тон., проте покупець не оплатив товар в строки обумовлені умовами Договору поставки. Внаслідок чого, залишився неоплаченим виставленому рахунку та по Договору товар в кількості 34,33 т на суму 360465 грн.

Оскільки, в договорі сторони узгодили, що навантаження товару відповідачем здійснюється у відповідності з оплаченою кількістю товару(п.4.4 договору), але позивач не здійснив оплату товару по виставленому відповідачем рахунку в сумі 360465 грн., то у відповідача не було підстав для завантаження товару позивачу в кількості 34.33 т.

Крім того, суд звертає увагу на те, що самі по собі листи ПП "Успіх" до ПСП "Вікторія" з вимогою підготувати до відвантаження просо жовте в кількості 34,000 т в термін до 22.01.2019 р. та повідомити ПП "Успіх Мл" про готовність товару для відвантаження, не породжують обов`язок відповідача поставити товар.

Аналізуючи правовідносинами між сторонами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ПП Успіх МЛ є боржником в частині виконання ним обов`язку здійснення в порядку, визначеному Договором оплати товару, та є кредитором в частині права вимагати від ПСП Вікторія поставки товару у кількості та строки визначені Договором.

З огляду на те, що виконання ПСП Вікторія обов`язку з оплати товару було обумовлене виконанням ПП Успіх МЛ умов, передбачених пунктами 4.4, 5.1. - 5.3 Договору, колегія суддів вважає, що з огляду на приписи ч. 1 ст. 538 Цивільного кодексу України, між сторонами виникло зустрічне виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 538 Цивільного кодексу України при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Понятття "одночасно" в контексті даної статті розуміється як максимально можливий невеликий проміжок часу між виконанням обов`язку однією стороною та виконанням зустрічнго обов`язку іншою.

Зокрема п. 5.1 договору, згідно якого покупець (позивач) зобов`язується оплатити товар фактично завантажений до моменту його відправлення з місця навантаження, свідчить про погодження позивачем умови щодо свого обов`язку здійснити попередню оплату товару до його передачі.

У відповідності до ч. 1 ст 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Договором сторони погодили порядок виконання зобов`язань, який відображено у пунктах 4.4, 5.1. - 5.3 Договору, що відповідає вимогам статті 538 ЦК України.

За таких обставин, у зв`язку з невиконанням ПП Успіх МЛ вимог, передбачених умовами Договору в частині оплати товару в повному обсязі, колегією суддів встановлено, що обов`язок з поставки товару у відповідача станом на сьогоднішні день не наступив.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення зобов`язання щодо поставки товару у визначеній умовами Договору кількості та обумовлені строки.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7.4 Договору визначено, що у випадку затримки поставки товарів з вини продавця в терміни, що перевищують зазначені в п.п. 4.1, продавець зобов`язаний виплатити пеню покупцю в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого Товару за кожен день прострочення.

Згідно п. 4.1 договору продавець здійснює поставку товару в повному обсязі до 05.01.19р. У відповідності до п. 4.4 товар повинен бути навантажений на автотранспорт покупця (позивача) за його першою вимогою у загальній кількості, що визначена п. 2.1 договору (56 тон) та у відповідності з оплаченою кількістю товару. З листом вимогою про підготовку до поставки товару (просо жовте) позивач звернувся 15.01.19 р., доставлено 18.01.19 (а.с. 25), тобто поза межами строку, визначеного договором для поставки (до 05.01.19). Інших вимог позивач до матеріалів справи не надав. Окрім того, у відповідності до п. 4.4 договору обов`язок поставки товару поширюється виключно на оплачену його частину. Позивач за рахунком на 56 тон товару на суму 588000 грн. оплатив 227535 грн. та за видатковою накладною № 199 від 27.1218 р. отримав товар на дану суму в кількості 21,67 тон. Доказів оплати іншої яастини товару матеріали справи не містять. Дані обставини спростовують твердження позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства України та правові наслідки прострочення виконання зобов`язання, визначені п.7.4, 7.5 Договору, колегія суддів дійшла висновку, що нарахування пені та штрафу можливо до випадку невиконання відповідачем, передбаченого умовами Договору, зобов`язання з поставки товару з вини відповідача.

Відповідно до частини 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Принципи добросовісності, справедливості та розумності є загальною засадою зобов`язального права та регуляторами поведінки учасників цивільно-правових відносин; вони застосовуються в усіх зобов`язальних відносинах і кожен учасник повинен їх дотримуватися.

Виходячи із цих загальних засад, має встановлюватися і наявність або відсутність вини: особа має визнаватися невинуватою, якщо вона вжила всіх заходів для належного виконання зобов`язання при тому ступені турботливості та обачності, що вимагалася від неї за характером зобов`язання та умовами обороту.

При цьому, апеляційний суд вважає, що відповідачем вжито заходів для виконання умов договору в частині поставки товару в повному обсязі: виставлено рахунок на оплату, здійснена поставка оплаченої частини товару.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач допустив прострочення виконання зобов`язання з оплати обумовленого сторонами товару за договором № 181218 від 18.12.18 р., такі дії позивача є порушенням договірних зобов`язань, що в свою чергу призвело до відсутності у відповідача обов`язку здійснити поставку товару в повному обсязі в обумовлені умовами договору строки. При цьому, позивачем не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як встановив судом апеляційної інстанції, поставка товару в обумовлений умовами Договору строк до 05.01.18 р. була неможливою, оскільки, позивач не виконав взяті на себе зобов`язання в частині оплати товару в повному обсязі та в обумовлені сторонами строки, а тому, вина відповідача у затримки поставки товару - відсутня.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій, а тому в позові слід відмовити.

Надаючи оцінку листу позивача від 14.02.2019 № 2 про відмову від отримання товару, припинення зобов`язань за договором від 18.12.18 та змін в договір в даній частині, колегія зазначає, що у відповідності до п. 10.4 договору від 18.12.18, останній вступає в силу від дати підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним. П. 10.5 договору визначено, що всі зміни та /або доповнення до нього дійсні лише у випадку, якщо вони зроблені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін. Ст. 525 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. А відтак, позиція позивача, викладена в листі від 14.02.19р. про припинення зобов`язань за договором та внесення у нього змін не відповідає умовам правочину, укладеного між сторонами, та вимогам закону.

Оцінюючи обставини , викладені відповідачем у апеляційній скарзі, судова колегія вважає безпідставними доводи відповідача про те, що суд першої інстанції порушив права відповідача на участь в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПСП Вікторія отримала:

- ухвалу господарського суду Вінницької області від 12.03.19 р, про відкриття провадження у даній справі та призначення підготовчого засідання на 11.04.19 р. - 20.03.19 р.;

- ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.04.19 р. про відкладення розгляду позовної заяви на 13.05.19 р. - 19.04.19 р.;

- ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.05.19 р. про закриття підготовчого засідання та призначення позовної заяви до розгляду по суті на 13.06.19 р. - 14.06.19 р.

Крім того, суд скористався наданим йому ч. 6 ст. 120 ГПК України правом та повідомив відповідача про судове засідання призначене на 27.06.19 р. телефонограмою.

А відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про судові засідання та розгляд позовної заяви відносно ПСП Вікторія в суді першої інстанції, однак, відповідач на жодне судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, причини неявки не повідомив та не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Разом з тим, суд вважає безпідставними доводи скаржника про ненадсилання на його адресу копії позовної заяви, що позбавило його права на подання відзиву, оскільки, в матеріалах справи міститься квитанція ПАТ Укрпошта та опис вкладення до цінного листа, що є належними доказами надсилання копії позовної заяви відповідачу.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи відповідача про порушення господарським судом першої інстанції ст. 12 ГПК України щодо визначення форми судового провадження - позовне, замість наказного, оскільки, вказане твердження не узгоджується з вимогами ГПК України.

Враховуючи вказане, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, що призвело до прийняття помилкового рішення, тому оскаржуване рішення слід скасувати.

Відповідно до ст.. 129 ГПК України, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Вікторія" на рішення господарського суду Вінницької області від 27.06.19р. у справі № 902/200/19 задовільнити.

Рішення господарського суду Вінницької області від 27.06.19р. у справі № 902/200/19 - скасувати. В позові відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Успіх МЛ" (код ЄДРПОУ 36547917) на користь Приватного Сільськогосподарського підприємства "Вікторія" (код ЄДРПОУ 03729747) 2881,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/200/19 повернути господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "10" жовтня 2019 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Гудак А.В.

СудПівнічно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення10.10.2019
Оприлюднено11.10.2019
Номер документу84846156
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —902/200/19

Ухвала від 18.11.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Судовий наказ від 22.10.2019

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Постанова від 10.10.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 23.08.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 05.08.2019

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Судовий наказ від 02.08.2019

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Рішення від 26.07.2019

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Рішення від 27.06.2019

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 14.06.2019

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 13.05.2019

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні